Дністер на мілині: як рекордна посуха та 17% норми води змушують Україну й Молдову «затягувати паски»

Дністровська комісія вирішила зменшити скид води з Новодністровського водосховища до 75 м³/с після того, як два тижні тому його вже скоротили зі 100 до 85 м³/с. Близько 80% населення Молдови, зокрема жителі Кишинева, отримують питну воду з Дністра. Тепер рівень Дністра може знизитися вже найближчими днями. Водночас рівень води біля водозабірної станції, яка забезпечує Кишинів, уже тримається на мінімально допустимій позначці.

Україна та Молдова домовилися про новий режим роботи Дністровського комплексного гідровузла через критично низьку водність Дністра. Сторони переглядатимуть його залежно від гідрологічної ситуації. Якщо водність продовжить знижуватися, Україна наполягатиме на подальшому скороченні скидів.

Рішення ухвалила 11 серпня Дністровська комісія, молдовсько-український міжурядовий орган, який здійснює моніторинг річки Дністер, на тлі зниження рівня води в Дністрі через посуху та відсутність опадів в українських Карпатах, де річка бере свій початок. Заходи діятимуть до кінця серпня.

«Це рішення необхідне для того, щоб зберегти запаси води на якомога триваліший період», – пояснив у дописі міністр довкілля Молдови Георге Хайдер.

Улипні рівень води в Новодністровському водосховищі знизився на один метр, а від початку серпня – ще на 25 см і зараз становить 112 м, тоді як нормальний підпірний рівень становить 121 м.

Хайдер також заявив, що молдовська влада й надалі стежитиме за ситуацією та вживатиме «всіх необхідних заходів для продовження водопостачання».

Починаючи з 28 липня, у Республіці Молдова діє режим гідрологічної тривоги.

Метеорологічні прогнози не передбачають дощів у верхній частині басейну Дністра найближчим часом, тому наприкінці серпня обсяг скидів із Новодністровського водосховища може бути зменшений знову, розповів Радіо Свобода еколог Ілля Тромбіцький, член Дністровської комісії.

Зменшення скидів, ймовірно, призведе до зниження рівня Дністра нижче за течією та створить додаткове навантаження на водозабірні станції, які забезпечують населені пункти Республіки Молдова, пояснив експерт.

За його словами, на водозабірній станції в Сороках, яка забезпечує водою Бєльці – друге за величиною місто Молдови, – ситуація є «контрольованою», оскільки обладнання там мобільне.

Як Кишинів готується до можливої водної кризи

Натомість на станції у Вадул-луй-Воде, яка забезпечує питною водою Кишинів, ситуація може ускладнитися. Побудована у 1960-х роках станція не може перекачувати воду з Дністра, якщо рівень води опускається нижче позначки 8,2 метра. Саме на цьому мінімальному рівні вода тримається від кінця липня.

У Вадул-луй-Воде спорудили дамбу з мішків, наповнених гравієм, щоб зменшити швидкість течії Дністра, а плавуча насосна станція перекачуватиме воду з річки до водозабірного басейну, щоб підвищити в ньому рівень води.

Під час прес-туру на водозабірну станцію 3 серпня мер Кишинева Іон Чебан заявив Радіо Свобода, що місто готується до можливого погіршення ситуації з водою. Якщо скиди з Новодністровського водосховища знову зменшать, влада Кишинева, за його словами, діятиме за підготовленим планом.

«Коли ресурсу достатньо – домовлятися простіше»

Еколог Ілля Тромбіцький розповів Радіо Свобода, що на засіданні Дністровської комісії 11 серпня українська сторона заявила про можливість зупинки Новодністровської ГЕС, якщо рівень води у водосховищі опуститься нижче 112 метрів. Водночас в офіційному повідомленні української сторони така гранична позначка не вказана.

Молдовська сторона виступає проти цього, посилаючись на те, що такого показника немає в документації гідроенергетичного об’єкта.

Україна пояснює необхідність економити воду критично низьким припливом до Дністровського водосховища. За даними Українського гідрометеорологічного центру, 7 серпня приплив становив лише 42 м³/с, або 17% норми. Це найнижчий показник за весь час існування водосховища з 1985 року.

«Ми увійшли в нову водну реальність, у якій кожен кубометр води має значення. Коли ресурсу достатньо – домовлятися простіше, але в умовах критичного маловоддя кожне рішення стає питанням безпеки людей та збереження річкової екосистеми. Наше спільне завдання – забезпечити питні потреби населення і водночас зберегти стратегічний ресурс Дністровського водосховища на подальший період», – заявила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.

Перш ніж потрапити до водозабірної станції Кишинева, вода, скинута в Новодністровську, проходить через Дубоссарську гідроелектростанцію, яка перебуває під контролем влади лівобережжя Дністра, сепаратистського регіону Молдови.

Там рівень води у водосховищі знизився до 28 метрів, і якщо він опуститься ще нижче, гідроелектростанція більше не зможе працювати, попередив керівник Дубоссарської ГЕС Борис Герман.

За його словами, щоб не допустити такої ситуації, Дубоссарська ГЕС скидатиме нижче за течією рівно стільки води, скільки надходитиме з Новодністровська. «Не більше», – сказав Герман, якого цитують придністровські ЗМІ.

Дубоссарська ГЕС має чотири гідроагрегати потужністю по 12 МВт кожен. Через дефіцит води зараз працює лише один із них.

Герман заявив, що нині пріоритетами є забезпечення водою населених пунктів на півночі Придністровського регіону та підтримання роботи зрошувальних систем для забезпечення врожаю сільськогосподарських культур. Тирасполь отримує воду зі свердловин.

Якщо ситуація на Дністрі погіршуватиметься й надалі, влада Молдови може насамперед обмежити використання води для другорядних потреб. Також можуть запровадити обмеження для зрошення та промисловості, попередив прем’єр-міністр Васіле Тофан.

Україна та Молдова продовжать стежити за рівнем води в Дністрі. За потреби Дністровська комісія може зібратися на позачергове засідання. Планове засідання має відбутися наприкінці серпня.