Донбас, варто знати: війська РФ націлились на Очеретине, удар ЗСУ по Луганську, що тепер із драмтеатром у Маріуполі
Коротко про головні події тижня, важливі для українського Сходу.
Фронт
Упродовж тижня Бахмутський напрямок, де триває битва за Часів Яр, російські війська штурмували найбільше, – 180 атак (порівняно зі 160 штурмами на Новопавлівському напрямку убік Покровська).
Агресор окупував село Богданівка, повідомив DeepState у ніч проти 13 квітня. У Міністерстві оборони України на ранок цю інформацію заперечили. Як заявили у відомстві, штурмові групи російських військ пробилися на північну околицю села, але «Богданівка зараз під контролем Сил оборони». Пізніше цього ж дня аналітики проєкт зазначили, що є публічні кадри та свідчення учасників боїв у тому районі, які підтверджують захоплення села. Міноборони ситуацію по Богданівці більше не коментувало.
Богданівка розташована за 1,5 км на північний схід від Часового Яру і є однією із ключових ділянок оборони ЗСУ на східному фланзі міста.
Яким може бути головний удар військ РФ по Часовому Яру і коли вони можуть його завдати, розбираємося у цьому випуску Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода):
Агресор просунувся біля Очеретиного (важливий залізничний вузол) та Новокалинового на північний захід від тимчасово окупованої Авдіївки, розповіли у DeepState.
Яка мета наступу на Очеретине і як загарбникам вдалося закріпитися на східних околицях населеного пункту, – аналітика тут:
Також аналітики зафіксували просування загарбників біля Красногорівки.
Чи вдасться Кремлю швидко окупувати Красногорівку та Очеретине і як може закінчитися битва за Донбас цього літа, аналізуємо у цьому випуску:
Під час атаки на об’єкти генерації електроенергії війська РФ використали крилату ракету Х-69.
Чим небезпечна нова російська зброя і як Україна може їй протистояти на тлі дефіцити боєприпасів для західних систем ППО, міркуємо з експертами тут:
Скільки Росія втратила повітряних бортів під час атаки на військове летовище у Джанкої і які це матиме наслідки для фронту, розбір ситуації з військовими та експертами у цьому випуску:
Проблеми української зброї
Про проблеми і плани українських приватних виробників, які виробляють чималу номенклатуру – від мін і снарядів до бронемашин – в інтерв’ю журналіста Донбас Реалії Ярослава Кречка з керівником «Української бронетехніки» Владиславом Бельбасом «Мені треба на завтра»: директор «Української бронетехніки» про головні проблеми виробництва озброєння»
ЗСУ вдарили по агресору в Луганську
Джерела Донбас Реалії у Луганську розповіли про ракетну атаку на «Машинобудівний завод «100» (в російських джерелах – «Завод Машинобудівний 100»). Пізніше у ЗСУ повідомили, що Україна вразила в місті пункт управління угруповання військ «Центр» армії РФ. Що відомо про вибухи у Луганську та як окупаційна адміністрація використовувала територію заводу – про це у матеріалі журналістки Ольги Модіної «Удар по «сотому заводу» в окупованому Луганську: що відомо»
День з пілотами FPV
В умовах дефіциту артилерійських боєприпасів FPV-дрони стали чи не найефективнішою зброєю у стримуванні російських атак на фронті. Журналісти телепроєкту Донбас Реалії провели один день на чергуванні з пілотами БПЛА 56-ї окремої мотопіхотної маріупольської бригади ЗСУ на Бахмутському напрямку. Подробиці в матеріалі Ярослава Кречка «Заміни немає»: один день на позиціях з пілотами FPV-дронів»
Кістки в бетоні: як окупанти «перебудовують» драмтеатр у Маріуполі
Не відбудова, а знищення – так Маріупольська міськрада називає роботи, які веде окупаційна влада на місці драматичного театру в місті.
Що будують на місці драмтеатру в окупованому Маріуполі? Куди вивезли тіла людей, які загинули внаслідок бомбардування театру, і чи всіх загиблих знайшли? Що згадують про ті події очевидці і чому вважають, що атака на драмтеатр була цілеспрямованою? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода Новини Приазов’я «Кістки залили бетоном»: як окупанти перебудовують драмтеатр у Маріуполі. Що з тілами загиблих?»
«Луганська Чорнобаївка»: чому Кремль щодня штурмує Білогорівку
Село Білогорівка біля Сіверського Донця стало найгарячішою ділянкою Луганського фронту. Війська РФ щодня штурмують позиції ЗСУ та періодично здійснюють авіаудари. А навесні 2022 року під час спроб навести понтонні переправи через річку загарбники, за даними OSINT-розслідувачів, втратили тут більше 70 одиниць бронетехніки.
Навіщо Кремлю крихітне Луганське село і які переваги може надати його окупація? Про це у матеріалі Сергія Горбатенка «Луганська Чорнобаївка»: чому війська РФ вперто штурмують Білогорівку?»
Як армія РФ знищувала Бахмут
Українські міста, зруйновані російською армією – це не просто каміння та попіл. Це шкільні двори, де гралися діти, це вулиці, якими дорослі йшли на роботу, це сквери, де гуляли закохані та відпочивали бабусі та дідусі з онуками, це місця, де кипіло життя. І воно обірвалося 24 лютого 2022-го. Спогади жителя Бахмута про мирне та воєнне місто у матеріалі журналістки телепроєкту Донбас Реалії Ольги Теребинської «Ріжуть живцем на шматки»: як російська армія знищила Бахмут»
Школярка з Краматорська перемогла у всеукраїнському конкурсі
«Це наш світ героїв» – так називається поетична збірка школярки з Краматорська Альбіни Горобець, яка перемогла у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, повідомили в Донецькій ОВА.
«Свої вірші юна поетеса присвятила щирому патріоту України… Максиму Фідрі, учителю історії, колишньому випускнику Краматорської школи №10, де зараз навчається дівчина. Максим Фідря героїчно загинув 29 жовтня 2023 року на Бахмутському напрямку разом із побратимом Дмитром Семеновим під час спроби евакуювати пораненого товариша», – зазначили в адміністрації Донецької області.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.