«Може завалитися країна». Як на Росію впливають запроваджені США «нафтові» санкції?

«Думаю, Росія відчує біль негайно. Можу сказати, що ми вже бачимо: Індія повністю припинила закупівлю російської нафти. Багато китайських НПЗ теж зупинилися. І ви справді збираєтеся публікувати те, що говорить російський пропагандист? А що ще він може сказати? Що, мовляв, усе буде жахливо, і це змусить Путіна сісти за стіл переговорів?», – так прокоментував міністр фінансів США Скотт Бессент запровадження санкцій проти російських нафтових гігантів і заяви спецпредставника Путіна Кирила Дмитрієва, який одразу ж полетів у США, щоб запевнити, що: «санкції абсолютно ніяк не вплинуть на економіку Росії, вони просто призведуть до зростання цін» у світі.

• Який вплив насправді мають запроваджені Дональдом санкції проти Росії?
• Чи справді вони стали відчутними «негайно»?
• Що відбувається під впливом санкцій в Росії?
• І до чого це може призвести?

Пояснює економіст Ігор Ліпсіц.

– Це ж не перші санкції проти російської нафтової галузі через почату Росією війну. Чому нинішній пакет має бути ефективнішим?

– Дуже важлива символічна сторона всіх дій.

Ми перебуваємо у сфері зовнішньої політики. Зовнішня політика – це відносини країн.

Досить довго США утримувалися від санкцій. Трамп застосовував «стратегію пряника». Він говорив, що «всі б’ють Путіна батогом, а він запропонує пряник», тоді Путін буде більш схильним до укладення миру. Але це не спрацювало.

Тому зрештою США теж перейшли до режиму санкційного тиску.

Це, загалом, символ того, що США навіть за цієї адміністрації змушені визнати, що з Росією домовитися неможливо. Можна лише тиснути, руйнувати, завдавати їй економічних збитків.

«Тактика тисячі порізів»

Росія досить багато вміє робити в обхід санкцій.

Те, що робить зараз пробують зробити з Росією, це «тактика тисячі порізів».

Через тисячі порізів витікає кров. Жоден із порізів не є смертельним, але в сумі вони позбавляють велетня сил, позбавляють крові, тобто економічно послаблюють Росію.

Втрати великі. Росія зараз намагається викрутитися.

Але це важко, бо Україна атакує НПЗ, переробляти нафту на НПЗ стає неможливим, а нафту кудись треба дівати. Тому Росія гарячково збільшує відвантаження нафти. Але щоб продати більше нафти, їй доводиться давати великі знижки, щоб якимось чином умовити клієнтів купувати більше. При цьому клієнти починають лякатися і не дуже хочуть купувати.

Щодо Індії саме така ситуація.

У результаті виходить, що є тема обсягів постачання та тема економічних результатів постачання. Обсяги намагаються якось перевозити, перевантажувати в морі на інші танкери, щоб якимось чином замаскувати походження нафти. Але все це коштує грошей, це позбавляє прибутку.

Ми вже бачимо сильне падіння прибутку нафтової промисловості.

[Міністр фінансів США ] Бессент сказав про двадцятивідсоткове падіння доходів російського бюджету. Це правда.

У скруті опинилися російські нафтові компанії. Вони втрачають прибуток. І дуже скоро ми побачимо неймовірну картину, коли вони проситимуть дотації. Власне кажучи, це вже сталося. Тому що Путін підписав указ, який дозволяє далі виплачувати нафтовим компаніям так званий «паливний демпфер».

Це така історія, коли вже настільки високі ціни на нафту та на бензин усередині Росії, що, здавалося б, потрібно було скасувати ці виплати з бюджету нафтовим компаніям.

У Росії існує подвійна система. З одного боку, з нафтових компаній береться податок, з іншого – їм платять за те, щоб вони не надто завищували ціни на бензин та дизпаливо. Але вони завищують. Здавалося б, що мали припинитися виплати. Але така погана ситуація в нафтовому секторі, що Путін своїм указом дозволив бюджету, попри те, що там дефіцит, як і раніше, платити нафтовим компаніям, щоб вони не збанкрутували і не завалилася нафтова промисловість.

Отже, говорити, що санкції для Росії «як гусці вода», це дуже смішно.

– Економіст Олег Іцхокі вважає, що до цього моменту санкції проти російської нафтової промисловості не дуже працювали. Більшу частину російської нафти зараз купують Китай, Індія та Туреччина. Вони зможуть продовжувати ці закупівлі?

– Відбувся, як кажуть у Росії, «поворот на схід». Якщо ми дивимося на обсяги постачання, то Олег Іцхокі має рацію. Але якщо ми дивимося на фінансові результати, то картина зовсім інша.

У Європу Росія продавала нафту з гарною прибутковістю, за довгостроковими контрактами, була дуже стабільна фінансово-господарська діяльність. А тепер усе це втрачено. Продають нафту Індії та Китаю, які дуже жорстко домагаються знижок.

Бізнес іде не для того, щоб кубометри й барелі відвантажити, а щоб заробити прибуток. Бюджет зацікавлений у прибутку, а не в барелях, тому що він податок на прибуток бере з прибутку нафтових компаній.

«Поворот на схід» – це велика втрата прибутку нафтових компаній. Отже, з цієї точки зору санкції спрацювали.

– Коли ми побачимо якийсь результат санкцій на полі бою?

– Ви весь час намагаєтеся знайти прямий зв’язок господарської діяльності та бойових дій. Це не зовсім так.

Треба розуміти, що є різні системи російського економічного організму.

І коли йде війна, то військова система підтримується коштом цивільної системи. Тому в Росії військове виробництво страждає не безпосередньо. Мовляв, ой, ударили по Росії санкціями, і російська армія зупинила бойові дії. Цього не буде.

Але просто може завалитися сама країна, тому що її цивільна частина руйнується, грошей не стає і починається руйнування життя в Росії.

І Радянський Союз програв не тому, що він припинив якусь війну. Це якраз на нього ніяк не вплинуло.

Він воював в Афганістані, перестав воювати в Афганістані, це не сильно його занапастило. А ось те, що розвалилася економіка, занапастило Радянський Союз і завалилася військова промисловість.

У Росії ситуація саме така. Руйнується цивільна частина, а далі руйнується стабільність, тоді й починається якась зміна на полі бою. Складна система, але тільки так.

Розмову записало «Настоящее Время» (телевізійна та онлайн-мережа, створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії)

Санкції проти «Лукойлу» та «Роснєфті» США запровадили 22 жовтня. Обмеження вплинуть на увесь ланцюжок нафтового бізнесу: видобуток, експорт, переробку, логістику та торгівлю. Обмеження запровадили як проти самих компаній, так і проти 34 їхніх дочірніх структур. Якщо контрагенти цих юридичних осіб упродовж місяця не згорнуть операції, їм загрожують вторинні санкції США. «Лукойл» після оголошення санкцій повідомив, що продасть закордонні активи. За інформацією Міністерства фінансів США, санкції проти найбільших нафтовидобувників були введені «у зв’язку з відсутністю у Росії серйозної прихильності до мирного процесу, спрямованого на припинення війни в Україні».

Російський підсанкційний «Лукойл» вже оголосив 30 жовтня, що продає свої міжнародні активи, а покупцем є компанія Gunvor. Параметри угоди в повідомленні не уточнюються. «Продаж LUKOIL International GmbH пов’язаний із запровадженням окремими державами обмежувальних заходів проти ПАТ «Лукойл» та його дочірніх товариств», – наголошується в пресрелізі.