«Людей мало, бомблять сильно». Як працює бізнес у прифронтовому Херсоні?
Як працює малий бізнес у Херсоні та навколишніх селах? З якими складнощами стикаються підприємці і чи важко їм відновити діяльність після окупації? Як впливають на місцевий бізнес щоденні обстріли і наскільки це заважає економічному розвитку регіону? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Економічна ситуація у Херсоні поступово покращується, розповів голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», опублікованому 17 березня. Посадовець повідомив, що у Херсоні вже працюють великі торговельні центри, повертається і малий бізнес. Такі ж тенденції й в інших населених пунктах звільненої частини Херсонщини.
- Прокудін зазначив, що підприємці працюють, попри часті обстріли з боку російських військових, адже безпекова ситуація залишається складною. Російська армія обстрілює правобережну Херсонщину щодня і постійно є постраждалі через ці удари, сказав голова ОВА.
- 12 березня Прокудін також заявив про скасування «сухого закону». За його словами, рада оборони Херсонської області ухвалила це рішення для допомоги відновленню економіки регіону. Торгівлю алкогольними напоями дозволили з 15 березня терміном на один місяць на об’єктах оптової, роздрібної торгівлі та ресторанного господарства з 10-ї ранку до 15-ї години дня.
«Місто оговтується від окупації»
Співзасновник громадської організації «Південна стратегія розвитку» Станіслав Трошин у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що ситуація з веденням бізнесу у різних частинах звільненої Херсонщини відрізняється.
Це під дуже товстим шаром OSB-плит, ні в якому разі не з відкритими вікнами, в жодному разі не з якимись фешенебельними вивісками
«Дуже різна ситуація у Херсоні і навколо нього, і в громадах, які віддаленні від Херсону. Тому що в Херсоні й в громадах навколо відновлене електропостачання, є можливість вести бізнес без генератора і навіть в умовах щоденних обстрілів, навіть в умовах щоденного ризику для життя, дуже небезпечної ситуації, бізнес у Херсоні потроху оговтується від окупації. Вже відкриваються перші пекарні, перші кав’ярні, перші їдальні. Так, це під дуже товстим шаром OSB-плит, в жодному разі не з відкритими вікнами, в жодному разі не з якимись фешенебельними вивісками, але воно працює», – каже він.
За його словами, у Херсоні налагоджують роботу супермаркети.
«Це «Сільпо» і «АТБ». Гуманітарні організації дають активно ваучери на покупки в цих супермаркетах, і херсонці можуть купити там продукти, отримати там продукти за кошти «Червоного Хреста» та інших міжнародних донорів. Тому супермаркети активно працюють як за готівку, як по банківських картах, так і за ваучери, які видають міжнародні гуманітарні організації», – повідомив Трошин.
Набагато складніше підприємцям працювати у селах, де ще не відновлене електропостачання, зазначив він.
Підприємцям в сільських населених пунктах віддалених громад, особливо вздовж Інгульця, вздовж Дніпра, їм дуже важко вести бізнес. По-перше, території сильно заміновані, по-друге, на генераторі – це дуже дорого
«Військово-цивільна адміністрація і влада роблять все можливе, спільно з обленерго для того, щоб відновлювати електропостачання до цих населених пунктів, але дуже великий відсоток замінування, дуже великий відсоток територій, куди ще не можна зайти з ремонтними роботами», – пояснив він.
«Таким підприємцям в сільських населених пунктах віддалених громад, особливо вздовж Інгульця, вздовж Дніпра, їм дуже важко вести бізнес. По-перше, території сильно заміновані, по-друге, на генераторі – це дуже дорого. Працювати магазинам, їдальням, навіть якимось місцям, де виготовляють якісь продукти, дуже дорого на генераторі. Тому такі магазини працюють там декілька годин на добу або пів дня. Вони намагаються задовольнити потреби населення у всьому, що є, але не мають змоги працювати повний робочий день навіть там, де вже достатньо безпечно, з точки зору обстрілів», – додав він.
У громадах, які обстрілюють російські військові, бізнес працює згідно з безпековими інструкціями, розповідає Трошин.
Бізнесу потрібно дотримуватися правил безпеки для того, щоб самі підприємці, їхні наймані працівники та користувачі їхніх послуг не були вбиті
«Велика група громад Херсонської області знаходиться на березі Дніпра, через Дніпро і Каховське водосховище, яких ворог щоденно обстрілює. Такий бізнес працює дуже суворо по графіку – люди приходять в певний час, купують те, що їм потрібно, обирають те, що їм потрібно, потім це все закривається. Тому що в таких громадах, як Бериславська, наприклад, або Нововоронцовська, Новоолександрівська, там обстріли щоденні, там бізнесу потрібно дотримуватися правил безпеки для того, щоб самі підприємці, їхні наймані працівники та користувачі їхніх послуг не були вбиті або поранені снарядами ворога», – зазначив херсонець.
Логістичні шляхи до Херсону вже налагоджені, каже спікер.
«Бізнесу було дуже складно, фактично пів року не було жодного сполучення вантажів з сусідніми Миколаївською та Дніпропетровською областями й бізнесу було дуже складно. Зараз автомобільний шлях Херсон-Миколаїв вже відкритий і він активно ремонтується в тих місця, де був обстріляний, відновлюються мости тощо. Тому зараз постачання товарів налагоджене. Підприємства отримують те, що їм потрібно з боку Миколаєва, це якщо ми кажемо про Херсон і громади навколо нього, та з боку Кривого Рогу і Дніпра», – стверджує Трошин.
Представників бізнесу, які співпрацювали з російськими окупантами, у Херсоні не залишилося, розповів він.
«Я не знаю жодного випадку, щоб хтось, хто щось там намагався робити при окупантах, залишився в Херсоні. Враховуючи серйозні терміни ув’язнення, які зараз є за колабораційну діяльність не тільки в держслужбі, а й в інших сферах, я думаю, це просто неможливо. До речі, в Херсоні під час окупації, якщо і працювало 5 кав’ярень і 10 продуктових магазинів, та нуль аптек, то це добре», – зауважив Трошин.
Ціни на товари й продукти у Херсоні зараз на такому ж рівні, як і в інших обласних центрах, додав він.
Ціни тримаються на загальноукраїнському рівні
«Зараз ці ціни набагато нижчі, ніж були під час окупації. Це такі ж ціни, які ми бачимо в Києві, у Львові чи Черкасах в «АТБ» та «Сільпо». Я розумію, що для торговельних мереж це трішки невигідно, але ми дуже вдячні їм, що ціни там тримаються на рівні загальноукраїнському. Ну і це дуже правильно, тому що ці люди й так настраждалися і дуже потрібно їм відчувати себе в єдиній українській родині», – зазначив Трошин.
«Ціни знизилися, але покупців мало»
«Новини Приазов’я» поспілкувався у Херсоні з продавцями місцевого ринку, які розповіли про роботу у місті під час російської окупації та зараз.
Марія: «Працюється в Херсоні не дуже добре, тому що тут війна. Людей мало, страшно, сильно бомблять, багато хто виїхав. Торгуємо пельменями, на день осіб 20 приходять. Раніше – осіб 70-80-100. Зараз такого немає. На ціни покупці добре реагують, бо під час окупації, коли була Росія тут, ціни були зовсім інші. Зараз у нас Україна і все добре. Люди приходять через те, що ціни нижчі».
Продавчиня з зоомагазину Ірина також каже, що покупців значно поменшало, хоча ціни суттєво знизилися, порівняно з окупаційним періодом: «Ціни змінились кардинально. Десь на відсотків 50 так точно. Щось зросло на 20 відсотків – українського виробництва. Те, що було із-за кордону, зросло значно, десь відсотків на 50. В окупації працювалося важко, ціни були високі, термінали українські не дозволялися, але ми все одно намагалися працювати з українськими терміналами, залишками українського товару, те, що було на складах у Херсоні».
Працівниця одного з магазинів, де реалізують випічку власного виробництва, Аліна зізнається, що, попри обстріли міста, намагаються працювати щодня: «Ми самі робимо хліб, булки, здобу, торти, десерти, трубочки, «кошики», все, що завгодно. Робимо щодня. Незважаючи ні на що, працюємо щодня. Страшно, дуже страшно, коли десь поруч прилітає. Але якщо я буду вдома 24/7, я просто збожеволію і все. Мені простіше тут, на роботі. Тут люди, ми спілкуємося».
«Новини Приазовʼя» також поспілкувалися з працівниками місцевої пивоварні, яка відновила свою роботу після деокупації правобережної Херсонщини. Директор підприємства розповів, що до жовтня минулого року їм вдавалося працювати за українським законодавством і сплачувати податки.
«Коли тільки розпочалося повномасштабне, ми не працювали. Потім почали працювати, потроху працювали, бо треба було давати зарплату людям, щоб були робочі місця і все таке інше, треба було якось жити. Працювали ми до 7 жовтня 2022 року. У нас стояли термінали, люди мали можливість тут розраховуватися під час окупації банківськими картками, сплачувати податки», – розповів директор броварні Володимир Шеменков.
Повиривали всі термінали. Так звана адміністрація прийшла з автоматами і сказала, що наразі так буде
«Але 7 жовтня до нас прийшла так звання адміністрація військова (окупаційна – ред.), показала якийсь документ, захопила підприємство. Тобто тут була своя служба охорони, була своя бухгалтерія, своє керівництво. І протягом цього періоду вони повиривали всі термінали. Так звана адміністрація прийшла з автоматами і сказала, що наразі так буде. До деокупації, до 11 листопада, вони тут хазяйнували, можна сказати, грабували підприємство», – додав він.
Виробничі процеси зараз вже налагодили, кажуть у броварні.
«Процеси йдуть, технічне виробництво ми відновили, смакові властивості пива не змінилися, саме тому ми будемо наразі продовжувати виробництво пива і поповнювати бюджет міста», – зазначає директор.
Працівник пивоварні Сергій каже, що з деокупацією міста вже є відчуття, що в Херсон повертається життя: «Це відчуття почалося 11 листопада, що Україна повертається, в тому числі, в наше рідне місто Херсон. Все відкривається, все працює. От дочекалися скасування заборони на продаж алкогольних напоїв. Хоча була можливість в Одесі скуштувати наше пиво або замовити поштою, але хотілося саме прийти в магазин тут, у Херсоні. Тобто все, як раніше, коли було все добре».
«Малий бізнес активно повертається»
Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький розповів, що, попри напружену безпекову ситуацію, у регіоні вживаються заходи для відновлення бізнесу.
«Вже в кожній громаді відновили роботу саме продовольчі магазини, магазини господарських товарів, поодинокі аптеки. Сприяє відновленню роботи бізнесу, відкриття стаціонарних та пересувних відділень «Укрпошти». З приємних новин можу відзначити, що на території Білозерської селищної громади відновили свою роботу банкомати одного з державних українських банків, і це, безумовно, пожвавить діяльність бізнесу», – вважає начальник РВА.
Для, мене, наприклад, приємно, що вже можна зробити стрижку у Херсоні, можна полагодити одяг в Білозерці
«Також можемо говорити про те, що відновлюють свою роботу автомайстерні, майстерні шиномонтажу. В Білозерській громаді запрацювала одна з місцевих мереж автозаправних комплексів. Для, мене, наприклад, приємно, що вже можна зробити стрижку у Херсоні, можна полагодити одяг в Білозерці або поремонтувати пробите колесо в Станіславі. Це вже суттєвий прогрес, тому що раніше це було неможливо від слова зовсім», – розповів він.
За його словами, підприємців, які відновлюють свою діяльність у Херсонському районі, стає дедалі більше.
«Ми спостерігаємо тенденцію, що фактично щотижня додаються у переліку підприємців, які відновили свою роботу, саме малі підприємці, які працюють в магазинах, аптеках, малих кав’ярнях і таке інше. Також найдрібніші підприємці відновили роботу ринків, ринкових містечок – по 1-2 ринкових містечок запрацювали в кожній громаді», – додав Линецький.
Він сподівається, що стан місцевих бюджетів невдовзі поліпшиться. Зокрема, рішення про продовження чи припинення обмежень продажу алкогольних напоїв у регіоні буде ухвалене за результатами місячного моніторингу, зазначив посадовець.
«Посилюється контроль за обігом підакцизних товарів. Як ви знаєте, вже введені менші обмеження на продаж алкогольних напоїв за рішенням ради оборони області. Всі ліцензіати повинні відновити свої ліцензії за допомогою реєстраторів розрахункових операцій. Податкова контролює цей процес. І за результатами місячного моніторингу буде ухвалене рішення про продовження або скасування цього режиму обмежень на продаж алкогольних напоїв. Це також підвищить стан надходження до місцевих бюджетів», – вважає Линецький.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року найзапекліші бої російсько-української війни ідуть на Донбасі.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 317 і поранення 13 892 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 19 березня 2023-го.