«Українські біженці врятували польську економіку». Інтерв’ю із представником Міграційної платформи EWL

Польський ринок праці відчуває дефіцит. Потреби у робочій силі на наступні п’ять років – приблизно пів мільйона працівників – каже директор юридичного відділу Міграційної платформи EWL Артур Ґреґорчук.

EWL – одна з наймасштабніших компаній із працевлаштування в Євросоюзі. Діє платформа за підтримки Національного центру досліджень і розвитку Польщі. Компанія регулярно проводить соціологічні дослідження серед іноземців, які працевлаштувалися в країнах ЄС.

В інтерв’ю проєкту «Ти як?» (Радіо Свобода) аналітик наводить найновіші дані про вплив українських біженців на економіку Польщі та розвінчує стереотипи та упередження щодо шукачів притулку.

– У Польщі залишається майже мільйон біженців з України. Яку роль вони відіграють в економіці Польщі?

– Українські біженці відіграють ключову роль для польської економіки.

За дослідженнями групи EWL, а також згідно з останніми дослідженнями фірми Deloitte (аудиторська й консалтингова компанія із головним офісом у Лондоні – ред.), внесок українських біженців в польську економіку у 2023 році склав приблизно 1% ВВП.

Можна сказати, що якби не біженці з України, то економіка Польщі була б у рецесії.

– Один процент ВПП – наскільки це багато?

– У такому році, яким був 2023-ій, у звʼязку із впливом російської агресії проти України на економіку, з загальними економічними потрясіннями – це є багато, це є дуже позитивний і суттєвий вплив на польську економіку.

Українці порятували польську економіку, це ми бачимо з досліджень. По-друге, рятують ринок праці. По третє, рятують демографію. Часто створюють родини і це впливає на народжуваність.

Маю надію, що умови життя біженців будуть щораз ліпші, щораз більше дітей будуть охоплені польською освітою і що вони зможуть тут реалізуватися та бути щасливими, незважаючи на війну в Україні.

– Як конкретно українці-втікачі від війни долучилися до цього «рятівного» одного відсотка ВВП?

– Тут мова про два фактори. Варто підкреслити, що польська економіка – це зростаюча економіка, яка має велику потребу в працівниках.

Отже, біженці з України, котрі працюють, заповнили ті прогалини на польському ринку праці.

Другий аспект – біженці витрачають тут гроші, а тому позитивно впливають на споживання товарів у Польщі.

Українці витрачають гроші, які заробляють тут, в Польщі, і які призвели з собою, тобто заощадження.

І особливо варто наголосити, що 80% громадян України, які втекли від війни до Польщі, наразі самі себе утримують – з власної праці і заощаджень.

Це теж руйнує всілякі міфи і стереотипи про українців у Польщі.

– Яким чином ви проводили дослідження?

– Найперше скажу про групу EWL, яка разом із Центром східних досліджень проводить дослідження.

Кожне таке дослідження ґрунтується на репрезентативній групі респондентів, які відповідають на питання, тобто це є певна група людей, підтверджена дослідженнями, котрі відповідають на питання.

Це наукове дослідження, оскільки міграція, біженці – ця тема в Європі, особливо в Польщі, через близькість з Україною, є дуже популярна.

Також є дослідження Національного банку Польщі і Головної торгівельної школи, які показують, що вплив українських мігрантів, котрі приїхали ще до війни, в 2013-2018 роках сягав навіть до 13% росту ВВП.

Тобто бажання українців працювати в Польщі дуже допомагає польській економіці.

– Чи є серед поляків певне невдоволення тим, що багато українців приїхали та залишаються і, можливо, забирають робочі місця у самих же поляків?

– Кажу як представник підприємництва, польські підприємці потребують українських рук до праці.

Попит на роботу в Польщі росте і потреби польського ринку праці на наступні п’ять років – це приблизно пів мільйона працівників.

Отже, якщо мова про польських підприємців, то українських біженців завжди раді бачити.

– У яких галузях є найбільша потреба в працівниках?

– Фактично в кожній, починаючи від спеціалістів в IT аж до роботи такої найпростішої. Всюди зараз в Польщі потрібні руки до праці і попит на роботу є великий.

– А чи мають українці конкурентів на ринку праці?

– Попит є на велику кількість працівників.

Сьогодні, коли рівень безробіття у Польщі є найменшим в Європі і коливається від 5 до 5,2 відсотків, не можемо говорити про конкуренцію на ринку праці, говоримо про попит на велику кількість людей для роботи.

Це потреба є настільки велика, що сьогодні до Польщі приїжджають на роботу люди з усього світу – з Колумбії, Азії. Польща швидко росте, заробітна плата зростає, а отже країна стає дуже привабливою для роботи.

– Про який ще вплив українських біженців можна говорити в контексті цього дослідження??

– Передусім, ставлення, котре, як на мене, не змінилося.

Громадян України надалі раді бачити в нашій країні. Надалі хочемо і допомагаємо Україні. Це перше.

Друге – українці тут були ще до повномасштабного вторгнення, тобто їм найближче до поляків.

Перед вибухом великої війни в Польщі працювало близько одного мільйона громадян України. Тобто багато українців мали тут когось, хто б міг їм порадити Польщу як країну, де можна працювати.

Наступною причиною може бути те, що мови подібні. Громадянину України набагато легше «знайти себе» в Польщі, аніж в іншій країні Західної Європи.

Також великий плюс – розташування. Біженець, який перебуває у Польщі, дуже легко може повернутися до своєї країни і має з нею звʼязок.

А якщо говоримо про виїзд до США чи Канади, це повернення звідти є, безумовно, складнішим.

– А чи відчуває негативи Польща, її громадяни, від того, що тут залишається так багато українців?

– Я сьогодні таких негативів не бачу. Думаю, що перед Польщею і так само перед Україною є багато роботи, щоб громадянину України тут жилося якнайкраще.

Вважаю, що перед польським урядом зараз велике завдання зробити так, щоб найближчим часом українці працювали відповідно до своїх компетенцій.

Сьогодні 35% українських біженців працює на посадах нижчих від їхніх компетенцій

Біженці від війни з України – це люди добре освічені. Згідно з нашими дослідженнями, 56% з них має вищу освіту, тому вважаю, що це чудова інвестиція, щоб ці люди могли тут працювати відповідно до своїх умінь і знань.

Це буде так само добре для них, бо матимуть змогу розвиватися у своїм професії, і добре для економіки.

– А чому втікачі від війни працюють на посадах, які нижчі від їхніх компетенцій?

– Тут є два чинники. Перший – це мова. 45% біженців декларує, що не знає або недостатньо добре знає польську мову. Тому тут завдання для польської влади, щоб запускати програми, котрі дозволять тим особам краще вивчити мову. А завдання для українців, щоб цю мову вивчити.

Другий чинник – це доволі традиційна ситуація, коли громадяни, які рятуються від війни, від небезпеки, хочуть отримати хоч якусь роботу. Це нормально. Тому, думаю, треба трохи часу, щоб цю статистику виправити.

– Чи охоче польські роботодавці беруть на роботу українців чи надають перевагу іншим іноземцям?

– Польські підприємці надалі цінують громадян Україні, передусім, тому, що переконалися в тому, що українці – працьовиті і занурені в роботу.

Ще перед війною, десь від 2012-2013 років, українці вибирали Польщу як країну, де можна працювати. Так само – підприємці, фірми, спілки знають громадян України.

Часто є так, що вся інформації на великих підприємствах є як польською, так і на українською мовою. А це свідчить про те, що громадяни України є номером один.

– Попри те, багато українських біженців їдуть далі. Кілька днів тому в соцмережі я натрапила на історію харківʼянки, яка з двома дітьми тривалий час жила у Варшаві, але ухвалила рішення переїхати до Іспанії.

Одна з причин – вона не знає, чи Польща продовжить тимчасовий захист для українських біженців, це робиться вже впритул до терміну, який збігає. Друга причина – вона відчуває певне напруження між українцями і поляками, погіршення ставлення до українців, зокрема, через зернову проблему, блокаду кордону. Які ще причини штовхають українців їхали далі на Захід?

– Ми бачимо відтік українців на захід Європи, і це нормально. Сьогодні біженці мають вибір, можуть працювати у всій Європі. А якщо відповісти на питання тої пані, яка поїхала до Іспанії, хочу сказати, що тимчасовий захист в Польщі буде продовжений, тому що це директива ЄС, яка має бути впроваджена.

У Польщі змінився уряд, який працює над зміною усієї системи працевлаштування іноземців, а також працює над законом про допомогу і захист громадян України. Захист буде продовжений і, думаю, що тут нема чого хвилюватися.

А якщо мова про ситуацію на кордоні, про протести фермерів, то в пріоритетах для українського і для польського урядів має бути якнайшвидше дійти до порозуміння, так, щоб обидві сторони перестали втрачати на цьому конфлікті.

Ми маємо спільного ворога, тим ворогом є Росія. Україна бореться і за Польщу, боронить в тому числі поляків, а поляки надалі хочуть і будуть допомагати Україні.

– Чи достатньо влада Польщі робить для того, щоб затримати українських біженців тут? Бо знаємо, що багато людей поїхало, наприклад, до Німеччини, бо там вищі зарплати і кращий соціальний захист. Чи Польща не мусить нічого робити?

– Мені здається, що громадянам України подобається, і надалі вони працюватимуть у Польщі. Умови праці для українців і поляків подібні.

Відомо, що на заході заробітки більші, натомість заробітки – це не єдиний елемент, котрий говорить про те, де найкраще живеться.

Тому вважаю, що громадяни України надалі обиратимуть Польщу як країну, де хочуть працювати і розвиватися.

– Як гадаєте, чи багато українських біженців залишаться в Польщі, в інших країнах і що на це впливає?

– Це буде вибір кожного після того, як закінчиться війна.

Думаю, що багато залежатиме від результатів війни, як саме вона закінчиться.

Частина громадян України залишиться в Польщі, в ЄС чи в інших країнах, але частина повернеться.

Вважаю, що в інтересах України, щоб якнайбільше українців було найближче до кордону, в Польщі, щоб могти швидко повернутися додому.

Україні треба робоча сила, щоб відбудувати країну після завершення війни.

– Але що довше триває війна, тим менше людей повернеться?

– Так, всі дослідження показують, що чим довше триває війна, чим довше люди живуть на чужині, тим більше призвичаюються до умов, які є в цій країні.