17.08.2023

«Індія, Китай – основні спонсори війни». Як РФ заробляє на нафті та чи буде блокада

Від Онлайн Кредит

Які доходи Росія отримує від продажу нафти в обхід санкцій, і чи вистачає їх на фінансування війни? Як зменшити ці надходження до російської економіки, і що для цього може зробити Україна? Наскільки світовий ринок нафтопродуктів впливає на українську економіку, чи матиме Україна взимку пальне? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Західні країни наклали санкції на експорт російських енергоносіїв після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Найважливішою є заборона на експорт до ЄС російської нафти, яка транспортується морем, та заборона на експорт нафтопродуктів, таких, як дизельне паливо.
  • Росія в липні 2023 року продала на міжнародних ринках нафти на суму 15,3 мільярда доларів, це на 2,5 мільярда більше, ніж у червні. Про це йдеться у звіті Міжнародної енергетичної агенції (МЕА).
  • Середня ціна на російську нафту, що доставляється морем, зросла до 64,41 долара за барель, що вище за 60-доларову стелю, запроваджену країнами «Групи семи».
  • Майже 80% експорту російської нафти припали на Індію та Китай, ідеться в звіті. Зросли постачання до Східної Європи, скоротилися продажі Туреччині. Загальний експорт скоротився на 200 тисяч барелів, до 4,6 мільйона барелів на добу.

«Тіньовий флот РФ»

Росія знайшла спосіб обходити обмеження цін на нафту. Завдяки «тіньовому флоту» та маніпуляціям з перевізними документами Росія продає нафту за ціною понад 60 доларів за барель, пише видання «Економічна правда» у матеріалі, опублікованому 28 липня.

Зазначається, що танкери позбавляють західних страхових полісів, якщо вони перевозять російську нафту за ціною, вищою за 60 доларів за барель.

Але за останні півтора року «Росія створила тіньовий танкерний флот зі старих 15-річних суден, страхування яким надають сумнівні компанії, сама Росія або її партнери», – йдеться в матеріалі.

Нафтовий танкер у Новоросійську, жовтень 2022 року


Нафтовий танкер у Новоросійську, жовтень 2022 року

За підрахунками Київської школи економіки, завдяки цьому флоту Росія може продавати половину своєї сирої нафти й третину нафтопродуктів. Аналітики зауважують, що обмеження цін діє лише для суден, які виходять з російських портів.

Тобто якщо російські компанії в Чорному морі перепродадуть свою нафту іншому трейдеру та перевалять вантаж на інше судно, то на нього санкції не діятимуть, а російську нафту транспортують до замовника.

«Маніпуляція ціною»

Найчастіше російські компанії маніпулюють ціною в документах, зазначили у Київській школі економіки. Наприклад, замовник платить втричі більше за транспортування, ніж реально витрачається на логістику. Тобто частина грошей іде в кишеню трейдерам, які пов’язані з російськими компаніями, а на папері ціна залишається – 60 доларів за барель.


Британське видання Financial Times у своєму матеріалі 14 серпня також повідомило, що Росія знайшла спосіб обійти санкційне обмеження ціни на продаж нафти до Індії. Як пише видання, завищені транспортні витрати дозволяють російським компаніям заробляти набагато більше від продажу сирої нафти до Індії, ніж це визнавалося раніше.

Ця схема може приносити більше мільярда доларів за квартал, зазначили у Financial Times.

Доходи РФ від експорту нафти

Водночас американська компанія Bloomberg 11 серпня повідомила, що доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів у липні цього року зросли на 20% у порівнянні з червнем – і досягли суми 15,3 мільярда доларів. Зазначається, що це максимум із початку 2023 року, але на 20% менше, ніж у липні минулого року.

Тим часом моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews 12 серпня повідомила, що експорт Росії сирої нафти з Чорного моря в липні цього року зменшився. Аналітики зазначили, що у березні цього року він був рекордним і склав більше – 5,5 мільйонів тонн.

Це значно перевищувало показники будь-якого з попередніх місяців, починаючи з квітня 2022 року.

Надалі експорт сирої нафти РФ з портів Чорного моря зменшувався, і в липні 2023 року склав 3,6 мільйона тонн. При цьому 67% цього скорочення сформувалося шляхом експорту до країн ЄС – тобто за рахунок зменшення порушень ембарго.

Роль портів Криму

Експерт Офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус розповів «Новинам Приазовʼя», що Росія експортує через Чорне море 15-20% своєї нафти, і це доволі великий обсяг.

Максим Гардус


Максим Гардус

Головним пунктом відправлення є порт Новоросійськ

«Саме експорт нафти та нафтопродуктів є основним донором російського бюджету, а не газ, який має всього лиш допоміжну роль. Через чорноморський маршрут нафта транспортуються до Туреччини, до країн Близького Сходу та до Європи, до південної Європи в основному. Головним пунктом відправлення є порт Новоросійськ – там ще десь по 600 тисяч барелів експортуються вдень. А інші пункти є допоміжними. Цікаво, що Автономна Республіка Крим і порти, які захоплені Росією у 2014-2015 роках, мають свій нафтотермінал – Феодосія, Керч, проте вони суттєвої ролі в експорту нафти Росії не мають», – зауважив він.

Санкції та зернова угода

Питання санкцій, які пов’язані з експортом російської нафти, може бути пов’язане з зерновою угодою, вважає експерт. На його думку, Росія хоче нав’язати неприйнятні для України умови щодо її подовження зернової угоди.

«Серед тих вимог, які Росія озвучує, це поновлення експорту аміаку через аміакопровод Тольятті – порт «Одеса» – порт «Південний», і виведення з під санкцій деяких банків. Результати переговорів будуть дуже складними. Вони ведуться, вони ведуться дуже складно. Днями очікується зустріч президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента Росії Путіна. І ми бачимо, що дуже багато сигналів напередодні цих переговорів. Тож, я думаю, що за результатами цих переговорів ми можемо далі говорити про найближчу перспективу для Чорного моря», – пояснив він.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін, липень 2012 року


Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін, липень 2012 року

Санкції повинні бути міжрегіональними й поширюватися на країни, які використовуються для обходу обмежень, додав Гардус.

Кому потрібні вуглеводні, вони їх купують таким чи іншим чином

«У світі понад 200 країн і територій. Тобто всі інші, хто не в цьому списку (хто долучився до антиросійських санкцій – ред.), кому потрібні вуглеводні, вони їх купують таким чи іншим чином», – зауважив він.

Експерт наголосив, що ведеться постійна дипломатична робота щодо приєднання якомога більше країн до санкцій проти РФ й унеможливлення їхнього обходження.

«Ми бачимо, що в принципі експорт вуглеводнів з Росії падає. По газу в них найменший показник в цьому році був з часу, коли почалося будівництво великих газогонів», – підкреслив Гардус.

  • 7 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди, що була укладена окремо Росією й Україною з ООН і Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року.
  • Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України.
  • Cекретар РНБО України Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря. Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.

«Китай та Індія – основні спонсори війни»

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар також зазначив, що Росія продовжує заробляти на нафті попри всі санкційні обмеження. І їй вистачає ресурсів для фінансування війни.

Михайло Гончар


Михайло Гончар

Санкції не дають результативного важливого наслідку

Так, є дефіцит федерального бюджету, недофінансування багатьох програм в цивільному секторі, але це не турбує Кремль, тому що бюджет війни в принципі доволі добре забезпечений. А отже санкції в тому вигляді, в якому вони існують, вони не дають результативного для нас важливого наслідку, а саме фатального скорочення фінансових надходжень, до цього путінського бюджету війни. Скорочення відбувається, але воно немає фатального характеру», – каже експерт.

На його думку, якщо ліквідувати різні схеми обходу санкцій, то це може дати ефект лише за 3-5 років. Крім того, санкції мінімізували присутність російської нафти на європейському ринку, але це призвело до переорієнтації нафтових потоків з Росії на ринки третіх країн, так званого глобального півдня. Основними імпортерами російської нафти, а відтак, «спонсорами війни, стали Китай та Індія», розповідає Гончар.

Голова КНР Сі Цзіньпін (праворуч) і президент Росії Володимир Путін


Голова КНР Сі Цзіньпін (праворуч) і президент Росії Володимир Путін

60 доларів – це комфортна санкція для Росії

«Наявні логістичні проблеми, логістика коштує дорого, але все одно в умовах таких цін на нафту, які є на сьогодні, в умовах дії цієї високої стелі – 60 доларів за барель встановленого санкціями «Великої сімки», Росія забезпечує собі бюджет війни. І в цьому контексті, звичайно мова йде про необхідність ущільнення санкційного режиму і зниження цінової стелі. Тому 60 доларів – це, я б сказав, комфортна санкція для Росії», – зауважив він.

Гончар каже, що з самого початку з українського боку велася мова, що цінова стеля має бути на рівні собівартості видобутку – 20-30 доларів за барель. Але на це не пішли західні партнери, через небезпеку порушення стабільність глобального нафтового ринку.

Вплив України на російський експорт нафти

Україна, зі свого боку, зараз може вплинути на російський експорт нафти, підвищуючи безпекові ризики у Чорному морі, зазначив експерт.

Зокрема він згадав влучання українського морського безпілотника по танкеру «Зіг» в Чорному морі, що справило певний ефект.

Скріншот із відео, на якому морський дрон (безекіпажний катер) наближається до російського танкера в Керченській протоці для нанесення удару по ньому, 5 серпня 2023 року


Скріншот із відео, на якому морський дрон (безекіпажний катер) наближається до російського танкера в Керченській протоці для нанесення удару по ньому, 5 серпня 2023 року

Потрібна системна дія, додаткові ураження російських плавзасобів, які знаходяться в східному секторі Чорного моря

«Зараз судновласники й страхові компанії, які обслуговують ці російські експортні маршрути з портів Чорного моря, беруть до уваги ризики і відповідно підвищують ставки фрахту і страхові тарифи, що впливає негативно на можливості російського нафтового експорту. Але знову-таки для того, щоб він був припинений, потрібна системна дія, додаткові ураження російських плавзасобів, які знаходяться в східному секторі Чорного моря. В принципі це те, що повинно стимулювати наших західних партнерів діяти більш активно і переглянути підходи до санкційного режиму аж до вжиття жорстких і радикальних заходів», – вважає Гончар.

Такими заходами він називає блокаду нафтових перевезень Росії на виході із Чорного й Балтійського морів. Лише у такий спосіб можна змусити Росію змінити свою поведінку, додав експерт.

«Нафтогазові доходи в бюджеті РФ падають»

Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що бюджет Росії заснований на нафтогазових доходах. Але немає такої ціни на нафту, яка була би дуже невигідна для Росії та знищила б російську економіку.

Як зазначив Фурса, минулого року російська економіка протягом першого півріччя дійсно отримувала надприбутки від продажу нафти. Вітм, зараз таких надприбутків Росія не має, каже експерт.

Сергій Фурса


Сергій Фурса

Нафтогазові доходи бюджету в доларах впали відносно січня на 15%

«Зараз у них нафтогазові доходи в бюджеті набагато менші, особливо, якщо ми рахуємо в доларах, ніж було рік тому. Ба більше, навіть в липні нафтогазові доходи бюджету в доларах впали відносно січня на 15%. Плюс треба зазначити, що навіть при стабільності доходів, які вони могли, чи не могли отримувати, є питання видатків, які значно зростають і фінансувати, які набагато важче. Але вони їх мають, тому що це переважно видатки на війну», – підкреслив він.

«Революція на ринку пального в Україні»

Експерт з ринку нафтопродуктів Сергій Куюн розповів «Новинам Приазовʼя», що в Україні за останній рік ринок пального пережив справжню революцію і фактично був побудований з нуля.

Сергій Куюн


Сергій Куюн

Побудовано нову систему постачання пального через західний кордон

«Через початок війни, через руйнування інфраструктури Україна втратила понад 100% довоєнних джерел постачання (нафтопродуктів). Це Росія, Білорусь, морські порти, це власна нафтопереробка. Відповідно, постало питання, як далі бути? Я думаю, що це був план росіян – просто нас зупинити. Але буквально за 4 місяці – з березня по липень 2022 року – побудовано нову систему постачання пального через західний кордон. Було побудовано нову логістичну систему, це коли до 50% нафтопродуктів імпортуються бензовозами. Крім того, запрацювала на нових рейках і в прямому, і в переносному сенсі, залізниця», – зазначив він.

Терор обстрілами інфраструктури

Найбільшим викликом для України в питанні забезпеченості пальним є обстріли Росією інфраструктури південного регіону, каже Куюн.

Ракетний удар по Одесі. 19 липня 2023 року


Ракетний удар по Одесі. 19 липня 2023 року

Ринок не чекає, на відміну від держави поки щось трапиться, поки буде якийсь тупик

«Кілька тижнів поспіль йдуть активні обстріли портової інфраструктури, Дунайські порти, Одеса і таке інше. Це все створює дуже серйозну напругу, оскільки чимало пального постачається саме через південь. І саме через порти, наприклад, Молдавського Джурджулешти, Румунських Галацу та Констанци. Але ж це вже змушує ринок реагувати, ринок не чекає, на відміну від держави, поки щось трапиться, поки буде якийсь тупик. Вже працюють компанії над тим, щоб підстрахуватися, перегрупуватися, і, відповідно, зробити так, щоб ми були з пальними», – розповів експерт.

Навіть за найгіршого сценарію, якщо південний напрямок постачань буде заблокований, Україна зможе забезпечити себе пальним, впевнений Куюн.

«Багато питань є по газу, по електриці особливо вся увага зосереджена. Але по пальному, я впевнений, у нас не буде питань. У нас є, де взяти пальне, у нас є, чим привезти. Всі компанії вже знають, куди дзвонити, куди бігти, куди везти, чим везти. Парк бензовозів зріс за останній рік в три-чотири рази. Я впевнений, що цей ринок готовий до того, щоб забезпечити будь-які обсяги нафтопродуктів», – додав він.

  • Росія після початку повномасштабного вторгнення активно атакувала українські паливно-мастильні бази. Було знищено або пошкоджено нафтобази на Львівщині, на Волині, Рівненщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Одещині. Після цього на деякий час в Україні виник дефіцит пального на АЗС.
  • Міністерство енергетики України готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону , заявив у липні голова відомства Герман Галущенко. За його даними, наразі триває наймасштабніша за всю історію України ремонтна кампанія на енергооб’єктах.
  • Також Галущенко заявив про посилення «фізичного захисту критичної інфраструктури», переговори з ENTSO-E щодо збільшення імпорту електроенергії з Європи в критичні періоди та реформи для лібералізації електроенергетичного ринку.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря.

Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організаціївід 24 лютого 2022 року до 13 серпня 2023-го.

Україна стверджує, що станом на ранок 9 серпня 2023 року внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ за офіційною інформацією ювенальних прокурорів: 499 дітей загинули та понад 1095 отримали поранення різного ступеня тяжкості.