Підвищення податків: хто заплатить більше? Уряд каже, що «ситуація критична»

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що ситуація в Україні критична, бо у бюджеті утворилася «діра» у 500 млрд, а знайти ці гроші для воєнних цілей потрібно дуже швидко. Тому уряд і запропонував підвищити податкові стягнення. Проти цього виступають не лише представники бізнесу, а й деякі народні депутати. Чи існує альтернатива? Чи має сенс рятувати бюджет за рахунок, у першу чергу, податків? Радіо Свобода зібрало думки політиків та експертів.

Що пропонує уряд?

Уряд пропонує збільшувати податки. 18 липня Кабінет міністрів зареєстрував законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу» №11416. Законопроєкт передбачає нові правила військового збору на період дії воєнного стану в Україні. У пояснювальній записці йдеться про те, що реалізація акта дозволить додатково залучити у 2024 році до бюджетів близько 125 млрд гривень. А представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Тарас Мельничук розповів про цілі таких змін:

• створення умов для належного функціонування економіки;
• наповнення дохідної частини бюджету;
• забезпечення національної безпеки і оборони.

У той же ж день – 18 липня – Верховна Рада схвалила підвищення акцизу на пальне. У пояснювальній записці до законопроєкту обґрунтовували ухвалення закону «приведенням законодавства України до норм

законодавства ЄС задля виконання Угоди про асоціацію, з метою встановлення на рівні національного законодавства ідентичних ставок акцизного податку, передбачених Директивою № 2003/96/ЄС». Рости у ціні бензин, дизель та газ продовжить аж до 2028 року, поки не досягнуть мінімального рівня, передбаченого Директивою Ради ЄС.

А вже в липні виявилося, що через значний дефіцит в бюджеті, наприкінці вересня військові можуть залишитися без зарплат. Про це в інтерв’ю «Українській правді» заявила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа. Тому додаткові кошти будуть шукати саме у гаманцях тих, хто ці податки сплачує.

«Потрібно, аби зміни до бюджету були підписані і запрацювали до середини вересня. Коли робили наближення, то в розписі «переставляли» кошти з клітинки видатків на зарплату у вересні, в жовтні та листопаді – в клітинку закупівлі зброї на початку року. Тобто щоб в кінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям, потрібно ухвалити бюджет і підписати його до середини вересня. Якщо ми говоримо про податкові зміни, то вони набувають чинності, як правило, з першого числа наступного за ухваленням місяця. Аби це було можливо з 1 вересня 2024 року, потрібно їх ухвалити в кінці серпня», – заявила Підласа.

Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що «в 2023 році згадані податкові ініціативи були би більш доречними, ніж посеред 2024-го. Але ми реагували на ситуацію, яка складалась. І у нас не було інших варіантів». Міністр каже, що готові до діалогу з парламентом, але наразі ситуація критична.

«Не будемо загадувати наперед. Чесно скажу – ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектора безпеки і оборони. Способи ми запропонували, можна дискутувати. Але ми би хотіли, щоб ця дискусія була дуже короткою і ефективною – домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування дискусії у нас немає», – сказав міністр.

Міністр фінансів стверджує, що один день війни обходиться платникам податків близько 5,6 млрд грн, відтак за місяць набігає понад 4 млрд доларів. А фінансування воєнних витрат можливе лише власним коштом, бо фінансову допомогу західних країн можна витрачати тільки на виплату зарплат бюджетникам, пенсій тощо.

Чи підтримує пропозиції уряду парламент?

У парламенті до такої ініціативи поставилися по-різному. Є ті, хто підтримує, є й противники схожих податкових змін. Олександр Ковальчук, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, для Радіо Свобода розповів, що уряд не провів комунікаційної кампанії ані з Верховною Радою, ані з суспільством.

«На превеликий жаль уряд не провів відповідних комунікацій, або, я би сказав, точніше, жодної комунікації з профільним комітетом, членом якого я є, комітетом з питань фінансів, податків та митної політики. Попри те, що це їхня пряма зобов’язаність – зобов’язаність уряду, зобов’язаність Міністерства фінансів – комунікувати з суспільством, з народом, з людьми, з бізнесом, з комітетом перед тим, як вносити ось такі непрості і складні пропозиції.

Суспільство розділяється. Одні говорять, що так, дійсно, це потрібно робити, підвищувати податки для того, щоб наповнювати бюджет, відповідно – мати вдосталь грошей для оборонного бюджету. Інші категорично проти, тому що будуть підвищені ціни, або хто більш глибоко розуміє цю тему, говорить про те, що «білий» бізнес буде мати більше навантаження, а той бізнес, який досить знаходиться в тіні – залишиться без жодних підвищень внаслідок такої пропозиції.

«Білий» бізнес отримає більше податків, більше зобов’язаностей, більше навантаження, а той що не платить акцизного податку, або «сірий» бізнес, «чорний» бізнес, контрабанда і багато інших речей, залишиться при своїх інтересах, тобто будуть мати більше надходження. Власне, це і є основною причиною розходження наших думок з Міністерством фінансів, тому що ті пропозиції, які були надані, 18 липня вже був зареєстрований відповідний законопроєкт за ініціативи уряду, має такий розголос і має такі розбіжності, скажімо так, в поглядах», – заявив Олександр Ковальчук.

За словами народного депутата, комітет планує провести зустрічі з з великим бізнесом, з бізнес-асоціаціями, з торгово-промисловими палатами як України, так і Сполучених Штатів і інших країн. Мета – обговорити прийнятну для всіх редакцію законопроєкту, яка би влаштувала всі сторони та наповнила оборонний бюджет. В іншому випадку бізнес може згортати свою діяльність, каже депутат.

«Ми спілкуємось з реальним сектором економіки, з реальним бізнесом, з маленькими підприємствами, з великими підприємствами, з підприємцями, з ФОПами. І ми чітко розуміємо їхній біль і їхні проблеми, з якими вони сьогодні стикаються. На днях я проводив зустріч з асоціацією, в яку входить більше 1200 юридичних осіб українських наших компаній, і почув таку тезу. Якщо цей законопроєкт буде прийнятий в такій редакції, саме в такій редакції, як пропонує уряд, то третина бізнесів – власники з якими ми спілкувались – просто будуть змушені закрити свою діяльність, тобто припинити. Тому що, умовно якщо закрити бізнес, який буде обкладений такими податками в такому розмірі, і порівняти це з доходами від банківських ставок на депозити або ОВДП, то другий сценарій виявляється менш ризикованим і більш дохідним.

І це величезна проблема. Чому не почалась розмова раніше, мені достеменно невідомо. Ми неодноразово говорили з представниками Міністерства фінансів про те, що якщо ви плануєте збільшення податків, давайте про це говорити перед тим, як такі тексти з’являться в публічній площині. І що ми маємо в кінці? 18 липня був внесений законопроєкт. На сьогоднішній день свою негативну позицію по цій ініціативі висловили абсолютно всі ті, хто мають право про це говорити. Це Українська торгово-промислова палата, Американська торгово-промислова палата, безліч бізнес-асоціацій і тих організацій, які чітко моніторять економічний стан в Україні. Їх перелік дуже довгий. Вчора Дія Сіті Юнайтед, це наші айті-компанії об’єднані в одну величезну організацію, висловили спільну позицію, що цього робити не можна. Це катастрофічно може вплинути, і катастрофічно закінчитись для білого бізнесу», – розповів нардеп.

За словами Олександра Ковальчука, існує альтернатива підвищенню податків. Бізнес може «приміряти» на себе пропоновану податкову модель і зробити висновки, чи може далі працювати. А вже потім пропонувати для законотворців свої варіанти вирішення проблеми.

«Мені просто шкода, що уряд не знайшов часу і можливості поспілкуватись зі своїми роботодавцями. А я нагадаю, що народ України обирає Верховну Раду, а Верховна Рада обирає і призначає уряд. Поспілкуватись і довести, в першу чергу колегам з профільного комітету те, що ми в такий спосіб готуємось підвищувати податки. У нас дуже непрості дискусії з урядом, з Міністерством фінансів, там велика кількість професійних людей, але це не означає, що в нас немає зауважень. І скажу вам більше, ми бачимо вихід з цієї ситуації дуже простим.

Перше: у бізнесу було достатньо часу, умовно кажучи, два тижні, для того, щоб накласти пропоновану модель на свій діючий бізнес і сказати, а що буде з моїм бізнесом, якщо такі податки дійсно введуть?

Друге: коли ми почуємо цю позицію, ми в рамках роботи нашого комітету вийдемо зі своєю пропозицією, зважаючи на інтереси українського бізнесу і українських людей. Запропонуємо свою редакцію для того, щоб вона могла бути прийнята і для того, щоб вона могла забезпечити надходження до бюджету. В нашій пропозиції буде те, що уряд має забезпечити з одного боку надходження до бюджету за рахунок ефективного використання коштів, і з іншого боку за рахунок можливого підняття податків на період військового стану в якихось інших податках, а не в тих які були в переліку. У нас дуже багато джерел надходжень, які ми на сьогоднішній день навіть з вами не розуміємо, що можуть в себе ще більше, умовно, видавити», – розповів Ковальчук.

Тим часом голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев написав, що розроблений урядом законопроєкт не є оптимальним з точки зору фіскального навантаження чи адміністрування, але підвищення податків не уникнути.

Як до ініціатив ставиться бізнес?

Представники бізнесу пропозицію уряду розкритикували. Торгово-промислова палата України закликала уряд відмовитись від законопроєкту №11416, бо експерти ТПП дійшли висновку, що «проєкт містить низку вкрай загрозливих норм для стабільної роботи підприємців та економіки». Там заявляють, що на тлі продовження російської агресії, руйнування інфраструктури, скорочення ринків та відтоку кадрів – додатковий фіскальний тиск на український бізнес унеможливлює економічну стабільність.

«Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків. Іншим важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету. Додатковим раціональним варіантом пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5%», – йдеться у заяві ТПП.

Спілка українських підприємців також не підтримала урядові напрацювання і закликала до діалогу з бізнесом. У заяві СУП йдеться про те, що під час підготовки законопроєкту не було проведено консультацій з бізнес-асоціаціями. Запропоновані кроки майже повністю покладають навантаження на чесний бізнес і найманих працівників. В ефірі Радіо Свобода Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців, заявила що уряд повинен в першу чергу переглянути адміністрування податків і зменшити навантаження, а також провести реформи.

«Запропоновані зараз кроки урядом, вони спрямовані в першу чергу на те, щоб ще більше платили ті компанії, які і так сплачують податки весь цей час. І це, напевно, найбільша проблема цього законопроєкту в тому, що вона спрямована на те, щоб платили ті, хто і так платить. Тобто найбільше навантаження – на офіційно працевлаштованих працівників і на компанії, які працюють доброчесно. Тому наша основна пропозиція як спілки українських підприємців, вона про те, що треба в першу чергу переглянути адміністрування податків, зменшити навантаження саме в цій площині. І друге, дуже важливе – це, власне, реформування митниці і податкової служби. Не можна говорити про підвищення податків в країні, поки не буде працювати митна і податкова служба як сервісні служби», – заявила виконавча директорка.

За словами Катерини Глазкової, «має бути підхід, коли ми як держава будемо в першу чергу зосереджуватися на тому, щоби шукати додаткові надходження в бюджет від тих сфер, які не сплачують податки». Виконавча директорка вважає, що діюча податкова система неефективна.

«Не вчора ж стало відомо про проблеми в економіці України? І так само не вчора уряд побачив, що в нього є проблеми з надходженнями в бюджет. Ми мали б почати цим займатися вже тоді, коли це треба було починати, а не зараз терміново знову перекласти всю відповідальність і все навантаження на тих, хто податки сплачує весь цей час, і підтримує і своїх працівників, і військових, зберігає робочі місця, донатить військовим і підтримує дуже сильно армію. Це така трохи маніпуляція в таких формулюваннях, що немає часу. Часу ніколи немає, а реформи треба проводити.

Зараз всі дискусії, чи той податок підвищити, чи інший, вони все одно всі впираються в неефективність самої системи, податкової системи, адміністрування податків, неефективності митниці. Щоб ми не підвищили, в будь-якому випадку, це буде чергова проблема. З ПДВ, я можу про це говорити дуже довго, ми маємо величезну проблему в країні з блокуванням податкових накладних, з замороженими коштами компанії на рахунках через те, що податкова вбачає певні дії, вважає їх ризиковими. Ми цією проблемою займаємось вже два роки. Я боюся, що тільки ще більше загостриться ця ситуація», – вважає Катерина Глазкова.

Які прогнози?

Про те, що варто починати не з підвищення, кажуть представники США. Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер заявила, що «радять починати не з податків», пише Укрінформ. За її словами, Кабінету міністрів варто зменшувати дефіцит у бюджеті шляхом реформування митниці і боротьби із сірими ринками.

А Юрій Гайдай, експерт Центру економічної стратегії, звертає увагу на те, що підвищення податків зможе залучити лише близько 125 млрд гривен, тоді як на видатки не вистачає близько 500 млрд. Для Радіо Свобода він розповів, що без підвищення податків не обійдеться.

«Податки все одно треба буде підвищувати. Я розумію позицію бізнесу абсолютно, що не хочеться платити більше. Особливо коли є багато викликів: треба і за свою енергонезалежність дбати, і проблеми викликані війною, і людський капітал і так далі. Але неможливо знайти справді за кілька місяців, от до кінця року, такий ресурс через різку детінізацію.

Тут справді всі уряди – і цей, і попередній, не допрацьовували, і в нас багато схем залишалося і залишаються відкритими. Десь є прогрес, наприклад, по гральному бізнесу, по паливному ринку, по акцизах на тютюн, ми бачимо, що справді надходження зростають. Звісно, що там є ще резерви, напевно, на сотні мільярдів гривень. Ми теж робили оцінку, можливо, трошки консервативнішу, ніж озвучують зараз інші експерти, і ці резерви є великі. Але їх практично неможливо мобілізувати за кілька місяців помахом палички», – розповів експерт.

За словами Гайдая, представники бізнесу «пропонують взаємовиключні речі».

«З одного боку бізнес очікує, що уряд буде намагатися зменшити цей адміністративний тягар на них, а з іншого, що збільшить надходження існуючих податків, закриваючи схеми. Так буває дуже рідко. Тобто, якщо ми хочемо збільшити надходження існуючих податків, то це закручування гайок, це посилення перевірок і так далі. Тобто завжди, коли посилюється адміністрування, коли йде боротьба зі схемами, будуть і ці фальшиво-позитивні спрацювання», – сказав Юрій Гайдай.

Верховна Рада має знову зібратися, щоб розглянути і податкове питання орієнтовно у середині серпня, поки ж депутати оголосили перерву.