Категорія: Економіка фінанси

Економіка фінанси новини та статті

Новини та статті. Економіка фінансів. Кредитні картки. Рейтинг МФО Мікрофінансові організації ✅ Економіка та інвестиції · Фінанси та валюта · Банки та страхування.

23.04.2026

Пристайко: «А якщо війна не закінчиться?»

ЄC розблоковує кредит в 90 млрд євро для України: що далі?Символічне членство в ЄС: до чого готуватися?Україні варто погоджуватися на неповну участь в ЄС? Президент України Володимир Зеленський піде на це?Партнери продовжують пильно стежити за процесами в Україні: корупція, «Міндічгейт» (10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні». Справа отримала назву «Міндічгейт».
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.), мобілізація. Якими будуть висновки?Якими будуть взаємини України та Угорщини? Що буде з Віктором Орбаном, який невдовзі полишить посаду прем’єра Угорщини?Ремонт нафтопроводу «Дружба»: Україна поспішила?Санкції проти Росії діють?Російський керманич Володимир Путін зустрінеться з Зеленським?На якій стадії перебувають переговори про мир в Україні?Що далі?Про це у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода говорили з гостем етеру – Вадимом Пристайком, міністром закордонних справ України (2019-2020 рр.), послом України у Великій Британії (2020-2023 рр.), главою місії України при НАТО (2017-2019 рр.).
– Надання Україні кредиту ЄС в 90 млрд. євро. Чи звертають при цьому увагу західні партнери на топкорупцію в Україні, наприклад «Міндічгейт»?
– Я думаю, що партнери чудово усвідомлюють, хто ми з вами такі. І питання корупції, очевидно. Питання про те, що дехто з українців дозволяє собі купляти квартири вартістю у пів мільярда доларів, воно заходить, і кожен політик, який ухвалює рішення, він це знає. Він розуміє, як це сприймається в газетах, на його виборчій дільниці, де за нього голосують.
Це все дуже прикрі запитання, які, безмовно, якби ми з вами могли не створювати для нашої партнерів, їм було б набагато простіше ухвалювати рішення. Але разом з тим вони розуміють, що є пріоритет виживання, їхнього власного виживання і нашого. Він настільки великий, що вони закривають до певної межі очі на те, що відбувається.
Наше завдання – сприймати це як певний аванс, а не як погодження – мовляв, можемо робити все, що завгодно, бо така в нас держава.
Хтось там десь трохи «підтирює», дехто не може жити без корупції, ТЦК вирішує, що їхнє завдання зараз максимально збагатитися і так далі. Ось ці наші хвороби, які просто загрожують існуванню самої держави. Якщо ми це не усвідомимо для себе, в кінці цей негативний тренд захлисне весь позитив, який все ще існує щодо нас, як країни, яка тримає на собі удар Росії.
– Франція і Німеччина пропонують символічний варіант вступу України до ЄС без доступу до спільного бюджету і без права голосу, принаймні до того, як настане повноцінне членство, пише Financial Times. Наскільки така пропозиція відповідає інтересам України?
– Що кажуть німці і французи? Що Україна не готова. Нас це дратує. Війна триває. Але ми забуваємо, що це союз, у якого немає механізму виходу.
Типовий приклад, Угорщина чи Словаччина, чи, не дай Бог, Болгарія, які час від часу не зовсім усвідомлюють, для чого вони там з’явилися. І тому ЄС, коли ухвалює рішення когось приймати, він завжди турбується.
А якщо піде щось не так? Якщо буде так, що Україна не вийде з війни? Якщо буде так, що Росія захопить Україну? Якщо буде так, що Україна піде на настільки болючі компроміси з Росією, що місця її в ЄС з європейськими країнами не буде? От про що говорять дуже м’яко і дипломатично наші партнери з Франції і Німеччини й всі інші, хто їх підтримує.
– А як впливає ремонт нафропроводу «Дружба» на підтримку України?
– Якби я був, наприклад, при владі в Україні, я би трохи довше ремонтував трубопровід.
Якщо ми говоримо, що він був розбомблений і його не можна було відремонтувати раніше, бо він настільки пошкоджений, що піде багато часу, то треба ремонтувати.
А виходить, що Мадяр прийшов – і наступного дня трубопровід вже відремонтований. Це дозволяє людям зробити висновок, що питання скоріше в політиці, ніж в ремонті.
Просто важко уявити, що завершення ремонтних робіт чітко співпало з приходом нової влади в Угорщині.
Точно можна було сказати, що от тепер з приходом Мадяра ми разом відремонтуємо трубопровід.
От це прекрасно було б. І Мадяру було б добре. Він би тоді сказав: я розумію, що розбомбили росіяни, але нам це дуже потрібно, і ми разом з Україною, разом з нашими спеціалістами, разом стали і відремонтували.
– Путін піде на реальні переговори з Україною? Якщо так, то за яких умов?
– З логіки війни, яку спостерігаємо, ми усвідомлюємо, що Путін кидає в цю прірву людей просто на смерть, тому що він хоче хоча б зафіксувати щось, з чим він може сідати за стіл переговорів.
Ось це щось, на перший погляд, могло би бути хоча б завоювання ними адміністративних меж Донецької і Луганської областей. Це дозволяє хоч якось Путіна виправдати те, що він сідає за стіл переговорів.
Тому що Путін усвідомлює і сам, і він бачить, що відбувається в Ірані зі США.
Переговори країна не схильна вести, на яку напали, якщо над нею не нависає дамоклів меч фізичної сили. І тому він розуміє, що як тільки він сяде за стіл переговорів, українці будуть почувати себе набагато комфортніше. І його задача не дати нам можливість, а наша задача – тримати його війська, щоб вони просто сточувалися об нас, показавши йому, що ця логіка не спрацює.
І тобі рано чи пізно йому доведеться сідати за стіл переговорів, або ж Росія програє фактично в набагато простішій війні, ніж якою була для СРСР Афганська війна.
От де ми зараз з вами перебуваємо. Немає зараз підстав для Путіна сідати за стіл переговорів.
Інтерв’ю повністю можна переглянути за посиланням

07.04.2026

Буданов «переконав» депутатів Зеленського? Зростання податків: влада ухвалила рішення

Верховна Рада України проголосувала за продовження стягнення військового збору протягом трьох років після завершення війни. До наступного голосування відклали інші закони, які є частиною зобов’язання України перед МВФ – оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий закон «про OLX») та скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Податкові законопроєктиДепутати приступили до ухвалення податкових законопроєктів. У межах подальшої співпраці з західними кредиторами Київ узяв на себе зобов’язання ухвалити три податкові закони.
Нині ухвалили один із них – про військовий збір – де запропоновано продовжити збирати військовий збір (5%) упродовж трьох років після завершення війни. Як заявив нині міністр фінансів Сергій Марченко, цей законопроєкт є зобов’язанням України перед міжнародним валютним фондом.
Другий законопроєкт (який також є зобов’язанням Києва перед МВФ) стосується цифрових платформ (так званий «податок на OLX»). Хоча законопроєкт стосується не лише OLX, а всіх цифрових платформ ( як українських, так й іноземних компаній) Bolt, Uklon, GloVo, Uber та інших сервісів з надання послуг чи продажу товарів. Законопроєкт передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи, що були отримані через ці платформи. Цей законопроєкт не голосували. Ба більше – в Раді забракло одного голоса, щоб включити його до порядку денного. Після чого спікер Руслан Стефанчук оголосив перерву і депутати розійшлися. Законопроєкт про цифрові платформи залишили на завтра.
Як і ще один – третій законопроєкт із серії так званих податкових законів. Той, що стосується оподаткування міжнародних посилок. Наразі, якщо ви щось купуєте на маркетплейсах і вміст вашої посилки не перевищує 150 євро, то вона не оподатковується. Натомість законопроєкт пропонує скасувати цю пільгу – не одразу, а з першого січня 2027 року, а також пропонується запровадити ПДВ на усі посилки з-за кордону – незалежно від їхньої вартості. Ймовірно, що до податкової епопеї парламент повернеться уже завтра.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу»Олег Устенко, економіст, радник президента України з економiчних питань (2019-2024 років) зауважив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live», що від ухваленого сьогодні закону про військовий збір державна скарбниця поповнюватиметься додатково щороку приблизно на 3 мільярди доларів.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу. Так, дійсно, це важка норма, але ми знаходимося у стані війни, до сих пір наші підприємці його сплачували. Те, що не подобалося багатьом у депутатському корпусі, це те, що, а чому ці кошти мають бути спрямовані в загальний бюджет держави, а було б краще, якби зробити там такий окремий рахунок, окрему таку кишеньку, куди будуть направлятися ці кошти, оці 5%, які будуть збиратися як військові збори. Це було зроблено, це додаткові кошти. Я б оцінив ці додаткові кошти приблизно на рівні біля 3 мільярдів доларів.
Наче 3 мільярди доларів і не так багато, коли мова йде знов-таки про 45 мільярдів доларів дефіциту, але все одно це додаткові кошти, які держава зможе отримати. Теж правда, що після воєнного періоду часу ці кошти, як було зазначено навіть в пояснювальній записці під час виступу міністра фінансів, будуть використовуватися на відбудову країни… 3 мільярди начебто звучить багато. Але теж правда, що якщо ви порівняєте з тими цифрами, яких збитків нам було завдано в ході цієї війни, і навіть якщо брати на станом на 2024 рік, на середину 2024 року, то там ми говоримо про прямі збитки. Неодноразово наші урядовці про це говорили, президент України про це говорив, навіть Європейська комісія. 750 мільярдів доларів. Три мільярди додаткових на рік для того, щоб відбудовувати нашу країну. Треба буде збирати 250 років, щоб відбудувати… 250 років буде потрібно для того, щоб зібрати ту суму, щоб лише прямі збитки погасити. А якщо взяти ще й непрямі збитки, то це 300 років».
Раніше депутати відмовлялись давати свої голоси за ці закони. Найпоширенішою причиною стало нерозуміння протиріччя у фінансовій політиці уряду: з одного боку уряд просив депутатів підвищити податки. А з іншого – цей самий уряд, в межах різних президентських ініціатив, оголошував про роздачу грошей для населення: як-от «тисяча Зеленського», «чекапи» і «кешбеки».
«Потепління між парламентом і Офісом президента»Попри тривалу відмову депутатів голосувати за ці законопроєкти, перший з них все ж був проголосований. За даними медіа, ексглава розвідки, а нині глава Офісу президента Кирило Буданов також мав зустріч з депутатами, де, серед іншого, проговорив необхідність голосування законопроєктів МВФ.
Народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» підтвердив зустріч Кирила Буданова з народними обранцями.
«Були зустрічі голови Офісу президента із головами комітетів, але я би не сказав, що це зустріч переконання, це зустріч про розуміння ситуації. Дивіться, це дуже важливо, що Офіс президента так глибоко спілкується з парламентом. Тобто мається на увазі, не спускає якісь задачі або директиви, а просто розбирається, ставить питання. Це голова Офісу президента робить. І це виключно позитивно характеризує такий підхід, тому що видно, що людина хоче знайти результат. І власне, ці всі закони, про які ви говорите зараз, це ж все про законопроєкти, це про євроінтеграцію, МВФ, Світовий банк і так далі. Тобто це не просто про якісь речі, про дуже важливі. І, власне, це певне потепління, я би сказав, вносимо. Між парламентом і Офісом президента. І в першу чергу головою Офісу президента, тому що він проявляє таку ініціативу.
Але, окрім того, ще були зустрічі з європейськими партнерами, так само з головами комітетів, тобто і з місією МВФ, і з ключовими посольствами, і європейською комісією, там, де говорили про необхідність прийняття великого пакету законів», – зауважив він.
Чи вдасться новими податками минути фінансової кризи, яку міжнародні експерти пророкують Україні вже влітку?Чи зможе Верховна Рада знову зібрати достатньо голосів для подальших голосувань?Що саме змусило депутатів змінити своє ставлення до законопроєктів?Про все це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: