Тисяча гривень для кожного українця: головне про ініціативу президента

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця (це стосується і дітей), – щоб «підтримати населення в зимовий період».

Де візьмуть кошти? На що їх можна витратити? Чим закінчувались попередні ініціативи щодо одноразових виплат в Україні? І про що свідчить міжнародний досвід?

Звідки гроші і для чого?

Виплати фінансуватимуться за рахунок невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року. У Міністерстві економіки переконують, що на програму спрямують кошти, які не можна витрачати «на війну».

Олексій Соболев розповів, що кошти нараховуватимуть на спеціальну віртуальну картку «Національний кешбек», яку можна оформити через додаток «Дія».

Використати виплату можна буде протягом зими на оплату комунальних послуг, ліків, транспорту, мобільного зв’язку, купівлю українських книжок та інші необхідні послуги, також кошти можна спрямувати на допомогу ЗСУ.

Програма, за задумом уряду, має на меті підтримати малий та середній бізнес, адже витрати українців спрямовуватимуться на конкретні види послуг, які покривають ці сектори економіки.

Рішення про виплати було ухвалене одразу після підвищення податків?

Ініціатива президента Зеленського з виплати одноразової допомоги викликала значний резонанс і дискусії в суспільстві.

Економічні та політичні експерти, зокрема журналісти Сергій Сидоренко та Катерина Венжик, а також викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар, розкритикували обґрунтованість такої ідеї. Пекар підкреслив відсутність економічної доцільності в рішенні. Сидоренко та Венжик зауважують, що рішення про виплати було ухвалене одразу після підвищення податків, що може свідчити про нестабільність бюджетної політики.

«Щоб стимулювати малий і середній бізнес»

Політолог Володимир Фесенко в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) зазначив, що виплати необхідні для підтримки незахищених верств населення – пенсіонерів, переселенців та інших, хто найбільше потребує додаткових коштів у зимовий період. З іншого боку, Фесенко не заперечує наявність елементів політичного популізму, проте вважає, що виплати не призведуть до значних проблем у бюджеті завдяки міжнародній фінансовій підтримці.

«Головна мета полягає в тому, щоб через таку масову роздачу коштів, яка піде здебільшого на внутрішній споживчий ринок, стимулювати малий і середній бізнес, а також споживчий ринок, щоб люди витратили ці гроші. Бюджетна підтримка не може йти на закупівлю зброї та зарплати військовим, тільки на соціальні витрати», – підкреслив Фесенко.

«Навіщо давати гроші тим, хто не має матеріальних труднощів? Це несправедливо»

Народний депутат від «Голосу» і секретар комітету з економічного розвитку Ярослав Рущишин також в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) критично висловився щодо виплат українцям, наголошуючи на несправедливості розподілу коштів. За його словами, підтримка пенсіонерів та малозабезпечених є виправданою, оскільки вони одразу витратять ці кошти, стимулюючи економіку. Однак він зазначив, що виплати тим, хто не має матеріальних труднощів, є необґрунтованими.

«Більшість пенсіонерів ледве зводять кінці з кінцями, і видавши їм ці кошти, вони відразу ж витратять їх, підтримавши українську економіку — це було б справедливо. Але навіщо давати гроші тим, хто не має матеріальних труднощів у забезпеченні своїх базових потреб? Це є дуже несправедливо. Ще один несправедливий момент полягає в тому, що ці кошти фактично заробляє так званий «білий» бізнес, який працює легально і сплачує податки. Однак на цей бізнес ми наклали додатковий військовий збір і підвищили інші податки, тоді як тепер ці гроші підуть тим, хто працює в тіні або зовсім не працює», – зауважив Рущишин.

«Щоб отримати ці гроші, потрібно мати смартфон»

Економіст Олег Пендзин висловив занепокоєння щодо планованих виплат у розмірі тисячі гривень, підкреслюючи необхідність наявності відповідних технологій для їх отримання. За його словами, щоб отримати ці кошти, українці повинні мати смартфон зі встановленим застосунком «Дія» і віртуальну картку банку. Пендзин наголошує на важливості адресності таких виплат, вказуючи, що державна допомога повинна бути спрямована на тих, хто дійсно її потребує, а не на всіх без винятку:

«Щоб отримати ці гроші, умовну виплату тисячі гривень, потрібно мати смартфон належного рівня з установленою програмою «Дія» і відкритою віртуальною карткою відповідного банку, на яку мають надійти ці кошти. Ця картка є карткою з обмеженим використанням, що створює певні труднощі для пересічного українця. Подібні виплати мають мати абсолютно адресне спрямування. У нас є багаті, бідні та люди, які дуже сильно потерпають. У цивілізованому світі державна допомога є максимально адресною, тобто існують чітко визначені категорії людей і соціальні групи, які дійсно потребують цих коштів»

Історія одноразових виплат в Україні

Тисячі гривень одноразово вже видавалися українським урядом у різні періоди.

• У 2008 році тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко започаткувала виплату тисячі гривень вкладникам «Ощадбанку» колишнього СРСР, які зберігали свої кошти ще з радянських часів. Програма, втім, була зупинена через нестачу коштів.
• У 2012 році тодішній президент Віктор Янукович також ініціював подібну програму, проте вона була припинена з тієї ж причини.
• У 2019 році перед виборами тодішній президент Петро Порошенко виплачував по 2,5 тисячі гривень пенсіонерам із тривалим трудовим стажем і малими пенсіями.
• А нинішній президент Володимир Зеленський у 2020 році під час пандемії запровадив виплату тисячі гривень для заохочення вакцинації від COVID-19.
• На початку повномасштабного вторгнення, 2022 року, українцям, які втратили роботу, нарахували 6,5 тисяч гривень, що дорівнювало мінімальній зарплаті на той час.

Досвід інших країн

Валерій Пекар, підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи вбачає в цьому крок, що відповідає загальноприйнятим економічним практикам. За його словами, країни інколи вдаються до подібних інструментів, коли необхідно активізувати споживання, а кошти, спрямовані на підтримку виробників країни, можуть позитивно вплинути на економіку.

«Це класичний економічний інструмент стимулювання споживання. Наприклад, в багатьох країнах світу, коли розпочалася епідемія COVID-19, були випущені спеціальні чеки, відкриті спеціальні рахунки. Україна теж зробила це — ми пам’ятаємо першу тисячу «єПідтримки». Це тоді зіграло. Тобто, дуже правильно в умовах, коли ти хочеш стимулювати споживання, зробити таку більш або менш справедливу роздачу грошей, якщо вона витрачається на вітчизняних виробників. То, з цієї точки зору, це хороша ідея», — зазначає Пекар.

Проте секретар комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин бачить ситуацію інакше, акцентуючи увагу на довгостроковій сталій економічній політиці. Він зауважує, що подібні виплати можуть створити негативний прецедент для суспільної свідомості, адже вони прищеплюють звичку до отримання фінансової допомоги без активної участі в економіці.

«Є таке слово в англійській мові «sustainability» – що у перекладі означає «сталість». Це означає робити реформи або діяти так, щоб не залазити в кишеню нашим майбутнім поколінням. Насправді це антонім до того, що ми зараз бачимо. Ми привчаємо людей до отримання коштів ні за що. І це дуже погано», – пояснює Рущишин.

На його думку, суспільству слід вчитися політичної свідомості і брати приклад з країн, які вже відкинули подібні ідеї.

«У Швейцарії на референдумі запитали громадян, чи хочуть вони отримати по 2000 франків просто так, і вони сказали: «Ні, не хочемо, це буде неправильно». Я б хотів, щоб ми доросли до такого рівня політичної свідомості», – додав Рущишин.

Тим часом дипломат Валерій Чалий публічно попросив перерахувати кошти на підтримку медичного батальйону «Госпітальєри», оскільки не бачить потреби у виплатах для себе особисто.