Мільйони від Путіна: кого і як Кремль заохочує переселятися з РФ на захоплені території України  

Пʼять мільйонів рублів – за загибель у відрядженні, три мільйони – у разі поранення, травми чи контузії. Такими грошима російська влада заохочує своїх громадян до переселення на захоплені українські території. Виплати обіцяють насамперед тим фахівцям, котрі привезуть із собою сім’ю.

Серед таких «переселенців» передусім хочуть бачити фінансистів, вчителів, пропагандистів.

«Переважна більшість всіх спеціалістів – це люди з якоїсь російської глибинки, з депресивних регіонів», – повідомляють українці, які залишаються в окупації

Тож, як Росія використовує радянський і імперський досвід, заселяючи окуповані території Україн лояльним до себе населенням? Чим загрожує Україні переселення росіян до захоплених регіонів півдня? Чи можливо покарати Росію за політику заміщення українського населення на окупованих територіях? Про це розповідає проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Їм забезпечують гарні умови

Про те, що очільник Росії Володимир Путін планує і надалі заселяти окуповані території України лояльним населенням з цієї країни свідчить відповідний указ про «додаткові соціальні гарантії» росіянам, які переїдуть працювати в окупацію. Цей документ Путін підписав на початку вересня.

Депутат Генічеської міської ради Херсонської області Юліан Лучко розповів «Новинам Приазов’я», що до цього окупованого міста жителі Росії приїжджають найактивніше. Їм забезпечують хороші умови перебування.

«Генічеськ – це зараз адміністративний центр окупаційної влади Херсонської області. Тому там таке явище найбільше спостерігається. Перш за все хочу зазначити, що окупанти надають житло всім, хто приїжджає. Був ще опублікований перелік майна, яке підлягає націоналізації, власники яких виїхали і не заявили про свою власність, не переоформили за російським законодавством. Вони його поки не дарують, наскільки я розумію, а видають на тимчасове користування тим спеціалістам, котрі приїжджають працювати на тимчасово окуповану територію. Також знаю з елементів заохочення, що спеціалістам, які приїжджають працювати з РФ, платяться більші зарплати, ніж там, звідкіля вони приїхали», – повідомив депутат.

У Центрі національного спротиву зазначили, що найбільш затребуваними для окупаційних адміністрацій є працівники, які можуть облаштовувати фортифікаційні рубежі, позиції та перевозити вантажі, а також будівельники для так званого «відновлення» об’єктів інфраструктури.

Раніше підпілля також повідомляло про те, що Росія досі не може повноцінно запустити в роботу низку окупаційних структур. Причиною є дефіцит місцевих жителів, які погодилися піти на співпрацю. Через окупацію більшість населення залишило окуповані території Херсонської та Запорізької областей, а велика частина відмовляється працювати з окупантами. В результаті на службу беруть низькофахових спеціалістів, яким роздають вищі посади в обмін на лояльність. Проте навіть у такому випадку необхідної кількості працівників немає.

«Жити не залишаються»

Також росіян, які переїжджають працювати на окуповані території, зазвичай підвищують на посадах, розповів він. Втім, кадровий дефіцит у регіоні все одно є.

«Переважна більшість всіх спеціалістів – це люди з якоїсь російської глибинки, з депресивних регіонів. До окупованих територій ніхто працювати не приїжджає. І з такими умовами, охочих працювати там небагато. Ми бачимо, що в окупантів з цим питанням постійно складнощі. Тому більше робота організується вахтовим методом – людей присилають у відрядження», – зазначив Лучко.

За його словами, нестача працівників на окупованій частині Херсонщині спостерігається майже в усіх сферах. Росіяни, які приїжджають туди працювати, не залишаються жити в окупації, зокрема, й, тому що відчувають неприязне ставлення до себе з боку місцевих жителів.

«Дуже гостра проблема з лікарями, працівниками їхніх адміністрацій, фахівцями з інфраструктурних проєктів, які забезпечують логістику та інше, а з вчителями взагалі питання стоїть дуже складно. Виробництва зараз ніякого взагалі немає тут», – додав депутат.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

• Окупаційна адміністрація захопленої частини Херсонщини у травні повідомляла, що у цьому регіоні актуальна проблема зайнятості та кадрового дефіциту. Місцевим жителям обіцяли надавати підтримку у пошуку роботи та освоєнні нових професій. Тоді в окупаційній адміністрації зазначили, що зареєстровано менше тисячі безробітних, а вакансій було 1,5 тисячі.

«Дефіцит службовців»

Окупаційна адміністрація Запорізької області у серпні цього року повідомила, що кількість вакансій у регіоні перевищує кількість безробітних у 8 разів. Там відкрили 15 відділень служби зайнятості. Також у цьому регіоні виник дефіцит службовців окупаційних структур.

Доцент кафедри філософії та соціології Маріупольського державного університету Олександр Зубченко, який досліджує події у Запорізькій області, розповів, що Росія проводить політику заселення окупованих територій зокрема й тому, що не довіряє місцевим жителям, які пішли на співпрацю.

«Це управлінські кадри вищої та середньої ланки, адже, з одного боку, нема довіри до того клану Балицьких, який з перших днів встановлення окупації, зайняв всі привабливі, в тому числі фінансово-економічні ніші. Є бажання контролювати вигідні фінансові потоки, тому періодично втручаються місцеві польові командири, представники різних російських спецслужб. По-друге, власне, те, про що йдеться в указі (Путіна), це комплектація ланки службовців, які мають стати безпосередньо такими м’язами окупаційного режиму. Ідеться насамперед про осіб які заміщують середнього рівня посади в органах влади – фінансистів, вчителів, пропагандистів, адже місцевих кадрів на все хронічного не вистачає. Також сьогодні вони мають великий дефіцит лікарських кадрів для своїх військових госпіталів, адже майже вся медицина на ТОТ мобілізована, і цивільним туди попасти майже нереально», – зауважив дослідник.

«Довгострокова мета РФ»

Жителі Росії переїжджають переважно до населених пунктів, які розташовані подалі від лінії фронту і ближче до Азовського моря, розповідає Зубченко. Він також підкреслив, що заохочують до переселення переважно жителів віддалених та бідних регіонів РФ.

«Ті кошти, які обіцяють за роботу на ТОТ України, здаються їм манною небесною. На жаль, є глибокий тил, є Мелітополь, є Азовське узбережжя, куди українські удари дістаються не так часто, як, скажімо, по Енергодару, Токмаку або Пологах. І тому вони там почуваються більш безпечно. Ну і плюс чинники того, що це південь, що це море, що це безкоштовне, а фактично вкрадене у місцевих жителів житло, дійсно це багато кого приваблює. По Запорізькій області це видно меншою мірою, по Маріуполю більше – там відбувається масове заселення робітників, будівельників, багато вихідців із середньої Азії, з сибірських, азійських регіонів Росії. У Запорізькій області їх поки що менше, тому що у нас житловий фонд зазнав менших руйнувань. Вони в нас віддають перевагу тому, щоб забирати будинки та квартири, які вже є», – зазначив він.

Якщо деокупація територій півдня не відбудеться найближчим часом, то згодом заселення росіян може становити проблему для України, зауважив Зубченко. Росія проводить таку політику з довгостроковою метою.

«Якщо збережеться російська окупація, то це буде надійна основа цього режиму, на противагу нелояльному, як вважають росіяни, українську населенню, яке тут лишається. З іншого боку, якщо ці території буде звільнено українською армією, то вигнати всіх цих людей буде проблематично, виникне багато питань щодо подальшої долі цих людей, щодо обсягу громадянських прав, які варто буде їм залишити. І це потенційна п’ята колона для підриву української державності, для диверсійно-агентурної роботи. А можливо, якщо протягом певного часу вони отримують якісь громадянські права, зокрема права виборчі, це дійсно основа підтримки проросійської сили, як вони сподіваються в Україні у майбутньому. Тобто ця політика має, і тактичні, і стратегічні моменти», – наголосив дослідник.

«Видимість успішної інтеграції»

Молодша аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА Катерина Міхалевська зазначила, що програми переселення на окуповані території діють ще з 2022 року. А в Росії така практика існує вже давно.

«Їхні програми, які називаються «Земский учитель», «Земский доктор», направлені на те, щоб спеціалісти їхали у віддалені якісь регіони Росії. Наприклад, у Сибір, де погані погодні умови, доволі важко жити. Але згодом росіяни вирішили розповсюдити цю практику і на окуповані українські території. Звісно, з 2014 року так само Росія робила з Кримом. Питання в тому, що Росія постійно потребує кадрів. У Донецькій області, наприклад, найбільш потрібною професією є будівельник, але будівельників привозять працювати вахтовим методом – на певні періоди. Їх не закликають повноцінно переселятися. А от саме адміністративних працівників, лікарів, суддів, працівників правоохоронних органів, їх якраз закликають переселятися із родинами. Для цього створюються і житлові фонди. Все це комплексно направлено на те, щоб росіяни більше заохотити, переїжджати на ТОТ», – каже аналітикиня.

Росія переселяє своїх громадян на окуповані території для демонстрації своєму населенню і всьому світу, що ці регіони начебто успішно інтегруються. За її словами, влада Росії всіляко намагається створити образ того, що життя на окупованих територіях абсолютно нормальне, так само як у РФ.

«Це робиться для демонстрації таких ідеологічних і пропагандистських меседжів, які направлені як на самих росіян, так і на безліч нейтральних чи союзницьких для Росії країн. Для цього використовується великої кількості переселенців, щоб продемонструвати, що це повністю російська територія, Росія її контролює і вона намагається забезпечити всі сфери громадського життя – освіти, медичної сфери, надання якихось адміністративних послуг. Тому Росія роздивляється це в комплексі», – пояснила вона.

Зрештою, російська влада прагне, щоб Україна відмовилася від окупованих територій, додала аналітикиня. Вона вказує на те, що Росія на міжнародній арені вже використовує меседж про те, що на цих територіях проживає багато людей з російським громадянством там живе.

«Якщо дивитися на прикладі Криму, де це відбувається протягом 10 років, ми бачимо, що це не тільки українці, які взяли російське громадянство, а це і велика кількість фактично російських колоністів, які переїхали, які законним, чи незаконним способом отримали житло на території півострова, і так само продовжують заселяти його. Тобто це просто стратегія заселення, щоб аргументувати, так би мовити, свої права на цю територію. Росія не хоче апелювати до міжнародного права, вони апелюють до права сили, і до того, хто має фактично людей на території», – додала Міхалевська.

«Народозаміщення – воєнний злочин»

Експерт Центру громадянських свобод, політемігрант із Росії Михайло Савва зазначив, що стимулювання переселення людей, яке чинить Росія на окупованих територіях, є воєнним злочином.

«Народозаміщення – це дуже стара методика окупантів. Її використовували будь-які давні імперії для того, щоб забезпечити покору з боку населення. І безумовно, за це потрібно карати. Для того, щоб за це покарати сучасний російський режим, потрібно, щоб ось це стало фокусом уваги української держави. Римський статут Міжнародного кримінального суду містить такий склад злочину, як не тільки примусова депортація, а так само і переміщення населення. Тобто у випадках, коли держава стимулює переміщення свого населення на окуповані території. Це є не тільки порушенням міжнародного гуманітарного права, тобто 4 Женевської Конвенції, це є воєнним злочином. Тому що це зафіксовано в Римському статуті», – пояснив він.

Причетних до такого злочину можуть судити у Міжнародному кримінальному суді, каже експерт. Для цього потрібно буде довести, що заміщення населення на окупованих територіях – це цілеспрямована державна політика Росії.

«Конкретні люди, які винні в цьому, можуть отримати до довічного позбавлення волі. Це максимальна санкція Міжнародного кримінального суду. Наскільки мені відомо, таких справ в МКС немає. Подання справ в МКС взагалі процес важкий, він потребує ефективної роботи державної машини й він потребує певних ресурсів. Зараз, за моєю оцінкою, в України, як держави, таких ресурсів не вистачає. Тому оптимальним варіантом є подання такого позову в МКС від інших країн. Це можливо», – наголосив Савва.

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.

У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.