Податковий обмін між країнами: що це означає для українських біженців?

Автоматичний обмін податковими даними між Україною і понад ста країнами світу запровадили цієї осені. Стартувала процедура 30 вересня, і стосується вона тих держав, які є частиною міжнародного глобального руху, так званого стандарту CRS, що переслідує мету забезпечити прозоре міжнародне податкове середовище. А це означає, що відтепер щороку як українські, так і закордонні фіскальні служби отримуватимуть дані про доходи й іноземні рахунки своїх резидентів.

Чому ці нововведення можуть торкнутися мільйонів українців, які знайшли прихисток за кордоном? Як визначити податкове резидентство? Коли і які наслідки можуть бути для біженців? Відповіді на ці питання зібрав проєкт Радіо Свобода «Ти як?».

Обмін податковими даними: що це означає?

Common Reporting Standard (загальний стандарт автоматичного обміну інформацією) – або скорочено CRS – передбачає щорічний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін даними, зазначається на сайті Міністерства фінансів України. Його ухвалила Рада Організації економічного співробітництва та розвитку 15 липня 2014 року.

Український уряд надіслав лист до Секретаріату OECP з наміром приєднатися до Багатосторонньої угоди та впровадити автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки в серпні 2021 року.

Майже через півтора року Верховна Рада ухвалила закон про передачу таких даних. Впроваджувати в українську практику СRS допомагав Глобальний форум з питань прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та Програма Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні. Метою глобального руху є забезпечення більш прозорого податкового середовища, впровадження міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією.

У Мінфіні пояснюють цей крок як частину зобов’язань України у процесі інтеграції до Європейського Союзу. Також такий обмін допоможе підвищити прозорість фінансових операцій, боротися з ухиленням від сплати податків, кажуть у профільному міністерстві.

Це означає, що відтепер щороку українська податкова отримуватиме масив даних про фінансові рахунки своїх податкових резидентів, які ведуть фінансові установи (банки, страхові та інвестиційні компанії) з-за кордону. Взамін таку інформацію Україна надаватиме і державам-партнерам про їхніх резидентів.

Станом на січень 2024-го року близько 110 держав, серед яких і всі країни-члени ЄС, є учасниками багатосторонньої угоди про обмін податковими даними. І в цих країнах прихисток знайшли мільйони українців, які рятувалися від російської агресії.

Які дані передаватимуть?

– ім’я, прізвище власника банківського рахунку;

– його адреса;

– податкове резидентство;

– податковий номер;

– дата і місце народження;

– дані про фінансову установу, в якій відкритий рахунок;

– залишок на рахунку (сума коштів станом на кінець звітного періоду, загальна сума дивідендів, процентів або інших доходів).

Перший обмін вже відбувся

Перший період обміну даних між фіскальними службами різних країн стався 30 вересня 2024 року. Тож українська податкова отримала всю інформацію про нові відкриті рахунки за кордоном своїх резидентів, а саме – з 1 липня по 31 грудня 2023 року. Тобто, якщо біженець відкрив новий рахунок у країні в зазначений термін, то його дані вже могли потрапити в обмін.

А також під обмін фінансових даних потрапили й ті громадяни, які відкривали рахунки й раніше цього періоду, але тут йдеться саме про власників рахунків від мільйона доларів.

Партнер консалтингової компанії ЕBS Єгор Сініцин розповідає, що обмін даними між податковими – не нова процедура:

«СRS – це, по-суті, тільки механізм для виявлення інформації. Тут важливо розуміти, що це – не єдиний можливий механізм виявлення, обмін інформацією існував й раніше. Українська податкова, якщо кого у чомусь підозрювала, вона писала запит в іншу країну. Просто це складна процедурна історія, відповіді на такі запити можна отримувати по пів року, а можна і не отримати взагалі нічого».

Наприклад, українська податкова могла надіслати запит у Польщу, щоб дізнатися інформацію про доходи певної особи. Польська податкова його розглядала і, якщо вважала людину своїм резидентом, то не надавала даних, якщо ж фінустанова ідентифікувала людину як українського резидента, то надавала. Такий обмін міг тривати місяці. Зараз же ця процедура стала автоматичною – в разі виявлення у особи резидентства іншої країни. Далі всі ці дані опрацьовують податківці і, якщо до особи виникають запитання, вони можуть проводити перевірку.

У випадку, якщо біженець відкрив рахунок за кордоном після вказаного терміну, а саме – 31 грудня 2023 року, а іноземна податкова визначить, що він є резидентом України, його дані про доходи українська податкова автоматично отримає у вересні 2025 року, розповідає консультантка Київського центру підтримки розвитку бізнесу Олександра Томашевська. І тут вже будуть враховувати не лише власників мільйона доларів на вашому рахунку.

«В нашому законі («Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» №2970-ІX від 20 березня 2023 року – ред.) написано, що обмін даними передбачає розшифровку видів доходів, не кожну суму. Якщо мені поповнював карту чоловік, це не факт, що це – мій дохід. У цьому процесі обміну дуже багато запитань і мало відповідей. Тому що інформація, яку повинен надати банк податковій, яка пізніше передасть податковій іншої країни, вона повинна бути в розрізі доходів. Але надходження на карту, це ніби як інші надходження. Воно не є доходом громадянина, це просто рух коштів. Якщо ця інформація навіть і пройде обмін, податкова може прислати запит і скаже: «А що це взагалі у вас таке було, надайте пояснення», – каже Олександра Томашевська.

Визначення податкового резидентства

Експерти, з якими поспілкувався проєкт «Ти як?», розповідають, що визначальним фактором у передачі даними між різними податковими є резидентство людини. Але у визначенні його є чимало нюансів.

Податкові резиденти – це особи, які, за законодавством держави, мають сплачувати податки в країні на підставі місця постійного проживання, перебування, реєстрації, отримання доходів чи інших критеріїв. Наявність українського паспорта ще не означає, що ви є резидентом України. Або ж якщо у вас відкриті рахунки в польському чи німецькому банку, це не підтверджує факту вашого резидентства цих країн.

Серед головних факторів визначення – проживання в країні понад 183 дні впродовж календарного року або місце перебування життєвих інтересів. Більшість громадян України, які отримали тимчасовий прихисток в іноземних країнах, перебувають там понад пів року (більше 183 днів).

Єгор Сініцин каже, що, ймовірно, українська податкова буде продовжувати вважати громадян України своїми резидентами, бо вона має тільки їхні українські податкові коди і не знає про іноземні, попри те, що вони вже тривалий час проживають за кордоном:
«Якщо заглиблюватися в положення Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, то, скоріш за все, у більшості біженців будуть підстави, щоб вважати себе резидентами інших країн. До чого це може призвести? До того, що українська податкова може спробувати давати якісь запити на інформацію, проводити якусь перевірку для того, щоб ідентифікувати і оподаткувати відповідно щось в Україні».

У випадку біженців визначальним критерієм для визначення податкового резидентства є центр життєвих інтересів, йдеться на сайті Офісу омбудсмана України. Це може бути місце постійного проживання членів сім’ї, власна нерухомість, відвідування дітьми шкіл чи садочків.

Олександра Томашевська зазначає, що фінансові установи можуть самостійно запитати у свого клієнта його резидентство через анкети.

«Українські банки, я вважаю, будуть надавати своїм клієнтам анкети, в яких буде вимога вказати податкове резидентство іншої країни, місце постійного проживання в тій країні, тобто надати банку актуальну інформацію про наявність іншого податкового резидентства. І тоді банки, зібравши цю інформацію, включать ці дані для обміну.

І, відповідно, така ж історія повинна відбутися в іноземних банках. Якщо український біженець має рахунок в банку Німеччини, Польщі, Франції, банк цієї країни запитає: «Чи є ви також податковим резидентом України? Дайте інформацію про свій податковий номер». Тоді є підстава іноземного банку направити інформацію до податкових органів своєї країни, яка вже в автоматичному порядку обміняється з українською податковою», – розповідає Томашевська.

Форма цієї анкети називається CRS-1. Вона затверджена Мінфіном і оприлюднена на сайті Державної податкової служби України. Саме у ній є питання про резидентство і податкові номери інших країн. Штраф за подання завідомо неправдивих даних – 800 тисяч гривень, зазначається у документі.

Олександра Томашевська каже, що для більшості біженців складно самостійно розібратися із питанням податкового резидентства, тож прочерк у цій клітинці не завжди означає, що людина цілеспрямовано намагалася сказати неправду. На думку експертки, українська податкова не буде проводити розслідування щодо кожної конкретної особи.

Серед зачіпок, які можуть привернути до біженців увагу банку, на думку партнера консалтингової компанії ЕBS Єгора Сініцина, може бути український номер телефону, е-mail, місце проживання, зареєстроване в Україні, адреса кореспонденції. Також Сініцин припускає, що Україна може отримати інформацію про своїх резидентів за весь 2023 рік, а не лише за друге півріччя. Оскільки такий обмін даними між різними податковими уже існував до цього і навряд чи хтось буде розділяти цю інформацію на окремі періоди для України, каже Єгор Сініцин.

Що може чекати українських біженців?

Розглянемо конкретні кейси обміну інформацією між податковими, які можуть стосуватися українців – воєнних біженців.

Ситуація 1.

Українець перебуває у Польщі, знайшов там роботу, офіційно отримує зарплату від місцевої компанії і сплачує податки цій країні. Що буде, якщо українська податкова отримає дані про його доходи за кордоном?

Партнер консалтингової компанії ЕBS Єгор Сініцин розповідає, навіть якщо людина вкаже, що залишається українським резидентом, шансів оподаткувати такий дохід в української податкової дуже мало:

«Якщо це, умовно, наймані працівники, які переїхали в 2022-2023 році, просто буде обмін інформацією, розкриють їхню іноземну зарплату. Якщо вони там працюють офіційно, вони там сплачують податки, вони там і мають сплачувати податки. Максимум, що може бути, це затяжна комунікація з податковою, з якимось додатковими документами. Тут точно треба виконувати всі процедури в країні, де вони перебувають, тобто контактувати з локальними консультантами, якщо треба подавати декларацію локальну, відповідно, кожного разу приймаючи рішення – чи є ви податковим резидентом чи ще ні, чи все ж таки ви тимчасово переміщена особа на час війни».

Ситуація 2

Українець знайшов прихисток у Німеччині, але отримує українську пенсію або ж мінімальну заробітну плату. До прикладу, дистанційно викладає для школярів і сплачує із зарплатні податки в бюджет України. Що буде, якщо Німеччина визначить таку особу своїм резидентом? Чи може вона втратити соціальну допомогу в іноземній державі?

Олександра Томашевська каже, перш за все, варто поцікавитися у країні, де зараз перебуває біженець, про доходи, які підпадають під оподаткування:

«Я нещодавно дивилася Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування Україна-Канада. І там написано, що пенсії оподатковуються виключно в країні, де вони виплачуються. Я думаю, що якщо підняти Конвенцію з Німеччиною, то буде, наприклад, така сама норма. Чому я кажу, що завжди треба дивитися на конкретну справу, тому що пенсія може бути 40 євро, а може бути 400 євро. Є різні пенсії, є різні норми. Наприклад, може бути, що оподаткування не буде, але німці мають право скасувати якісь пільги і виплати».

Єгор Сініцин додає:

«З точки зору оподаткування, дохід в умовні 300-500 євро може не зацікавити умовну німецьку податкову. Навіть якщо він їх зацікавить, там, швидше за все, буде якась неоподатковувана сума. Болюча історія може бути з будь-яким доходом в Україні, якщо люди отримують соціальну допомогу від держави, де вони перебувають. Це бюджетні кошти, і держави, зокрема Євросоюзу, дуже чутливо ставляться до витрачання бюджетних коштів. Щоб податись на таку соціальну підтримку, ти заповнюєш певну анкету або форму, де вказано, що в тебе немає доходу. Відповідно – є ризик відповідальності. З державними органами Євросоюзу точно не варто жартувати, тому що там йде мова і депортації, і забороненого в’їзд, і все, що зазвичай».

Ситуація 3

Людина перебуває, до прикладу, у Польщі, але зареєстрована ФОПом в Україні, працює дистанційно на українську компанію і отримує кошти як фізична особа-підприємець. Що буде, якщо цією інформацією обміняються податкові?

За словами експертів, реєстрація ФОПа в Україні – один з критеріїв, який може визначати центр життєвих інтересів людини, незважаючи на те, що вона зараз живе в іншій країні. А обіг коштів на ФОПівському рахунку вважається доходом. Попри те, що біженець може сплачувати податки в Україні, на них також може також претендувати й іноземна держава. А саме – в іноземній державі українцеві доведеться заплатити податкову різницю, якщо в країні перебування вища ставка податків.

«Багато ФОПів, які сидять зараз за кордоном, продовжують працювати як ФОП і думають, що про їхній заробіток іноземна країна не дізнається. Це не так, вона дізнається, просто трошки пізніше. І, знову-таки, за умови, якщо український банк, в якому відкритий підприємницький рахунок, буде вас ідентифікувати як польського, наприклад, словацького, іспанського, німецького резидента», – каже Єгор Сініцин. Звісно, за словами експерта, можна не повідомляти фінустанові про роботу на українську компанію, перебуваючи, умовно, в Польщі, але це вже буде вважатися ухиленням від сплати податків.

Консультантка Київського центру підтримки розвитку бізнесу Олександра Томашевська розповідає, чимало українців закривають свої ФОПи і реєструються як самозайняті працівники (аналог ФОПа в Україні) в тій країні, де тимчасово проживають. Вони продовжують працювати на українську компанію, але отримують дохід на рахунок іноземного банку і сплачують в цій країні податки, а не в Україні.

«Якщо людина – ФОП в Україні, вона винна податки з усіх доходів світових і в цій країні, де вона також проживає. Тут загальне правило таке – або туди, або назад, або українська ФОП, або ФОП європейська. І не робити цих конфліктів інтересів. Тема податків немає давності як такої, через два-три роки може вилізти будь-який факт, що ви проживали в Польщі чи в Україні. Якщо будь-яка країна якось отримає інформацію, вам перерахують всі податки за минулі роки. Немає такого, що рік закінчився – вам пощастило. Я знаю країни, в яких може бути і шість років, і сім років давності, а вони можуть зробити перерахунок за декілька років».

У підсумку, експерти радять біженцям вже визначатися із своїм податковим резиденством, щоб не втратити соцвиплат, дізнатися інформацію про доходи, які оподатковуються у країні, де особа знайшла прихисток.

Якщо громадянин України вирішує тимчасово стати резидентом Польщі, Німеччини чи будь-якої іншої країни, тоді йому варто там подавати декларації, сплачувати податки в країні перебування і збирати про це довідки. Якщо ж українська податкова матиме потім до біженця запитання, їй можна буде надати ці документи – і жодні обміни інформацією не будуть страшними, твердять експерти.