Німеччина планує скоротити виплати частині українських біженців: кому зменшать допомогу?

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

«Я бачу серед німців велике незадоволення: вони вважають, що гроші мають отримувати ті, хто працював, платив податки. Багато пишуть, що українці приїхали і стали безробітними. Я думаю, що фінансово, звісно, буде трохи важче, але всі інші біженці, які до цього були з Сирії, Афганістану, якось вижили», – розповідає представниця громадської організації у Дрездені Наталія Бок.

Українці, які приїхали до Німеччини після 1 квітня 2025 року, можуть отримувати замість 563 євро допомоги Bürgergeld – на 122 євро менше. Таку пропозицію погодили представники урядової коаліції, повідомляє Bild із посиланням на джерела в коаліції. Уряд каже: це зменшить бюджетне навантаження й мотивуватиме українців до працевлаштування. Й таким чином воєнних мігрантів планують прирівняти до шукачів притулку з інших країн. Наразі законопроєкт ще не ухвалений, його має розглянути Бундесрат.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає:

• Які ризики бачить у цій зміні перша українка в Палаті депутатів Берліну та представниця громадської організації в Дрездені?
• Чому частина українців досі не знайшла роботу в ФРН?
• І чи справді це рішення підштовхне українських біженців шукати роботу?

Кому скоротять допомогу?

Представники урядової коаліції Німеччини – міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (ХСС) та міністерка соціальної політики Бербель Бас (СДПН) – домовилися щодо скорочення громадянської допомоги (BürgergeldЦе державна виплата, яка, зокрема, надається працездатним особам, що не можуть знайти роботу або чий дохід не покриває базових життєвих потреб в Німеччині. За даними Федерального міністерства праці та соціальних справ, нині вона становить 563 євро для одинаків та одиноких батьків) для частини українців, які знайшли прихисток у ФРН, повідомляє Bild із посиланням на джерела в коаліції.

Під скорочення допомоги, за даними Bild, підпадуть працездатні українці, які отримали тимчасовий захист в країні з 1 квітня 2025 року. Таким чином, пише медіа, завершується дія спеціального режиму, запровадженого після початку повномасштабної війни Росії в Україні.

У разі ухвалення змін ця категорія українців отримуватиме 441 євро на місяць – фактично їх пропонують прирівняти до шукачів притулку з інших держав. Інші умови залишаться незмінними – держава покриватиме витрати на житло, комунальні послуги.

Раніше у Німеччині обговорювали забрати Bürgergeld і в тих українці, які вже проживали в Німеччині до 1 квітня 2025-го. Однак через спротив представників земель і муніципалітетів від цієї ідеї відмовилися.

«Зміни давно назріли»

Лілія Усік – із Костянтинівки на Донеччині. До Німеччини приїхала на навчання понад десять років тому. У 2023 році Лілія стала першою українкою в Палаті депутатів Берліну від Християнсько-демократичного союзу.

«Мета цієї зміни – щоб якомога більше українців, які живуть у Німеччині, знайшли роботу і влилися в ринок праці. Звичайно, таке скорочення виплат означає для Німеччини скорочення витрат у бюджеті. Це важливий внутрішньополітичний аспект.

У цілому ці зміни вже давно назрівали у внутрішньому німецькому дискурсі. Для українців це, звичайно, не полегшення ситуації, а загострення. Чи через ці зміни вони масово почнуть працювати? Покаже час, але цей процес буде для багатьох нелегкий».

Згідно з результатами дослідження Федерального інституту демографічних досліджень (BiB), станом на літо 2025 року серед українців віком 20-64 років, які прибули до ФРН із лютого до травня 2022 року, рівень зайнятості становив 51%. Серед них: 57% – чоловіки і 50% – жінки.

Автори дослідження зазначають, що інтеграція воєнних мігрантів з України у німецький ринок праці відбувається швидше, ніж у біженців з інших країн. Із літа 2022-го до літа цього року частка працевлаштованих українців зросла більш ніж утричі. Особливо помітне пришвидшення спостерігалося на третій рік після переїзду, йдеться у дослідженні.

Наталія Бок живе в Німеччині 28 років. Вона очолює громадську організацію Dresden e.V, до якої входить Український дім у Дрездені. Та є головою інтеграційної ради мігрантів при міській раді. Наталія розповідає: скорочення виплат було частиною коаліційної угоди ще до того, як партії сформували правлячу коаліцію.

«Це було одним із пунктів як покращення або удосконалення цієї реформи Bürgergeld, зробити систему більш гнучкою. Вони вважають, що чинна система недостатньо стимулює людей йти на роботу, працювати. Вони кажуть, що знають достатньо випадків, коли українці зловживають, наприклад, допрацьовують години, скільки можна допрацювати, щоб не скоротили їм виплати. Якась частина українців каже: «Нам немає сенсу йти працювати, бо з усіма тими доплатами ми достатньо нормально можемо жити».

Наталія каже: на рішення щодо скорочення допомоги українцям вплинуло і збільшення кількості біженців. За її словами, до прикладу, табір у Саксонії – первинний центр прийому біженців – заповнений. 80% його мешканців становлять чоловіки віком від 18 до 22 років.

За даними МВС Німеччини, після дозволу юнакам виїжджати з України, у ФРН вдесятеро зросла кількість шукачів притулку в цій віковій категорії – з близько 100 до 1000 осіб на тиждень, писало видання Welt. У відомстві наголосили, що наразі неможливо оцінити, чи тимчасова ця тенденція. Також у МВС зазначили, що збільшення мігрантів з України зростало впродовж літа.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським попросив посприяти, аби до ФРН прибувало менше молодих чоловіків – мовляв, вони потрібні для служби в Україні, повідомляло AFP.

«Я бачу, що серед німців велике незадоволення також тим, тому що вони вважають, що гроші мають отримувати ті, хто працював, платив податки. Багато пишуть, що українці приїхали і стали безробітними. Зараз українці і німці – на однаковому рівні.

Я думаю, що фінансово, звісно, буде трохи важче, але вмерти тут з голоду нікому не дадуть. Німеччина – соціальна країна, і тут можна податися на якісь ще виплати. Всі інші біженці, які до цього були з Сирії, Афганістану, якось вижили».

Можливостей знайти роботу буде менше?

Зараз мігранти з України прикріплені до центрів зайнятості (Jobcenter). Саме там вони отримують мовні курси, інтеграційні та підвищення кваліфікації. Лілія Усик розповідає: якщо раніше метою було, щоб українці працювали за фахом, то тепер у центрах наполягають на пошуку роботи і в некваліфікованих сферах.

«Я бачу велику проблему в тому, як Німеччина підходить до визнання кваліфікації – мовний бар’єр завеликий, вимагати через два-три роки знання мови на рівні C1 – це нереалістично. І такі високі вимоги майже неможливо виконати в такий короткий термін. Українці – лікарі, вчителі, інженери – повинні доводити свою кваліфікацію, складати іспити, починати завжди нижче своєї кваліфікації, наприклад, як асистенти лікарів, вчителів.

Польща пішла іншим шляхом: визнання кваліфікації проходить легше, мовний бар’єр не такий високий. Зрозуміло, що українська і польська ближчі одна до одної в мовному аспекті, ніж українська і німецька».

Наталія Бок каже: після ухвалення змін біженцями опікуватимуться вже не центри зайнятості, а соціальні служби – і в цьому є ризики.

«Головний недолік – у тому, що в них набагато менше можливостей отримати курси, буде важче шукати роботу, отримувати курси перекваліфікації. Проблема – в тому, що частині людей не визнають дипломи, частина не може влаштуватися з тими знаннями мови, які мають. Німецькі роботодавці вважають, що цього недостатньо для роботи, наприклад, на німецькому підприємстві. У нас вже є випадки вчителів, які отримали мовний диплом, але їх ще не беруть на роботу вчителям, бо вважають, що цього недостатньо.

Саме ці виплати – не основна причина, чому українці, наприклад, залишаються у Німеччині. Але є низка причин, через які значна частина досі не змогла цього зробити».

Наразі це лише обговорення скорочення виплат для українців, які приїхали після 1 квітня 2025 року до Німеччини. Рішення ще має ухвалити Бундесрат – верхня палата парламенту, яка представляє інтереси земель.

За словами Наталії Бок, якщо за законопроєкт проголосують, це не означає, що для українців згортають статус тимчасового захисту та завершується дія спеціального режиму, запровадженого після початку повномасштабної війни Росії в Україні.

12 листопада під час виступу в Бундестагу міністерка праці і соціальних питань ФРН Бербель Бас зазначила, що у законопроєкті передбачені механізми, щоб уникнути застосування принципу зворотної дії щодо осіб, які прибули після 1 квітня цього року. За її словами, кожен український біженець, незалежно від дати прибуття, отримав підтвердження на соціальні виплати на певний термін. І лише після його завершення статус може змінитися. Отже, повертати різницю суми біженців не будуть.

Бас також запевнила, що українці й надалі матимуть доступ до ринку праці: вони зможуть отримувати консультації в центрах зайнятості та відвідувати інтеграційні й мовні курси.

Станом на кінець вересня 2025 року, за даними даними Євростату, в Німеччині статус тимчасового захисту отримали 1 218 100 українців – це 28,3% від загальної кількості воєнних мігрантів з України в ЄС.

За даними Ukraine Support Tracker, які охоплюють період із січня 2022-го до серпня 2025-го, Німеччина за майже три з половиною роки витратила на допомогу воєнним мігрантам 36,55 мільярда євро. І це найбільша сума витрат серед держав.