Багато дронів і трохи ракет: якою може бути зима атак Росії на Україну і наскільки готова ППО

Вересень був рекордним за кількістю БПЛА ударного типу, застосованих агресором по українських містах, повідомили у Повітряних силах ЗСУ. Росія використала проти України 503 дрони-камікадзе типу Shahed. Це вже близько половини тієї кількості, якою Кремль атакував Україну з осені 2022 до весни 2023 року: тоді за весь холодний період дронів було близько тисячі.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрало прогнози того, яким буде новий зимовий сезон російських ударів по Україні: яким «міксом» Росія стрілятиме по дальніх цілях в Україні, як готується українська ППО та які стандартні і нестандартні рішення допоможуть Україні вистояти.

Станом на початок жовтня цього року стратегія агресора трохи відрізняється від 2022-го: він атакує, крім військових об’єктів, в основному портову інфраструктуру, зерносховища, промисловість та продовольчий сектор, кажуть у Повітряних силах України. Але намірів спробувати знову позбавити Україну електроенергії РФ не полишила – хіба що відклала це до холодів, вважають повітряники.

«Шахедів» стане більше

Ставка, ймовірно, буде зроблена на збільшення атак дронами, яких в Росії більш ніж достатньо.

«За вересень уже понад 500 дронів. Це свідчить про те, що ворог має «Шахеди», що вони налагодили якесь виробництво вже у себе на території, про те, що Іран продовжує постачати як комплектуючі, так і самі БПЛА. Тому слід очікувати, що буде тенденція до збільшення використання цих безпілотників», – розповідає Донбас Реалії речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За словами представника ГУР Міноборони Вадима Скібіцького, до кінця року Росія самостійно планує зібрати 1300 дронів типу «Шахед». Також у червні британська розвідка повідомила, що РФ почала отримувати великі партії дронів з Ірану морським шляхом Каспієм.

Росія своїми масованими ударами знову намагатиметься тиснути на українців психологічно, щоб зростали зневіра, розчарування та депресія. І для цього буде застосовувати саме БПЛА, вважає заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь.

«Шахеди» є досить ефективними з точки зору масовості і з точки зору того, що вони можуть завдавати удари по стаціонарних об’єктах. Тобто найкраще вони застосовуються якраз по елементах інфраструктури», – каже він.

Росія сподівається, що така ситуація спричинить невдоволення українців власним урядом та президентом. Таке завдання ставилося Кремлем ще минулого року і актуальне у цьому, вважає експерт.

«Можливо, що під час цих зимових ударів Росія буде бити не тільки по енергетичних об’єктах, а просто по цивільному населенню. Особливо в східних та південних регіонах. І будуть через соцмережі вкидати в інформаційний простір, що треба вже домовлятися, йти на зближення позицій з росіянами, бо гинуть українці, гине цивільне населення», – пояснює Михайло Самусь.

Що з ракетами?

Жителям прикордонних з Росією і прифронтових областей України продовжать дошкуляти перероблені ракети С-300, що б’ють відносно точно на відстані до 40 км, а з більш дальніх – мають велике відхилення від цілі. Їх активно застосовують російські війська, переробивши із засобів протиповітряної оборони.

«Росія зараз їх використовує в режимі «земля-земля», тобто по наземних цілях», – нагадує засновник благодійного фонду «Закриймо небо України», колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

Перехоплення таких ракет, яких на складах в РФ може зберігатися кілька тисяч, – важка задача, вони мають високу швидкість та рухаються по балістичній траєкторії, а отже, як і будь-яка балістична ракета, збиваються лише системами ППО/ПРО Patriot та Samp-T.

За підрахунками Головного управління розвідки МО України, станом на кінець серпня 2023 року у Росії залишилось близько 585 далекобійних ракет:

• приблизно 270 ракет «Іскандерів»;
• орієнтовно 140 «Калібрів»;
• близько 100 ракет Х-101, Х-555 і Х-55 з бойовою частиною;
• і ймовірно 75 «Кинджалів».

Це без врахування ще 150 ракет Х-22, які РФ прагне вдосконалити.

Також зараз Кремль анонсує нову ракету «земля-земля» для ЗРК С-400, яка, імовірно, має стати ефективнішим замінником С-300 під час використання по наземних цілях.

«Не забувайте, що є у них ще керовані авіаційні ракети Х-59, Х-35, також берегові ракетні комплекси «Бастіон» в Криму, ракети «Онікс», які часто випускають у напрямку Одеської та Миколаївської областей. Тому у ворога є озброєння, є ракети, і не потрібно говорити, що вони чогось не мають», – пояснює Юрій Ігнат.

На думку всіх опитаних нами експертів, Росія не лише не припинила виробляти власні ракети, а й наростила виробництво. І дефіциту в них не відчуває.

«Якщо рахувати уважно, то за вересень росіяни випустили мінімум 100 далекобійних ракет по нашій території. Тобто і темпи виробництва у них тримаються, на жаль, краще, ніж нам би хотілося, а темпи виробництва «Шахедів» – ще краще», – говорить Іван Киричевський, експерт Defence Express.

Ракети дорожчі, виготовляти їх довше і складніше, тому Росія використовує їх раціональніше, вважають спеціалісти.

«Вони йдуть шляхом, що деякий час їх не застосовують, а потім в принципових для них організаціях ударів включають і балістичні в невеликій кількості, і крилаті ракети», – роз’яснює Ігор Романенко.

Як свідчить повідомлення ГУР МО, масованих обстрілів ракетами, як це було минулого жовтня, листопада, грудня, коли РФ випускала по Україні по 70-100 одиниць одночасно, – найімовірніше, в цьому сезоні ми не побачимо.

Дрони-камікадзе – непроста ціль

Хоча Росія зробила ставку на повільніші і дешевші «Шахеди» – боротися з ними точно простіше не буде, каже оглядач Defence Express Іван Киричевський.

«Дрон типу «Шахед» – ціль розміром 3,5 м на 2,5 м, порівняно з крилатою ракетою, де довжина фюзеляжа 8 метрів, а розмах крил 2-3 м. Тобто крилату ракету на радіолокаторі побачити простіше, ніж дрон. Якщо наліт не груповий, то на радарі побачити «Шахед» ще складніше, бо він маленький», – пояснює експерт.

Плюс, кажуть спеціалісти, «Шахед» дешевий для Росії, а от Україні обходиться дорого – витрачати щоразу на нього дорогі зенітні ракети – нераціонально, тому Повітряні сили намагаються максимально боротися із дронами з допомогою зенітних гармат та кулеметів.

«Колеги підраховували: «Шахедів», які росіяни випустили по нас у вересні, – за найгірших для Росії розкладів, – цінник сягає 100 млн доларів. Нам, щоб позбивати це все зенітними ракетами, довелось би витратити 600 млн доларів. Тому погано, що будуть використовувати «Шахеди»», – роз’яснює Іван Киричевський.

Рішення: ППО малої дальності

Для ефективного знищення таких цілей ППО потребує систем малої та середньої дальності (Aspide, Hawk, Iris-T), а ще краще – зенітних гармат: із західної лінійки Україна використовує Gepard та L-70, із радянської – ЗУ-23.

Зенітних гармат у ЗСУ мало. І кількість тут має велике значення.

«Якби «Шахеди» знищувались «Гепардами», то було б ідеально: одна черга – і немає. 8 боєприпасів, снаряд розривається на багато вражаючих елементів, і у «Шахеда» дуже мало шансів пролетіти через той «Гепард», який в автоматичному режимі своїм локатором засікає, наводиться на ціль і знищує», – розповідає Юрій Ігнат.

Але, на жаль, такі системи мають малий радіус дії – 4-5 км. Попри те, що, як кажуть в Повітряних силах, ППО постійно насичується системами, територія країни дуже велика і дуже важко розосереджувати по ній засоби.

Росія шукає рішення

Противник також вчиться і вдосконалюється – шукає способи обходити українську протиповітряну оборону та виснажувати її, запускаючи дрони групами та вночі, коли виявити і збити цілі складніше.

«І робить, власне, ті маневри, які ви спостерігаєте щоночі: напрямок Миколаївщина, наприклад, потім вони обходять місто, знаючи, що там можуть бути певні засоби, і розсипаються по різних маршрутах, щоб якомога більше їх пройшло до бажаної цілі», – пояснює речник Повітряних сил.

Кожен «Шахед» має свій окремий маршрут, а якщо їх багато, і ще додати крилаті чи балістичні ракети та фальш-цілі – навантаження на ППО дуже високе. Тож її постійно потрібно поповнювати.

Яка допомога партнерів може додатися

5 жовтня після саміту Європейської політичної спільноти в Гранаді, де брав участь президент України Володимир Зеленський, на сайті уряду Іспанії з’явилося повідомлення про передачу Україні 6 пускових установок Hawk для протидії обстрілам цивільних об’єктів та критичної інфраструктури.

«Йде насичення української системи ППО якраз системами, які розроблені в часи холодної війни, які можуть бути використані для протидії дронам-камікадзе», – коментує Михайло Самусь.

Україна тим часом збільшує кількість мобільних вогневих груп, повідомляє на своїй сторінці у Facebook командувач Об’єднаних сил Збройних сил України Сергій Наєв.

«Озброєні вони різними засобами – це зенітні установки ЗУ-23-2, крупнокаліберні кулемети, такі як ДШК. До того ж вони оснащуються потужними прожекторами для ведення нічного бою, тепловізійним обладнанням, лазерними указками і т.п. Все це для того, щоб посилити їхню спроможність», – роз’яснює Юрій Ігнат.

Сьогодні мобільні вогневі групи – це, скоріше, вимушений крок. Ефективність від них є, але їх потрібно багато, аби покрити різноманітні маршрути, якими можуть рухатися цілі.

Будь-яких засобів ведення війни замало не буває. Це стосується і засобів ППО, говорять експерти.

«Навіть в таких розвинутих з точки зору роботи військово-промислового комплексу країнах, як США чи Ізраїль, всі об’єкти не прикриті. Стовідсоткової ППО не буває. І тому зосереджують зусилля на прикритті головних об’єктів чи на прикритті головних напрямів дій військ», – пояснює Ігор Романенко.

Як ще можна діяти?

1 жовтня українські дрони атакували авіазавод в РФ, де виробляють ракети Х-59, повідомило Головне управління розвідки України.

І хоча це лише одне з підприємств з близько 20, залучених в ланцюжок виробництва Х-59, навіть тимчасове виведення його з ладу дасть результат, говорить Іван Киричевський. Бо підприємство виробляє полімерні конструкції, які Росія намагається використовувати для формування корпусів ракет– вони легші за класичні: алюміній і сталь.

«Якщо так трапиться, що у росіян через цей епізод темпи по виробництву Х-59, а можливо і більш потужних ракет, – впадуть хоча б у місячному розрізі на 10-20% – це вже буде дуже суттєве досягнення», – пояснює експерт.

Вдала «бавовна» на підприємствах ОПК РФ, що виробляють складові для ракет, може примусити росіян знизити інтенсивність ударів по Україні.

Якщо ж говорити про «Шахеди», то тут треба дивитися на територію Ірану, додає Михайло Самусь. Бо більшість цих дронів-камікадзе РФ все ж отримує готовими. Росія, ймовірно, почала використовувати й ударні БПЛА власного виробництва, але це все одно крупновузлова збірка з іранських заготовок. І тут, на тлі останніх подій, міг би допомогти Ізраїль.

«Я думаю, що Ізраїль міг би допомогти Україні і собі. Тобто визначити, де розташовані заводи по виробництву «Шахедів», іншої безпілотної техніки на території Ірану, і здійснити удари саме по цих заводах. Це було би корисно і для Ізраїлю, і для України, і я думаю, для всього цивілізованого світу», – пояснює експерт.

Пережити зимові удари Україні може допомогти не лише підсилення ППО, а й розуміння Заходу, що треба докласти зусиль, щоб разом придушити і Іран, і Росію з точки зору виробництва засобів ударів по Україні, зазначають експерти з питань озброєння.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.