34-й день. Коли і за яких умов польські перевізники розблокують кордон?

Доки у Польщі триває так званий післявиборчий період «міжвладдя», розблокувати українсько-польський кордон не вдасться, кажуть польські експерти, опитані Радіо Свобода. 11 грудня польський Сейм голосуватиме за вотум довіри уряду Матеуша Моравецького. Експерти вважають, що він його не отримає, а парламентська більшість проголосує за уряд Дональда Туска. Найшвидше, кажуть, новий уряд запрацює 13 грудня – після того можна очікувати й розблокування кордону.

Радіо Свобода зібрало думки політиків та експертів щодо того, коли і за яких умов польські перевізники розблокують пункти пропуску.

У чиїй компетенції розблокувати кордон?

Розблокувати кордон мають ЄС і Україна, певен колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький. Це єдиний посол ЄС, який у лютому минулого року, незважаючи на наступ російський військ на столицю, не покинув Київ і свій пост. У інтерв’ю Радіо Свобода дипломат зазначив, що 90% вимог польських перевізників стосуються саме Європейського союзу та України.

«Вимоги, які польські перевізники мали до польської влади, виконані. Мова, зокрема, про посилення контролю за українськими фірмами, які здійснюють міжнародні перевезення. А вимога повернути дозволи, вимога, яка стосується «єЧерги» – ці рішення має ухвалити ЄС і Україна. Зверну увагу, що протест вже поширився на словацько-український кордон і угорський. Теза пана Садового (мера Львова – ред.), що це протестують маргінали, неправдива. Долучаються до цього протесту найголовніші спілки перевізників. Треба якнайшвидше це розв’язати, бо це не тільки трагедія конкретних українців і конкретних поляків, які мерзнуть на кордоні, то виклик для національної безпеки. Не знаю жодної людини у Варшаві, яка б була задоволена цим протестом. Крім того, більшість секторів економіки, виробників чи молока, чи будматеріалів, чи побутової хімії, котрі відзначали ріст продажів в Україні, сьогодні на межі банкрутства, і тут є конфлікт інтересів», – каже Бартош Ціхоцький.

За словами дипломата, вимоги польських перевізників цілком справедливі і економічно обґрунтовані. «До повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські перевізники виконували на рік 160 тисяч перевезень, а у 2022 році виконали мільйон перевезень. Ніхто мені не скаже, що возили тільки мілітарну та гуманітарну допомогу. Я ще донедавна працюючи в Україні, восени почав помічати потік авто, які ввозили з Польщі до Києва, і це були автомобілі класу «люкс». Чому ці люди мають мати безумовно «відкриті двері» на ринок ЄС, а не мають застосовувати правові стандарти, які зобов’язують польських чи французьких перевізників. Це нечесна конкуренція. Треба повернути умови чесної конкуренції, і тоді цей протест зникне», – певен диплотам.

Позицію Європейської комісії про відмову скасовувати «транспорний безвіз» для України Бартош Ціхоцький вважає неконструктивною. «Ми чуємо абсолютно неконструктивні заяви Європейської комісії, що є угода, і все. Є політична реальність, є фізична реальність, на яку ми повинні реагувати. На мою думку, ніхто не очікує, що дозволи повернуть до закінчення цієї умови, тобто до червня наступного року, але очікують, що вже зараз наступить політична згода Європейської комісії і України, що після червня 2024 року повертаємо дозволи на комерційні перевезення. Перевізники декларують, що якщо цей процес почнеться, то вони одразу відмовляється від протесту», – певен колишній посол.

Пропозиції деяких оглядачів про скасування дозволів на проведення страйку на кордоні дипломат вважає нереальними. «Навіть якщо органи місцевої влади, які давали дозволи на протест їх скасували б і поліція силою усунула протестувальників з пунктів пропуску, то вони би заблокували інший відрізок дороги, наприклад, до стратегічного для України аеропорту в Ряшеві (Жешуві)», – певен Ціхоцький.

«Однакові права для польських і українських перевізників»

«Справа очевидна і водночас дуже складна», – так Радіо Свобода блокаду кордону коментує заступник голови комітету у закордонних справах Сейму Польщі, член партії «Польща 2050» Павел Залевський. На думку політика, розв’язати ситуацію можна, надавши українським і польським перевізникам однакові права. «Завдяки поступкам ЄС українські перевізники мають величезну перевагу. Українська влада не допускає польських перевізників на територію України з такими самими правами, як мають українські перевізники. Це неприйнятно. Мусимо вирівняти правила гри, щоб вони були однаковими, щоб польські і українські перевізники мали такі ж права в Україні, в Польщі, в ЄС», – певен Залевський.

Вирівняти ситуацію можна лише шляхом повернення дозволів для українських перевізників, каже політик. «Коли кордон буде розблокований – це питання не до мене, а все ще до уряду Морацецького, бо він при владі, я досі є опозиційним депутатом. Коли ми приймемо владу, будемо намагатися вплинути на Європейську комісію, аби вона вплинула на Київ, і щоб європейські перевізники мали ті самі права в Україні, як українці. Таке рішення потрібне «на вже», бо інакше кордон буде заблокований», – переконаний заступник голови комітету у закордонних справах Сейму.

Скасування електронної черги змусить польських перевізників закінчити протест?

Скасування дозволів на вантажні перевезення для українців спричинило суттєвий дисбаланс, каже у коментарі Радіо Свобода уповноважена уряду з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку, членкиня партії «Право і справедливість» Ядвіга Емілевич. Особливо, додає, це вдарило по невеликих фірмах, які мають кілька чи кільканадцять вантажівок.

«Польські перевізники втратили білоруський і російський ринки, отже, перевезень здійснюють суттєво менше. Ще один фактор – чуємо, що українські фірми можуть здійснювати перевезення тільки між Україною і Польщею, насправді перевезення відбуваються по території Польщі, також до інших країн ЄС. Щоб порожня вантажівка виїхала з України, у електронній черзі треба чекати 14-20 днів. Якщо фірма має 6 машин, то за ті 14 днів без роботи мусить платити, і це призводить до того, що вести бізнес в таких умовах дуже важко. Останні кілька місяців я проводила розмови з колегами з Києва, намагаючись знайти порозуміння, і щоразу це були добрі розмови. Наприклад, ми говорили, щоб почати з відмови від електронної черги на двох пунктах пропуску, на одному це вже працює. Чекаємо, щоб так само було на пункті пропуску «Нижанковичі-Мальховичі». Можливо, тоді протестувальники розблокують кордон. З перевізниками буде легше розмовляти, якщо порожні вантажівки зможуть виїжджати з України, не стоячи у електронній черзі по 2-3 тижні.

Сьогодні вони почуваються, ніби це їхнім коштом відбувається підтримка України. Польща хоче допомагати, допомагає від першого дня війни, але не можемо це зробити коштом будь-якої галузі нашої економіки, і це для нас очевидно. Тому мені здається, що наступний крок мають зробити наші партнери зі Сходу. Попереду в України і Польщі виникатиме багато складних питань, зокрема, у сфері торгівлі, багато галузей будуть побоюватися наближення України до спільного європейського ринку, але ми готові до такої довготривалої дискусії, до діалогу щодо таких економічних проблем», – каже політикиня.

Компроміси і емпатія – шлях до розв’язання кризи на кордоні?

Розв’язати кризу на кордоні швидко не вдасться, певен депутат від партії «Право і справедливість» Міхал Дворчик. На його думку, багато залежатиме від відповідальності політиків і українських, і польських. «Це важка ситуація, Україна в стані війни, Україна втратила частину територій, щоденно гинуть українські воїни, які боряться передовсім за свою країну, але також вони є «муром Європи», зокрема і Польщі. Відповідно, частина українського суспільства думає собі: «Ми тут щоденно проливаємо кров, а ви нам блокуєте пункти пропуску і не пропускаєте вантажівки. Так не повинно бути». І це зрозуміло з перспективи України. З перспективи Польщі, є необхідність подбати про громадян Польщі і польські фірми. Питання кордону – це тільки один з багатьох викликів, з якими нам доведеться мати справу. Багато залежатиме від нового уряду, всього польського і українського політикумів», – певен депутат.

Утім, Дворчик додає, формування нового уряду не означатиме негайного вирішення кризи на кордоні. «Поки не сформують новий уряд, нічого не станеться – це перше. Друге – незалежно від того, який це буде уряд, він передусім вирішуватиме різні справи у внутрішній політиці, і у справах України радикальних змін не буде. Тема розв’язання питання транспорту і проблеми на кордоні вимагає поступок і емпатії з обох сторін. Наразі емпатії з обох сторін, бажання до компромісу бракувало. А без компромісу це неможливо вирішити, хіба що силовим способом, але на це ніхто не піде», – резюмує Дворчак.

Блокада кордону – чий інтерес?

«Блокада кордону – це не про економіку, а про політику», – певен польський журналіст радіо Wnet Павел Боболович. Він останні 10 років живе і працює в Україні. На його думку, в блокаді кордону простежується російський слід.

«Це політична ситуація, використана однією партією. Організатор цих протестів Рафал Меклер – голова «Конфедерації», і він цього не приховує. Це політична справа. Тут ніхто не думає про якісь реальні проблеми, бо якби думали, то б шукали шляхи вирішення. Організувати блокаду в час, коли немає фактично уряду, який би міг ухвалити критичне рішення – зрозуміло, що це зроблено з метою якихось торгів і присутності на телебаченні. Не можна вирішувати проблему методами, які загрожують безпеці життя і здоров’я людей. Як можна в час війни блокувати кордон? Кожен вантаж, який зараз їде в Україну, виконує гуманітарну місію, щоб постачати продукти, які українці купують, це для них важливо. Українці виживуть без польських продуктів, куплять інші, але Польща буде від цього втрачати. Тому я бачу в цьому політичний фактор, бачу в цьому можливий вплив Росії. Ми знаємо, що відбувалося на кордоні Польщі і Білорусі, і тоді багато хто з активістів казав, що це гуманітарна справа. Але це не гуманітарна справа, а політична з використанням гуманітарної складової і живого щита людей. Зараз ми бачимо точно те саме на російсько-фінському кордоні, і ніхто тут немає питань, і всі розуміють, що це політична і мілітарна справа Росії. І я вважаю, що цей російський фактор присутній і тут.

Зрозуміло, тут є і людський інтерес, кожен хоче заробляти більше, але, вибачте, заробляти більше в ситуації, коли люди гинуть, там, до речі, гинуть, також громадяни України, які за національністю поляки, вони говорять польською і захищають Україну, а не думають про те, як заробити», – певен польський журналіст.

На думку Павла Боболовича, розв’язати кризу на кордоні можна адміністративним методом – скасувати дозволи на проведення пікету.

«Блокада доріг – це загроза для безпеки людей. Ті, хто видає дозвіл на проведення пікету, може скасувати ці дозволи. А якщо протестувальники не будуть діяти згідно з законом, не виконають рішення про скасування пікету – то для цього є спеціальні служби. Найгірше, коли політики починають на цьому грати і кажуть: «Це польські інтереси». Вибачте, це не польські інтереси, польські інтереси – це мати захищений східний кордон від росіян. Зараз це роблять українці. Польський інтерес на 100% збігається з українським, і жодні групи поляків не можуть бути вище від цих інтересів. Політик має це розуміти. Прем’єр міністр Польщі зустрічається з головним організатором протесту декілька днів після того, як цей викладає в мережі пересування військової техніки через кордон, він показує, о котрій годині це було і на якому кордоні, а потім його приймає у себе прем’єр міністр, ну вибачте, щось тут не так. Політики мають вирішити, що для них важливіше, політичні бали чи відповідальність. Держава є для того, щоб гарантувати нашу безпеку, навіть якщо частині людей це не подобається і в них інша думка з цього приводу», – каже Боболович.

«Ми маємо розуміти, що зараз ми – одна родина. І українці це показують, бо вони взяли на себе обов’язок захищати. Завдяки українцям нам, полякам, не треба брати зброю до рук, українці ризикують своїм здоров’ям і життям, за це велика подяка. А щодо блокади, то я можу сказати одним словом – ганьба. Завжди є хтось, хто хоче зіпсувати наші відносини. Той, хто блокує зараз кордон, він, може, не є російським агентом, але він точно служить Росії», – вважає Павел Боболович.

Понад місяць тому частина польських перевізників заблокувала пункти пропуску на кордоні з Україною. За інформацією українських прикордонників, напередодні на чотирьох КПП з польського боку в черзі на перетин кордону чекали майже три тисячі вантажівок.

Пікетувальники мають намір блокувати кордон, доки не буде виконана їхня головна вимога – скасування «транспортного безвізу», тобто повернення до системи дозволів для українських водіїв.

Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.