Дев’ять мільйонів українців живуть у бідності: як війна збільшує прірву між бідними і багатими

КИЇВ – Ірина була серед десятків тих, хто зібрався біля транспортної розв’язки, щоб отримати свіжоприготовану безкоштовну їжу одного серпневого дня. Раніше 70-річна жінка працювала журналісткою, але тепер, за її словами, зі своєю скромною пенсією та без допомоги родини, вимушена приїздити сюди регулярно.

Більшість тих, хто стояв у черзі за порцією гречки з м’ясним соусом, хлібом і яблуками, були літніми людьми, переміщеними особами чи інвалідами, сказала Радіо Свобода Жанна Цвір, волонтерка релігійної благодійної організації Sant’Egidio, яка привезла їжу.

«Це ті нещасливі», – сказала вона.

За даними ООН, приблизно:

• 7,3 мільйона українців стикаються з помірною або серйозною нестачею їжі,
• включаючи 1,2 мільйона дітей
• і 2 мільйони людей похилого віку.

Навіть у столиці України теж є багато таких люднй, але більшість із них живуть поблизу лінії фронту російсько-української війни. Поруч із незатихаючими бойовими діями майже чверть населення стикається з серйозним або крайнім дефіцитом їжі, повідомляють в ООН.

Нерівномірний вплив

Ці цифри контрастують із гамірним центром Києва з його переповненими ресторанами, шикарними автомобілями та ефектною вуличною модою.

Українська економіка демонструє ознаки відновлення після глибокої рецесії, яка послідувала за вторгненням у лютому 2022 року.

Після падіння на 30 відсотків у 2022 році, реальний ВВП зріс на 5,7 відсотка у 2023 році та, як очікується, досягне 3,5 відсотка цього року.

Після стрибка понад 26 відсотків у 2023 році інфляція знизилася приблизно до 4-5 відсотків на рік. Зростання цін на продукти харчування впало з понад 37 відсотків наприкінці 2022 року до приблизно 5 відсотків сьогодні.

Вплив війни на різні сектори економіки та соціальні групи є нерівномірним, але зубожіння під час війни значних верств українського суспільства підтверджується даними, отриманими з низки джерел, сказав Радіо Свобода Тимофій Брік, соціолог і ректор Київської школи економіки.

«Невдовзі соціально-економічні конфлікти вперше в незалежній Україні можуть стати політичним фактором», – сказав він.

Кількість українців, які живуть у бідності, зросла на 1,8 мільйона з 2020 року, довівши загальну кількість до близько 9 мільйонів, або 29 відсотків населення, яке проживає на підконтрольній Києву території, йдеться у звіті Світового банку, опублікованому в травні.

Зростання рівня бідності здебільшого було спричинене втратою роботи, причому більше однієї п’ятої дорослих, які працювали до війни, втратили роботу, проблема особливо гостра серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

«Ідея про те, що ми всі в одному човні, – це ілюзія, яку поширює воєнне повідомлення про єдність», – сказав Радіо Свобода соціолог Володимир Іщенко.

Насправді, підкреслив він, війна кардинально по-різному вплинула на різні групи населення, причому найбільше її тягар лягає на українців з півдня та сходу країни.

Людмила Мозгова залишила свій рідний Лисичанськ на сході Луганської області незадовго до того, як місто захопили російські війська в липні 2022 року. 48-річна жінка, колишній бухгалтер і мати чотирьох дітей, тепер неоплачуваний волонтер для доброчинної організації Sant’Egidio.

Людмила втратила будинок і майно, а обидва її батьки, які залишилися під окупацією, померли через стрес, пов’язаний зі здоров’ям, розповіла вона Радіо Свобода.

«Мене вирвали з життя, яке було хорошим, і я залишилася ні з чим», – сказала вона, нещодавно вранці реєструючи вимушених переселенців, які шукали їжу та інші продукти, у київському офісі благодійної організації.

«Після повномасштабного вторгнення ми побачили сплеск волонтерів, які взяли на себе благодійну діяльність і задовольнили потреби, викликані війною», – сказала Радіо Свобода Людмила Харченко, керівниця київського офісу Sant’Egidio. «Навіть якщо війна закінчиться завтра, соціальна криза триватиме роками».

В Україні 4,6 мільйона осіб мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 1,5 мільйона отримують соціальні виплати, повідомила віце-прем’єрка, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

У березні уряд скасував щомісячні виплати – 77 доларів для дітей або людей з особливими потребами і 51 долар для інших – приблизно 2,5 мільйонам ВПО, які вважаються працездатними.

Але активісти кажуть, що відсутність підтримки змушує деяких переселенців повертатися до своїх домівок, навіть якщо вони все ще знаходяться поблизу лінії фронту чи навіть окуповані російськими військами.

Поглиблення прірви

Східна та південна частини України були епіцентром гуманітарної кризи, але війна торкається всього українського суспільства, сказав Брік Радіо Свобода.

«Мабуть, найбільша прірва – це розрив між різними досвідами війни», – сказав він.

«Хтось шукає місце в дитсадку в Берліні, а комусь потрібен пікап для військових»

Історичні приклади показують, що існують вагомі відмінності в тому, як різні соціальні класи переживають війну, – зазначила Олена Симончук, соціологиня Національної академії наук України.

Дослідження Симончук, які відстежують соціальні тенденції, показують, що робітничий клас особливо сильно постраждав від втрати роботи через руйнування промислових об’єктів. Хоча офіційних даних немає, представників цієї верстви також частіше призивають до армії.

Середній клас постраждав через еміграцію висококваліфікованих жінок – у Європі зареєстровано близько 6 мільйонів українських біженців, 90 відсотків з яких жінки та діти – але загалом йому вдалося зберегти свій статус, часто вдаючись до віддаленої роботи, сказала вона.

Власники бізнесу зазнали значних збитків, але з часом багато з них адаптувалися до нових умов, і економіка України виявилася стійкою.

Якщо в травні 2022 року лише 28 відсотків компаній працювали на повну, то до серпня 2023 року близько 88 відсотків повернулися до роботи.

Водночас в Україні може відбуватися занепад олігархічного класу, а роль держави в економіці зростає, вважає Симончук.

Розірвана єдність

«Динаміка суспільної трансформації під час війни є складною та важко передбачуваною, але ми спостерігаємо деякі позитивні тенденції», – сказала вона, посилаючись на історично високий рівень єдності щодо раніше суперечливих питань, таких як вступ до НАТО й ЄС та українська ідентичність.

Громадська довіра до державних інституцій, особливо армії, також відносно висока порівняно з часами до російського вторгнення.

Але оскільки війна затягується, думки про те, чим вона має закінчитися, розходяться, згідно з опитуванням київського Центру Разумкова в липні.

Майже 44% українців вважають, що настав час офіційних мирних переговорів з Росією. 35 % виступають проти таких переговорів, а 21 відсоток відповіли, що не мають своєї думки.

Водночас понад 80% висловилися проти умов припинення вогню, висунутих президентом Росії Володимиром Путіним, який вимагав від України повністю передати п’ять регіонів, на які Москва претендує, і відмовитися від вступу до НАТО.

«Між припливами та відпливами ентузіазму ми бачимо, що єдність починає розпадатися на таких темах, як мобілізація, переговори з Росією чи навіть просто податкова політика», – сказав Іщенко.

• Від 18 травня з 2,3 млн осіб 1,78 млн оновили дані через Резерв+, а інші – через ЦНАП або ТЦК, повідомило Міноборони України.
• 1,1 млн людей, із тих, які оновили дані, визнали придатними до служби – тобто, це фактично половина від загальної кількості. Саме вони поповнять лави ЗСУ.
• Від 24 лютого 2022 року Україна відбиває повномасштабну агресію Росії, українські міста потерпають від щоденних російських ударів, ракетних та дронових атак
• Попри це, в Україні працює бізнес, лікарні надають медичну допомогу, а з 2 вересня розпочався новий навчальний рік.