«Яндекс», Wildberries і НПЗ Росії. Який вплив мають українські удари по цих об’єктах
У жовтні Україна завдала ударів по трьох дата-центрах, що належать компанії, яку часто називають «російським Google». Останній удар був завданий 11 жовтня по об’єкту компанії «Яндекс» у Володимирі, що розташований приблизно за 180 кілометрів на схід від столиці Росії Москви, що змусило повністю призупинити роботу об’єкта.
А перед цим були системні удари по складах російської мережі онлайн-торгівлі Wildberries. Так само вже довший час Україна своїми ударами намагається вивести з ладу російську нафтопереробну галузь.
Все це має і матиме вплив насамперед на повсякденне життя росіян. Але чи є «Яндекс», Wildberries, НПЗ Росії воєнними цілями для України?
«Яндекс»
Три поспіль удари в жовтні по дата-центрах «Яндекса» спричинили значні перебої в роботі багатьох сервісів компанії, зокрема сервісів виклику таксі, платіжних систем, замовлення їжі, хмарних обчислень і чат-ботів.
Все це впливає на життя пересічних росіян, яким важче буде викликати таксі в мобільному застосунку чи замовити доставку їжі. Так само і важко буде з пошуком в інтернеті.
За української стратегією, кажуть аналітики, це мало б привести до зростання антивоєнних настроїв серед населення в Росії.
Вплип на війну
Але удари по дата-центрах «Яндекса» можуть мати і вплив на війну – принаймні на війну інформаційну і кампанію російської дезінформації – причому глобально.
Центр протидії дезінформації зазначив 13 жовтня, що в окремих країнах, зокрема Франції та США, зафіксовано скорочення переглядів контенту деяких спікерів, пов’язаних із поширенням співзвучних Кремлю наративів.
Ураження інфраструктури «Яндекса» вплинуло на роботу російських ботоферм
«Також зафіксовано тимчасові порушення в роботі автоматизованих інформаційних мереж Pravda, InfoDefense та Nod of Time, через які Кремль активно просуває пропагандистські наративи за кордоном. Інтенсивність та обсяг публікацій в окремих кластерах скоротилися приблизно вдвічі на близько 12 годин, після чого активність відновилася. Окремі тематичні пошукові запити, які штучно розкручувались РФ у соцмережі X, також продемонстрували помітний спад активності», – зазначає Центр протидії дезінформації.
Експерти Центру підсумовують:
«Таким чином, ураження інфраструктури «Яндекса» вплинуло на роботу російських ботоферм та автоматизованих систем поширення деструктивного контенту й ускладнило їхню координацію».
Не всі фахівці погоджуються з такими оцінками, вважаючи, що руйнація внаслідок українських ударів про дата-центрах «Яндекса» може бути перебільшена, але тим не менше є і конкретні приклади, які вказують, що ефект на російську дезінформацію ці удари таки могли справити.
Блогер Володимир Водолазський написав фейсбуці:
«Депутінізація інтернету, що проводиться ЗСУ ударами по дата-центрах «Яндекса», несподівано виявила радикальні зміни в діяльності соцмереж».
Він навів такі спостереження:
- підтримка «Альтернативи для Німеччини» (AfD) впала на 56%;
- скоротилося число «польських» акаунтів, що розпалюють ненависть до українців;
- знизилося число «українських» акаунтів, що розпалюють ненависть до поляків;
- різко впала підтримка руху MAGA.
Однак частина технічних експертів і дослідників вважають, що вплив на ботів у соціальних мережах міг бути неправильно інтерпретованим. Висновки значною мірою ґрунтуються на поодиноких спостереженнях і потребують подальшого ретельного аналізу. Як зазначають дослідники у сфері технологій, різке зниження «бот-трафіку» «Яндекса» насправді зумовлене переважно власними веб-сканерами «Яндекса» – автоматизованими програмами, які сканують загальнодоступні веб-сайти з метою їх індексації для пошуку, – а не з акаунтами, що поширюють дезінформацію в X та інших соціальних мережах.
Wildberries
18 липня 2026 року стався перший із цілої низки ударів по складах мережі онлайн-торгівлі Wildberries у Росії. Удар дронами припав на склад у Підмосков’ї (місто Електросталь).
Це найбільша мережа інтернет-торгівлі у Росії, яку часом називають «російським Amazon».
Станом на кінець серпня 2026 року було атаковано понад 15-20 складів (зокрема в Підмосков’ї, Краснодарі, Воронежі, Рязані, Санкт-Петербурзі, Пензі та Котовську Тамбовської області).
Удари українських дронів вивели з ладу щонайменше 7–8 із 10 найбільших розподільчих центрів Wildberries, знищено або пошкоджено сотні тисяч товарів, а сукупні прямі збитки та втрати продавців оцінюються у мільярди доларів.
Згодом українські сили також почали атакувати об’єкти іншого великого російського маркетплейсу – Ozon.
Розрахунок простий – зробити інтернет торгівлю важчою для пересічних росіян, щоб вони більше прагнули завершення війни свого уряду проти України. Коли здійснювались удари по складах Wildberries, президент Володимир Зеленський сказав, що на той момент вже 60 відсотків росіян хотіли аби війні настав кінець.
Вплив на війну
Президент Зеленський пояснив, що через ці склади здійснювалося постачання військових товарів, підсанкційних компонентів для виробництва дронів, навігаційного обладнання та генерувалися значні фінансові надходження для російського бюджету. Це також стало відповіддю на систематичні удари РФ по українській логістиці.
«Чому ми б’ємо, зокрема, по Wildberries? Тому що це і постачання військових товарів, і великі гроші для Росії. Дуже прорахована наша операція», – сказав Зеленський в кінці серпня цього року.
НПЗ
За даними Генштабу ЗСУ, українські удари вивели з ладу 45 відсотків російської нафтопереробки (станом на 21 вересня).
Минулого тижня Міноборони України заявило вже про 51 відсоток уражених російських нафтопереробних потужностей.
Хоч Росія і намагається ремонтувати НПЗ якнайшвидше, але за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Росія може залишитися без 30% нафтопереробки на півтора року.
Я б спалив кожен клятий нафтопереробний завод Росії
МЕА знизило свій базовий прогноз щодо переробки російської нафти на найближчі півтора року до 4 млн барелів на добу – на 30% менше, ніж до вторгнення в Україну.
Як це відчуває російський споживач? Після початку кампанії ударів системних ударів по російських НПЗ десь з кінця весни, сильно зросли ціни на бензин в Росії.
Ба більше – його почало не вистачати. Весь світ облетіли зняті на телефон відео з чергами на заправках на кількасот машин. На заправках були навіть часті бійки за кожен літр бензину і за право хоч якось влізти без черги на своїй автівці…
Війна, як писали ЗМІ, прийшла вже до росіян – війна це вже не десь далеко, в Україні, а ось вона поруч – хоча б через дефіцит бензину.
Вплив на війну
Зараз США тиснуть на Україну щоб її Сили оборони припинили удари по російських НПЗ в рамках так званого «енергетичного перемир’я», а президент США Дональд Трамп пов’язав українські удари по російських НПЗ із зростаням цін на дизельне пальне у світі.
Але НПЗ – це не просто пальне для автівок росіян.
Експорт нафтопродуктів приносить Росія десь 78 мільйонів євро щодня. У травні, до початку систематичних ударів України, експорт приносив 186 мільйонів євро на день.
Росія, яку також називають «державою-бензоколонкою», станом на серпень 2026 року заробляла на експорті нафти і газу 604 мільйони євро на день. І витрачала ці гроші на війну проти України.
Ці гроші поповнюють російський бюджет, а відтак годують і «воєнну машину» Росії.
Плюс, бензин, дизель і керосин – це пальне для танків, бронетехніки, літаків і гелікоптерів, які воюють проти України.
Колишній спецпредставник США з питань України Кіт Келлог вважає російські нафтопереробні заводи законними військовими цілями та підтримує удари по них.
Як сказав Келлог 12 жовтня на Варшавському безпековому формі:
«Я б спалив кожен клятий нафтопереробний завод, який сьогодні має Росія, вивів би їх усі з ладу. Я б сказав: змусьте їх заплатити ціну, перенесіть війну до них. Це військова ціль – уражайте ці цілі».