Зміни до закону про тимчасовий захист українських біженців у Польщі. Що важливо знати?

Новий спеціальний закон, який днями підписав президент Анджей Дуда і який вступає в силу з 1 липня, передбачає багато змін щодо правил перебування українських біженців у Польщі. Що саме прописано у документі і як це позначиться на житті втікачів від війни – проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода розпитав у консультантів Українського дому у Варшаві, які брали активну участь в парламентських консультаціях щодо нового закону.

Зокрема, згідно з внесеними змінами до Закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом, легальне перебування українців, які знайшли прихисток у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, продовжено до 30 вересня 2025 року. Це довше, ніж загалом по ЄС.

Отримання PESEL UKR

Особа, яка перший раз приїхала до Польщі через війну, повинна без зволікань зголоситися до муніципальної влади (ґміни) і отримати PESEL UKR. Раніше на це українці мали 30 днів.

За словами координаторки Центру Підтримки Фонду «Український дім» Оксани Пестрикової, є певне занепокоєння, що відсутність чіткого терміну на складання заяви на отримання номеру PESEL зі статусом UKR може спричинити довільне трактування працівниками управлінь терміну «без зволікань» і, відповідно, відмову у його наданні.

Новою умовою отримання PESEL UKR є обов’язкова наявність дійсного закордонного паспорта. Раніше можна було пред’явити внутрішній паспорт або інший документ, який засвідчує особу.

«І тут можуть з’явитися проблеми у людей, які виїжджають з окупованих територій, з Криму, з Донбасу. Вони можуть не мати паспортів. Також із такою проблемою може зіткнутися ромська спільнота. Зробити закордонний паспорт можна у Польщі, в консульстві чи у ДП «Документ», але на це потрібен час. А повертаючись до вимоги, що треба оформити PESEL UKR негайно після прибуття до Польщі, то цим людям це не вдасться», – каже Оксана Пестрикова.

Три шляхи легалізації

• Тепер українці мають три способи легалізуватися. Можна залишитися під тимчасовим захистом на підставі PESEL UKR, який передбачає доступ до соціальних і медичних послуг.
• Другий варіант – люди, які мають стабільну роботу, можуть за спрощеною процедурою отримати карту тимчасового перебування теж на три роки.
• І третій спосіб – це отримати карту CUKR. Цю нову підставу законного перебування фахівці називають революційною зміною у спецзаконі, але коли вона запрацює – поки що невідомо.

«Люди, які перебувають у статусі UKR – це люди під тимчасовим захистом, які отримали його у зв’язку з війною на території України. Особа, яка перейде з UKR на CUKR буде знаходиться тут вже як звичайний іноземець, тобто вона буде з точки зору держави звичайним мігрантом. Не біженцем, який тікає від війни, а просто через те, що хоче тут жити. Раніше людина, яка хотіла жити в Польщі, мала відповідати одному із великого переліку підстав: чи то робота, чи наукова діяльність, чи шлюб з громадянином Польщі тощо. Тепер вводиться ще одна підстава, яка називається CUKR, вона стосується людей, які прибули сюди як біженці, але тепер вирішили тут залишитися і жити як іноземці», – розповів у коментарі Радіо Свобода експерт Фонду «Український дім» Олександр Пестриков.

Карта CUKR буде пластиковою, її видаватимуть на три роки. Її перевага у тому, що людина не залежатиме від того, чи продовжить Польща у майбутньому спецзакон, який регулює тимчасовий захист для біженців. На підставі цієї карти можна буде їздити по території ЄС. Визнати її недійсною можуть лише у випадку скоєння злочину або якщо людина покинула територію Польщі на термін понад 6 місяців (PESEL UKR скасовують, якщо людина перебуває за межами Польщі терміном у понад 30 днів).

Власники цієї карти матимуть можливість працювати на тих самих умовах, що і громадяни Польщі, без жодних додаткових документів. Натомість недоліком отримання карти CUKR є те, що її власник втрачає безкоштовний доступ до медичного страхування, але його можна

отримати на загальних підставах – наприклад, офіційно працевлаштувавшись.

«Карта CUKR точно не буде цікава нашим пенсіонерам, які не можуть працювати, але може бути досить цікава всім іншим категоріям працездатного віку. Чого ми точно ще не знаємо, це чи буде на цій карті напис «доступ до ринку праці». По закону він там має бути, тому, що є окремий закон про іноземців, який каже, що той іноземець, який має доступ до ринку праці, повинен мати такий напис. Але поки ми це не побачимо вживу, то сказати на 100%, що це буде – ніхто не може. Якщо такий напис буде, то це дуже добре, бо тоді іноземець може подавати заяву на отримання 800+ на загальних підставах, як це було до війни. Також він матиме доступ до всіх бенефітів нового закону, наприклад, до програми «Активні батьки», – каже Олександр Пестриков.

На карту CUKR може претендувати українець, який станом на 4 березня 2024 року мав статус UKR, у день подачі заяви на карту CUKR статус UKR чинний і мав він його безперервно упродовж принаймні одного року.

Коли можна буде подаватися на карту CUKR, наразі невідомо. За словами фахівців фонду «Український дім», для цього ще має бути окреме розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі. На сьогодні зрозуміло лише, що процедура подачі на отримання цієї карти буде виключно онлайн.

800+ як економічний важіль примусу

Допомога 800+, яку виплачують на кожну дитину залишається, але умовою її отримання є обов’язкове відвідування польської школи (дитина має бути зареєстрована у системі SIO (Освітня інформаційна система).

«Це так звана «зерувка» – клас підготовки перед школою, це 8 років середньої школи і це одна з форм 4 чи 5 років понад середню школу (ліцей або технікум). Якщо дитина перебуває у тому віці, що має ходити в одну з цих трьох типів шкіл, то вона тільки тоді буде отримувати 800+, якщо буде зареєстрована в системі SIO. Скоріш за все, безпосередньо цей зв’язок між тим, що дитина буде зареєстрована в системі освіти і тим, що вона буде отримувати 800+ вступить в силу тільки через рік, тобто коли починається новий період складання заявок на допомогу 800+. Але найвірогідніше, обов’язок ходити до польської школи буде вже з 1 вересня 2024 року», – пояснює Олександр Пестриков.

Експерт додає, що з першого вересня жодне навчання в українській школі не буде зараховуватися як шкільний обов’язок. Батьки дитини не отримуватимуть допомогу 800+, ба більше, можуть відповідати перед судом за неналежне виконання батьківських обов’язків.

За даними міністерства освіти Польщі, зараз приблизно 70 тисяч українських дітей шкільного віку, які перебувають на території Польщі, не охоплені місцевою освітою.

«Ми точно не знаємо, скільки українських дітей реально зголоситься піти до польських шкіл 1-го вересня, але в будь-якому випадку для польського уряду це буде великий виклик, особливо у великих містах, де виникне більша потреба створити додаткові місця в школах, декотрі з яких і так переповнені», – каже Мирослава Керик, голова правління Фонду «Український дім».

Скасування 40+

Серед змін, які передбачені у новому документі і вступлять в силу з 1 липня – скасування допомоги 40+. Це 40 злотих на добу, які отримували громадяни Польщі від держави за кожного втікача від війни, що проживав у їхньому помешканні.

За словами фахівців, скасування цієї допомоги призведе до того, що багато українців, особливо вразливих категорій (пенсіонери, інваліди), будуть змушені переїхати у місця колективного проживання, яких залишилося небагато, і умови там, зазвичай, гірші. Нині у таких осередках живе приблизно 40 тисяч українців.

«Зараз закон передбачає, що особа, яка втратила житло через закінчення програми 40+, може звернутися до воєводи з проханням знайти її місце у спеціальних осередках спільного проживання, але поки що ми не знаємо, як це буде виглядати на практиці. Не зрозуміло наразі – куди подати заяву, до кого звертатися. Попередньо відомо, що воєводи вже думають, як це організувати – може, буде якийсь сайт чи інфолінія, куди люди зможуть зателефонувати і запитати, як потрапити до цього місця спільного проживання. Ці місця також не безкоштовні. Від оплати звільнені лише декілька пільгових категорій – пенсіонери, люди з інвалідністю, багатодітні жінки», – розповів Олександр Пестриков.

На думку координаторки Центру Підтримки Фонду «Український дім» Оксани Пестрикової, скасування допомоги 40+ створить чимало незручностей для вразливих категорій громадян: «Часто осередки колективного проживання знаходяться у таких місцях, де, накриклад, до найближчого магазину може бути далеко і це також не сприяє інтеграції для таких осіб».

Щодо оплати: батьки, які мешкають у місцях колективного проживання і отримують допомогу на дитину 800+, будуть змушені після 120 днів перебування частково оплачувати проживання і за своїх дітей віком від 1 до 17 років. Сума складає 15 злотих на день.

Оновлення даних

Ще одне нововведення стосується оновлення даних. З 1 липня і протягом 60 днів кожен український біженець має прийти до найближчої ґміни з дійним закордонним паспортом, щоб актуалізувати інформацію про себе в базі даних PESEL. Це потрібно для того, аби держава знала, що людина справді перебуває на території Польщі і має дійсний документ. Це обов’язкова процедура, але вона наразі не передбачає санкцій за її невиконання.

Нова пільга

Українці, які мають статус UKR, можуть претендувати на нове фінансове забезпечення – «Активні у дитячому садку», яке почне діяти з 1 листопада 2024 року. Грошову допомогу у розмірі від 500 до 1900 злотих надають батькам, які працюють, і ці гроші вони можуть використати на оплату дитячого садка або щоб найняти опікуна для дитини. Для отримання цієї допомоги дитина і дорослий мають безперервно мати статус UKR протягом одного року. Ця нова пільга не прописана у спецзаконі про тимчасовий захист біженців, а згадується у новому законі про державну підтримку батьків, які працюють.

Щодо доступу до ринку праці – для українців змін немає. Всі громадяни України – і ті, що приїхали після повномасштабного вторгнення, і ті, котрі легально перебували на території Польщі до того, мають вільний доступ до ринку праці.