Чому Китай посилює своє домінування на ринку рідкісноземельних мінералів у торговельній війні зі США

Світові поставки рідкісноземельних елементів, важливої групи з 17 елементів, які використовуються у всьому: від акумуляторів електромобілів до життєво важливих оборонних технологій, здебільшого контролюються Китаєм.

Їхні назви важко вимовляти, вони необхідні для сучасного виробництва і все частіше опиняються в центрі ескалації торговельної війни між Сполученими Штатами та Китаєм.

Зараз Пекін прагне використати цей стратегічний важіль на тлі зростаючого торговельного конфлікту і посилення напруженості у відносинах з Вашингтоном.

У відповідь на нещодавнє запровадження мит Китай обмежив продаж до Сполучених Штатів семи рідкісноземельних елементів. Хоча це не пряма заборона, але цей крок вимагає від виробників подавати заявки на отримання від китайського уряду експортних ліцензій. У відповідь зростає занепокоєння, що це призведе до шокових змін ціни і пропозиції, які можуть особливо сильно вдарити по американських оборонних компаніях.

«Чим нафта була для 20-го століття, тим рідкіснооземельні мінерали є для 21-го», – каже Шон МакФейт, ад’юнкт-професор Школи громадянства та публічної політики ім. Д.Максвелла при Сірак’юському університеті. «Мікрочіпи, зелені технології та квантові обчислення потребують рідкісноземельних металів, а Китай має найбільшу їх кількість. Це імператив національної безпеки, який виходить за межі фондового ринку».

Пекін контролює понад дві третини світового видобутку рідкісноземельних елементів і понад 90% переробних потужностей. Китай також фактично утримує монополію на світову переробку важких рідкісноземельних елементів, які використовуються в оборонному секторі США для виготовлення потужних магнітів, необхідних для виробництва винищувачів, військових кораблів, ракет, танків та лазерів.

Поки що невідомо, як саме Китай впроваджуватиме ці нові обмеження, але у звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), вашингтонського аналітичного центру, попереджається, що вони, ймовірно, призведуть до паузи в експорті, оскільки Пекін встановлює систему ліцензування, і спричинять перебої в постачанні для деяких американських фірм, зокрема, тих, що працюють у секторі національної безпеки.

«Сполучені Штати особливо вразливі до цих ланцюгів поставок, – йдеться у звіті від 14 квітня. – Наразі в Сполучених Штатах не відбувається видобутку важких рідкісноземельних елементів».

Як Китай обмежує видобуток рідкісноземельних металів?

Нові експортні обмеження стосуються семи середніх і важких рідкісноземельних елементів, які відіграють важливу роль в оборонному секторі: самарію, гадолінію, тербію, диспрозію, лютецію, скандію та ітрію.

Ітрій, наприклад, використовується як високотемпературне покриття для реактивних двигунів, що запобігає їхньому розплавленню під час польоту.

Аналітики кажуть, що Пекін прагне використати цю залежність.

Хоча Пентагон і американські компанії зберігають запаси, вони, за оцінками, не є достатньо великими, щоб витримати тривале порушення ланцюга постачання. На додаток до заборони на самі елементи, Пекін також вніс 16 американських компаній (усі з яких, за винятком однієї, працюють в оборонній та аерокосмічній галузях) до списку експортного контролю, обмеживши їх в отриманні товарів подвійного призначення, враховуючи рідкісноземельні елементи.

Дімітар Георгієв, доцент Сірак’юського університету, каже, що розглядає останні обмеження радше як крок Пекіна, який сигналізує «про його здатність призупинити цей експорт у разі подальшої ескалації торговельної війни».

«Важливо пам’ятати, що більшість імпортерів вже деякий час занепокоєні цим, тому, ймовірно, мають запаси принаймні на кілька місяців», – сказав він.

Проте ці заходи і здатність їх посилювати є для Китаю потужним інструментом. Домінування Пекіна на ринку дозволяє йому не лише обмежувати пропозицію, але й диктувати ціни, що дає йому змогу підвищувати ціни для певних споживачів або знижувати поставки рідкісноземельних металів, які він не контролює, утримуючи ціни на низькому рівні.

Це було видно з попередніх заходів, вжитих Китаєм. У 2023 році Пекін обмежив експорт галію та германію, які використовуються в мікросхемах, радарах і супутниках. За цим послідувала повна заборона на їх експорт до США в грудні 2024 року.

Відтоді ціни злетіли до небес, а світовий ринок розколовся. За даними консалтингової компанії Project Blue, галій, куплений у західних країнах, у два-три рази дорожчий за той, що купується в Китаї.

Звіт CSIS також попереджає, що китайський експортний контроль становить пряму загрозу боєготовності збройних сил США, що посилює занепокоєння законодавців і аналітиків щодо відставання США у сфері оборонного виробництва.

«Навіть до останніх обмежень оборонно-промислова база США працювала з обмеженими потужностями і не мала можливості нарощувати виробництво, щоб задовольнити попит на оборонні технології», – йдеться у звіті.

Автори доповіді наводять оцінку, зроблену офіційним представником Повітряних сил США в 2022 році, що Китай отримує передові системи озброєнь і обладнання в п’ять-шість разів швидше, ніж Сполучені Штати.

«Подальші заборони на імпорт критично важливих мінеральних ресурсів лише збільшать розрив, дозволяючи Китаю зміцнювати свій воєнний потенціал швидше, ніж США», – підсумовують автори звіту.

Як можуть відповісти США?

Зіткнувшись з тиском з боку Китаю, експерти кажуть, що Сполученим Штатам необхідно запровадити політику, спрямовану на підтримку виробництва всередині країни, і шукати нові джерела за кордоном.

Ще в 1980-х роках Сполучені Штати були лідером з видобутку рідкісноземельних елементів, але зростання цін призвело до того, що на початку 2000-х років шахта Mountain Pass в Каліфорнії – їхній флагман – була закрита.

Відтоді ця шахта була знову відкрита, і наступні адміністрації США, в тому числі Трампа під час його першої президентської каденції, виділяли інвестиції на видобуток і збагачення рідкісноземельних металів.

Але наздогнати Китай у видобутку рідкоземельних елементів, а також інших важливих корисних копалин – справа трудомістка і дорога. Деякі працівники галузі також заявили, що інші частини тарифів, запроваджених Трампом, можуть мати зворотний ефект, що ускладнить швидке нарощування видобутку рідкісноземельних елементів.

У подкасті Rare Earth Exchanges підприємець Деніел О’Коннор заявив, що такі обкладені митом матеріали, як сталь і алюміній, мають вирішальне значення для видобутку і переробки. «Давайте не будемо встановлювати тарифи на те, що нам потрібно для розбудови нашої інфраструктури», – сказав він.

На цьому тлі Сполучені Штати також намагаються забезпечити постачання з-за кордону: адміністрація Трампа прагне отримати більший доступ до рідкісноземельних та інших критично важливих мінералів у Гренландії та Україні, де Київ і Вашингтон, за повідомленнями, близькі до досягнення домовленостей.

Вашингтон також спонсорує нові шахти в Бразилії та Південній Африці. А також фінансує перший великий завод з переробки важких рідкісноземельних металів за межами Китаю, в Техасі – хоча пройдуть роки, перш ніж він зможе показати результати.

Тим часом, як очікується, Пекін продовжуватиме згортати експорт своїх рідкісноземельних металів на тлі загострення напруженості у відносинах з Вашингтоном.

«Це стало частиною стратегії Пекіна у протистоянні з Вашингтоном», – написав 14 квітня Ніл Ширінг, головний економіст Capital Economics.

«Використання як зброї цього контролю над критично важливими корисними копалинами і гонка інших країн за альтернативними поставками – це буде головною ознакою зруйнованої глобальної економіки».