«Браконьєрство процвітає». Фахівці про те, як Росія та розв’язана нею війна знищує рибну галузь України

Як повномасштабна війна вплинула на рибну галузь в Україні? Яких збитків вона зазнала і чи довго буде відновлюватися? Наскільки змінилося рибне господарство на звільненій частині Херсонщини і яким воно є на окупованих територіях, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Рибна галузь України зазнала значного негативного впливу та втрат внаслідок військової агресії Росії, повідомило 6 березня Державне агентство меліорації та рибного господарства. Загальні збитки цієї сфери у 2022 році оцінюються у 47 млн доларів. У промисловому рибальстві значну частку складають втрати, пов’язані із забороною рибальства внаслідок введення в Україні воєнного стану – ідеться про суму 17 млн 700 тисяч доларів. Збитки, що пов’язані із пошкодженням рибопромислових потужностей, склали 7 млн доларів, а виробничих потужностей – 700 тисяч доларів.
• У повідомленні Держрибагентства також сказано, що окупанти продовжують знищувати умови життя та чисельну кількість риби, руйнуючи, зокрема, й багаторічні результати масштабних зариблень та заходів з охорони водних біоресурсів. На початку січня цього року внаслідок обстрілу російськими військовими прибережної частини Херсону та акваторії річки Дніпро зафіксовано масове знищення товстолоба. Розраховані рибоохоронцями збитки склали орієнтовно 390 млн грн.
• У середині січня внаслідок значного зниження рівня води у Каховському водосховищі масово загинули водні біоресурси, що є прямим ризиком зриву весняного нересту у цій водоймі. Зниження рівнів води відбулося через пошкодження запірних шандорів Каховської ГЕС у результаті обстрілів російської армії. Збитки, завдані рибному господарству, складають близько 107 млн грн, повідомляє Держрибагентство. Загалом протягом минулого року промисловими рибалками у водоймах України було виловлено понад 10 тисяч тонн водних біоресурсів, зазначають у відомстві.
• Промисловий вилов морських видів (рапани, тюльки, бичків, шпрот, креветки та інших), які становили значну частку промислу у попередні роки, торік знизився до мінімуму. Українська морська риба наразі фактично стала недоступною, а її замінила імпортна рибна продукція, констатують в Держрибагентстві.
• Промислове рибальство в Азовському та Чорному морях фактично заблоковане, за винятком певних ділянок у межах Миколаївської та Херсонської областей. Внаслідок цього у Чорному морі добуто лише 75 тонн водних біоресурсів (це менше 1% у порівнянні з 2021 роком), а в Азовському (ще до початку повномасштабного вторгнення Росії) – 24 тонни (це 0,5% у порівнянні з 2021 роком).

«Все узбережжя Азовського моря під окупацією»

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що розвинута рибна промисловість на сьогодні в Україні відсутня.

«Рибна промисловість передбачає наявність океанічного флоту, наявність рибних портів, відповідних холодильників, відповідних переробних підприємств. В прямому сенсі, я б сказав, що сьогодні розвинута рибна промисловість в Україні відсутня», – сказав експерт.

«Для прикладу, якщо в 1990-х роках в Україні було зареєстровано більше сотні океанічних суден, що займалися виловом риби, на початку 2000-х їх лишалися десятки, то уявимо собі, що станом на 2021 рік в Україні лишилися три стареньких океанічних риболовних кораблі. Україна втратила достатньо багато портів рибних у Криму, а 2022 рік взагалі поставив хрест на будь-якому вилові риби в Чорному й Азовському морях в силу воєнних дій», – зауважив він.

Експерт розповів, що ще до повномасштабного вторгнення Росії загальний обсяг виробництва риби в Україні скорочувався. У 2021 році він становив приблизно 10%. Решта потреб покривалася через імпорт.

«Станом на 2021 рік у нас був імпорт 410 тисяч тонн при загальному обсязі ринку десь 440-450 тонн. Зараз ситуація докорінно змінилася. У нас реально сьогодні десь, якщо грубо рахувати, 30 мільйонів населення. І навіть якщо вважати, що загальний обсяг споживання риби лишився приблизно таким самим – десь 11 кг на душу населення на рік, хоча я думаю, що зараз менше, то в нас ринок із 450-480 тис. тонн з’їхав до 330-340 тис. тонн. Тобто все перекривається імпортом», – пояснив Пендзин.

Для функціонування рибного господарства критично важливою є робота портів, каже експерт.

«У нас повністю закриті порти Чорного моря, в нас є зараз тільки три порти Одеси на «зерновий коридор». Миколаївські, херсонські порти, вони закриті повністю, там навіть нема про що говорити. Все узбережжя Азовського моря сьогодні під окупацією», – додав він.

Відновлення та розвиток рибного господарства в Україні можливе лише після закінчення війни й розмінування морів, вважає експерт.

«Нелегальний вилов»

Проректор Державної екологічної академії післядипломної освіти Василь Коротецький розповів, що під контролем окупантів зараз здійснюється нелегальний вилов риби у частині Чорного моря й у всьому Азовському морі.

«Це мова йде про Херсонську, частину Миколаївської областей і, звісно, все Азовське море. То ті, їх можна назвати браконьєри чи незаконні угруповання, які здійснюють вилов водних біоресурсів у незаконний спосіб, вони одразу потягнулися до так званої нової влади, яка їм надала карт-бланш. Карт-бланш щодо безмежного вилучення водних біоресурсів, в тому числі й червонокнижних – це краби чорноморські та інші, осетрові, за відповідний відкат. Цим вони займалися до останнього періоду, зокрема, в Херсонській області, де наші війська вигнали окупанта. Але на окупованих територіях ця діяльність продовжується», – стверджує він.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Коротецький нагадав, що Росія привласнила Азовське море й оголосила його своїм «внутрішнім» морем.

«На Азовському морі ситуація набагато складніша, хоча вона відбувається практично таким же чином, як і на Чорному морі, але також в якийсь незрозумілий спосіб, вигаданий місцевими так званими військовими адміністраціями російськими. Колишні українські користувачі водними біоресурсами отримали так звані дозволи й на тих суднах, які залишилися після бомбардувань і пошкоджень, виходять, ловлять ці біоресурси, це відбувається постійно», – наголосив експерт.

«Я думаю, це буде справою судового розгляду після війни. І будуть виставлені відповідні суми стягнення з окупанта, агресора, на користь України», – зазначив він.

Втім, вилов риби продовжується у внутрішніх водоймах, розповідає Коротецький.

«Що стосується внутрішніх водойм, каскаду дніпровських водосховищ, ситуація краща. Бо промисел продовжується, але все одно враховуючи те, що у водні об’єкти потрапила значна кількість вибухових речовин й ще треба враховувати воєнний стан, який ускладнює рибалкам виходити на воду, взагалі господарська діяльність у сфері рибного господарства ускладнена», – зауважив експерт.

«Щодо продукції аквакультури, тобто ставкового вирощування рибгоспродукції, то ситуація краща. Але також загальна ситуація з війною в Україні також ускладнює цю діяльність, оскільки багато господарств аквакультури перебувають на окупованих територіях чи в зонах бойових дій», – зазначив він.

Україна має потенціал до розвитку рибної галузі, тому після закінчення війни можна буде розвивати цю сферу, впевнений експерт.

«Працює один човен»

Очільник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Херсонської області Андрій Селецький розповів «Новинам Приазовʼя», що у цьому селі була рибартіль, яка займалася видобутком і розведенням риби.

«Якщо говорити про Нововоронцовку, то так, окупації не було, але наша рибартіль була не тільки в Нововоронцовці, вона була і в селі Осокорівка нашої громади, яка була в окупації. В цілому з початком бойових дій, з початком війни навігація була заборонена по водосховищу, і, відповідно, рибалки не могли виходити на воду, бо це було небезпечно. Оскільки незрозуміло, хто на воді – чи просто рибалки, чи якісь там ДРГ, відповідно, спочатку бойових дій рибалки на воду не виходили», – зазначив Селецький.

За його словами, рибаки змогли вийти на воду після звільнення Нововоронцовської громади восени минулого року.

«Рибалки дуже хотіли виходити на воду працювати, бо це, по-перше, їхній заробіток, це їхня копійка. А по-друге, це допомога населенню, яке потребувало риби, яке сиділо без риби, бо свіжої риби не було. Відповідно, рибалки не могли виходити самостійно, бо це було небезпечно. Коли створили військову адміністрацію, я розпочав процес відновлення рибартілі, бо це наш традиційний херсонський промисел, риболовля і вирощування риби. І по-третє, це робочі місця і нова категорія товарів, відновлення категорії товарів», – пояснив Селецький.

Зараз працює поки лише один човен, розповідає голова адміністрації. Збільшити їхню кількість можна буде після деокупації лівобережної Херсонщини.

«Ми домовилися з військовими, домовилися з поліцейськими, промаркували човен. Це був всього один човен, який виходив на воду в позначенні дні, в позначенні місця і проводив першу ловлю риби. І зараз досі цей човен працює, звісно, тоді, коли дозволяють військові», – розповів він.

Риба, яку вдається зловити, продається в межах громади, зазначив посадовець.

«Моїм принциповим рішенням було те, що риба має продаватися виключно на нашому Нововоронцовському ринку, бо в нас є рибні скупники, які з міст скуповують у рибалок рибу задешево і продають її в містах. Люди (місцеве населення – ред.), звісно, зраділи, тому що з’явилася риба, відновився продаж риби, і це урізноманітнило і продуктовий кошик, і дало роботу, поштовх для відновлення економіки краю», – підкреслив Селецький.

«Різноманіття риби скорочується»

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов зазначив, що екосистеми Чорного й Азовського морів зазнали негативного впливу ще до повномасштабної війни.

«В морі є свої особливості, вони є і в Азовському, і в Чорному. В Чорному, наприклад, велика кількість гідролокаційних установок, сонарів так званих, вони дійсно впливають на дельфінів. Їх стало настільки багато через військові дій, через все, що пов’язано з навчаннями військовими. Це не сьогодні сталося, це сталося ще десь з 2018 року, Росія почала на теренах окупованого Криму активно проводити військові навчання. Вже тоді почалися великі проблеми з іхтіофауною, з рибами, морськими біоценозами», – пояснив професор.

Скорочується також і різноманіття риби у морях, каже експерт. Втім, це пов’язане не тільки з війною.

«Сьогодні це фактично (скорочення кількості) шпрот, хамси, тюльки – три риби, які становлять 90% всього вилову, який є на сьогодні в Чорному морі. Хоча фактично вилов припинений на узбережжях України, але він не припинений біля тих держав, які не беруть участі у військових діях. Це Туреччина, Грузія, з іншого боку Болгарія. Там вилов продовжується, але різнобарв’я скоротилося. Це проблеми, які були пов’язані з екологічними факторами, зміною якості води в цілому в Чорному морі, місцями це був перевилов риби, який призвів до такої диспропорції», – зауважив Хлобистов.

За його словами, через війну немає можливості відстежувати стан Чорного й Азовського морів.

«Війна нам дала нові виклики. По-перше, це загибель кораблів, розлив нафтопродуктів, вибухи. Звісно, що акваторія Чорного моря поблизу України, вона сьогодні зазнає величезних втрат через такі екологічні фактори, які спричинені військовими діями, але, на жаль, у нас на сьогодні немає можливості це коректно відстежувати», – каже експерт.

«Єдине, що нам залишається – аерокосмічне зондування, це супутникові знімки. Через них ми можемо бачити ці розливи нафтопродуктів і опосередковано сказати, що, швидше за все, ми маємо справу з такими збитками», – підкреслив він.

Експерт має сумніви, що після війни вдасться швидко відновити біорізноманіття, яке було у морях раніше.

«Збитки без сумніву є, проблеми дуже серйозні й, швидше за все, обсяг і глибину цих проблем ми побачимо після завершення військових дій. Навіть не можна порівнювати Другу світову війну і сьогоднішню війну. Зовсім інші вибухові системи, зовсім інша якість судів, інші можливості, вони значно збільшились», – наголосив Хлобистов.

«Після Другої світової війни теж не було проведено досліджень. Єдине, що можемо бачити, – це зміни в кількості вилову риби. Вони відбувалися, але протягом 10 років вилови відновилися, і вони були ті ж самі, як до війни. Тобто середовище самовідновлювалося тоді. У мене є сумніви, що таке ж відновлення буде швидким і чи зможемо ми взагалі відновити те біорізноманіття, яке було у нас до початку війни», – додав професор.

• В кінці лютого Верховна Рада України денонсувала всі договори з Росією щодо Азовського моря, повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Йдеться про договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки та угоду про створення Чорноморської групи військово-морського співробітництва. Перший договір був підписаний у 2003 році, його денонсацію підтримали 303 народних депутати. Друга угода укладена в тому ж році, за розірвання проголосували 305 депутатів.
• Президент РФ Володимир Путін, як писали російські ЗМІ, наприкінці грудня минулого року заявив, що головними результатами «спеціальної військової операції» (як в Росії називають війну проти України) є поява «нових регіонів» та перетворення Азовського моря на «внутрішнє»: «З’явилися нові території. Ну ось і такий значний результат для Росії. Це серйозні питання. Чого гріха таїти, і Азовське море стало внутрішнім морем РФ, це серйозні речі».