Чи проведе Україна вибори у час війни і чи можливо це зробити?
Тема виборів в Україні останні кілька днів активно обговорюється у політичних середовищах. Особливо після того, як сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем, який наполягає на проведенні виборів в Україні у 2024 році, позитивно оцінив позицію українського президента Володимира Зеленського з цього питання. Зеленський заявив, що для виборів у наступному році в умовах, якщо війна продовжуватиметься, потрібні зміни до законодавства і додаткове фінансування.
Український президент Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці телеканалу «1+1» Наталії Мосейчук наголосив, що проводити «вибори в кредит» не буде, а в умовах війни забезпечити право кожного на волевиявлення буде нелегко.
Тоді нам потрібні зміни до законодавства. Проводити вибори в кредит я не буду, забирати гроші від зброї і давати їх на вибори теж не буду
«Тоді нам потрібні зміни до законодавства, до Виборчого кодексу. Зробити це швидко. Раз. Якщо, як я сказав йому (сенатору США від Республіканської партії Ліндсі Грему – ред.), ви готові мені дати 5 мільярдів, тому що я – не людина, яка займається бруківкою, і не зможу просто забрати з бюджету 5 мільярдів, а, мені здається, саме така сума потрібна на проведення виборів у звичайний час. У воєнний я не знаю, що це за сума. Тому я йому сказав, якщо США разом із Європою дадуть нам фінансову підтримку… Вибачте, я нічого не прошу, проводити вибори в кредит я не буду, забирати гроші від зброї і давати їх на вибори теж не буду», – заявив Зеленський.
На думку Зеленського, розділяти відповідальність за вибори під час війни мають тоді і країни Заходу, які на такому волевиявленні наполягають.
Після цієї заяви Ліндсі Грем у своїх соцмережах закликав союзників надати фінансову і технічну підтримку Україні у цьому питанні.
Натомість радник з правових питань громадянської мережі «Опора» Павло Романюк розповів Радіо Свобода, що якщо триватиме війна – вибори неможливі. І не тільки тому, що закон забороняє чи Конституція. Держава, як, до речі, агресор, так і жертва, каже Романюк, згідно з міжнародним гуманітарним правом, не можуть ставити під загрозу життя та здоров’я цивільного населення, мобілізуючи їх на вибори. Тому, за його словами, і Венеційська комісія підкреслює, що вибори в таких умовах можуть лише загострювати політичні конфлікти, коли країну охоплює така надзвичайна подія.
Про що нам каже стаття 64 Конституції? Що виборчі права можуть бути обмежені в реалізації в умовах воєнного стану
«Якщо ми говоримо про Конституцію і закон (я вже це казав), то загальна заборона проведення виборів справді передбачена в законі про правовий режим воєнного стану. І вона логічно випливає зі статей Конституції 64 або ж 71. Про що нам каже стаття 64 Конституції? Що виборчі права можуть бути обмежені в реалізації в умовах воєнного стану. І можливість такого обмеження закономірно зумовлена неможливістю дотримання Конституційних вимог, передбачених у розділі ІІІ Конституції України, зокрема в ст. 71, що вибори до органів державної влади, місцевого самоврядування є вільними, відбуваються на основі загального рівного, вільного виборчого права. Чи можемо ми забезпечити в умовах війни ці принципи? Якщо ж ми хочемо відмовитися від таких демократичних стандартів, то нам потрібно вносити зміни до розділу ІІІ Конституції, що апріорі нас веде не туди.
Тому, з точки зору Конституції, якщо ми говоримо: так, формально можливо. Сьогодні у нас дискусія серед конституціоналістів – немає прямої заборони в Конституції, вибори можна проводити. Потрібно думати про забезпечення цих стандартів, передбачених у розділі ІІІ», – каже Романюк.
Що на першому місці в питанні виборів повинні бути все ж таки забезпечення свобод і прав українських громадян, каже і голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
Майже 20% нашого населення перебуває за кордоном. Кожного українця ми повинні забезпечити рівними виборчими правами
«Що ми дискутуємо в парламенті? Ми на сьогодні дуже чітко розуміємо, що майже 20% нашого населення, наші українці, перебуває за кордоном. Яким чином правильно організувати роботу цього закордонного округу, яким чином організувати – чи це буде поштове голосування, чи це буде інтернет-голосування, чи це будуть додаткові виборчі дільниці – це якраз обговорюється і на рівні нашого профільного комітету, це обговорюється в робочих групах, які створені при ЦВК.
Тому що на сьогодні ми всі чітко усвідомлюємо, що кожен українець, який перебуває за кордоном, можливо, буде так, що він не зможе швидко повернутися до України, коли буде наша перемога, закінчиться війна. Але все одно кожного українця ми повинні забезпечити рівними виборчими правами, тому для нього повинна бути створена відповідна інфраструктура, де він зможе спокійно проголосувати і зробити свій вибір», – вважає Шуляк.
З іншого боку, за її словами, є питання актуалізації реєстру виборців. 24 лютого він був закритий. І без цього актуального реєстру практично забезпечити правильний виборчий процес неможливо.
«Також давайте не забувати, у нас на сході і на півдні країни зруйнована виборча інфраструктура, зруйновані дитячі садочки, школи, які раніше виконували роль таких виборчих дільниць, тому потрібно також думати, що буде замінювати цю інфраструктуру: чи це буде якийсь, можливо, павільйон чи щось інше, де зможуть відбуватися безпосередньо всі ці дії.
Криваві наслідки російських ракетних ударів по Покровську (фотосвідчення)
Дві російські ракети, запущені з інтервалом у 40 хвилин, влучили в багатоповерхівку у місті Покровськ Донецької області ввечері 7 серпня. У результаті атаки загинули щонайменше семеро людей. Станом на 11 годину 8 серпня відомо про 88 людей, які отримали поранення.
Дуже багато питань постає і стосовно тих територій, які були під окупацією. Перш за все потрібно розуміти, чи будуть там взагалі створені відповідні критерії, коли на таких територіях можна буде проводити вибори, хто буде тим органом, який буде визначати саме можливість чи неможливість проведення таких виборів, як взагалі будуть враховані строки тимчасової окупації. Тобто дуже багато питань, які пов’язані з цими моментами і з безпековими моментами також. Тому що потрібно розуміти і доступ до цих територій, і доступ безпосередньо до свого виборця, яким чином спілкуватися, доносити інформацію і таке інше.
Є багато питань, які стосуються агітації, агітації як і особливо на території інших європейських країн. Тому що на сьогодні, до речі, про це говорять наші міжнародні партнери, з «Опори», немає відповідного законодавства, ані українського, ані європейського, яким чином проводити таку агітацію. А я повторюся, 20% нашого населення на сьогодні перебуває саме за кордоном», – додає Шуляк.
Нам потрібно обговорювати зміни до законодавства. Обов’язково будуть перші післявоєнні вибори. Але зараз проводити вибори, з точки забезпечення всіх свобод, прав демократії в Україні, неможливо
Олена Шуляк наголошує, що вона не бачить можливості проведення виборів під час дії воєнного стану. Адже невідомо і те, яким чином забезпечити виборчі права українських військових, а проводити вибори без залучення військових категорично неможливо.
«Тому у наших розмовах з партнерами ми інколи говоримо про зміни законодавства, ми розуміємо, що ще там буде багато різних технічних моментів. Ми ці зміни не називаємо, не просто зміни до Виборчого кодексу, а ми називаємо як законодавство щодо перших післявоєнних виборів. Я думаю, що нам потрібно обговорювати на рівні експертів, на рівні наших міжнародних партнерів, на рівні юристів, які працюють в сфері виборчого права, нам потрібно обговорювати зміни до законодавства. Тому що обов’язково буде перемога, обов’язково будуть перші післявоєнні вибори. Але зараз, на мою думку, проводити вибори, з точки забезпечення всіх свобод, прав демократії в Україні, неможливо», – додає голова партії «Слуга народу».
На думку Олени Шуляк, політики в Україні говорять про перші післявоєнні вибори. Але є низка питань, що потребують вирішення.
Проблема не в тому, коли провести вибори, вважає Шуляк. Проблема в тому, яким чином їх провести в максимально демократичний, чесний, прозорий спосіб. І Україна це завдання, каже, повинна виконати.
«Ми не можемо підвести ні своїх громадян, ні міжнародних партнерів, ні, тим паче, військових, які зараз захищають демократії», – наголошує депутатка.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але, як заявив глава української держави, під час воєнного стану, згідно з чинним законодавством, вибори не проводяться. Утім, додав він, парламентарі могли б внести зміни в законодавство та у Виборчий кодекс.
Водночас Зеленський додав, що не хотів би «фантазувати» про те, щоб країна жила б без виборів «три, п’ять, сім років».
«Я не хочу, щоб стосовно влади було уявлення, що вони за щось тримаються. Я ні за що не тримаюся, я б хотів провести вибори. Чесно, мені б хотілося це зробити протягом року», – сказав президент, але вказав на триваючі бойові дії, поруйновану інфраструктуру і велику кількість людей, які через війну виїхали з країни.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що проведення виборів в Україні у 2024 році можливе лише за умови, що закінчаться воєнні дії.
У Міністерстві фінансів України на запит Радіо Свобода пояснили, що через воєнний стан немає підстав передбачати кошти в державному бюджеті на президентські та парламентські вибори в 2024 році. Це сталось після того, як до ЦВК надійшов лист Міністерства фінансів України з проханням надати бюджетні запити на 2024–2026 роки, розрахунки відповідних додаткових видатків та орієнтовні розрахунки обсягів видатків державного бюджету, необхідних для проведення виборів президента України та народних депутатів України у разі ухвалення такого рішення у 2024 році.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 511 і поранення 17 206 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 27 серпня 2023-го.
Україна стверджує, що станом на ранок 9 серпня 2023 року внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів: 503 дитини загинули та понад 1117 отримали поранення різного ступеня тяжкості.