Глава Пентагону Остін і генерал Міллі дуже високо оцінюють контрнаступ ЗСУ – посол України у США

Посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова в ефірі Радіо Свобода розповіла про весь об’єм допомоги, яку США надають Україні для відсічі агресії Росії та звільнення окупованих частин української території. І йдеться не лише про військову допомогу. У передачі «Свобода Live» Маркарова також прокоментувала реакцію США на атаку дронів у Москві.

У день інтерв’ю з Оксаною Маркаровою, 25 липня, Міністерство оборони США оголосило про надання додаткової військової допомоги для України на суму 400 мільйонів доларів.

Як повідомляє пресслужба Пентагону, цей пакет включає додаткові боєприпаси для протиповітряної оборони, артилерії, бронетехніку, протитанкову зброю та інше обладнання.

Цей пакет військової допомоги, серед іншого, передбачає надання:

• додаткові боєприпаси для систем Patriot і NASAMS;
• зенітні комплекси Stinger;
• додаткові боєприпаси для систем HIMARS;
• артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм;
• міномети калібру 120 мм і 60 мм;
• 32 бронетранспортери Stryker;
• ракети TOW;
• Javelin та інші протитанкові системи;
• безпілотні авіаційні системи Hornet;
• авіаційні ракети Hydra-70;
• тактичні аеронавігаційні системи;
• понад 28 мільйонів патронів до стрілецької зброї та гранат.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії США надали Україні військової допомоги на 41 мільярд доларів.

– Пані Маркарова, а чи є прогрес у готовності Білого дому надати Україні ATACMS, про які так багато говорять і український президент, й інші західні партнери України?

– Ми завжди коментуємо, коли пакети вже оголошені, і постійно працюємо над новими пакетами, які зараз практично щотижня оголошуються нашим стратегічним партнером.

І працюємо ми насправді в декількох напрямках. Перше – це над прискоренням постачання тих спроможностей, які вже оголошені. Тому що ми оголошуємо ці пакети щотижня. І дуже важливо не тільки їх оголосити, а й дуже швидко доставити. І це велика робота, якою займаються і США, і Україна, і наші всі партнери для того, щоб це швидше було в руках наших сміливих захисників.

Друге – це те, про що ви запитуєте. Це ті спроможності, які нам дуже потрібні, які є в стратегічних пріоритетах наших і Генштабу, і Міноборони. Посольства в свою чергу долучається до цієї роботи, активно комунікуючи, обґрунтовуючи, намагаючись їх отримати. Тому поступово всі спроможності, які спочатку були такими, що, нам здавалося, не зможемо отримати чи десь наші партнери були неготові надавати, вони вже є.

На жаль, ATACMS досі залишаються як спроможність, яку ми ще не отримали. Хоча і Велика Британія, і Франція вже пішли назустріч нам і надають більш довгодистанційні снаряди. США виділили, я хочу нагадати, деякий час тому певну спроможність, яка буде на 150 км задіяна. Ще в процесі вона постачання. Але ми дуже активно працюємо і сподіваємося, що і ракети ATACMS або аналоги – також нам вдасться переконати наших партнерів надати нам.

Але це не все, над чим ми працюємо. Тому що, крім отримання нової зброї, прискорення поставок тієї, що вже оголошена, ми також повинні розуміти, що ми наближаємося до кінця фіскального року. 31 вересня – це день, коли закінчується фіскальний рік в США. І всі ті кошти, які були виділені Конгресом у грудні минулого року і бюджетні, і безпекові, і гуманітарні, і на енергетику, і на відновлення, то ми їх до кінця вересня виберемо. Тому вже зараз дуже активно працюємо з Конгресом над майбутнім бюджетом, над збільшенням і додатковими бюджетними коштами для України на 2024 рік, а це фактично календарний рік з 1 жовтня.

І також наприкінці вересня закінчується дія законопроєкту про ленд-ліз, над яким ми зараз дуже активно працюємо (в Хаузі вже швидше пройшли, зараз із Сенатом працюємо), над продовженням терміну дії цього закону. Знову ж таки, сподіваємося, що нам вдасться переконати колег, щоб виділити нам грантові кошти у додатковому бюджеті. Але якщо з цим будуть якісь чи затримки, чи певні труднощі, то наявність опції лізингу чи оренди зброї дуже важливо, щоб вона також залишалася можливою. Тому така комплексна робота зараз по всіх напрямках.

– А які ваші прогнози щодо того, скільки грошей будуть готові виділити у США на військову допомогу Україні в 2024 році? Чи буде ця сума більшою за 2023 рік? Чи не буде меншою?

– Це дуже складне питання, яке зараз опрацьовується в трьох окремих треках.

Перше – це військова допомога, яку Пентагон обговорює дуже активно з нашим Міноборони, а також генерал Міллі обговорює з Генштабом.

Я просто хочу для розуміння, тому що задача посольства – якраз налагодити цю дуже активну, продуктивну, стратегічну співпрацю і діалог, тільки з початку цього року міністр оборони Резніков зі своїм візаві провів 15 телефонних розмов, 5 особистих зустрічей, дві віртуальні. А наш головком Залужний із генералом Міллі провели 14 розмов.

Тобто це також майже щотижнева, іноді раз у два тижні дуже активна робота. Це тільки очільників. На додаток до цього працює дуже активно вся команда для того, щоб зрозуміти наші потреби, можливості. І відповідно до цього буде сформульований адміністрацією бюджетний запит.

Друга частина – це бюджетний запит. Тобто ми також просимо США все ще підтримати нас і допомогою в наш бюджет. Тому що нам, крім боротьби на фронті, також треба фінансувати наші бюджетні витрати. І це робота, яку веде прем’єр-міністр Шмигаль, міністр Марченко дуже активно. І посольство також тут задіяне. Ми говоримо про те, яка потреба нам щомісячна потрібна тут.

І третій великий трек – це відбудова енергетики і так далі, плюс гуманітарний трек і так далі. Тому про суму зараз говорити ще трішки рано. Ми, звичайно, дуже сподіваємося, що ця цифра буде значною. І вона підсилить ті кошти, які ЄС вже оголосив. І програма МВФ закладає також. Тому що нам потрібен повністю профінансований бюджет 2024 року.

На жаль, це ще не гарантовано. Попереду у нас дуже велика і складна робота, яка в тому числі в цьому році є ще складнішою. Тому що США вже фактично перебувають у процесі перевиборчому. А наша задача – незалежно від цього продовжувати об’єднувати обидві партії тут тим, щоб вони підтримували Україну. Бо це потрібно і нам, але це потрібно також США для їхніх національних інтересів. Тому велика робота.

– Пані Маркарова, я хочу згадати інтерв’ю міністра Резнікова СNN щодо того, що український контрнаступ відстає від графіку, але йде за планом.

У західних медіа неодноразово з’являлися публікації щодо того, що західні політики нібито незадоволені темпами контрнаступу. От і німецький Bild 25 липня публікує знов-таки, СNN, ВВС, дуже багато. Зокрема у матеріалах ВВС, за підсумками Міжнародного безпекового форуму в Аспені, який відбувся цими днями, теж йшлося про це.

Яка офіційна позиція Білого дому щодо успіхів ЗСУ на фронті? І чи дійсно неофіційно західні політики вимагають, хочуть більшого?

– Ми читаємо всі з вами, звичайно, ті ж самі статті і експертів, і так далі. Я дуже рада сказати, що наші партнери на офіційному рівні від президента Байдена, до адміністрації, до міністра оборони Остіна і генерала Міллі дуже чітко розуміють, що наш контрнаступ, наше звільнення територій і захист наших будівель, домівок, наших людей – це не шоу якесь, це дуже складна, титанічна насправді робота, яку роблять наші сміливі захисники. Тому ми насправді чуємо від них тільки слова підтримки і дуже активне обговорення, що саме нам потрібно для того, щоб ми були більш успішними.

Якщо ви подивитеся на останні офіційні заяви і міністра Остіна, і генерала Міллі 18 липня після того, як завершився останній «Рамштайн», то вони дуже високо оцінили повністю діяльність ЗСУ. Вони, як ніхто, будучи генералами, які в минулому мають досвід, розуміють, наскільки складну взагалі операцію робить зараз Україна, обстоюючи і звільняючи свої території від такого набагато більшого, брутального, абсолютно кримінального нападника.

Тому ні, ми не чуємо ніякого негативу. У нас йде постійна і досить конструктивна робота, і в нашого військового керівництва щодо того, яким чином ми можемо бути більш успішними, як це робити краще.

– Я хочу повернутися на крок назад. Ви згадали про те, що формується такий список і наскільки він задовольняється чи не задовольняється Пентагоном і офіційною владою США. А якщо говорити про відсоткове відношення, ті запити, які дає Україна, наскільки задовольняються США і мають відображення в нових пакетах військової допомоги?

– Давайте спробую так відповісти, щоб не порушити закон про державну таємницю.

Насправді наш список спроможностей, які і Генштаб, і Міноборони всіма офіційними каналами відповідними доводить до наших партнерів як тут, так і в єврокомандування, так в принципі до широкої коаліції, яка зараз створена під егідою групи «Рамштайн», він не дуже сильно міняється з лютого 2022 року, а навіть до того.

Тому що давайте згадаємо, що ми в 2021 році підписали дуже важливий документ на 5 років, який називається рамковий документ «Основи стратегічного співробітництва». Саме в безпековій [сфері]. Сам документ не є публічним. З нього тільки «самері» є публічним. Але він якраз заклав основи, як ми співпрацюємо зі США по всіх головних родах військ.

І ми з лютого постійно працюємо над декількома пріоритетами. Перше – що нам потрібно зараз, відповідно до того, як йде битва і де. Друге – те, що нам потрібно у будь-якому випадку. Тому що ми розуміємо ризики, які можуть бути і маємо звільнити територію швидше. І третє – це більш стратегічно. Це побудова армії майбутнього. І це насправді не зовсім про якесь далеке майбутнє. Це про те, що ми вже зараз повинні навчатися, готувати наші логістичні ланцюжки постачання і обслуговування всередині країни.

Тому тут дуже тяжко сказати у відсотковому плані. Ви ж пам’ятаєте, колись точилися дискусії про те, що і HIMARS буде тяжко надати, і виробити щось буде дуже тяжко. І дійсно дуже часто це не питання політичного рішення. Хоча іноді і такі бувають. Але питання спроможностей, швидкостей, переміщення, знаходження цієї необхідної зброї.

Наша задача – прискорювати і отримувати більше. Ми з цією задачею, я думаю, всі разом справляємося непогано. Але поки що ще не маємо всього, що нам потрібно, для наших сміливих захисників.

Тому, ще раз, дуже дякуємо нашим партнерам постійно за все, що ми отримуємо, і дякуючи нашим партнерам постійно працюємо над тим, що нам ще потрібно.

– Пані Маркарова, а чи не вникає питань до Генштабу і Міноборони щодо ефективності використання наданої зброї, боєприпасів?

Тому що ми пам’ятаємо, що у квітні уряд США виділив додатково 20 мільйонів доларів для подальшого посиленого нагляду та прозорості прямої бюджетної підтримки, яку США надає Україні. Так це звучало.

Чи багато про це говорять? Чи багато виникає питань? Чи використовують це американські політики у своїх, як ви вже зазначили, у передвиборчих перегонах, у передвиборчих дебатах?

– Це також наш пріоритет дуже великий. Спочатку, як тільки США почали насправді безпрецедентно навіть в історії наших двосторонніх стосунків останніх 30 років виділяти нам велику кількість грантової, що дуже важливо, безповоротної допомоги як бюджетної, так і на озброєння, з самого початку ми завжди були зацікавлені, щоб дуже прозоро витрачати і дуже прозоро звітувати про це.

Тому що це також допомагає нам не тільки показати, що ми з повагою ставимося до коштів платників податків американських, але також показати, чому нам потрібно більше, що ось, дивіться, використовуючи дуже ефективно всю цю зброю чи бюджетну допомогу, ми не закриваємо наші потреби, які у нас є.

Тому ми, по-перше, і прем’єр-міністр, і президент, і міністр фінансів постійно надсилаємо дуже великий обсяг інформації як через Міністерство фінансів, трастовий фонд Світового банку, так і напряму всі системи, такі як LOGFAS натівська, і так далі, які у нас застосовані для контролю за зброєю.

Але також, як ви правильно зазначили, Конгрес США виділив значні кошти на трьох inspector-generals, які постійно займаються перевіркою. І я думаю, що якраз звіти цих inspector-generals, які є досить позитивними щодо того, що вони бачать і в контексті бюджетного витрачання, і в контексті зброї, а ті випадки, коли навіть іноді ми самі привертаємо до них увагу і спільно з американською стороною опрацьовуємо, тільки говорять про те, наскільки відповідально ми обоє ставимося до питання відповідальності і контролю за, у тому числі, зброєю, а також наскільки гарно у нас тут налагоджена співпраця.

Тому сказати, що такі випадки взагалі неможливі – ну, ніхто не скаже, тому що в будь-якій країні вони можливі. Однак ми разом з нашими партнерами дуже активно працюємо над саме забезпеченням прозорості і підзвітності, тому що це потрібно як нашим партнерам в США для звітування перед їхніми платниками податків, так і потрібно нам в Україні, тому що це ж і наша відповідальність перед нашими українськими платниками.

– Пані Маркарова, я ще хочу згадати заяву з Білого дому. Після атаки дронів на Москву напередодні там заявили, що не підтримують атаки всередині Росії, водночас кажуть, що Україна може здійснювати військові операції на свій розсуд.

У Вашингтоні і досі вважають, що ось такі подібні інциденти в російському тилу можуть якось спровокувати Кремль? Якої реакції Москви побоюються у Вашингтоні?

– Давайте я не буду коментувати за Вашингтон, а я скажу нашу позицію в цьому випадку.

Статут ООН абсолютно чітко дозволяє нам право на самозахист в цій ситуації. На нас напали, це абсолютно чітко агресія Росії проти нас. Ми ніколи не складали ніякої загрози для Росії. Якщо тільки наш намір бути європейцями і демократами не є для них загрозою. Водночас ми з повагою ставимося до побоювань чи позиції наших партнерів. І ту зброю, яку ми отримуємо, яку ми взяли на себе, зобов’язані застосовувати виключно на нашій території, на всій нашій території, ми застосовуємо тільки там.

Але в будь-якому випадку ми повністю довіряємо нашому військовому командуванню, що воно правильно застосовує абсолютно все. І наша задача залишається незмінною – звільнити всю нашу територію. Ми дуже чітко комунікуємо з нашими партнерами тут, як в Конгресі, так і в адміністрації про те, що звільнення територій – це не тільки відновлення територіальної цілісності і суверенітету, але також і рятування життів українців, які сьогодні перебувають під російською окупацію, яких вбивають росіяни, яких ґвалтують, над якими знущаються. Без цього неможливе ніяке відновлення миру. Тому позиція досить пряма з нашого боку. Ми її дуже чітко доводимо.

– Ну, і зрозуміла позиція з боку США, коли стосується російської агресії проти України. А от напередодні Росія здійснила атаки впритул до кордонів країн-членів НАТО. Я про те, що за 200 метрів від Румунії атакували «Шахеди» з Російської Федерації дунайські порти. І були заяви від Путіна, Лукашенка щодо «вагнерівців» і їхньої так званої «екскурсії» до Польщі. Чи слід чекати заяв від альянсу, на вашу думку, чи буде, як у випадку з уламками ракети в Польщі, коли знов-таки не хотіли ескалації?

– Давайте про альянс прокоментує наш посол в альянсі.

США зробили низку дуже потужних заяв з цього приводу, дуже чітко підтримуючи позицію України знову ж таки і абсолютно чітко висловлюючи позицію щодо заяв, воєнних злочинців, таких як Путін чи Лукашенко, чи будь-які інші.

Більше того, США продовжують дуже систематично санкціонувати не тільки Росію, російське керівництво і російських воєнних злочинців, але також і групу «Вагнер». Яка, ви знаєте, група «Вагнер» вже визнана значною транснаціональною злочинною організацією, її очільники і ті, хто має до неї стосунок, перебувають під повними і блокуючими санкціями. І якраз на минулому тижні також було піддано санкціям декількох військових посадовців високого рівня в Малі за те, що вони залучають групу «Вагнер».

Тому ця робота санкційна постійно триває. Вона буде розширюватися. І будь-які заяви, які весь цивілізований світ вважає безвідповідальними, будуть знаходити своє відображення як у санкційних пакетах, так і, якщо ви побачите, знову ж таки кожен раз допомога Україні, яка виділяється Конгресом, також йде разом з додатковою допомогою для інших союзників по блоку НАТО для посилення саме східного флангу НАТО.

А ми у свою чергу, як ви знаєте, зараз, після Вільнюського саміту і, як ми кажемо, на зустріч Вашингтонському саміту дуже активно працюємо над тим, щоб у майбутньому цим східним флангом НАТО стали ми. Тому що тільки повноцінне членство України в НАТО дасть нам можливість нарешті повернути не тільки безпеку, але також і гарантувати в майбутньому цю безпеку не тільки для нас, а й взагалі для цивілізованого трансатлантичного товариства.

– Пані Маркарова, у Держдепартаменті сьогодні заявили, що Росія може готувати операцію під чужим прапором після виходу з «зернової угоди». Про це говорить і британська розвідка. Головне управління розвідки Міноборони 25 липня опублікувало дані, які свідчать про те, що у Кремлі від початку існував план перешкоджання дій «зерновій угоді».

Чи мають намір США долучитися до функціонування «зернового коридору» в якомусь іншому статусі, можливо, до кейсу експорту українського зерна з більш проактивної позиції? Чим тут вони можуть бути корисними? Чи йдуть такі розмови в американському політикумі?

– На жаль, ми ж з вами розуміємо, що у Росії немає ніяких червоних ліній. І ми розуміємо, що з самого початку не тільки злочинна війна, яка була ними розпочата, а їх специфічна атака не тільки на цивільних, не тільки на мирне населення, але також саме на нашу їжу, на наші порти, взагалі, не тільки порти, а й всю продукцію, яку Україна експортувала величезній кількості людей у світі, то це був їхній злочинний намір, який вони реалізували. І навіть коли вдалося за сприяння ООН та Туреччини досягти можливості цієї «зернової угоди», то Україна якраз виконувала цю «зернову угоду». Але Російська Федерація злочинно завжди перешкоджала їй.

Тому ми дуже вдячні, що наші союзники, знову ж таки як тільки дізнаються про такі злочинні наміри, по-перше, про це публічно говорять. Це дуже правильно. І це така нова робота і наших, і американських спецслужб – не тільки мати цю інформацію, а й поширювати серед керівництва, а й робити її публічною для того, щоб, можливо, запобігти.

Але також США дуже активно співпрацюють з українською владою над тим, яким чином можна все-таки долучитися і до альтернативної розбудови шляхів, і до потенційного відновлення в якомусь форматі «зернової угоди», і також для допомоги нашим фермерам і нашому сільському господарству.

Як ви знаєте, велика частина допомоги, яка йде через USAID, якраз спрямована на аграрну допомогу всередині для того, щоб в такий тяжкий момент допомогти тим, хто у нас, не зважаючи на війну, продовжує вирощувати продукцію.

Тому це дуже комплексна задача. У даному випадку тут посольство активно допомагає у налагоджені контактів. Але, звичайно, є відповідні канали, по яких ведеться ця робота. Дуже сподіваємося, що спільним тиском, а також поширенням інформації серед так званого Глобального Півдня, серед тих країн… Тому що я також є ще представником України в Організації американських держав. І ми дуже чітко доносимо [інформацію] до всіх учасників, до всіх країн Латинської Америки.

Але я знаю, що також колеги дуже активно працюють з нашими африканськими колегами над тим, щоб вони розуміли, хто саме, що це Росія, яка не тільки зупинила угоду, яка фактично є важливою для дуже багатьох країн, яка може вберегти від голоду стільки країн, зараз фактично фізично знищує продукцію і стоїть на заваді відновленню цієї угоди.

(Інтерв’ю з послом України в Сполучених Штатах Оксаною Маркаровою дивіться з 28-ї хвилин і 8-ї секунди)