Страйк у Німеччині розростається. До чого тут Україна і польські фермери?

У Німеччині триває масовий страйк фермерів. Тисячі аграріїв по всій країні на тракторах заблокували автостради та вулиці міст. Через ускладнення руху деякі роботодавці тимчасово дозволили працювати дистанційно, подекуди скасовані навчання у школах, бо діти та вчителі не можуть вчасно дістатися до закладів освіти. Загальнонаціональний протест фермерів триватиме тиждень і закінчиться 15 січня великим мітингом біля Бранденбурзьких воріт у Берліні. Аграрії протестують проти урядових планів суттєвої економії. Йдеться про скасування субсидій на дизельне паливо та податкових пільг на сільськогосподарську техніку. Також уряд ФРН відмовився знижувати внески на проїзд автобанами для вантажівок. До німецьких фермерів та представників транспортних фірм у середу планують долучитися машиністи залізниці. Також свою солідарність з протестом вже демонструють і польські фермери.

Польські медіа про страйк

«Німецькі автобани заблоковані фермерами. «Смерть у розстрочку» – такий заголовок вибрав польський інформаційний портал Onet, описуючи страйки у Німеччині.

«Близько 550 протестувальників взяли участь у понеділок у страйку фермерів під Бранденбурзькими воротами у Берліні. Поліція нарахувала 566 тракторів, вантажівок, фургонів і причепів. Також 550 осіб страйкували в околицях», – пише видання про масштаби протесту.

Напередодні масштабного страйку посольство Польщі в Берліні у соцмережах попередило, що через протести німецьких фермерів рух на дорогах всієї країни буде ускладнений.

«Протести оголошені в усіх столицях федеральних земель, а також в інших містах Німеччини. Фермери планують блокувати центри міст на сільськогосподарських машинах, а також перекривати в’їзди та виїзди з автомагістралей. У Саксонії фермери планують заблокувати 95% під’їзних шляхів до автомагістралей», – йдеться у повідомленні посольства.

Польські фермери, які лише 6 січня 2024 року зняли блокаду на польсько-українському кордоні у пункті пропуску «Медика-Шегині», приєдналися до німецьких колег.

«Ми – на протесті німецьких фермерів у Горліці. За годину – блокада автобану А4. Протест проти напливу сільськогосподарської продукції з України та проти політики ЄС. Підтримуємо, тому що сьогодні потрібна солідарність фермерів в ЄС», – написали польські мітингарі у соцмережах і опублікували фото свого протесту.

Польські медіа повідомляють про ускладнення для польських водіїв, йдеться, зокрема про людей, які мешкають у прикордонних містах і щодня добираються на роботу до Німеччини.

«Протестувальники хочуть заблокувати польсько-німецький пункт пропуску у Любешині. Наразі вони розташувалися на узбіччі. Це означатиме ускладнення для мешканців прикордоння. Багато людей доїжджає з Польщі, зокрема, зі Щецина та Свіноуйсьця на роботу до Німеччини. Знаємо від польських працівників, що німецькі фірми запровадили на найближчі дні роботу в режимі онлайн», – зазначає tvn 24.

Ситуацію ще більше може загострити страйк машиністів залізниці.

Польська газета Rzeczpospolita, посилаючись на німецькі профспілки, пише: «Це буде важкий тиждень. З 9 січня на кілька днів припиняють роботу машиністи залізниці. Анонсований страйк спричинив перевантаження частини вантажів з залізничного на автомобільний транспорт».

Роль польських фермерів у німецькому страйку

Вимоги, які висувають німецькі фермери та перевізники, не пов’язані з проблемою українського зерна, натомість польські фермери підтримали німецький страйк, підкреслює польський політик, депутат Сейму ІІ і ІІІ скликань Мирослав Чех. На його думку, це спроба політизувати проблему.

«Не можна вдаватися до таких методів конкуренції з країною, яка перебуває під ударами російських ракет, де страждає економіка і гинуть люди, але це вже на совісті тих, хто до таких методів вдається. Польські фермери хочуть додати собі ваги і сказати, що проблеми українського зерна – це не тільки проблема прикордонних з Україною держав, але так самого це проблема загальноєвропейська, цілого європейського сільського господарства, що є абсолютною неправдою. Ніякого підґрунтя для цього немає, масового завозу українського зерна у 2022 році та початку 2023-го до західної Європи не відбулося. Але все ж спільне між німецькими страйками і польськими блокадами є – це гроші. Фермери хочуть грошей.

Блокування польськими фермерами українського кордону в пункті пропуску в Медиці не було пов’язане з Україною, бо вони вимагали доплати до тонни кукурудзи. А з квітня місяця українська кукурудза не потрапляє не польський ринок. Вони блокували кордон з Україною, тому що великий врожай кукурудзи був у Бразилії та США і ціни на кукурудзу впали на світових ринках. Відтак польські фермери захотіли, щоб падіння цін на кукурудзу їм компенсував польський уряд.

Уряд погодився, що може виділити 1 мільярд злотих на доплати, але якщо на це погодиться Європейська комісія. Дві інші вимоги суто польські – це сільськогосподарський податок і збільшення кредитного фонду для сільського господарства. Жоден пункт не пов’язаний з імпортом українського зерна. В Польщі після істерії, яка виникла наприкінці 2022 року – на початку 2023-го про неконтрольований наплив українського зерна, стало модним блокувати український кордон з вимогами якихось пільг для себе з боку держави», – сказав у коментарі Радіо Свобода Мирослав Чех.

«Усі страйки приносять збитки, тому важливо, щоб вони тривали якомога менше часу. Уряди намагаються виконати вимоги, показати страйкарям свої можливості, якось досягаються компромісів. Кожен страйк приносить негатив. Блокування українсько-польського кордону – це прямі збитки не тільки українській економіці, але й польській, але кількадесят осіб все таки блокують цей кордон, і державна влада, на жаль, не проявляє надто великої волі, щоб цей процес розблокувати. Я думаю, що в Німеччині до цього не дійде, бо страйк не є всеохоплюючий, такий який би паралізував все життя країни. Зрештою, були в Німеччині й інші страйки, в інших країнах так само відбувається. Це нормально, люди об’єднуються в профспілки і коли їхній діалог з представниками влади, вони вважають, був вичерпаний і не приніс їм позитивних результатів, тоді вдаються до страйків», – резюмує політик.