17.06.2022

Готівка під відсоток, черги та очікування. Звідки жителі окупованого Бердянська беруть гроші?

Від Онлайн Кредит

Отримати пенсію, зняти гроші з картки, зателефонувати рідним та подивитися українські новини – це ті звичайні речі, які зараз для жителів окупованого Бердянська, кажуть вони, перетворилися на справжній квест. Наприкінці березня у місті припинили свою роботу декілька банків. Станом на початок червня у місті діють лише два банки, але і в них готівки немає, розповіли проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» жителі Бердянська, які з міркувань безпеки не називають своїх прізвищ.

Місяць у черзі

Готівку до міста не завозять, навіть якщо потрапиш у банк, там ліміт

«У нас лише «А-Банк» та «ПриватБанк» залишилися, але користі від них небагато. Якщо в березні-квітні ще можна було за день-два отримати гроші, то зараз місяць і більше треба чекати своєї черги. Готівку до міста не завозять, навіть якщо потрапиш у банк, там ліміт. А в одному відділенні, я чув, монетами видають», – розповів один із жителів Бердянська.

Бердянці, як один, скаржаться, що вже «втомилися від постійних черг та очікувань». Термін очікування зростає через постійні проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом.

І дощ був, і сніг, і вітер, а ми все стояли на вулиці та чекали, щоб отримати готівку

«Я раз відстояла в черзі, щоб отримати готівку весь день, з 8:30 ранку до вечора. Ледве до початку «комендантської години» встигла додому, добре що була на своєму авто, бо автобуси вже не ходили в цей час. Була 600 якась там в черзі, хто йшов, віддавав свій номер, так піднялася в черзі. Це ще на початку березня було, і дощ був, і сніг, і вітер, а ми все стояли на вулиці та чекали», – згадує жителька Бердянська.

Через ситуацію, що склалася в місті зʼявився новий вид послуги – видача готівки під відсоток. Попри скрутне становище, пропозиція має попит, кажуть бердянці.

«Коли декілька разів постояв у черзі весь день, а то й кілька підряд, а потім ще місяць почекав. Коли щодня походив на переклик, щоб тебе не викреслили зі списку, то вже не хочеш і бачити ті черги. Мені шкода свого часу, ніг – ходити туди-сюди, тож я краще частину грошей віддам, але отримаю готівку в момент», – пояснила популярність такої послуги місцева жителька.

Відсоток, який «банкоматні підприємці» беруть за видачу готівки, коливається від 7 до 15%. Бердянці зізнаються, що віддавати таку суму шкода, але виходу особливо немає.

Поки дочекаєшся своєї черги в банку, можна з голоду померти

«Звісно, мені аж серце болить віддавати з трьох тисяч триста гривень. Але що робити? В нас такі ціни, що та пенсія витрачається зі швидкістю вітру, поки дочекаєшся своєї черги в банку, можна з голоду померти. Що робити, коли гроші потрібні вже зараз, а не через місяць? І не дві тисячі залізними, а вся пенсія і бажано папірцями?» – поскаржився один із пенсіонерів.

Пропозиції з видачі готівки місцеві шукають у телеграм-каналі. Серед інших послуг – зворотна конвертація та обмін валюти, зокрема рубля. Зняти гроші з картки через термінал пропонують і в деяких магазинах, але там, за словами бердянців, відсоток вищий, ніж з рук.

Як «Укрпошта» пенсії видає

Востаннє пенсії готівкою бердянці отримали в березні. Наступна виплата була лише в травні, через відсутність готівки на пошті гроші переказували на банківські картки «довірених осіб» (зазвичай це родичі – ред.). Головна умова – надати свої документи та пенсіонера, за якого отримуєш виплату.

«У мене онук є, він з моїм паспортом собі на картку пенсію отримав і якось там її зняв потім. А що робити одиноким або лежачим? Хто для них піде отримувати, знімати готівку? Просто жах», – поділився один із пенсіонерів.

Пенсії за квітень бердянці отримали лише в червні, також на картку близьких чи родичів. Як працюватиме «Укрпошта» у місті надалі, невідомо. Дехто зізнається, що з відчаю пішов отримувати виплати в рублях, які видає окупаційна влада.

«Пенсія не зросла, її ще отримати треба, а ціни, як на дріжджах, ростуть. Що робити, довелося взяти ті десять тисяч рублів. Але то теж ще та пригода. Треба було рано-вранці зайняти чергу перед Пенсійним фондом, аби там тебе записали та повідомили, коли і де отримати гроші. То теж було нешвидко», – розповіла одна зі співрозмовниць.

«Гривня залишається в пріоритеті»

Рублі з’явилися в Бердянську одночасно з виплатою пенсіонерам так званої «матеріальної допомоги» від окупаційних сил. Але, як повідомили бердянці, «гривня має значний пріоритет» щодо рубля.

«В кожному магазині, в кожного вуличного торгаша було дві каси: в гривнях і в рублях. Так, їх приймають, бо зобов’язані, але це лише формальність. В нас все ще гривневий ринок українського міста», – зазначив один із місцевих жителів.

Ціни в магазинах окупованого Бердянська


Ціни в магазинах окупованого Бердянська

Через блокування російськими військовими трас експорт між окупованою частиною півдня та підконтрольними владі України територіями став майже неможливим. Натомість полиці магазинів заповнили російські товари, також чимало продукції з підконтрольних угрупованням «ЛДНР» територій.

Мобільний зв’язок – назад у нульові

Бердянці вже звикли, що український мобільний зв’язок час від часу зникає. Оператор «Лайф» припинив роботу наприкінці лютого, «Водафон» не працює з весни, тож всі абоненти телефонували через роумінг «Київстару». Але понад два тижні як зник і він.

Для зв’язку з рідними в межах Бердянська місцеві купують російські сім-карти. Вартість – 70 гривень, ліміт – два стартових пакети на одну людину, обов’язкова умова – надати паспорт.

Ті, хто придбав ці стартові пакети, нарікають на якість зв’язку. Бердянці скаржаться, що налаштовувати мобільний інтернет треба окремо, а дзвінки проходять не одразу, доводиться набирати номер кілька разів.

«Дзвоню раз – англійською щось теревенять, дзвоню вдруге – гудків немає, дзвоню втретє – зв’язок переривається. Не мобільна мережа, а казка! І це коштуватиме нам 150 гривень на місяць, поповнення, як колись в нульових, по картках», – описав житель Бердянська.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

  • Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого.
  • Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
  • Кілька місяців до міста не пропускають українську гуманітарну допомогу, немає «зелених» коридорів для евакуації.
  • Із 8 березня в місті немає газопостачання.
  • 21 березня українські правоохоронці отримали інформацію про те, що у інтернет-мережі опубліковане відео з особою, яка представляється як Сауленко Олександр Федорович. Чоловік повідомляв, що «бере на себе повноваження» з управління містом через начебто «повне самоусунення чинної влади і небажання співпрацювати з військово-цивільною адміністрацією». Самопроголошеному «меру» висунули підозру у колабораціонізмі, повідомили в Офісі генпрокурора України.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 4509 і поранення 5585 цивільних через повномасштабну війну Росії проти України. Серед загиблих – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463. Це дані від 24 лютого до півночі 16 червня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.