06.11.2022

Нова хвиля «націоналізації» в окупованому Криму. В кого відберуть майно?

Від Займ Кредит

Російський глава окупованого Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) доручив «націоналізувати» майно підприємств і фізичних осіб, яких вважає лояльними Києву. Перелік об’єктів складено «спеціальною антитерористичною комісією», – зазначив Аксьонов у своєму телеграм-каналі.

Під «націоналізацію» потрапило майно ТОВ «РусЛайн Ко», (орендар ТОВ «НОВАЦЕНТР К», ТОВ «Модуль ЛТД»), АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», ВАТ «Суднобудівний завод «Залив».

Сенсацією це рішення Сергія Аксьонова не стало. Підконтрольна Росії влада Криму перейнялася процедурою відбирання власності ще навесні 2022 року, «віддзеркаливши» таким чином ухвалений 3 березня Верховною Радою України закон про примусове вилучення об’єктів права власності РФ та її резидентів. У квітні підконтрольна РФ держрада Криму (за дорученням Аксьонова) запропонувала внести до Цивільного кодексу РФ поправки, за якими можна вилучати власність в іноземців, які вчинили «недружні дії» щодо Російської Федерації.

18 жовтня підконтрольна Росії Держрада окупованого Криму заочним голосуванням ухвалила постанову, що дозволяє визнати «власністю республіки» майно іноземних держав і громадян, «недружніх Росії».

«Це буде нокаут для тих, хто продовжує вичавлювати з Криму прибуток і при цьому веде проти нас підривну діяльність», – прокоментував ухвалу очільник парламенту Криму Володимир Константинов.

Судноремонтний завод «Залив» у Керчі. Судно в сухому доці, 2017 рік


Судноремонтний завод «Залив» у Керчі. Судно в сухому доці, 2017 рік

Російський адвокат і правозахисник Микола Полозов звертає увагу на те, що це далеко не перша хвиля «націоналізації», а за фактом – вилучення та перерозподіл власності в Криму. Тому після хвилі «націоналізації» в 2014 році та вилучення «прикордонних» земель в «іноземців» з 2021 року говорити про те, що нова хвиля вилучення власності обмежиться вже опублікованим коротким списком підприємств, не доводиться. Поготів, що в наявності українського громадянства в Криму можна викрити багатьох.

Забиратимуть, може, і не ліквідні, але єдині активи людини, якщо вона буде запідозрена в нелояльності до окупаційної влади

«Ми вже бачили, що фактично чинилися абсолютно незаконні дії стосовно деяких мешканців Криму. Наприклад, щодо власників автосервісу, який відмовився обслуговувати військові російські машини з буквою «Z», і цей автосервіс зрівняли із землею. Якщо вони таким чином підходять до права власності, що заважає їм просто забирати? Я думаю, що йтимуть кількома напрямками. Перший – виключно хижацький, забирати ліквідні активи, найбільш прибуткові. З іншого боку, це може бути елементом залякування. Забиратимуть, може, і не ліквідні, але єдині активи людини, якщо вона буде запідозрена в нелояльності до окупаційної влади», – сказав проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Микола Полозов.

Микола Полозов


Микола Полозов

Дивний список

Тепер уважніше подивимося на опублікований список підприємств, що підлягають «націоналізації». Перша позиція – майно компанії «РусЛайн», що перебуває в оренді у фірм «Новацентр К» і «Модуль ЛТД». Ще у 2018 році Українська служба Радіо Свобода з’ясувала, що засновниками зареєстрованої в підмосков’ї фірми «Руслайн» є українські компанії, бенефіціарії яких – українські бізнесмени Галина та Олександр Гереги.

«Новацентр К» – це оператор будівельних гіпермаркетів у Криму, які раніше займав український «Епіцентр». Назва компанії «Модуль» збігається з назвою мережі ТЦ, яку структури Герег купили разом із контрольним пакетом акцій Cantik Enterprises Ltd у 2016 році. Торгові центри цієї мережі розташовувалися у Києві, Бучі та Сімферополі.

Олександр Герега та Галина Герега, колаж


Олександр Герега та Галина Герега, колаж

Кримський «Центр журналістських розслідувань» того ж 2018 року виявив, що кримські компанії українських бізнесменів успішно брали участь у тендерах російського Чорноморського флоту та українських держпідприємств, які пройшли так звану «націоналізацію» у 2014 та 2015 роках.

У повідомленнях російської влади Криму зазначено, що вилучається майно ВАТ «Суднобудівний завод «Залив». Це юридична особа, яка існувала та керувала заводом ще до російської анексії півострова. На момент захоплення заводу 87% акцій належало Костянтину Жеваго. Проте ЗМІ записували цей завод і в активи бізнесмена Давида Жванії, про загибель якого в «сірій зоні» Запорізької області стало відомо у травні 2022 року. Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», який також тепер націоналізують, раніше теж належав Жванії.

Суднобудівний завод «Залив», Керч, 2019 рік


Суднобудівний завод «Залив», Керч, 2019 рік

ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» було перереєстровано у 2014 році в Криму, і, судячи з російських реєстрів, зараз має 4 співробітники в штаті та декларує збитки щороку. Сам завод «Залив» у серпні 2014 року захопили люди, які представилися «самообороною Криму», і він фактично перейшов під управління заснованого в Москві ТОВ «Суднобудівний завод «Залив». Замість витісненого ВАТ було створено АТ «Суднобудівний завод імені Бутоми». За даними на кінець березня 2019 року, 60% статутного фонду цієї компанії належить ТОВ «Веста» (Самара, бенефіціар – Рашит Кадямов), 40% – ТОВ «Енкор» (Чебоксари, Чувашія).

Але, схоже, фактично завод контролюється татарстанським «Зеленодольським заводом імені Горького». Цьому є безліч свідчень – від публікацій татарстанських ЗМІ, які прямо пов’язують американські санкції проти Зеленодольського заводу з погано прихованими кримськими активами, до свідчень керчан, які у 2018 році почали повідомляти про цілі управлінські десанти із Зеленодольська.

«Фальстарт» Константинова

Про успіхи нової «націоналізації» спікер підконтрольної Росії Держради Криму Володимир Константинов прозвітував 28 жовтня. Тобто за три дні до того, як Сергій Аксьонов це доручення дав (31 жовтня).

В ефірі телеканалу «Миллет» Константинов повідомив про те, що тимчасові адміністрації введені в АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», а також найбільшу на півострові мережу будівельних гіпермаркетів «Новацентр».

За даними ЄДРЮЛ, які наводить російський «Интерфакс», керівником тимчасової адміністрації в АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» ще 20 жовтня було призначено колишнього директора брянського АТ «Вуглегірськ-Цемент» Олексія Дранного, керівником тимчасової адміністрації в ТОВ «Новацентр К» 18 жовтня призначено голову севастопольського відділення «Опоры России» та директора сімферопольського ТОВ «Будцентр» Олександра Романенка.

Крим.Реалії намагалися зв’язатися з дирекцією «Новацентр К» за контактами, вказаними на сайті, але відповіді наразі не отримали. У випадку, якщо представники згаданих у матеріалі компаній захочуть викласти свою точку зору про «націоналізацію», що проводиться в Криму, редакція надасть таку можливість.

У переліку об’єктів, озвученому Костянтиновим, є об’єкт, про який не згадував Сергій Аксьонов. Це Альмінський комбінат будматеріалів у Бахчисараї, який, за даними Константинова, належить українському бізнесменові Сергію Таруті.

Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній звертає увагу на те, що більшість підприємств, які «націоналізують» в Криму, або виробляють, або продають будівельні матеріали. І те, що на чолі цього процесу стоїть «заслужений будівельник України» і творець будівельної компанії «Консоль» Володимир Константинов – не збіг.

Тарас Загородній


Тарас Загородній

Я не здивований інтересом пана Константинова саме до підприємств, що стосуються виробництва будівельних матеріалів, бо впевнений, що він про це давно знав

«Я не здивований інтересом пана Константинова саме до підприємств, що стосуються виробництва будівельних матеріалів, бо впевнений, що він про це давно знав. І не виключено, що він особисто допоміг тому, щоб вони були «націоналізовані», – каже Загородній. Також, за його словами, є ймовірне пояснення і того, що в короткому списку «націоналізації» є дві компанії, які раніше були пов’язані з Давидом Жванією.

«Це вже звичайна історія пострадянського бізнесу. Оскільки немає стабільних прав власності, власник, який гине і не може захистити свої активи, їх просто розривають конкуренти цілком рейдерським способом», – каже Загородній.

Спікер російського парламенту окупованого Криму Володимир Константинов


Спікер російського парламенту окупованого Криму Володимир Константинов

На думку адвоката Миколи Полозова, законним власникам майна, що вилучається, навіть у нинішній ситуації необхідно фіксувати порушення права на приватну власність, у тому числі через рішення місцевих і російських судів.

«У низці випадків необхідно використовувати інструменти захисту, які надає законодавство на територіальному рівні. А в цьому випадку Росія поширює своє законодавство на окуповану територію. Проходити інстанції потрібно, збирати докази потрібно. Уся ця націоналізація ненадовго. Надалі, під час реституції, докази того, що власник боровся за своє майно, будуть корисні», – каже Полозов.

Анастасія Калініна, юристка громадської організації «КримSOS», у коментарі для Крим.Реалії звертає увагу на те, що з погляду українського законодавства будь-які рішення чи акти російської влади Криму юридично нікчемні.

«Фактично, це ситуація, схожа на заборону на володіння землі іноземцями в так званих прикордонних регіонах. Такі дії в рамках українського законодавства не мають чинності. Також відповідно до міжнародного гуманітарного права (зокрема, IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року), захоплення чи знищення власності протилежної сторони, невиправдане невідкладною військовою необхідністю, є воєнним злочином. Це стосується як державної, так і приватної власності на окупованій території», – каже правозахисниця та рекомендує громадянам України, чиє майно було незаконно вилучене, звертатися до прокуратури України для фіксації воєнного злочину.