«Економічне бронювання» від мобілізації: що пропонує новий законопроєкт

Ольга Кацімон

11 червня у Верховній раді група депутатів зареєструвала законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектора економіки», який передбачає концепцію «економічного бронювання» військовозобов’язаних від мобілізації.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався, які перспективи ухвалення цього законодавчого документа? Яку кількість працівників планують забронювати від мобілізації у такий спосіб? Скільки грошей до державного бюджету може принести нова ініціатива?

В Україні на тлі великих темпів мобілізації частина кваліфікованих працівників звільнилася через страх бути мобілізованими, розповів співавтор законопроєкту про «економічне бронювання», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.

«Вони буквально сидять вдома, не виходять, звільняються з роботи, тому що вони бояться бути мобілізованими. І це стосується кваліфікованих спеціалістів, зокрема інженерів, лікарів. Це дуже велика проблема, яка вже почала призводити до того, що закриваються підприємства, перестають сплачувати податки… Усі громадяни мають робити все для перемоги. Тобто поки одна частина суспільства воює, інша частина суспільства має платити податки», – зауважив він.

12 червня народний депутат від фракції «Слуга народу», голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха повідомив, що згідно із зареєстрованим законопроєктом №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектора економіки» кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника – має можливість його забронювати.

«Покрити воєнні потреби України»

Фінансування від закордонних партнерів не йде на покриття воєнних потреб України. Як зазначив Мовчан, Україна покриває воєнні потреби лише з тих доходів державного бюджету, які генеруються з податків всередині країни. На думку нардепа, проблема кадрів, які випали з економіки, не працюють і не сплачують податків, лише посилюватиметься.

Законопроєкт пропонує модель, за якою люди, які ховаються від мобілізації й офіційно не працюють, можуть повернутися на роботу і сплачувати податки для армії.

«Законопроєкт говорить про те, що ми збільшуємо військовий збір – спеціальний платіж для підприємств, які хочуть забронювати тих чи інших людей. Якщо підприємство за одного працівника сплачує 20 тисяч гривень на місяць, то цього працівника можуть цей місяць не мобілізовувати», – пояснив депутат.

На думку Мовчана, ухвалення такого законопроєкту допоможе викорінити підґрунтя корупційної складової, коли бізнес намагається вплинути на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) чи військово-лікарську комісію (ВЛК).

«Є критика цього законопроєкту, що це дорого, але ніхто не говорив, що бронювання має бути дешевим. Якщо ви хочете займатися бізнесом, хочете сплачувати чесно податки, то ви маєте за людей заплатити, щоб вони були заброньовані. Сьогодні це існує у вигляді корупційних платежів. Це масова проблема, яку необхідно вирішити», – вважає він.

За підрахунками депутата, за новою моделлю щомісячних податків у 20 тисяч гривень в Україні можуть забронювати від 300 до 600 тисяч працівників. Бізнесу доведеться сплачувати щороку 240 тисяч гривень за одного робітника.

Він підкреслив, що згідно з законопроєктом заброньованим може бути будь-який працівник: як юридична особа, так і ФОП, якщо зможуть сплатити затверджену суму.

«Скоріше за все небагато людей скористаються цією опцією, тому що це все чималі гроші – 20 тисяч гривень на місяць за людину невелика кількість підприємств потягне сплатити, але ключові працівники, які потрібні для системної роботи підприємств, точно забронюються», – додав Мовчан.

Вплив на обороноздатність

В Україні спостерігається тенденція меншої сплати податків, через це зменшується можливість фінансувати зарплати і видатки українських військових, розповів Мовчан. Він стверджує, що відсутність економічного бронювання напряму впливає на обороноздатність країни.

«Це непопулярне рішення, але його треба прийняти. Коли у нас є два інженери на підприємстві, на якому працюють 500 тисяч людей, і їх мобілізують, то це підприємство можна закривати. … Через те, що на плечах одного-двох людей тримається вся технологія виробництва, воно стає недієздатним. Нам такого не можна допускати», – зазначив співавтор законопроєкту.

Ніколи не ухвалять?

Народний депутат від партії «Голос» та заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк впевнений, що цей законопроєкт ніколи не буде ухвалений.

«Я не уявляю, як знайти на цей законопроєкт голоси. Але я розумію, чому колеги його подали – вони хочуть посилити дискусію на захист економічного бронювання», – сказав він.

Депутат вважає, що це питання стосується виключно повноважень уряду і не має вирішуватися у Верховній Раді.

«Робити вигляд, що це питання лежить в площині вирішення народних депутатів або парламенту, як на мене, неправильно, бо це знімає відповідальність з уряду, який за це отримує гроші і має юридичні повноваження. Вважаю, що тут має бути рішення уряду як виконавчої гілки влади, і, напевно, Ставки, яка так чи інакше, зараз є головним органом, що відповідає за питання оборони. Якщо вони між собою сходяться у цьому питанні, то його імплементація проходить за секунду», – зазначив Железняк.

На думку депутата, питання бронювання завжди знайде своїх критиків і сам законопроєкт ніколи не буде популярним. Втім, якщо не приймати таких законів, наслідки можуть бути ще гіршими, вважає він.

«Мені здається що з питанням бронювання просто треба навести лад. Воно не сподобається, будуть ті кого не заборонюють, будуть такі, хто справедливо чи несправедливо випадуть з цих критеріїв. Тут немає ідеального варіанту, він (закон про бронювання – ред.) ніколи не буде популярним, але його треба прийняти. Інакше просто все інше буде вести до гіршого результату і закінчиться знову тим, що доведеться розв’язувати ці проблеми просто з більшими наслідками й з більшим негативом», – додав Железняк.

• Відповідно до опитування, проведеного Американською торговельною палатою в Україні, 80% компаній заявили, що мобілізація до лав Збройних сил України впливає на результати їхньої діяльності і є ключовим викликом для ведення бізнесу в Україні у 2024 році.
• В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.