«Мелітопольська черешня»: Росія привласнила український бренд. Далі – «Херсонський кавун»?

Ольга Кацімон, Дарина Довгопʼята

Федеральна служба з інтелектуальної власності Росії повідомила про реєстрацію позначення «Мелітопольська черешня». Попри те, що за офіційними документами цей бренд належить Україні, Росія демонструє його на виставках, продає в столичних супермаркетах та називає «першим зареєстрованим регіональним брендом» так званих нових (окупованих українських) регіонів РФ.

Чи зможе Росія експортувати «Мелітопольську черешню» на європейські ринки? Як повернути привласнений незаконно бренд? В чому особливість ягоди, вирощеної у Мелітополі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

У червні 2023 року черешню із захопленого Мелітополя демонстрували на Петербурзькому економічному форумі. Призначений РФ керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький рекламував українську ягоду та запевняв, що «Мелітопольська черешня» в Росії відома ще з часів Радянського Союзу (у червні того ж року суд у Запоріжжі заочно присудив Балицькому 15 років ув’язнення і заборону обіймати посади в органах української влади – ред.).

Як поцупили бренд?

У травні 2024 року Балицький звітує про збір першої тонни урожаю черешні та називає її «візитівкою області». Також окупаційний чиновник хизується, що 95% черешні з господарств Запорізької області йде у супермаркети великих міст Росії та тимчасово окупований Росією український Донецьк.

Вже через кілька місяців – 12 липня 2024 року Федеральна служба з інтелектуальної власності Росії повідомила про реєстрацію позначення «Мелітопольська черешня».

Україна офіційно зареєструвала географічне зазначення «Мелітопольська черешня» на 4 роки раніше – у 2020. Заявку на реєстрацію географічного зазначення в грудні 2019 року подавала громадська спілка «Асоціація виробників мелітопольської черешні». Згідно з даними сайту YouControl уповноваженою особою цієї громадської спілки є Геннадій Подшивалов.

За словами президентки Асоціації «Ягідництво України» Ірини Кухтіної, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та окупації частини Запорізької області Подшивалов почав співпрацювати з окупантами та згодом став так званим виконувачем обов’язків міністра сільського господарства Запорізької області. Про це свідчать й публікації в окупаційних ЗМІ та новини на сайті окупаційного міністерства.

Кухтіна додає, що не виключає причетності Подшивалова до незаконного привласнення Росією бренду «Мелітопольська черешня».

«Частина українських компаній, які входили в цю асоціацію – в них фактично все просто позабирали (окупаційна влада – ред.). Юридично Асоціація (виробників мелітопольської черешні – ред.) ще існує і Подшивалов там є керівником», – зауважила вона.

Україна протестує

• Українська урядова делегація відразу ж закликала Генеральну асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) відреагувати на привласнення Росією географічного зазначення «Мелітопольська черешня».
• Заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, який очолює урядову делегацію, наголосив на недопустимості таких дій з боку Росії. У Мінекономіки зазначили, що РФ продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків. Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на такі дії на полях Генеральних асамблей ВОІВ.

Як повідомила «Новинам Приазов’я» директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк, на генеральній Асамблеї ВОІВ у Женеві висловили підтримку Україні.

«Будуть застосовані юридичні механізми, які дозволяють не допускати цих порушень з позиції РФ на рівні міжнародних реєстрацій, у ВОІВ зокрема. Тобто ми зможемо, базуючись на цьому рішенні, застосовувати додаткові юридичні механізми для захисту своєї інтелектуальної власності», – пояснила вона.

Орлюк каже, що географічні зазначення – це фактичне місце походження продукції, за яким і відбувається ідентифікація товару.

Так «шампанським» може називатися лише вино, виготовлене в області Шампань у Франції, з будь-якого іншого регіону воно називається по-іншому – «ігристе». Справжній «пармезан» виготовляють виключно в італійських провінціях. Така ж ситуація із сиром «фета» – це традиційний грецький сир. Виробники в інших регіонах чи країнах не можуть використовувати ці назви.

Підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася контролювати, щоб її виробники не позичали чужих назв, тобто не порушували інтелектуальної власності країн Євросоюзу.

Отже, географічне зазначення підтверджує, що товар походить з певної місцевості та відповідає високій якості. Країною походження «Мелітопольської черешні» є Україна, тому жодна інша держава не має права використовувати цей бренд.

Орлюк стверджує, що продукцію під вкраденим географічним позначенням «Мелітопольська черешня» не мають пропускати на митниці, а отже продаж цього товару в Європі неможливий.

«Якщо Україна повідомляє офіційно, що це її географічне зазначення, і якщо Росія намагається вийти на іноземний ринок – то в першу чергу митниця має зупинити цей товар на кордоні й вимагати зняття такого маркування», – зазначила вона.

За словами експертки, в України є достатньо правових можливостей, щоб «Мелітопольська черешня» не зайшла на ринки Європейського Союзу, однак майже нічого не можливо зробити, якщо вона буде йти на ринки Китаю, Нікарагуа, Сирії чи інших країн, відкритих для товарообігу з РФ.

Особливість мелітопольської черешні

Особливою мелітопольську черешню роблять специфічне поєднання ґрунту та води, вологості повітря та кількості сонця. Усе це є виключно на берегах річки Молочна у містах і селах Мелітопольського, Якимівського, Приазовського районів Запорізької області. Про це «Новинам Приазов’я» розповів журналіст із Запоріжжя, автор програми для садівників і городників «Троянди і виноград» Костянтин Мороз. За його словами, черешня на території Запорізької області особлива через унікальний збіг декількох чинників.

«По-перше, знайшлися люди, які дуже давно завезли туди черешню і вона опинилася в чудовому кліматичному середовищі, яке не витримують дуже багато інших культур. Наступне – вирощування на піску. Черешня полюбляє пісок, але там під піском є чорнозем – десь на метровій глибині. Завдяки цьому з’являється кислинка, яка відрізняє мелітопольську черешню від усіх інших», – пояснив він.

Окрім природних умов та науковців, які створювали нові сорти ягоди, велику роль відіграли місцеві підприємці, які цю черешню почали розводити. Завдяки цьому довкола Мелітополя утворилося своєрідне середовище дослідників, аграріїв і працівників приватного сектора – всі вони використовують досягнення науковців з формування та догляду за черешнею, додає Костянтин Мороз.

Згідно з офіційним документом про географічне зазначення, до бренду «Мелітопольська черешня» належить 11 сортів цієї ягоди. За словами президентки Асоціації «Ягідництво України» Ірини Кухтіної, виведення певного сорту – це процес, який займає декілька років.

«Більшість сортів черешні, яка вирощується біля Мелітополя – це селекція українських інститутів. На виведення нового сорту потрібно 7-10 років, залежно від різних обставин. Зараз на ринок України заходить багато іноземних сортів, але традиційно в Запорізькій області біля Мелітополя вирощується українська черешня», – наголосила вона.

Нові санкції проти РФ

РФ не вперше незаконно привласнює чужу інтелектуальну власність. Після окупації українського півострова Крим російська влада незаконно зареєструвала кримські вина «Масандра», «Магарач», «Новий Світ» і «Меганом». Усі вони також належать Україні.

Олена Орлюк каже, що наступною ціллю Росії після «Мелітопольської черешні» може стати «Херсонський кавун».

«Незабаром у нас буде реєстрація нашого херсонського кавуна, ми також про нього проінформуємо і ВОІВ, і Європейський Союз якраз, щоб попередити чи повідомити, що можливі такі чергові проблеми з порушенням таких реєстрацій, те, що буде допускати Росія», – припускає експертка.

Орлюк додала, що ООН такі дії РФ засуджує та фіксує ці порушення.

«На поточний момент це порушення фіксується на рівні міжнародних офіційних документів і дає можливість в майбутньому застосовувати додаткові юридичні важелі, для того, щоб накладати санкції на Росію. Поки що (до закінчення війни – ред.) це плюс до репутаційного розуміння Росії – як вона поводиться в цій сфері. І це дуже боляче по ній б’є», – сказала вона.

• У вересні 2019 року Верховна Рада прийняла закон про захист географічних назв товарів. У законопроєкті пояснюється, що мова йде про найменування, яке ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця і який має особливу якість, репутацію або інші характеристики, пов’язані з місцем походження.
• Україна також взяла на себе зобов’язання охороняти європейські географічні назви від підробок. Українські назви-бренди також отримали правовий захист у Європейському Союзі. Серед них: гуцульська овеча бринза, мелітопольська черешня, закарпатське вино, карпатський мед, херсонський кавун та інші.