Експорт українського зерна і протести європейських агровиробників: у чому проблема

Минулого тижня фермери в болгарському місті Русе заблокували основні пункти пропуску на кордоні з Румунією, використовуючи свої трактори, щоб не дати вантажівкам перетнути головний міст через Дунай.

З банерами «Зупиніть геноцид сільського господарства» та «Ми хочемо бути конкурентоспроможними» болгарські фермери кажуть, що близько 40 відсотків їх минулорічного врожаю – переважно зерна та насіння соняшнику – залишаються непроданими, а надлишки нереалізованої продукції означають у них бракує місця для зберігання цьогорічного врожаю.

Причина? Дешеве українське зерно та інша продукція, яка заполонила ринок, чому сприяла відмова ЄС від митних зборів та імпортних квот, спроба Брюсселя допомогти своєму постраждалому від війни східному партнеру підтримувати роботу свого аграрного сектора та вийти на ринки, часто в країнах, що розвиваються, за межами ЄС.

Через нещодавні протести в Польщі та Румунії засмучені не тільки болгарські фермери, і зараз посилюється тиск на національних лідерів і керівників ЄС, щоб вони вирішили цю проблему, причому деякі фермери дійшли до того, що припускали, що імпорт української агропродукції має бути припинений.

Справа не в тому, що європейським фермерам бракує симпатії до українських колег. Даніела Дімітрова, регіональний лідер Спілки виробників зерна Болгарії, сказала агенції новин AP, що «ми солідарні з Європою та її підтримкою України», яка колись була житницею СРСР. «Але Єврокомісія, – сказала вона, – повинна дивитися на кожну окрему країну-члена і зробити фермерів конкурентоспроможними».

Фермери в Болгарії, які вирощують насіння соняшнику, один із основних експортних товарів країни, кажуть, що вони не можуть конкурувати з величезним напливом української продукції, яка заполонила ринок.

Заступник міністра сільського господарства Тодор Джиков нещодавно повідомив Болгарському радіо, що за 2021 рік з України до Болгарії було імпортовано 20 тис. тон соняшнику. У 2022 році було імпортовано майже 900 000 тон, що призвело до падіння цін на внутрішньому ринку майже на 50 відсотків, повідомляє Politico.

Коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, її військові заблокували або окупували чорноморські порти України, унеможлививши експорт зерна та іншої продукції морем.

Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі попередив тоді, що напад Росії загрожує перетворенням «житниці світу на черги з хлібом» для мільйонів людей.

Згідно з даними Продовольчої програми ООН, до вторгнення Росії Україна, яка прагне приєднатися до ЄС, постачала 42 відсотки соняшникової олії, що продається на світовому ринку, 16 відсотків кукурудзи та 9 відсотків пшениці.

Цілі країни, особливо на Близькому Сході та в Африці, залежали від українського імпорту цієї продукції. Через заблоковані порти та відрізані альтернативні транспортні шляхи близько 20 мільйонів тон зерна застрягли в Україні в 2022 році, перед літом і перед черговим урожаєм.

Наростаюча криза

Щоб впоратися з кризою, що наростає, 27 квітня 2022 року Єврокомісія запропонувала призупинити на рік усі мита та квоти на експорт українських товарів, у тому числі сільськогосподарської продукції.

Потім, у травні 2022 року, Єврокомісія запустила свій План дій Solidarity Lanes, який встановив альтернативні маршрути для українського зерна, більша частина якого мала бути транзитною через ЄС на віддалені ринки.

Сусідні держави, такі як Польща, Румунія, Словаччина, Молдова, Угорщина та Болгарія, їхні залізниці, дороги та внутрішні водні шляхи, а саме річка Дунай, стали рятівними колами для економіки України та її фермерів.

Ще одним проривом стало те, що 22 липня 2022 року за посередництва ООН і Туреччини було досягнуто угоди про відкриття безпечного гуманітарного коридору в Чорному морі – Чорноморської зернової ініціативи. Відтоді понад 900 суден, наповнених зерном та іншими продовольством, вийшли з трьох українських чорноморських портів Чорноморська, Одеси та Южного.

10 найбільших імпортерів української аграрної продукції:

Станом на березень, коли Чорноморська зернова ініціатива була продовжена, понад 23 мільйона тон зерна та іншої агропродукції експортувалися через Чорне море, згідно з даними Спільного керівного комітету Чорноморської зернової ініціативи.

З цієї загальної кількості 49 відсотків становила кукурудза, яка лежала в зерносховищах і потребувала очищення, щоб звільнити місце для пшениці з урожаю 2022 року.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) також знову почала відвантажувати пшеницю з чорноморських портів. «Україна відіграє вирішальну роль у забезпеченні глобальних ринків пшеницею, кукурудзою, рослинною олією та іншими продуктами харчування. Чорноморська зернова ініціатива дозволила експортувати понад 26 мільйонів тон продовольчих товарів і допомогла знизити світові ціни на продукти харчування», – про це Радіо Свобода повідомив речник WFP.

«Продовження експорту з України є абсолютно життєво важливим для світових продовольчих ринків, оскільки вони допомагають послабити певний тиск внутрішніх цін на продовольство в усьому світі, що має вирішальне значення для бідних людей, які живуть у країнах, які найбільше постраждали від поточної продовольчої кризи».

Згідно з даними ООН, понад 65 відсотків пшениці, експортованої через Чорноморську зернову ініціативу, потрапило до країн, що розвиваються. Ці ж цифри показують, що кукурудза експортується майже однаково між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються.

Після очікування, що зерно буде йти транзитом через ЄС, для багатьох фермерів у блоці це просто неприйнятно. Вони стверджують, що українське зерно наповнює їхні внутрішні ринки, підриваючи місцевих виробників, а його низька ціна виявляється надто привабливою для місцевих покупців і торговців.

Не тільки зерно, але й інші українські продукти харчування, на які послабили митні мита та імпортні квоти, включно з яйцями, птицею, цукром, яблуками…

«У рамках шляхів солідарності ринок ЄС відкрився для українського імпорту, що призвело до безпрецедентного потоку українських продуктів до Східної Європи. Цей раптовий і значний приплив створив напругу на місцевому рівні», – пояснили у Farm Europe, аналітичному центрі, який відстежує аграрний сектор в ЄС.

Зденек Кубіска, голова правління Чеської асоціації аграріїв, заявив, що українське зерно почало заповнювати ринки ЄС після запуску Чорноморської ініціативи. За словами Кубіска, який розмовляли з сайтом iDNES, деякі українські товари не потрапляють до країн, що розвиваються, як планувалося, а потрапляють до ЄС, а саме до Іспанії та Італії.

Кубіска звинуватив посередників у Туреччині, куди спочатку відправляють українське зерно, у тому, що вони відправляють його до ЄС, а не до країн, що розвиваються.

Твердження про те, що в цьому винні спекулянти в Туреччині, повторив Ян Долежал, президент Аграрної палати Чехії, який сказав iDNES, що вони користуються ситуацією.

«Зважаючи на те, що сільськогосподарську продукцію в ЄС імпортують не фермери, а трейдери, це фактично не допомагає українським фермерам, які самі отримують дещицю від реальної ціни», – цитує iDNES Долежала.

Ці звинувачення були применшені Всесвітньою продовольчою програмою. «Це правда, що деякі судна прямують до Туреччини, щоб пшеничне зерно перемолоти на борошно. Однак уся продукція потім відправляється до наших представництв в таких країнах, як Афганістан, Ефіопія, Кенія, Сомалі та Ємен», – сказав Радіо Свобода речник WFP.

Незалежно від того, хто несе відповідальність, гнів фермерів ЄС лише зростає. Брюссель намагається зменшити кризу і 20 березня запропонував загальну суму 56,3 мільйона євро (61,6 мільйона доларів) компенсації постраждалим фермерам, з яких Болгарія отримає 16,7 мільйона євро, а Польща – майже 30 мільйонів євро, суми, які не тільки фермери, але й урядовці у відповідних країнах кажуть, що цього недостатньо.

Для фермерів у Румунії запропонована компенсація ще менша – 10 мільйонів євро.

Відставки

Намагаючись зменшити гнів фермерів у Польщі на тлі гарячих переговорів, міністр сільського господарства Генрик Ковальчик оголосив 29 березня, що фермери та трейдери отримають приблизно 1,2 мільярда злотих (281 мільйон доларів) як компенсацію за збитки, хоча неясно, скільки надходило з ЄС, а скільки з державного бюджету Польщі.

Незважаючи на те, що він заявив, що імпорт українського зерна до Польщі впав за останні два тижні, Ковальчик пішов у відставку 5 квітня, посилаючись на плани Єврокомісії «продовжити безмитний імпорт українського зерна до червня 2024 року».

Дачіан Чолош, колишній єврокомісар з питань сільського господарства, а нині депутат у румунському парламенті, зажадав відставки міністра сільського господарства Петре Даеа через «катастрофічну» угоду про допомогу фермерам, укладену з Брюсселем.

«Румунські фермери зазнають несправедливості через політичну нерелевантність переговорів у верхівці Міністерства сільського господарства та нездатність адміністрації підтримати інтереси румунського аграрного сектору аргументами та відповідними цифрами», – сказав Чолош.

У відповідь Даеа сказав, що його міністерство надало всі запитувані дані, але не має права голосу щодо остаточної суми в 10 мільйонів євро, яку ЄС погодився надати румунським фермерам.

Відчуваючи політичну проблему вдома, лідери постраждалих країн ЄС змушують Брюссель робити більше.

У листі від 31 березня, адресованому Єврокомісії та її лідеру Урсулі фон дер Ляйєн, прем’єр-міністри Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії заявили, що канали призначені для доставки українського зерна на світові ринки працюють не так, як планувалося.

Вони закликали вищий виконавчий орган ЄС розглянути термінову закупівлю блоком із 27 членів надлишкового врожаю та надати фінансову підтримку, включаючи гроші для будівництва сховищ для надлишкового зерна.

Представник Єврокомісії сказав Радіо Свобода, що Брюссель усвідомлює масштаби проблеми. «Комісія визнає, що цей додатковий імпорт створює тиск на ланцюги постачання сільськогосподарської продукції в цих країнах, що призводить до надлишку пропозиції, зниження попиту, збільшення витрат на зберігання та, зрештою, зниження місцевих цін», – сказав речник, додавши, що пакет допомоги в розмірі 56,3 мільйона євро мабуть не останній.

«Паралельно Комісія працює над другим заходом підтримки подібного масштабу, спрямованим на прифронтові країни-члени», – додав він.

Однак для багатьох фермерів ЄС це може бути занадто мало, занадто пізно, оскільки все частіше закликають закрити двері для імпорту української сільськогосподарської продукції.

Румунські виробники аграрної продукції планують, як вони кажуть, загальнонаціональний страйк 7 квітня, щоб підштовхнути цю вимогу, а болгарські ЗМІ пишуть, що їхні колеги планують запропонувати свою підтримку.

29 березня виконуючий обов’язки міністра сільського господарства Болгарії Явор Гечев заявив, що Болгарія вимагатиме внесення змін до безмитного імпорту в ЄС аграрної продукції з України.

За рік, за словами Гечева, імпорт соняшнику в Україну зріс у 20 разів. «Жоден ринок не може поглинути таку додаткову кількість», – сказав він.