Чому відбудову на Херсонщині поставили на паузу?
Чому на Херсонщині припинили відновлювати зруйновані будинки? Скільки об’єктів побудували в межах програми «Пліч-о-пліч» і коли її знову профінансують? Хто, крім держави, долучається до відновлення у Херсонській області? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Про припинення відбудови за програмою «Пліч-о-пліч» у квітні цього року повідомило херсонське видання «Мост». Заступник начальника Херсонської ОВА Антон Самойленко повідомив журналістам, що проєкт постанови уряду, згідно з якою програму по відбудові на Херсонщині фінансуватимуть з центрального бюджету, ще з листопада минулого року перебуває на погодженні.
- Також посадовець зазначив, що ОВА у квітні цього року звернулася до Офісу президента з проханням посприяти продовженню проєкту «Пліч-о-пліч», але за старою схемою – за рахунок грошей з бюджетів областей-патронів Херсонщини.
- У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомили, що у державному бюджеті кошти на реалізацію програми «Пліч-о-пліч» не передбачені. А в Офісі президента відповіли, що звернення військової адміністрації Херсонщини стосовно цього питання перебуває на опрацюванні.
«Великі результати»
Речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазов’я», що програму відбудови обіцяють відновити найближчим часом. Вона показала великі результати, каже спікер.
«У різних населених пунктах різні результати, десь там десяток домівок, а десь і всі домівки, які були зруйновані, відбудовані. Це знов-таки, залежить більше, мабуть, від регіону, який ними опікувався. Я думаю, що всі зобов’язання, які взяли регіони на себе, дороблять. Але, звичайно, там трошки призупинилось, але результат колосальний. Такі населені пункти, як Бобровий кут, Благодатне, у Високопільській і Великоолександрівській громадах також є гарні результати», – прокоментував представник ОВА.
Він зазначив, що в межах програми «Пліч-о-пліч», мають відбудувати не лише приватні будинки, а й об’єкти інфраструктури.
- На Херсонщині у межах проєкту «Пліч-о-пліч» відновили понад 1100 обʼєктів у 26 населених пунктах. Про це у середині квітня повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Він зазначив, що це лише початок реалізації програми, адже цьогоріч її планують поширити на 102 села і селища, сказав посадовець в ефірі телемарафону.
Про темпи будівництва
«Новини Приазовʼя» відвідали села Посад-Покровське і Мирне у Херсонському районі, де проводилася відбудова, і поспілкувалися з місцевими жителями й представниками влади.
Так, заступник начальника служби відновлення Херсонської області Олександр Руснак розповів, що у селі Посад-Покровське наразі перебувають у роботі 120 будинків. З них 81 – це нові будівлі.
Повністю завершених будинків поки що немає, каже Руснак. З відновленням також допомагають благодійні організації.
«Ми розпочали будувати 81 новий будинок. У нас вже 20 коробок – будинків стоять. Нам допомагають благодійники вікна ставити, це безкоштовно і дозволяє економити державні кошти. Люди чекають, ми завершуємо будівництво, люди кожен раз приїжджають, дивляться, як ми будуємо. Як тільки ми добудовуємо, люди заселяються. У нас зараз на стадії завершення амбулаторія, також допрацьовуємо цінові пропозиції від проєктанта щодо Центру безпеки. Чекаємо фінансування, щоб розпочати будувати ще 152 будинки», – розповів він.
Помічниця старости Посад-Покровського округу Лариса Соколова зазначила, що відбудова зараз триває повільними темпами. Люди поки що масово до нього не повертаються.
«Будують будинки, але немає коштів. Обіцяють, що в травні повинні зайти кошти і відбудова піде активніше. І, я думаю, піде більшими темпами. Але я розумію, що зараз повинні всі кошти бути спрямованими на оборону, для перемоги. На цей час 5 будинків побудовані за рахунок волонтерів, але вони призупинили свою відбудову, а загалом повинні були відбудовувати 20 будинків. Донори з Німеччини призупинили фінансування через те, що недалеко від нас проходять бойові дії, це мається на увазі Херсон. За президентською програмою зараз відбудовується до 100 будинків, а всього укладено угод десь до 400», – розповіла вона.
За словами помічниці старости, раніше у Посад-Покровському проживали 2239 осіб, зараз – 758. Вона сподівається, люди повернуться, коли відбудують обіцяне владою «європейське село».
Чи повертаються жителі?
Жителі Посад-Покровського показали «Новинам Приазовʼя», в якому стані зараз перебувають їхні будинки і розповіли, коли очікують на відновлення житла. В одних накритий лише дах, в інших є дах і стіни, але немає відбудови всередині, а комусь взагалі сказали: «Будинок під знесення».
«Небагато людей. Протяжність вулиці – пів кілометра. І тут живе шість сімей. Розвалені будинки. Хоча починали гарно відбудовувати, а зараз, певно, що не на часі продовжувати», – розповіла жителька Посад-Покровського Валентина Каваценко.
За словами жінки, багато допомоги йде від волонтерів. Від влади жителі перший час після деокупації села отримували будматеріали та грошову допомогу, але її недостатньо для повноцінного відновлення будинків. Окрім проблем з житлом, в селі немає газу та води, каже Валентина. Це ще одна проблема, чому люди не хочуть повертатися.
- За урядовою програмою «єВідновлення» жителям Херсонщини нарахували компенсації на суму понад мільярд гривень, повідомляв у квітні керівник ОВА Олександр Прокудін. Він закликав жителів регіону долучатися до цієї програми і нагадав, що вона діє на територіях, які не віднесені до зони активних бойових дій.
«Швидкого відновлення не буде»
Голова громадської організації «Стратегія майбутнього» Тетяна Котенко зазначила, що відбудова на Херсонщині триває складно. Масштаби руйнувань, каже, великі, тому швидко цей процес не завершиться.
Крім приватних будинків, на Херсонщині також за можливості відновлюють об’єкти соціальної інфраструктури, якщо обсяги руйнувань невеликі, додала експертка.
«Відбудова йде за державними програмами, дуже велику роль відіграють міжнародні донори, благодійні фонди. Фермерський бізнес, населення Херсонщини згуртовуються грошима, фізичною силою, моральним духом і прагнуть відновити якісь об’єкти, тому що вони все ж таки залишаються там, і їм потрібно там жити. Але швидко не може бути, тому що об’єкти руйнації дуже великі. Також постійно безпілотники (російські – ред.) моніторять наше повітря, і тому дуже ризиковано розвивати велике потужне відновлення в частині будівництва», – пояснила вона.
- На звільненій частині Херсонщини працює проєкт відбудови регіону «Пліч-о-пліч». Повідомлялось, що громадам 26 населених пунктів відбудувати пошкоджене житло та соціальні об’єкти допоможуть 15 областей України. «Пліч-о-пліч» – це проєкт відновлення на рівні громада-громаді або регіон-регіону.
- Заступник голови Офісу президента України Олексій Кулеба розповідав, що фінансування відновлення населених пунктів Херсонщини здійснюється за рахунок обласних і місцевих бюджетів, кошти державного бюджету поки не залучаються. Посадовець зазначив, що «Пліч-о-пліч» – це частина проєкту ініціативи We Build Ukraine, яку презентувало Міністерство відновлення на Лондонській конференції. Мета We Build Ukraine – об’єднати всіх міжнародних партнерів, які долучені або планують доєднатися до відновлення України.
- За даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.
Копані: там, де ЗСУ зупинили російську армію (фоторепортаж)
Було село – тепер руїни
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.