«План Б», щоб обійти угорське вето: як ЄС планує продовжувати санкції проти Росії
Розширення санкцій проти Росії стало одним із найгостріших питань для Європейського союзу, особливо цього року. А те, що Угорщина протистояла цим санкціям, змушує чиновників у Брюсселі хвилюватися: чого очікувати під час наступного продовження в липні?
То чи може ЄС продовжити санкції проти Росії, попри шантаж Угорщини?
Чи спокуситься Європа на скорочення санкцій?
Такі продовження санкцій відбуваються кожні шість місяців. Їх поділяють на дві групи: секторальні санкції, як-от заборона на імпорт різних російських товарів, і санкційні списки, що передбачають заборону на видачу віз і заморожування активів понад 2500 російських осіб і компаній.
Секторальні санкції зазвичай поновлюють у січні та липні, а списки – у березні та вересні. Усього це чотири рішення на календарний рік, і всі вони повинні бути ухвалені одноголосно 27 країнами-членами ЄС.
Як у січні, так і в березні Угорщина, яка тривалий час критикувала санкції ЄС проти Кремля, починала розмови про своє вето. Зрештою Будапешт дав зелене світло, але не без певних поступок з боку Брюсселю.
Представники ЄС у Брюсселі розповіли журналісту Радіо Свобода, що вже є занепокоєння щодо майбутнього розширення секторальних санкцій у липні – і того, що може вимагати Будапешт.
Питання ускладнюється ширшою розмовою про політику санкцій Заходу щодо Москви та поточні переговори про припинення вогню між Росією, Україною та Сполученими Штатами.
Пом’якшення санкцій у тій чи іншій формі висували перед Кремлем як потенційний «пряник» – принаймні з боку Вашингтону. Хоча європейці, які не беруть участі в переговорах, поки що відкинули цю ідею.
Питання в тому, чи такі дискусії ще триватимуть улітку.
«Три місяці – це ціле життя в політиці, і до того часу [президент США Дональд] Трамп може втомитися від Росії та натомість посилювати санкції», – розповів один чиновник ЄС, з яким спілкувався журналіст Радіо Свобода. Хоча водночас співрозмовник визнав, що в інших країн ЄС може виникнути спокуса скоротити масштаби [санкцій].
За словами дипломатів, постійна загроза трансатлантичної торговельної війни, що вдарить по економіках країн ЄС, може знову спричинити заклики до пом’якшення санкцій щодо російського газу, алюмінію, сталі і ширшої торгівлі з Москвою.
Який запасний план Європи щодо санкцій?
Щоб обійти потенційне вето Угорщини цього літа або запобігти тому, щоб інші країни-члени ЄС могли вибірково усувати певні деталі з санкційної політики, найвидатніші юристи в Брюсселі зараз вивчають юридичні тексти, щоб розробити «план Б». Це потрібно на випадок, якщо «план А» – «чисте» продовження санкцій – виявиться неможливим у липні.
І могли б знайти таке рішення.
Цю ідею вже висловлювали, коли в розпалі був процес оновлення санкційних списків у березні. Його досі не перевірили, тож сумнівно, чи він цілком законний.
Це теж складно, принаймні для тих, хто не входить до «брюссельської бульбашки».
Але виглядає це так: санкції ЄС складаються з двох юридичних документів – рішення та регламенту. Їхні тексти по суті ідентичні й функціонують разом; держави-члени погоджуються та ухвалюють рішення, яке потім втілюється як регламент.
Регламент належить продовжувати кожні шість місяців одноголосно, а рішення – ні. Фактично рішення залишається в силі, якщо уповноважена більшість не проголосує за його скасування.
Це означатиме, що санкції можуть залишатися в силі без потреби в офіційному продовженні. Такий крок унеможливить для Угорщини «шантаж» решти групи.
За словами дипломатів, з якими спілкувався журналіст Радіо Свобода, це крайній запасний варіант – і тимчасовий.
Угорщина та потенційно інші, ймовірно, подадуть на ЄС до суду через це, оскільки такий підхід буде безпрецедентним. Як сказав один дипломат:
«Це відбувалося на дуже хиткій юридичній основі, оскільки ми завжди використовували одностайність для продовження санкцій – саме так це завжди працювало».
Але в розробці є й інші запасні плани. Можливо, найбільш очевидним є те, що Європейська комісія запропонує додаткові санкції в найближчі тижні. Це стане сімнадцятим пакетом санкцій із моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Але хитрість у тому, що ці нові санкції насправді не будуть ухвалені. Натомість відбуватимуться торги в обмін на те, що Угорщина погодиться на продовження загальних санкцій.
У цьому сценарії Будапешт міг би претендувати на перемогу в тому, що нові санкції не ухвалять, а чинні триватимуть до кінця року.
Інший можливий шлях – дозволити скасувати дію санкцій, але компенсувати це підвищенням мит для Росії в усіх еквівалентних секторах економіки. Таке рішення не вимагає одностайності, тому може бути успішним. Але що блок робитиме, наприклад, з усіма експортними обмеженнями, які він уже наклав на Росію?
Один із варіантів – дозволити закінчити термін дії санкцій ЄС, але повторити ті самі заходи на національному рівні. Однак далеко не всі країни-члени мають національне законодавство про санкції і натомість покладаються на європейську структуру. Як наслідок, впровадження дуже скоро стане неоднорідним і непослідовним у всьому блоці.
Існує ще одна потенційна дилема. Крім продовження санкцій, більшість країн-членів ЄС хочуть, щоб блок почав переговори з Україною про вступ не пізніше червня.
Це означає, що потрібно буде подолати ще потенційне вето Угорщини приблизно одночасно із санкційним.
Цілком можливо, що деякі заморожені кошти ЄС, які раніше ну біли надані Будапешту через занепокоєння верховенством права, доведеться надати, щоб вирішити дві проблеми.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.