«Контроль над Європою і крах НАТО». Мета Путіна у війні щодо України і Заходу та прогноз на 2024-й рік

Як вплине на війну збільшення оборонних витрат Росії? Чи буде Захід продовжувати підтримувати Україну у довготривалій перспективі? Як не дати Росії перемогти, чи готові до цього міжнародні партнери, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Президент Росії Володимир Путін затвердив рекордне з часів СРСР зростання витрат на армію. Про це в кінці листопада написало видання The Moscow Times. Згідно з затвердженим бюджетом, наступного року російська влада має намір спрямувати майже третину всіх витрат на утримання армії та оборонно-промислового комплексу.
• За статтею «національна оборона» Росія витратить 10,7 трлн рублів – це на 70% більше, ніж 2023-го року, та втричі вищий показник за 2021-й рік. Частка військових витрат у російському бюджеті, загальний розмір якого складе 36,6 трлн рублів, досягне майже 30%. Журналісти нагадують, що третину бюджету на оборону витрачав СРСР у свої останні роки: у бюджеті 1990 року на військові цілі було закладено 71 млрд рублів або 29,4%.
• Тим часом Україна наступного року розраховує отримати від США, Євросоюзу та МВФ понад 40 мільярдів доларів фінансової допомоги, щоб покрити дефіцит бюджету. Крім того, ключовою залишається західна військова допомога. Головним донором України залишаються США, і саме там ситуація є найбільш невизначеною. У жовтні президент Джо Баден запропонував Конгресу схвалити в одному пакеті фінансування на Ізраїль, Україну та деякі інші потреби. На Україну там було передбачено понад 61 млрд доларів, у тому числі майже 12 млрд прямої бюджетної підтримки. Втім, законопроєкт ще не розглянули, а два тимчасові бюджети США ухвалили без фінансування для України та Ізраїлю.
• Президент Володимир Зеленський у листопаді заявив, що без західної допомоги Україні доведеться вибирати між соціальними виплатами та витратами на армію. Це може спричинити в суспільстві «кризу, яка буде впливати на хід війни», сказав Зеленський.

«Демонструє міць»

Перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий розповів «Новинам Приазов’я», що суттєвим збільшенням витрат на війну Росія демонструє свою міць. І для цього є сприятливі обставини.

«Передусім це зволікання США, ЄС з наданням необхідних коштів, фінансової допомоги. З низькими темпами, з низькими обсягами надання озброєння Україні. Це зовсім не відповідає ані тим запитам, з якими звертається Україна, ані реальним військовим потребам для ведення не тільки оборонної війни. І на оборону, я так розумію, з часом може не вистачати.

Але, звичайно, якщо ми хочемо говорити про перемогу у цій війні, то ресурсне забезпечення України має збільшуватися в рази, як в плані обсягів озброєння, так і в плані темпів постачання. Для Росії особливо важливо показати свою міць. На цьому етапі Путін відчуває, що поступово ініціатива знову переходить до нього», – каже експерт.

На відміну від партнерів України, країни, які підтримують Росію, діють більш рішуче, зауважив він.

Зокрема мова йде про Іран та КНДР, які хоч і перебувають під західними санкціями, але «виконує свої зобов’язання на порядок швидше і на порядок масштабніше ніж ЄС», підкреслює Солодкий.

«Буквально на днях міністр закордонних справ України нагадував ЄС про низькі темпи надання зброї обіцяної ЄС і відповідно зриваються певні дедлайни, строки. Причому, що ці зобов’язання з постачання озброєння носили, грубо кажучи, такий мінімальний характер, який би дозволяв Україні належним чином вести оборонну кампанію, мова не йде про наступальну, яка вимагатиме більших ресурсів», – додав він.

«Загрози не лише для України»

Зволікання з наданням допомоги несе загрози не лише для України, а і для країн Європи, і позицій США на міжнародній арені, каже Солодкий.

«Наразі час та політика, яку проводить ЄС та США, Україна вони грають не на нашу користь. І на кону надто високі ставки. Мова йде не просто про можливу перемогу Росії чи отримання певних переваг Росією.

Мова йде про те, що авторитарні режими загалом отримують певну перевагу над демократичним світом. Тут особливо це важливо для США, які вважають більшою загрозою для себе той самий Китай, який уважно стежить за тим, що відбувається з протидією російській агресії. І звичайно, слабкості заходу будуть Китаєм належним чином оцінені і враховані при плануванні подальших агресивних кроків Пекіну зокрема щодо Тайваню», – зазначив експерт.

«РФ виснажує Україну»

Професор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Шевченка, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця зазначив, що Росія у війні з Україною досягла своїх цілей лише частково, тому припиняти її не збирається.

«Фактично зайнято близько 20% території, інша частина території України не окупована і демократичний режим в Україні не повалений. Тому Путін оголосив, що ця війна буде довготривала, на виснаження України. Ми бачимо, як мобілізоване населення Росії на цю війну, коли 70-75% населення Росії підтримує війну.

І це робить цей тоталітарний режим достатньо стійким. Ми побачили, що будь-який прояв якимось чином вплинути на цей тоталітарний режим, як це було зроблено Пригожиним, закінчується смертю для таких ініціаторів і цей режим стає ще більш стабільним. Отже, війна якраз і цементує цей тоталітарний режим. Тому Росії, російському суспільству потрібна війна», – вважає він.

«Контроль у Європі та крах НАТО»

Глобальна мета Путіна – це повернути Росії геополітичну вагу. Якщо він досягне своєї мети у війні з Україною, то на цьому не зупиниться, додав професор.

Він переконаний, що завдання Путіна «ввести в Росію весь пострадянський простір, перш за все, країни Балтії й встановити повний контроль над центральною, східною Європою, який передбачає захоплення східної Польщі».

«І подальше виставлення ультиматуму НАТО, як це він робив 17 грудня 2021 року, щоб НАТО відкотилося на той період, яке воно займало – за зоною до закінчення «холодної» війни. Так, що це означає фактично крах НАТО. Якщо НАТО раптом матиме намір застосовувати пʼяту статтю свого уставу у випадку окупації Росією країн Балтії і східної Польщі, тоді Путін застосує проти них тактичну ядерну зброю. І він впевнений абсолютно, що у відповідь Захід не відповість симетрично. Таким чином Росія відновить той контроль, який мав Радянський Союз над Європою», – зазначив Перепелиця.

«Новий етап широкомасштабної війни»

Збільшення оборонних витрат у Росії свідчить про те, що Кремль хоче відновити власну армію кількісно і якісно, щоб вона оговталася від поразок, і почати новий етап широкомасштабної війни, каже Перепелиця.

«Якщо ця війна не обмежується тільки Україною, як театр воєнних дій, а передбачає і подальші плани, про що вже відкрито говорять, то тоді це потребує відновлення збройних сил РФ, тому що вони понесли великі втрати. Фактично той наряд сил сухопутних військ, який був в Росії до 2022 року, їх знищили.

І що ми бачимо по бюджету РФ, прийняти на 2024-2026 роки? Приблизно вже 40% видатків бюджету виділяється взагалі на силовий блок. Це критична межа витрат на силові структури. З них безпосередньо на війну виділяється 100 млрд доларів, що на 68% більше, ніж за цей і за минулий роки. З них 30 млрд виділяється виключно на оборону, тобто на ведення війни», – пояснив співрозмовник.

Україні потрібно намагатися спиратися на власні сили і на власну оборонну промисловість, вважає експерт. Позитивним сигналом є те, що і НАТО, і США вирішили інтегрувати український ВПК до своїх структур, додав він.

«Це надихає. Але потрібні інвестиції, тому що нашого оборонного бюджету недостатньо. Тільки 20% цього оборонного бюджету, який виділений нашим керівництвом, іде на закупівлю озброєння, а 70% на утримання персоналу. Тому, що, звісно, мобілізація відбувається і багато поранених, ми несемо втрати, потрібні компенсації, лікування і все таке інше. Але при цьому ми бачимо, що 20% це дуже замало на озброєння. Взагалі для збалансованого воєнного бюджету потрібно тратити на озброєння мінімум 30%», – зазначив Перепелиця.

«Для перемоги у РФ ресурсів недостатньо»

Російський політолог та військовий експерт із Праги Юрій Федоров розповів «Новинам Приазов’я», що ресурси для продовження війни у Росії є. Втім, для перемоги їх недостатньо. За умови, якщо західні партнери не припинять підтримувати Україну.

«Якщо у вас обмежена сума грошей, і ви перекладаєте з одного гаманця в інший, якщо ви на 4 трильйони з лишком збільшуєте військові витрати, то ви ці 4 трильйони повинні з якихось інших статей зняти. Ну а з яких статей можна зняти? Це допомога регіонам, це соціальні програми, це охорона здоров’я, освіта. Загалом усе те, що витрачається на забезпечення населення. Плюс це скорочення підтримки економіки. Наскільки я знаю, російське населення на це ніяк не реагує, жодних протестів я поки що не бачу», – зауважив він.

Помилки Радянського Союзу

Політолог, директор Агентства розвитку Приазов’я Костянтин Батозський зазначив, що окуповані території для Росії є дотаційними. Якщо російська влада збільшує витрати на війну, захоплені території будуть недофінансовані.

Програми з відновлення життя в окупації просто зупиняться

«Крим є найбільш дотаційним регіоном, на який Росія витрачає кошти і тому ми можемо казати, що по суті це означатиме, що наші окуповані території будуть недофінансовані, непрофінансовані. Програми з відновлення життя там просто зупиняться. Ми бачимо, що те, що відбувається зараз, та «відбудова», яку вони роблять, наприклад, у Маріуполі, робиться здебільшого за приватні кошти. І тому для наших окупованих територій це буде означати стагнацію, недофінансування, відсутність нормальних умов для життя», – вважає Батозський.

На його думку, Росія повторює помилки Радянського Союзу. Кремль спрямовує всі гроші на те, щоб завантажити російський оборонно-промисловий комплекс.

«Ми навіть зараз вже спостерігаємо, як в місця розташування цих підприємств поступово з Росії з’їжджаються люди, бо там з’являється робота, але все це робиться знову-таки за рахунок інших галузей і Росія таким чином не розвивається. Вона по суті повторює помилку Радянського Союзу, на його вже останніх роках існування. Коли були шалені витрати на обороно-промисловий комплекс і виявилося, що ракети є, а туалетного паперу і їжі немає», – додав політолог.

Росія не спроможна виготовляти сучасні системи озброєння, втім, буде намагатися нарощувати те виробництво, яке може собі дозволити, зазначив Батозський.

Вони будуть продовжувати нарощувати темпи виробництво і ракет, і безпілотників

«У росіян буде багато зброї і вони будуть продовжувати нарощувати темпи виробництво і ракет, і безпілотників. Для нас це, на жаль, додаткові проблеми, для наших партерів додаткові витрати. Для нас всіх – це додатковий виклик – подолати їхню можливу перевагу в людях і зброї, яка у них з’явиться поступово, якщо цей оборонно-промисловий комплекс функціонуватиме і не придумати, як побороти їхні старі військові технології, технологіями більш сучасними. Це головний виклик для України і наших союзників наступного року», – вважає він.

• На початку листопада в статті в журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап – «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги, «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
• 28 листопада міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що в НАТО є озброєння, яке могло б забезпечити Україні «технологічний прорив у війні проти РФ».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.