Пристайко: «А якщо війна не закінчиться?»

- ЄC розблоковує кредит в 90 млрд євро для України: що далі?
- Символічне членство в ЄС: до чого готуватися?
- Україні варто погоджуватися на неповну участь в ЄС? Президент України Володимир Зеленський піде на це?
- Партнери продовжують пильно стежити за процесами в Україні: корупція, 10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні». Справа отримала назву «Міндічгейт».
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри., мобілізація. Якими будуть висновки? - Якими будуть взаємини України та Угорщини? Що буде з Віктором Орбаном, який невдовзі полишить посаду прем’єра Угорщини?
- Ремонт нафтопроводу «Дружба»: Україна поспішила?
- Санкції проти Росії діють?
- Російський керманич Володимир Путін зустрінеться з Зеленським?
- На якій стадії перебувають переговори про мир в Україні?
- Що далі?
Про це у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода говорили з гостем етеру – Вадимом Пристайком, міністром закордонних справ України (2019-2020 рр.), послом України у Великій Британії (2020-2023 рр.), главою місії України при НАТО (2017-2019 рр.).
– Надання Україні кредиту ЄС в 90 млрд. євро. Чи звертають при цьому увагу західні партнери на топкорупцію в Україні, наприклад «Міндічгейт»?
– Я думаю, що партнери чудово усвідомлюють, хто ми з вами такі. І питання корупції, очевидно. Питання про те, що дехто з українців дозволяє собі купляти квартири вартістю у пів мільярда доларів, воно заходить, і кожен політик, який ухвалює рішення, він це знає. Він розуміє, як це сприймається в газетах, на його виборчій дільниці, де за нього голосують.
Це все дуже прикрі запитання, які, безмовно, якби ми з вами могли не створювати для нашої партнерів, їм було б набагато простіше ухвалювати рішення. Але разом з тим вони розуміють, що є пріоритет виживання, їхнього власного виживання і нашого. Він настільки великий, що вони закривають до певної межі очі на те, що відбувається.
Наше завдання – сприймати це як певний аванс, а не як погодження – мовляв, можемо робити все, що завгодно, бо така в нас держава.
Хтось там десь трохи «підтирює», дехто не може жити без корупції, ТЦК вирішує, що їхнє завдання зараз максимально збагатитися і так далі. Ось ці наші хвороби, які просто загрожують існуванню самої держави. Якщо ми це не усвідомимо для себе, в кінці цей негативний тренд захлисне весь позитив, який все ще існує щодо нас, як країни, яка тримає на собі удар Росії.
– Франція і Німеччина пропонують символічний варіант вступу України до ЄС без доступу до спільного бюджету і без права голосу, принаймні до того, як настане повноцінне членство, пише Financial Times. Наскільки така пропозиція відповідає інтересам України?
– Що кажуть німці і французи? Що Україна не готова. Нас це дратує. Війна триває. Але ми забуваємо, що це союз, у якого немає механізму виходу.
Типовий приклад, Угорщина чи Словаччина, чи, не дай Бог, Болгарія, які час від часу не зовсім усвідомлюють, для чого вони там з’явилися. І тому ЄС, коли ухвалює рішення когось приймати, він завжди турбується.
А якщо піде щось не так? Якщо буде так, що Україна не вийде з війни? Якщо буде так, що Росія захопить Україну? Якщо буде так, що Україна піде на настільки болючі компроміси з Росією, що місця її в ЄС з європейськими країнами не буде? От про що говорять дуже м’яко і дипломатично наші партнери з Франції і Німеччини й всі інші, хто їх підтримує.
– А як впливає ремонт нафропроводу «Дружба» на підтримку України?
– Якби я був, наприклад, при владі в Україні, я би трохи довше ремонтував трубопровід.
Якщо ми говоримо, що він був розбомблений і його не можна було відремонтувати раніше, бо він настільки пошкоджений, що піде багато часу, то треба ремонтувати.
А виходить, що Мадяр прийшов – і наступного дня трубопровід вже відремонтований. Це дозволяє людям зробити висновок, що питання скоріше в політиці, ніж в ремонті.
Просто важко уявити, що завершення ремонтних робіт чітко співпало з приходом нової влади в Угорщині.
Точно можна було сказати, що от тепер з приходом Мадяра ми разом відремонтуємо трубопровід.
От це прекрасно було б. І Мадяру було б добре. Він би тоді сказав: я розумію, що розбомбили росіяни, але нам це дуже потрібно, і ми разом з Україною, разом з нашими спеціалістами, разом стали і відремонтували.
– Путін піде на реальні переговори з Україною? Якщо так, то за яких умов?
– З логіки війни, яку спостерігаємо, ми усвідомлюємо, що Путін кидає в цю прірву людей просто на смерть, тому що він хоче хоча б зафіксувати щось, з чим він може сідати за стіл переговорів.
Ось це щось, на перший погляд, могло би бути хоча б завоювання ними адміністративних меж Донецької і Луганської областей. Це дозволяє хоч якось Путіна виправдати те, що він сідає за стіл переговорів.
Тому що Путін усвідомлює і сам, і він бачить, що відбувається в Ірані зі США.
Переговори країна не схильна вести, на яку напали, якщо над нею не нависає дамоклів меч фізичної сили. І тому він розуміє, що як тільки він сяде за стіл переговорів, українці будуть почувати себе набагато комфортніше. І його задача не дати нам можливість, а наша задача – тримати його війська, щоб вони просто сточувалися об нас, показавши йому, що ця логіка не спрацює.
І тобі рано чи пізно йому доведеться сідати за стіл переговорів, або ж Росія програє фактично в набагато простішій війні, ніж якою була для СРСР Афганська війна.
От де ми зараз з вами перебуваємо. Немає зараз підстав для Путіна сідати за стіл переговорів.
Інтерв’ю повністю можна переглянути за посиланням