17-й пакет санкцій ЄС проти Росії може виявитися найслабшим

Остання пропозиція Європейського союзу щодо нового пакета санкцій проти Росії – вже сімнадцятого з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад три роки тому – може виявитися найслабшою на сьогодні.

Цей пакет, представлений цього тижня Європейською комісією 27 державам-членам ЄС і наданий у розпорядження Радіо Свобода, не містить жодних потужних економічних заходів проти Кремля.

Натомість у ньому передбачено більше заморожування активів і заборон на видачу віз різним особам і організаціям – переважно громадянам Росії та компаніям, пов’язаним із оборонною промисловістю. Також пропонується заборонити обслуговування в портах ЄС ще 98 суден із так званого тіньового флоту Москви, довівши загальну кількість таких суден у списку до 250. Вводяться експортні обмеження щодо 35 компаній, більшість із яких російські, а решта – з Казахстану, Сербії, Туреччини та Узбекистану.

За словами посадовців ЄС, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, цей пакет планують затвердити під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 20 травня. Євросоюз хоче продемонструвати, що численні атаки Росії на українську цивільну інфраструктуру останніми тижнями не залишаться безкарними. Очікується, що схвалення буде швидким – нові заходи настільки неконфліктні, що навіть скептично налаштована щодо санкцій Угорщина, ймовірно, підтримає їх без заперечень.

Втім, за словами дипломатів, знайомих із переговорами, Будапешт наполягатиме на виключенні з переліку однієї компанії – дубайської Litasco, дочірньої структури російського енергетичного гіганта «Лукойл». Угорщина залишається однією з небагатьох країн ЄС, які все ще імпортують російську нафту. Брюссель хоче внести компанію до списку, оскільки вона «сприяла забезпеченню численних суден, які є частиною так званого тіньового флоту», – йдеться у пропозиції: «Ці судна транспортували нафту з Росії, вимикаючи або маніпулюючи своїми транспондерами AIS, не маючи належного страхування відповідальності чи іншого фінансового забезпечення, а також здійснюючи небезпечні морські операції».

Санкції проти китайських компаній

Також викликає запитання, чи буде підтримане внесення до списку шести китайських компаній – з огляду на обережність деяких європейських столиць у справі надмірного загострення відносин з Пекіном, враховуючи масштабні торговельні зв’язки між Брюсселем і Китаєм. Серед них особливо вирізняються компанія Poly Technologies, яка постачала комплектуючі для російських військових гелікоптерів, і Skywalker Technology, виробник дронів Gerbera, які, за словами Брюсселя, «використовувались російськими військовими в Україні, зокрема, як приманки для перевантаження українських систем ППО».

Хоча цей пакет здається незначним, паралельно ЄС працює над окремими тематичними санкціями проти Росії, які мають бути ухвалені пізніше у травні. Вони стосуються заморожування активів і заборон на в’їзд за порушення прав людини, використання хімічної зброї та «дестабілізаційні дії» по всьому світу.

Пакет щодо порушень прав людини стосується 28 осіб – усі вони російські судді й прокурори, відповідальні або за переслідування покійного опозиційного політика Олексія Навального та його соратників, або за винесення вироків росіянам за антивоєнні висловлювання в інтернеті.

Санкційний список щодо розповсюдження хімічної зброї включає три організації, серед них – Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту Міноборони РФ. У поясненні до рішення ЄС вперше офіційно звинувачує Кремль у використанні хімічної зброї на полі бою в Україні.

Індивідуальні санкції

Пропозиція також охоплює 21 особу та компанію за дестабілізаційні дії у світі. Серед них – двоє осіб, яких звинувачують у причетності до атак на автомобілі міністра внутрішніх справ Естонії та редактора російськомовної газети в Таллінні.

Серед інших – Олена Колбаснікова, громадянка Росії, яку звинувачують у створенні «політичних структур разом з німецькими антидемократичними радикальними правими на підтримку дестабілізації України з боку Росії», воєнна кореспондентка Аліна Ліпп, яка працює з російськими військовими на сході України, та німецький блогер Томас Ропер, який «поширює дезінформацію про агресивну війну Росії проти України й делегітимізує українську владу».

Двоє молдовських громадян – Іван і Юрій Некуліті – керують хостинг-сервісом Stark, зареєстрованим у Великій Британії, який, за даними ЄС, «дозволяє різним акторам, пов’язаним з російською державою, здійснювати дестабілізаційні дії, зокрема координовані інформаційні маніпуляції, втручання й кібератаки проти ЄС та третіх країн».

Згадуються кілька осіб, які нібито поширюють російську пропаганду в різних країнах Африки. А також російська риболовецька компанія Murman SeaFood, яка є власником судна, що, за даними ЄС, «неодноразово демонструвало нетипову поведінку та навігаційні практики, що не відповідають звичайній риболовній діяльності, зокрема перебувало в безпосередній близькості до навчань НАТО та регулярно – біля критичної інфраструктури і військових об’єктів Норвегії».