«Пошти, магазини, банки, АЗС»: який російський бізнес працює в окупації на півдні
Чи заходять російські бізнес-структури на тимчасово окуповані території півдня України? Що вони намагаються привласнити й на чому заробити? Яке майбутнє чекатиме російський бізнес в окупованих районах півдня? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- З початком повномасштабного вторгнення Росія намагається закріпитися на тимчасово окупованих територіях сходу та півдня України. Окупаційна влада запровадила в обіг рубль, змушує місцеві підприємства відкривати рахунки в російських банках та сплачувати податки до російського бюджету. Російські військові змушують українських підприємців працювати за російським законодавством. Про все це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
- За даними відомства, перший заступник глави адміністрації російського президента Путіна Сергій Кирієнко під час перебування в Донецьку обговорив створення і подальшу діяльність «військово-цивільних адміністрацій» РФ на окупованих територіях, зокрема впровадження системи ліцензування українських підприємців для торгівлі з російськими. Проте спроби окупантів «перезапустити» місцевий бізнес наражаються на спротив значної частини місцевого населення, стверджують в українській розвідці.
- Про проблеми з запуском підприємств повідомляють і представники окупаційних сил. Зокрема, так званий міністр промисловості та торгівлі в окупаційному уряді Херсонщини Іван Сафронов 28 червня цього року на російському форумі у Москві розповідав, що зараз на окупованій частині Херсонщини налічується 110 промислових підприємств. В тому числі 30 – у переробній галузі. Багато підприємств простоюють, зізнається окупаційний чиновник. В тому числі через те, що немає керівництва. Також в окупантів в планах запустити за три роки 25 підприємств зі 110.
- Раніше окупаційна адміністрація Херсонської області повідомляла, що після 30 червня 2023 року на захопленій частині регіону заборонять діяльність підприємців, які не пройшли перереєстрацію за російським законодавством.
«Абсолютний хаос 1990-х років»
Журналіст «Центру журналістських розслідувань» з Каховки Олег Батурін розповів «Новинам Приазов’я», що на окупованій частині Херсонщини, станом на сьогодні, не спостерігається відкриття великих торговельних мереж чи відомих компаній.
Торговельний бізнес дуже хаотичний і дуже-дуже сильно нагадує те, що відбувалося наприкінці 1980-х – початку 1990-х років минулого сторіччя
«Те, що відбувається в цій сфері на окупованій частині, нагадує те, що було на окупованих частинах Донецької, Луганської областей, коли заходили якісь маргінальні бізнес-групи. Це видно по тих банківських структурах, м’яко кажучи, дуже маргінальних, які працюють на Херсонщині. Так само торговельні мережі. Взагалі торговельний бізнес дуже хаотичний і дуже-дуже сильно нагадує те, що відбувалося наприкінці 1980-х – початку 1990-х років минулого сторіччя, коли панував такий хаос абсолютний. Тобто окупанти відкинули все це до рівня 35-річної давнини», – зазначив Батурін.
За словами журналіста, одним із російських підприємств, яке працює на окупованій частині Херсонщини, є так звана «Почта Херсон» (рос.). Цю, створену російськими загарбниками установу, очолює Віктор Фірман, який керував Херсонською філією «Укрпошти», додав Батурін. Головне слідче управління Нацполіції минулого року оголосило Фірману підозру у колабораційній діяльності.
«Керівники з Криму та «ДНР»
Батурін зазначив, що здебільшого на тимчасово окупованих територіях керівниками підприємств призначають людей з Криму та окупованих районів Донецької й Луганської областей.
Це такі фірми, які були спеціально створені, щоб заходити на привласненні українські підприємства
«Є випадки, коли доволі відомі компанії з міста Каховка – це «Чумак», ТОВ «Тройка», яка виробляє мінеральну воду, це вже захоплене підприємство працює і випускає воду. Вони там поставили керівниками представників кримської компанії, які мають стосунок до так званої «ДНР» (незаконне збройне угруповання – ред.). Тобто це такі вихідці з донецького та кримського регіонів. І це такі фірми, які були спеціально створені, щоб заходити на привласненні українські підприємства. Але не все в них виходить», – розповів журналіст.
За його словами, є випадки, коли після привласнення українських підприємств окупантам так і не вдалося запустити виробництво.
Бердянськ: «локальні бренди»
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів «Новинам Приазовʼя», що у Бердянську відкрились нові локальні бренди, які не перейшли з Росії, а були створені на тимчасово окупованій території.
«Якщо ми візьмемо до прикладу зв’язок – інтернет, комунікаційну сферу, місцевих провайдерів під’єднали до магістралі інтернету з Криму. Заїжджих у нас не з’явилося. Мобільний зв’язок – це якісь оператори, які, я так розумію, не працюють навіть в Росії. Це як починалося в Донецькій, Луганській областях, де був їхній оператор «Фенікс», такі незрозумілі оператори, які не можуть з Росії поповнити рахунок, оскільки в Росії вони не працюють як внутрішні оператори», – каже він.
Дудукалов також повідомив, що у Бердянську зараз в будівлях українських супермаркетів працюють такі мережі магазинів, як «Мера», «Грація», «Дзеркальний», «Улей» та «Пакет».
«В захоплених супермаркетах АТБ з’явилася так звана мережа «Мера». Взагалі мені невідоме її походження, але я так розумію, що на окупованих територіях доволі розвинена ця мережа. Саме в Бердянську були мережеві магазини «Грація», власниками яких були маріупольці. Цей бізнес залишився, тому що залишилися маріупольці. І, крім того, у нас також є супермаркет «Дзеркальний», який теж належить маріупольцям. Тобто частково бізнес і частково сфера послуг залишилася за мешканцями окупованої території», – розповів він.
«Валютний бізнес»
Заступник голови Бердянської райради зазначив, що однією з найактивніших бізнес-сфер на окупованій території є обмін валют.
Обмін валют є дуже популярним, тому що у людей досі ходить гривня
«Це переведення безготівкових грошей в готівку. І там курс відрізняється трошки від російського і відрізняється від українського. Тобто там долар коштує в гривнях дорожче, ніж на підконтрольній Україні території. Це недивно, звичайно, що там долар за замовчуванням буде дорожче, але відчутно, що там прямо це показник своєрідний стану економіки й стану фінансів. Якщо долар дорожчий, то там все дуже погано. Неймовірна кількість охочих поміняти гроші на готівку, на безготівку. Це послуга №2 після перевезень. Обмін валют є дуже популярним, тому що у людей досі ходить гривня, у людей досі гривня йде на картку, і вони її намагаються перевести в готівку, купити, відповідно, рублі, щоб там можна було якось жити», – каже Дудукалов.
Мелітополь «підприємства очолюють люди з РФ»
Про те, як працюють підприємства в умовах окупації у Мелітополі Запорізької області, хто їх контролює і чи приходить на захоплені території російський бізнес, «Новинам Приазов’я» розповів директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов. Він зазначив, що більшість підприємств міста перейшли до рук нових власників, серед яких є і громадяни Російської Федерації.
Громадяни РФ приїжджають на окуповані території й просто запрошуються на очолювання того чи іншого бізнесу
«Відбувся перерозподіл бізнес-інтересів за сприянням окупаційної влади. Так, наприклад, товариство «Мелітопольбуд» на сьогодні очолює Летов Сергій Сергійович, який зареєстрований в Курській області, в місті Курськ. І таких прикладів достатньо багато, коли громадяни РФ приїжджають на окуповані території й просто запрошуються на очолювання того чи іншого бізнесу. Ми розуміємо, що ця ситуація достатньо прогнозована і вона відбувалася у свій час у Донецький, Луганській областях, в окупованому Криму. Тобто таким чином нова влада робила просто перерозподіл бізнес-інтересів і заводила на себе всі варіації, пов’язані із власними заробітками», – пояснив він.
«Виводять гроші через банки»
Щодо конкретних підприємств, які почали роботу на території Мелітополя, то, за словами Орлова, відкрились в першу чергу життєво необхідні структури, і насамперед банківські.
«Наразі ми знаємо, що в Мелітополь зайшли «МРБ» – це міжнародні розрахунки. «ЦМРБанк» – центр міжнародних розрахунків і «Промсвязьбанк» (ПСБ). Треба звернути одразу увагу, що ці банки дозволяють робити міжнародні розрахунки, тобто дозволяють виводити ті кошти, які там знаходяться, виводити за межі Запорізького регіону в цілому, за межі окупованих територій. Це, звісно, дуже вигідно, тому що на цих територіях просто заробляють таким чином», – розповів він.
«Швидкий заробіток»
Загалом у Мелітополі не спостерігається приходу великого російського бізнесу. Якщо й можна вести мову про підприємництво зараз, то це переважно малий бізнес, додав Орлов. Зокрема, це салони краси та зв’язку, які представляють певних мобільних операторів, мережеві поштові пункти.
Експерт вважає, що так званий російський бізнес на території Мелітополя не має перспектив. В першу чергу через ситуацію з безпекою, зазначив він.
Вони розраховують на швидкий заробіток на цих територіях через привласнення бізнесів
«Більшою мірою гроші, які потрапляють до цих бізнесменів через окуповані території, не затримуються. Вони виводять гроші з цієї території. Це нам прямо каже про те, що ці бізнеси не почуваються в безпеці. Вони розраховують на швидкий заробіток на цих територіях через привласнення бізнесів або через нові ринки, що в принципі теж зрозуміло. Але у більшості більш-менш вдалий бізнес, він буде виїжджати звідти. Хоча б на територію окупованого Криму або далі, до РФ», – переконаний Орлов.
«Великі ризики»
Політичний експерт, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що на тимчасово окупованих територіях України зараз можуть працювати дочірні структури великих російських підприємств та українські бізнеси, перереєстровані за російським законодавством.
Разом з цим він зазначив, що системний та великий бізнес не заходить на тимчасово окуповані території через високі ризики.
Це бізнес, який пов’язаний з обслуговуванням російської військової інфраструктури
«Ну звичайно, що ніякого системного бізнесу там і не буде, оскільки це дуже ризиковано. Або це бізнес, який пов’язаний з обслуговуванням російської військової інфраструктури, оце можливо. Дрібний бізнес навряд там існує, бо там невигідно заходити. Зазвичай якийсь малий бізнес працює на цих територіях – ресторани чи кафе», – вважає експерт.
За його словами, попит на відкриття певних підприємств в окупації створюють російські військові, які там перебувають.
«Якщо вони знаходяться в тилу, вони все одно там ходять по магазинах, користуються ресторанами, кафе чи іншими речами, все одно вони створюють якийсь попит. І в будь-якому разі навколо цього вибудовується інфраструктура, яка їх і обслуговує. Якщо йдеться про забезпечення житлом, вони експлуатують ті квартири, які залишилися від людей, які виїхали. Ну якщо вони там живуть, їх же треба обслуговувати. А це вже забезпечує безпосередньо бізнес, який там відкриває магазини, й ці люди, у яких є гроші, просто ідуть і створюють отакі більш-менш робочі місця, які дозволяють цьому бізнесу існувати», – пояснив Загородній.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, включно із Запорізькою, які були лише частково окуповані.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Влада Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 511 і поранення 17 206 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 27 серпня 2023-го.
Україна стверджує, що станом на ранок 9 серпня 2023 року внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів: 503 дитини загинули та понад 1117 отримали поранення різного ступеня тяжкості.