Газова зброя Кремля: чи зможе ЄС дати відсіч енергетичному шантажу Путіна

Чи став путінський режим менше заробляти на газі та нафті після початку широкомасштабної війни проти України? Чи ефективними є санкції? Чим небезпечні половинчасті заходи Євросоюзу для нього самого? Радіо Свобода зібрала думки аналітиків про енергетичний аспект гібридної війни Росії проти Заходу.

• 2 вересня російська транснаціональна енергетична компанія «Газпром», понад 50% акцій якої належить державі, на невизначений термін повністю зупинила газопровід «Північний потік 1».
• «Північний потік 1» після російського вторгнення в Україну став основним джерелом постачання газу до Європи.
• Влітку «Газпром», декларуючи різні причини, знизив постачання газу через «Північний потік 1» спочатку до 60% від планового показника, а пізніше і до 20%.
• При цьому доходи російського і європейського монополіста не зменшилися, а зросли. Внаслідок дій «Газпрому» в країнах, залежних від російського газу, відбувся карколомний стрибок цін.
• У другій половині серпня 2022 року, як свідчать дані лондонської біржі ICE, ціна газу в Європі сягнула $2,5 тис. за 1 тис. кубометрів, що є новим абсолютним рекордом (попередній зафіксований стрибок цін був на початку березня 2022 року, одразу після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну).
• «Газпром» погрожує, що і цей показник узимку може вирости ще майже вдвічі. «За консервативними оцінками, якщо тенденція збережеться, взимку ціни перевищать рівень 4 тисячі доларів за тисячу кубометрів», – пишуть аналітики монополіста у Telegram-каналі компанії.
• На думку аналітиків, мета Путіна – розколоти єдність ЄС через максимальне підвищення цін на енергоносії перед зимою, розширити поле для ядерного шантажу, а потім маніпулювати окремими урядами, щоб знищити європейську підтримку України у відбитті російської агресії.

Росія шантажує Європу, припинивши постачання газу, кажуть у Європейській комісії.

«Заява «Газпрому», що він знову закриває «Північний потік-1» під оманливим приводом, є ще одним підтвердженням його ненадійності як постачальника. Це також доказ цинізму Росії, оскільки вона вважає за краще спалювати газ замість того, щоб виконувати контракти», – таку заяву 2 вересня зробила Європейська комісія.

Євросоюз має розглянути питання про запровадження цінової стелі також на російський газ, щоб «дати відсіч спробам президента Росії маніпулювати європейським енергетичним ринком», – сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

З березня Росія отримала 158 млрд дол

Росія отримала 158 мільярдів доларів від експорту енергоресурсів за шість місяців після вторгнення в Україну, при цьому на частку ЄС припадає більше половини постачань. Такі результати дослідження, проведеного фінським аналітичним Центром досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).

Дослідники вказують на необхідність більш ефективних санкцій проти Кремля, оскільки половинчасті заходи шкодять самому ЄС, і дають можливість Росії підвищувати ціни на викопні енергоресурси.

«Поточні доходи Росії набагато перевищують рівень попередніх років, незважаючи на скорочення обсягів експорту цього року. Експорт викопного палива вніс до федерального бюджету Росії близько 43 мільярдів доларів з початку вторгнення в Україну, що допомагає фінансувати воєнні злочини в Україні», – заявляють фінські дослідники CREA.

За оцінками Центру, за шість місяців 2022 року:

• Європейський Союз імпортував російське викопне паливо на суму 85,1 млрд доларів;
• Китай – на суму 34,9 млрд доларів;
• Туреччина – 10,7 млрд доларів.

Що можна зробити?

За оцінками CREA, позитивним прикладом у подоланні енергозалежності ЄС від Росії, може слугувати успіх, досягнутий у питанні заборони на імпорт Євросоюзом російського вугілля. Після того, як заборона набула чинності, експорт російського вугілля впав до найнижчого рівня з початку війни.

«Росії не вдалося знайти інших покупців, щоб замінити падіння попиту в ЄС», – заявили в CREA.

Центр досліджень енергетики та чистого повітря закликав до суворіших правил та їх ефективного застосування також щодо експорту російської нафти.

Аналітики CREA закликають ЄС та Великобританію використовувати свої важелі впливу на світові перевезення.

«ЄС має заборонити використання європейських суден та європейських портів для транспортування російської нафти до третіх країн, тоді як Великобританія має припинити дозволяти своїй страховій галузі брати участь у цій торгівлі», – йдеться у звіті CREA.

• ЄС за шість місяців 2022 року дав економіці країни-агресора понад 80 мільярдів доларів за чинними контрактами.
• На ці гроші путінський режим не лише веде війну проти України, а й підтримує проросійські сили на Заході, що організовують тисячні акції у країнах Європи, учасники яких вимагають зниження вартості енергоносіїв.
• Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наголосила, що європейські газосховища вже заповнені на 80% з випередженням графіка та встановлення граничних цін могло б знизити перегрів газового ринку.
• Аналітики і політики країн ЄС вважають, що без російського газу пройти зимовий період без великих економічних потрясінь європейським країнам буде складно, проте, враховуючи заповнення газосховищ та постачання з інших джерел – можливо.
• Швеція та Фінляндія оголосили про плани надати гарантії на мільярди доларів скандинавським і балтійським енергетичним компаніям, щоб запобігти їхнім фінансовим втратам на тлі можливої енергетичної кризи в Європі, викликаної вторгненням Росії в Україну.
• Дослідження громадської думки Eurobarometer, що проводилося у червні-липні 2022 року показало, що більшість опитаних європейців підтримують зменшення енергетичної залежності від Росії. 86-87% респондентів погоджуються, що країнам ЄС потрібно більше інвестувати у відновлювані джерела енергії та зменшувати залежність від російського газу. 78% кажуть, що змінили свої звички для більш ощадливого використання енергоресурсів або планують це зробити.

Російський монополіст «Газпром» стверджує, що зупинка газопроводу «Північний потік» пов’язана із технічними причинами. Постачання газу не буде відновлено, доки «німецька сторона не відремонтує» нібито несправне обладнання, – заявив 6 вересня заступник генерального директора «Газпрому» Віталій Маркелов.

Натомість партнер компанії, німецька Siemens Energy, заявляє, що не отримувала завдань щодо ремонту, а несправність, про яку заявляє «Газпром», легко виправляється і зазвичай не призводить до затримок із постачанням.