«Перемога і поразка ПіС». Хто керуватиме Польщею найближчі 4 роки?

ВАРШАВА – 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. Згідно з офіційними даними, перемогла керівна партія «Право і справедливість» (ПіС). Політсила набрала 35,38% голосів виборців і зможе привести до парламенту 194 депутатів.

Опозиційна ліберальна «Громадянська коаліція» фінішувала з результатом 30,70% (157 мандатів), на третьому місці – коаліція лібералів і аграріїв «Третій шлях» з результатом 14,40% (65 мандатів), «Лівиця» здобула 8,61% голосів виборців (26 мандатів) і ультраправа «Конфедерація» – 7,16% (18 мандатів).

Явка виборців становила 74,38%. Вона рекордна за всю історію проведення парламентських виборів у Польщі.

Експерти кажуть, що у питаннях України в Польщі є консенсус між владою і опозицією. Що це означає?

Шанси на більшість

Очікується, що президент Польщі Анджей Дуда доручить ПіС, яка до того 8 років була при владі, сформувати уряд, але, виходячи з простої арифметики, переможцю виборів не вдасться набрати необхідної кількість голосів. Щоб сформувати уряд треба щонайменше 231 мандат і навіть обʼєднавши свої голоси з «Конфедерацією», ПіС потребуватиме ще й підтримки опозиції. Щоправда, і «Конфедерація», і опозиція вже заявили, що йти в коаліцію з ПіС не збираються.

Три опозиційні сили – «Громадянська коаліція», «Третій шлях» і «Лівиця» сумарно мають досить мандатів, щоб сформувати нову польську владу і попередньо саме про такий сценарій вони вже домовилися. Але реально опозиція зможе це зробили лише після того, як ПіС не вдасться сформувати уряд. А це означає, що, найімовірніше, «Право і справедливість» залишиться при владі як тимчасовий уряд до середини грудня.

Після оголошення офіційних результатів виборів лідер опозиції Дональд Туск звернувся до Анджея Дуди і закликав президента не зволікати з формуванням нового уряду. «Звертаюся до президента з палким закликом. Люди чекають перших рішень, які будуть наслідками цих виборів. Тому дуже прошу пана президента про енергійні та швидкі рішення. Виграли демократичні партії, ми в постійному контакті і готові будь-якої миті взяти відповідальність за керівництво державою», – сказав Дональд Туск.

Друге місце – переможне?

«Вибори стали тріумфом демократії і лібералізму. З найвищою явкою в історії польської демократії після 1989 року виборці показали, що їм небайдуже майбутнє країни і вони хочуть його формувати. Опозиція перемогла на цих виборах, незважаючи на їхню глибоко несправедливу природу: правляча партія використовувала фінансову та інституційну силу держави на свою користь, але не досягла успіху», – так результати виборів коментує керівник офісу Європейської ради з міжнародних відносин у Варшаві Пйотр Бурас.

За словами політолога, перемога опозиції є результатом зростаючої втоми від уряду «Права і справедливості». «Погіршення економічної ситуації, висока інфляція та некомпетентність уряду є основними причинами поразки ПіС», – певен Пйотр Бурас.

На думку оглядачів, ейфорія від перемоги опозиції і сподівань на швидкі зміни може бути затьмарена новими викликами, які постануть при управлінні державою. «Один з викликів полягає в тому, що це дуже неоднорідна група партій, які варіюються від радикальних лівих до соціально-консервативних правих і селянської партії. Але їх об’єднує те, що всі вони хочуть позбутися «Права і справедливості». Щодо соціально-економічної політики, ліві прагнуть розширити її досить суттєво, «Громадянська платформа» прагне зберегти дуже щедрі соціальні виплати», – каже професор політики Сассекського університету в Британії Алекс Щерб’як.

На його думку, також цікаво буде спостерігати, як опозиційні сили діятимуть у сфері моральних і соціальних питань.

«Ліві, очевидно, колись мали досить радикальний погляд на лібералізації закону про аборти, з точки зору, знаєте, переосмислення шлюбу, щоб включити в нього одностатеві пари. «Громадянська платформа» також хоче провести реформи в цій сфері, одностатеві цивільні партнерства, а також лібералізацію закону про аборти. А ще є партії, які входять до «Третього шляху», де є дуже соціально-консервативні елементи в Польській селянській партії, яка має, культурно-консервативний сільський електорат, але також у такому питанні, як аборти, вважає, що має бути референдум», – каже Алекс Щерб’як.

Найлегше, на його думку, опозиції буде домовитися про кадрові призначення, результат яких можна буде побачити вже незабаром.

Ще одним викликом для нового уряду буде ухвалення бюджету, який треба проголосувати якомога швидше. Якщо цього не станеться президент матиме підстави розпустити парламент, про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав колишній надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні Як Пєкло.

«Повинен бути ухвалений новий бюджет на наступний рік, котрий був би затверджений Сеймом і президентом. Натомість в цій ситуації, яка є, то не дуже видно, щоб була можливість створення такого бюджету. Бюджет був підготовлений Моравецьким, але в результаті виборів цей бюджет в підвішеному стані. Тут є багато викликів, які чекають тих, хто очолить уряд. А хто це буде, досі не відомо, тому що на столі є багато сценаріїв. Наприклад, є такий сценарій, що світоглядних і політичних розбіжностей між опозиційними групами буде настільки багато, що навіть якщо якась коаліція постане, то швидко розпадеться. І багато експертів говорить, що можливі дострокові вибори до парламенту вже за кілька місяців, можливо, навесні», – каже Ян Пєкло.

Польща та ЄС

Щодо відносин з ЄС, то опозиція обіцяла якнайшвидше розблокувати кошти, заморожені Єврокомісією через дефіцит верховенства права.

Експерти зазначають, що новий уряд буде конструктивним гравцем у політиці ЄС, прагнучи налагодити відносини з ключовими партнерами та відновити довіру до своєї проєвропейської репутації.

Але навіть за повного контролю над парламентом уряд зіткнеться з великими перешкодами.

«За наявності сильної і ворожої антиєвропейської опозиції – ПіС і ультраправої «Конфедерації», які представляють понад 40% виборців, формування європейської політики стане предметом поляризованих політичних дебатів, що обмежить простір для маневру уряду, який стикається з дуже серйозними викликами в процесі трансформації країни, що вийшла з-під влади ПіС, і відновленні верховенства права», – припускає керівник офісу Європейської ради з міжнародних відносин у Варшаві Пйотр Бурас.

Також, за його словами, є ризики, того, що президент Дуда накладатиме вето на законодавчі акти і новий уряд не матиме ⅗ більшості, щоб подолати це вето.

Український аспект

У питаннях України в Польщі є консенсус між владою і опозицією, тож після виборів суттєвих змін не варто очікувати, певен директор Центру східних досліджень у Варшаві Войцех Конончук.

«Цей консенсус ми маємо з початком Незалежної України, і це було завжди у польському парламенті і в польській політиці, тож жодних фундаментальних змін бути не може. Тому що всі основні політичні сили в Польщі погоджуються з тим, що відносини між Польщею і Україною стратегічні. І як була польська підтримка України у війні з Росією, так вона і буде», – сказав аналітик у інтерв’ю Радіо Свобода.

Схожої думки дотримується колишній надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні Ян Пєкло.

«Тут небагато зміниться, тим більше, що уряд ПіСу створив всі ці шляхи постачання військової і гуманітарної допомоги, зокрема, маю на увазі міжнародний хаб в Жешуві. Недавно через цей кордон проїхали американські ракети далекої дальності, які допомогли Україні отримати дуже велику перемогу на окупованих територіях. Отже, думаю, що це буде і далі без перешкод функціонувати. Ми потрібні одне одному, багато поляків їздить і буде їздити в Україну, в Польщі ми маємо багато біженців, тому ті відносини налагодяться і повернуться, напевно, до попереднього рівня», – вважає дипломат.

Водночас, на думку професора політики Сассекського університету Алекса Щерб’яка, Польща і далі прийматиме українських біженців, але відносини між країнами вже не будуть такими близькими, як у перші 18 місяців повномасштабного вторгнення.

«Польща була, є і залишиться ключовим союзником України в її конфлікті з Росією. У них дуже схожий аналіз природи путінського режиму і тих заходів, які необхідно вжити проти нього. Польща була, є і буде ключовим центром надання військової та гуманітарної допомоги. Вона надаватиме дипломатичну допомогу Україні та міжнародним організаціям, закликатиме до збереження та посилення санкцій проти Росії, закликатиме Захід підтримувати Україну доти, доки вона не досягне того, що вважатиме перемогою у війні в Україні», – переконаний політолог.