«Люди живуть на горищах, замість водосховища – ліс»: рік після катастрофи на Каховській ГЕС

Якими є наслідки за рік після руйнування Каховської ГЕС на півдні України? Що згадують очевидці про події того періоду? Наскільки регіон був залежний від Каховського водосховища, і що його чекає у майбутньому? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Рік тому, 6 червня 2023 року, була зруйнована Каховська гідроелектростанція, яка знаходиться на лівобережній частині Херсонщині. Ця територія захоплена російським військом у 2022 році і досі перебуває під їхнім контролем.
• Руйнування ГЕС та греблі Каховського водосховища призвело до неконтрольованого скидання величезного об’єму води, який дорівнює потребам України у воді на 2 роки. Такі дані наводить Державне агентство водних ресурсів України.
• За даними голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, тоді затопило територію площею близько 600 квадратних кілометрів – 32% правобережжя та 68% території лівого берегу області.
• Рівень води у Херсоні тоді піднявся більше, ніж на 5 метрів. Найбільше через затоплення постраждав херсонський мікрорайон Острів. Там у воді опинилися більше двох тисяч будинків. А сам житломасив став відрізаним від решти міста.

«Енергетика цвинтаря»

Ольга Цілинко – жителька Херсона, будинок якої затопило внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Вона розповіла про події минулого року, і в якому стані зараз її майно. Зокрема жінка згадує, що вода прибувала швидко, а допомога рятівників повільно.

«Перший екскаватор приїхав о другій годині дня, коли вже води було по коліно і він (водій) сказав, я вже туди не поїду. В моєму будинку затопило весь перший і другий поверхи. У мене відео є, де човном пропливають – от така вода стояла. У над гаражем плавали, скрізь. Тут рівень води був колосальний», – поділилася жінка.

Вона також розповіла, що отримала допомогу, яку надавали постраждалим від затоплення, але цих коштів на відновлення будинку не вистачає. Жінка каже, що не повернеться туди жити.

«Сертифікати не видаються, щодо компенсацій, то ми отримали 5-6 тисяч від міської, обласної влади і держави. Це була не компенсація, а допомога. Люди взагалі без нічого залишились. Є фонди, які іноді вибірково допомагають, але це не вирішує глобально проблему. Літні люди вони взагалі звідси не хочуть їхати. Вони собі живуть в таких умовах, що ви собі не уявляєте – люди фанерою собі пооббивали по одній кімнатці, так і живуть. Тому що орендувати житло немає за що. Люди повертаються в ці умови. Я знаю людей, які живуть на горищах. Собі там обладнали все і живуть на горищах», – розповіла жителька Херсонщини.

Жити на руїнах, та згадувати жахіття, що спіткали її родину через катастрофу Ольга не може.

«Особисто я ні, я сюди вже не повернуся – це 100%. Я приїжджаю – тут енергетика цвинтаря через певний запах. Ми 20 років тут прожили. Після потопу все вивертали, викидали, ми вивезли 3 камази з будинку. Все викидалось, абсолютно все. Психологічно, коли ти раз це пережив таке, ти будеш постійно жити зі страхом, що ти знову можеш це пережити», – поділилася українка.

• Причиною катастрофи на Каховській ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі. Про це написало американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробили військові РФ.
• Знищення ГЕС спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище і нестачу питної води у регіоні. Українська влада тоді оголосила про евакуацію із небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид. Україна звинувачує у підриві греблі Росію. Кремль, своєю чергою, назвав руйнування Каховської ГЕС начебто «навмисною диверсією» з боку Києва.

«Головний виклик – питна вода»

Заступниця голови Херсонської обласної державної адміністрації з питань оборони Ольга Малярчук розповіла «Новинам Приазов’я», що одним із головних викликів залишається забезпечення водою регіону, оскільки раніше він живився безпосередньо від Каховського водосховища.

«Одразу було прийнято рішення про буріння та ремонт нових свердловин. Є проблеми з цим у Бериславському та Херсонському районах. Тому що у нас йдуть активні бойові дії, і фактично ці роботи проводяться під обстрілами. Але роботи тривають і максимально все робиться для того, щоб люди були з водою. Також ми хочемо зазначити, що постійно триває підвіз води, тобто вода постійно є у людей. Туманним залишається питання буріння нових свердловин та ремонт тих, що існують. Крім того, необхідно розвивати замкнені цикли використання води для промислових об’єктів. Зокрема, вкрай необхідно модернізувати інфраструктуру подачі та розподілу води», – каже вона.

Крім того, через руйнування Каховської ГЕС суттєво постраждала аграрна сфера регіону, як на правому, так і на лівому березі, каже посадовиця.

«Відсутні можливості подальшого функціонування всіх меліоративних систем і зруйнованих, і вцілілих каналів та інших гідротехнічних споруд, для яких каховське водопостачання було джерелом водопостачання. Негативного впливу також зазнали землі міського господарського призначення орієнтовною площею 63 тис. гектарів. Більшість шпилькових насаджень, за оперативними даними, знищена. Також площа близько 42 тисяч потребує обстеження на санітарний стан насаджень. Наразі це неможливо, тому що більша частина площі знаходиться на тимчасово на окупованій території, а інша частина – в зоні бойових дій», – пояснила Малярчук.

• Через значне підняття рівня води у річці Інгулець затопило гідронасосну станцію Інгулецької зрошувальної системи. За підрахунками Держекоінспекції, збитки довкіллю внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС становлять понад 146 млрд гривень.

«Багато безвісти зниклих»

За словами Малярчук, лівобережна частина регіону постраждала більше, ніж правобережна територія, оскільки знаходиться нижче.

«Там жахливі наслідки, ми знаємо, що багато безвісти зниклих людей, бо до нас на гарячу лінію зверталися родичі. Також там, де ми могли, робили нереальні спецоперації щодо евакуації з лівобережжя, наші люди це робили. І коли ми забирали звідти людей, вони казали, що там жах, тобто не було ні човнів, ні рятувальників, ні людей, які хоча б могли допомогти з водою, з продуктами. Взагалі нічого. Тобто там кажуть, просто суцільна вода і люди на дахах. Ніхто ними не займався. Якщо тут одразу ми підключалися, відкачували воду, вже займалися роботою, то там насправді ніхто цього не робив і люди кажуть, що і не бачили в принципі нікого з окупантів з якоюсь допомогою», – стверджує посадовиця.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

• За даними Міністерства оборони України, внаслідок руйнування Каховської ГЕС загинули 32 людини, постраждали – 28. Місце перебування ще 39 осіб станом на вересень минулого року не було встановлено. Втім, ці дані не враховують ймовірні жертви на окупованих територіях, зазначили у відомстві.
• Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо в серпні минулого року повідомляв, що через затоплення лівобережної частини регіону загинули начебто 57 людей, і десятки тисяч місцевих жителів зазнали матеріальних втрат. Також Сальдо визнав, що руйнування Каховської ГЕС негативно вплинуло на аграрний сектор підтоплених районів Херсонщини. Припинення поливу позначиться на сільському господарстві усієї області, заявив окупаційний чиновник місцевим ЗМІ.

«Родзинка», якої більше немає»

Каховське водосховище, яке висохло після руйнування ГЕС, пам’ятають і в Нікополі Дніпропетровської області. З минулого року воно почало заростати травою. Нікопольці поділилися своїми спогадами про те, яким вони памʼятають Каховське море, як вони його називають.

«Каховське водосховище – це родзинка нашого міста. Ми завжди їздили відпочивати на березі Каховського водосховища. Наші діти купалися там, загоряли, там природа дуже чарівна, прекрасна, чиста. Звісно ми дуже сумуємо, що зараз в нас не має можливості поїхати десь відпочити, тому що війна. Тому що зараз не має Каховського водосховища», – каже місцева жителька Альона.

«Ми ж були рибаками. Ми займались риболовлею. В нас тут були кладки на старій поліклініці, а зараз немає нічого. Ми сидимо просто вдома й згадуємо, як ми добре проводили час», – поділився житель Андрій.

«Каховське водосховище, я вам скажу, це було найдивовижніше, що у нас було у місті. Люди їздили за 100 кілометрів, навіть велосипедами. Було дуже багато риби, весело. Це трагедія. Я так вважаю, це мирового масштабу трагедія», – додав інший нікополець Віталій.

«Море заростає вербою»

Начальник Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко пригадує події 6 червня минулого року, коли стало відомо про руйнування Каховської ГЕС. Після цього територія всього району залишилася без води. Тоді всі водоканали зупинилися майже на три дні. Ідеться про 220 тисяч місцевих жителів, каже посадовець.

Вирішити проблему із забезпеченням водою Нікопольського району допоможе водогін, який будується з міста Запоріжжя. Зараз процес вже на завершальній стадії, розповів начальник військової адміністрації.

«Зараз ведеться робота, на якихось територіях вона вже закінчена і громади мають під’єднання вже навіть до нового водоводу. На якихось територіях ця робота тільки триває, але всі громади будуть мати можливість під’єднатися до нового водоводу. Це був складний період. Були обстріли і, на жаль, техніка і люди, які працювали на цій території, будували водогін, потрапляли під обстріли. На жаль, є навіть поранені, є понівечена техніка. І це суттєво знизило темп робіт», – розповів Євтушенко.

Зараз територія Каховського водосховища заростає вербою, каже начальник РВА. Вона росте досить швидко, і за декілька років ця місцевість може перетворитися на ліс.

«В мене це не викликає таких радощів та подиву, як в екологів, у наших істориків. Мене це бентежить, по-перше, тому що немає джерела водопостачання. По-друге, Каховське водосховище – це була велика водна перешкода для того, щоб росіяни не перейшли на наш берег. Тепер її немає, і відповідно це потребує додаткових безпекових заходів. Це потребує від українських військових нових рішень, які унеможливлять перехід на наш берег. Мінімальна дистанція, яка раніше розділяла береги між нами і позиціями РФ – це Нікополь – 4,7 км, і населені пункти Морганецької громади, де теж відстань, була близько 4,7 км. Все це раніше було великою водною перешкодою, тепер це чагарники, болотця і річки», – пояснив Євтушенко.

Перспективи розвитку півдня

У липні минулого року Кабмін затвердив постанову про експериментальний проєкт відновлення Каховської ГЕС. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, проєкт розрахований на два роки. На першому етапі готуватимуть необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи, зазначив Шмигаль.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк сказав «Новинам Приазов’я», що без відновлення водосховища південний регіон не має економічних перспектив.

«Потрібно розділити ГЕС і водосховище. Тому що ГЕС – це виробництво електроенергії та генерація системи, а водосховище – це комплексне вирішення питання, покращення водозабезпеченості півдня. Тому що ми ж розуміємо, що АР Крим цілком залежить від ресурсів і можливостей цього водосховища. Без цього водосховища запустити і повернути працездатність Північно-Кримського каналу практично неможливо. Без цього водосховища не можна вирішити всі накопичені проблеми за час окупації, які на сьогоднішній час є в Криму. Без цього водосховища не можна вирішити питання розвитку зрощення як гаранту продовольчої безпеки не тільки України, але й світу. Тому що зрощення збільшує у декілька разів валовий збір. Це дає суттєве зростання нашого ВВП і створює передумови, щоб світ мав забезпеченість продовольством. Розвиток сільського господарства на півдні цілком прив’язаний до водосховищ», – зауважив він.

Також від наявності водосховища залежить частина промислового комплексу України, каже експерт. Він нагадав, що генеруючі об’єкти теплової енергетики, атомної енергетики були цілком прив’язані і розраховувались на те, що водосховище буде функціонувати та працювати як один з елементів енергетичного комплексу.

«Без відновлення водосховища ми не можемо забезпечити сталий розвиток України. Навіть не тільки на півдні, а в цілому. Тому що це взаємопов’язані елементи. І екологічні питання, які зараз загострюються в умовах зміни клімату. Є економічні питання, які теж в умовах змін клімату будуть загострюватися. Ми повинні збалансувати екологічно-економічні показники», – зазначив Яцюк.

Крім того, він переконаний, що без відновлення водосховища почнеться процес опустелювання півдня.

«Ми знаємо, що там залишились великі обсяги мулів, які є забрудненими. Поки що верба там росте і інші рослини, які зафіксували, завдяки цьому мулові. Але з часом вони все одно будуть вивітрюватися, будуть відбуватися певні трансформаційні процеси, і екосистема буде порушуватися, на жаль, в негативний бік. Бо регіон густонаселений, регіон промислово насичений водоємними галузями. І в цілому без такого ресурсного джерела, як Каховське водосховище, говорити про якийсь потенціал економічного розвитку, відновлення і сталості не можемо», – додав Яцюк.

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.