​​​​​​​Путін і БРІКС: хто кому потрібний більше?

Цими днями президент Росії Володимир Путін приймає лідерів на 16-му щорічному саміті БРІКС. Він сповнений рішучості показати Заходу, що після майже трьох років намагання ізолювати Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну він все ще має важливих союзників.

Але поки Путін працює над тим, щоб створити бажане для себе враження, на яку організацію насправді перетворюється БРІКС?

БРІКС як противага Заходу

Саміт у Казані, який розпочався 22 жовтня і триватиме до 24 жовтня, є першою зустріччю групи після того, як Єгипет, Ефіопія, Іран та Об’єднані Арабські Емірати приєдналися до інших членів організації – Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки.

Російський президент Володимир Путін прагне використати БРІКС, або БРІКС+, як іноді називають розширений формат групи, щоб показати, що Росія має багато впливових друзів, незважаючи на її статус вигнанця на Заході.

Саміт має на меті продемонструвати колективну економічну міць групи, а також залучити нові країни до коаліції, яка, як сподіваються Москва і Пекін, допоможе сформувати новий світовий порядок, в якому не буде домінувати Захід.

Очікується, що в Казані Путін просуватиме переговори щодо створення альтернативної платформи для міжнародних платежів, яка була б невразливою до західних санкцій.

Росія, найбільший у світі експортер пшениці, також запропонує створити зернову біржу БРІКС як альтернативу західним ринкам, де встановлюються міжнародні ціни на сільськогосподарську продукцію.

Але не всі члени БРІКС повністю поділяють антизахідну позицію Пекіну і Москви, і цей розкол може проявитися в Казані.

Хоча всі члени БРІКС можуть бути об’єднані «вірою в те, що нинішні структури, які керують міжнародним порядком і глобальною економікою, несправедливо тяжіють до західного світу», як каже у коментарі Радіо Свобода старший науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир Стюарт Патрік, існує поділ між Китаєм, Іраном і Росією, які хочуть повалити нинішній порядок, та іншими, які хочуть його реформувати.

Багато членів БРІКС, такі, як Бразилія та Індія, все ще тісно співпрацюють зі Сполученими Штатами та іншими країнами Заходу, навіть попри те, що прагнуть отримати більше глобальних важелів впливу.

Для багатьох нових членів, за винятком Ірану, а також для багатьох з тих, хто нещодавно подав заявку на вступ, БРІКС має переважно економічну привабливість.

Члени та потенційні члени також шукають альтернативні джерела фінансування, окрім Світового банку та Міжнародного валютного фонду (МВФ), і прагнуть отримати кращий доступ до ринків, які зростають і можуть визначати світову економіку в найближчі десятиліття.

Окрім фінансової привабливості блоку, багато країн також розглядають БРІКС як форму свого геополітичної підстраховки.

І цей мотив стає ще більш актуальним з огляду на додаткову непередбачуваність, що з’явилася в США останніми роками.

Втім, розбіжності всередині БРІКС і поки що незначний послужний список блоку в реалізації його ініціатив можуть і надалі стримувати його розвиток.

Китай, Іран і Росія представляють групу в межах БРІКС, яка різною мірою бореться з американськими санкціями і опосередковано протистоїть Сполученим Штатам по всьому світу.

Інші, як Єгипет, є провідними одержувачами американської військової допомоги або, як Об’єднані Арабські Емірати, розміщують на своїй території американські військові бази.

На додачу до цих труднощів у формулюванні спільного бачення БРІКС, Китай та Індія мають складні відносини між собою, в той час як між арабськими країнами та Іраном не надто теплі відносини.

Однак Сі і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді завітали до Казані в той час, коли вони наближаються до періоду переоцінки своїх відносин. Обидві країни розглядають одна одну як потенційних майбутніх супротивників і нещодавно зіткнулися з напруженістю, в тому числі після того, як багато індійських і китайських солдатів загинули в прикордонних суперечках.

Але зараз вони, як повідомляється, працюють над перемир’ям, і аналітики будуть стежити за тим, як Сі і Моді взаємодіють у Казані.

БРІКС врятує Росію?

Пекін і Москва зацікавлені в подальшому розширенні БРІКС, і Кремль запросив взяти участь у цьогорічному саміті представників ще 20 країн, які висловили зацікавленість у членстві.

Кількість країн, які подають заявки на вступ, зростає. Про інтерес заявили Азербайджан, Білорусь, Туреччина, Монголія та Шрі-Ланка.

Путін також проведе двосторонні саміти з присутніми лідерами (його пресслужба повідомила, що загалом він проведе 17 зустрічей). Один з них вже відбувся – з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, що стало четвертою особистою зустріччю між двома лідерами з моменту вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року.

«Сьогодні світ переживає зміни, небачені за останні сто років, міжнародна ситуація переплетена з хаосом», – сказав Сі Путіну в Казані.

Москва дедалі більше покладається на Пекін у підтримці своїх військових зусиль, і, незважаючи на тиск Заходу, Китай і Росія поглиблюють свої відносини.

Розширення торговельних зв’язків Росії з Китаєм та Індією допомогло їй витримати удар від західних санкцій, і під час саміту Путін намагатиметься створити більше шляхів для обходу західної фінансової системи, кажуть експерти.

«БРІКС була і може стати ще більшим рятівником для російської економіки, оскільки вона шукає нові ринки», – сказав Радіо Свобода старший науковий співробітник Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень Карлос Солар.

Дедоларизація

Основним об’єднуючим меседжем БРІКС довгий час було те, що необхідна противага Заходу в глобальній політиці та торгівлі, а зменшення глобальної залежності від долара США стає все більш актуальною метою.

Понад десять років такі амбіції були в центрі уваги політиків БРІКС, і зменшення домінування долара могло б убезпечити країни-члени від західних санкцій як зараз, так і в майбутньому.

І під час саміту в серпні 2023 року йшлося про створення валюти БРІКС, але ідея так і не була реалізована.

Сьогодні переважна більшість транскордонних транзакцій між країнами БРІКС та іншими ринками, що розвиваються, як і раніше, проводяться у доларах.

Незважаючи на зростання використання китайського юаня, немає чіткої згоди щодо того, що може замінити долар, і багато хто також скептично ставиться до того, що будь-яка нова валюта БРІКС буде достатньо стабільною, щоб їй можна було довіряти в транскордонних транзакціях.

Незважаючи на перешкоди, що стоять попереду, пропозиції все ще залишаються на столі. На саміті в Казані обговорюватиметься ідея платіжної системи БРІКС, відомої як BRICS Bridge, як своєрідної альтернативи платіжній системі SWIFT.

Якщо ця ідея спрацює, це могло б допомогти Росії або будь-якій іншій країні, що перебуває під санкціями, подолати проблеми з надсиланням та отриманням грошей у світовій торгівлі.

Казахстан тисне на павзу

У той час як БРІКС прагне до подальшого розширення, Казахстан застав спостерігачів зненацька, заявивши, що «швидше за все» утримається від приєднання до групи країн.

Прессекретар президента Казахстану Берік Уалі заявив 16 жовтня казахстанським ЗМІ, що Казахстан отримав пропозицію стати членом БРІКС, але центральноазійська країна не планує приєднуватися і надаватиме перевагу відносинам через Організацію Об’єднаних Націй.

Деякі аналітики вважають, що приєднання Казахстану до БРІКС може загострити його відносини із Заходом, що може вплинути на інвестиції та економічне партнерство, а також вивести з рівноваги його зовнішню політику.

Інші також зазначили, що заява напередодні саміту могла роздратувати Росію. Наступного дня після цих коментарів Москва заборонила експорт фруктів і сочевиці з Казахстану.

Інші країни також підійшли до членства в БРІКС з обережністю. Саудівська Аравія отримала офіційне запрошення приєднатися до групи, але ще не прийняла його офіційно, а спадкоємний принц Мухаммад бін Салман до Казані не поїхав.

Аргентина також була запрошена приєднатися, але президент Хав’єр Мілей відмовився від участі в грудні 2023 року, невдовзі після вступу на посаду.