Категорія: Економіка фінанси

Попри обмеження західна мікроелектроніка продовжує потрапляти до Росії, де її використовують для ракет і дронів

«Ми задоволені тим, що санкції проти Росії, «Роснефті» та «Лукойлу» залишаються в силі» – Власюк

«Прагматична ціль – це отримати можливість і довіру»

Як працює технічний відділ РУБпАК «Bulava» окремої президентської бригади ЗСУ. Розповідає «Удав»

ЄС стимулюватиме відновлювальну і атомну енергетику, а також використання біопалива?

Верховна Рада України проголосувала за продовження стягнення військового збору протягом трьох років після завершення війни. До наступного голосування відклали інші закони, які є частиною зобов’язання України перед МВФ – оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий закон «про OLX») та скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Податкові законопроєктиДепутати приступили до ухвалення податкових законопроєктів. У межах подальшої співпраці з західними кредиторами Київ узяв на себе зобов’язання ухвалити три податкові закони.
Нині ухвалили один із них – про військовий збір – де запропоновано продовжити збирати військовий збір (5%) упродовж трьох років після завершення війни. Як заявив нині міністр фінансів Сергій Марченко, цей законопроєкт є зобов’язанням України перед міжнародним валютним фондом.
Другий законопроєкт (який також є зобов’язанням Києва перед МВФ) стосується цифрових платформ (так званий «податок на OLX»). Хоча законопроєкт стосується не лише OLX, а всіх цифрових платформ ( як українських, так й іноземних компаній) Bolt, Uklon, GloVo, Uber та інших сервісів з надання послуг чи продажу товарів. Законопроєкт передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи, що були отримані через ці платформи. Цей законопроєкт не голосували. Ба більше – в Раді забракло одного голоса, щоб включити його до порядку денного. Після чого спікер Руслан Стефанчук оголосив перерву і депутати розійшлися. Законопроєкт про цифрові платформи залишили на завтра.
Як і ще один – третій законопроєкт із серії так званих податкових законів. Той, що стосується оподаткування міжнародних посилок. Наразі, якщо ви щось купуєте на маркетплейсах і вміст вашої посилки не перевищує 150 євро, то вона не оподатковується. Натомість законопроєкт пропонує скасувати цю пільгу – не одразу, а з першого січня 2027 року, а також пропонується запровадити ПДВ на усі посилки з-за кордону – незалежно від їхньої вартості. Ймовірно, що до податкової епопеї парламент повернеться уже завтра.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу»Олег Устенко, економіст, радник президента України з економiчних питань (2019-2024 років) зауважив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live», що від ухваленого сьогодні закону про військовий збір державна скарбниця поповнюватиметься додатково щороку приблизно на 3 мільярди доларів.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу. Так, дійсно, це важка норма, але ми знаходимося у стані війни, до сих пір наші підприємці його сплачували. Те, що не подобалося багатьом у депутатському корпусі, це те, що, а чому ці кошти мають бути спрямовані в загальний бюджет держави, а було б краще, якби зробити там такий окремий рахунок, окрему таку кишеньку, куди будуть направлятися ці кошти, оці 5%, які будуть збиратися як військові збори. Це було зроблено, це додаткові кошти. Я б оцінив ці додаткові кошти приблизно на рівні біля 3 мільярдів доларів.
Наче 3 мільярди доларів і не так багато, коли мова йде знов-таки про 45 мільярдів доларів дефіциту, але все одно це додаткові кошти, які держава зможе отримати. Теж правда, що після воєнного періоду часу ці кошти, як було зазначено навіть в пояснювальній записці під час виступу міністра фінансів, будуть використовуватися на відбудову країни… 3 мільярди начебто звучить багато. Але теж правда, що якщо ви порівняєте з тими цифрами, яких збитків нам було завдано в ході цієї війни, і навіть якщо брати на станом на 2024 рік, на середину 2024 року, то там ми говоримо про прямі збитки. Неодноразово наші урядовці про це говорили, президент України про це говорив, навіть Європейська комісія. 750 мільярдів доларів. Три мільярди додаткових на рік для того, щоб відбудовувати нашу країну. Треба буде збирати 250 років, щоб відбудувати… 250 років буде потрібно для того, щоб зібрати ту суму, щоб лише прямі збитки погасити. А якщо взяти ще й непрямі збитки, то це 300 років».
Раніше депутати відмовлялись давати свої голоси за ці закони. Найпоширенішою причиною стало нерозуміння протиріччя у фінансовій політиці уряду: з одного боку уряд просив депутатів підвищити податки. А з іншого – цей самий уряд, в межах різних президентських ініціатив, оголошував про роздачу грошей для населення: як-от «тисяча Зеленського», «чекапи» і «кешбеки».
«Потепління між парламентом і Офісом президента»Попри тривалу відмову депутатів голосувати за ці законопроєкти, перший з них все ж був проголосований. За даними медіа, ексглава розвідки, а нині глава Офісу президента Кирило Буданов також мав зустріч з депутатами, де, серед іншого, проговорив необхідність голосування законопроєктів МВФ.
Народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» підтвердив зустріч Кирила Буданова з народними обранцями.
«Були зустрічі голови Офісу президента із головами комітетів, але я би не сказав, що це зустріч переконання, це зустріч про розуміння ситуації. Дивіться, це дуже важливо, що Офіс президента так глибоко спілкується з парламентом. Тобто мається на увазі, не спускає якісь задачі або директиви, а просто розбирається, ставить питання. Це голова Офісу президента робить. І це виключно позитивно характеризує такий підхід, тому що видно, що людина хоче знайти результат. І власне, ці всі закони, про які ви говорите зараз, це ж все про законопроєкти, це про євроінтеграцію, МВФ, Світовий банк і так далі. Тобто це не просто про якісь речі, про дуже важливі. І, власне, це певне потепління, я би сказав, вносимо. Між парламентом і Офісом президента. І в першу чергу головою Офісу президента, тому що він проявляє таку ініціативу.
Але, окрім того, ще були зустрічі з європейськими партнерами, так само з головами комітетів, тобто і з місією МВФ, і з ключовими посольствами, і європейською комісією, там, де говорили про необхідність прийняття великого пакету законів», – зауважив він.
Чи вдасться новими податками минути фінансової кризи, яку міжнародні експерти пророкують Україні вже влітку?Чи зможе Верховна Рада знову зібрати достатньо голосів для подальших голосувань?Що саме змусило депутатів змінити своє ставлення до законопроєктів?Про все це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

У Кремлі заявляють про «наслідки» за нібито надання їхнього повітряного простору українським безпілотникам для атак на Росію. Експерти попереджають: такі сигнали можуть бути частиною ширшої гри Москви

ООН попереджає про «рекордний» рівень голоду на тлі дефіциту добрив. Також спостерігається нестача гелію та алюмінію

Ситуація в російській економіці погіршується, причому різко – наприкінці березня з’явилася низка ознак

Податки збільшать?«Великий податковий законопроєкт» таки винесуть на розгляд парламенту – сьогодні це підтвердив міністр фінансів.
Він передбачає:
оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ (так званий податок на OLX);скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро;закріплення ставки військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану;податок на додану вартість для ФОПів, чий дохід перевищує 4 мільйони гривень на рік.Запустити ці зміни пропонують з 1 січня 2027 року.
«Ухвалення законопроєкту дасть змогу додатково залучити до державного бюджету України податкові надходження в сумі приблизно 60 мільярдів гривень з розрахунку на рік і запобігти втратам надходжень військового збору після припинення або скасування воєнного стану», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Усі ці зобов’язання український уряд взяв на себе в обмін на подальшу співпрацю з Міжнародним валютним фондом. В лютому цього року МВФ затвердив для України нову програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів. За її умовами – Україна має збільшувати доходи свого бюджету. Серед пропозицій, як це зробити, були саме пункти наведеного вище законопроєкту.
А тим часом західні фінансові оглядачі пишуть про те, що уже в червні Україна може лишитися без грошей.
Наскільки реалістичними є ці прогнози?
Чи ухвалять законопроєкт, який ледь не затяг парламент у велику кризу?
Про це запитали у народних депутатів Ярослава Железняка (фракція «Голос») та Олени Криворучкіної (фракція «Слуга народу»).
Спочатку усі реформи – пункти «великого податкового законопроєкту» Мінфіну мали статус prior actions – обов’язкових умов для запуску кредитної програми МВФ. Проте 14 лютого Свириденко під час спілкування з журналістами повідомила, що МВФ погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми, їх перевели до категорії структурних маяків. Це дозволило Україні отримати перший транш без їх негайного втілення. Але це не знімає з України обов’язку виконання цих домовленостей до кінця березня.
Перший варіант законопроєкту 10 березня Верховна Рада відхилила у першому читанні. Депутати дали лише 168 голосів «за». Після публікації оновленого законопроєкту Мінфіном думка депутатів не надто змінилася – і його ухвалення досі під питанням.
Голова податкового комітету та член фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев у своєму Telegram 23 березня повідомив, що провів зустріч з представниками місії МВФ і що зрив програми з фондом буде означати для України «фінансову катастрофу».
Тим часом перший заступник податкового комітету та член фракції «Голос» Ярослав Железняк повністю спростовує слова про «фінансову катастрофу» і натомість закликає уряд припинити «роздачу грошей». Корявченков у ІспаніїА також розбираємо подорож слуги народу Юрія Корявченкова. Він виїхав до родини у Іспанію на відпустку, там його зафіксували журналісти-розслідувачі видання «Українська правда». Невже указ президента своїм не писаний? Про деталі розслідування розповів його автор Михайло Ткач.
«Очевидно, що це вибірковість, це виключення. Ми знаємо приклади з депутатами від опозиції, від вже згаданих і «Європейської солідарності», і від «Голосу», що для цих народних депутатів виїзд за кордон, навіть в робоче відрядження – це проблема, це не завжди дається просто, навіть членів постійних делегацій парламентських в ПАРЄ, в ОБСЄ і так далі. Але бачимо, що, ну, депутати від «Слуги народу» виїжджають, тим більше занадто часто. Для цього ж має бути і підписане розпорядження, дозвіл голови Верховної Ради. Це ж не депутат просто самостійно виїжджає. Він виїжджає з документами, які підтверджують його відрядження. Тому така оперативність і така кількість свідчить виключно про одне – це виключення для окремих народних депутатів», – зазначив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») Олександр Саліженко, головний редактор руху «Чесно».
Який стан справ у парламенті?Раніше депутати заявили про втому, багато обранців працюють з-за кордону. Чи готові народні депутати об’єднуватись для ухвалення законопроєктів? Чи «широка коаліція» не цікавить жодну із сторін?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: