«Потрібно перерізати обхідні шляхи, які використовує Росія». Що може «економічний Рамштайн»?
У Великій Британії для підтримки України пропонують провести «економічний Рамштайн». На необхідності його проведення наголосила у твітері депутатка британського парламенту від Консервативної партії Алісія Кернс.
«Нам не вдалося належним чином фінансово задушити військову машину Путіна, і ми повинні завадити йому фінансувати свої атаки на мирних жителів. Ми можемо зробити це, лише якщо мобілізуємося уряди для координації економічної та військової діяльності», – зазначила вона.
Чи реально «задушити військову машину Путіна» і як, з економічної точки зору?
Ось що про це сказав в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Павло Шеремета, економіст, міністр економічного розвитку і торгівлі України (у 2014 році).
– Залежить від того, про який рівень озброєнь ми говоримо чи про який рівень промисловості ми говоримо. Якщо ми говоримо про складні високотехнічні озброєння і, відповідно, високотехнічну промисловість, то вона багато в чому є паралізована через те, що росіяни можуть імпортувати складні мікропроцесори чи інші продукти, як мінімум, не можуть це зробити легально. Вона (Росія – ред.), звичайно, знаходить різноманітні шляхи через інші країни напівдружні чи дружні.
У той же час, коли мова йде про озброєння (це просто металургія, грубо кажучи, це просто метал, старі танки, реновація їх), то Росія може це робити сама, у неї достатньо руди, у неї достатньо цих танків на різних пам’ятниках чи ще десь, десь на полігонах стоїть, для того, щоб якимось чином якусь кількість відновити.
– А що можуть запропонувати на такому «економічному Рамштайні»? Яким він мав би бути? І за участю яких країн, на вашу думку?
– Давайте перш за все щодо того, яких країн. Це мова йде про розвинутий цивілізований світ. Там немає поки що інших варіантів. Тому що так званий Глобальний Південь не приєднується поки що до санкцій. І, напевне, на цьому «економічному Рамштайні» і не приєднається.
Низка іноземних банків продовжує працювати в Росії. Російські банки продовжують фінансувати закупівлю глобальними трейдерами нафти
Що можна робити? Я думаю, що зараз головним чином потрібно перерізати ці обхідні шляхи, які Росія використовує в першу чергу, між іншим, навіть не стільки цих напівпровідників, чипів та інших подібних інформаційних технологій, скільки фінансових технологій. Тобто низка іноземних банків продовжує працювати в Росії. Російські банки продовжують фінансувати закупівлю західними трейдерами чи глобальними трейдерами нафти. При чому ті ж банки, які не мали цього робити. Наприклад, російський «Агробанк», який обіцяв (за інформацією журналу «Економіст»), що буде фінансувати тільки закупівлю зерна для країн, які розвиваються, власне кажучи, для того ж, самого Глобального Півдня. Його якраз і спіймали на тому, що він фінансував нових невідомих світових нафтотрейдерів, він фінансував закупівлю нафти. Якщо ці речі відомі «Економіст», то, напевне, ці речі відомі західним урядам. Відповідно, що далі продовжувати обрізати ось ці обхідні шляхи – це те, що повинен робити цей так званий «економічний Рамштайн».
Група відома «Макфола-Єрмака» підготувала другий, наступний список пропозицій щодо санкцій. Я думаю, що це потрібно робити. ЄС потрібно подумати над законодавством про країну-спонсора тероризму. Ну, і США в якийсь момент потрібно ухвалити рішення і назвати ці країни чи цю країну країною-спонсором тероризму. Тому що це тоді полегшує теж ухвалення багатьох інших фінансових і нефінансових санкцій.
– А за рахунок чого цей «економічний Рамштайн» міг би бути більш ефективним, ніж західні санкції?
– Так це ж про це. Я щойно подивився ще раз, що, власне, пропонує ця депутатка з британського парламенту. Це просто визнання, що санкції не працюють достатньо ефективно, їх треба посилювати. «Економічний Рамштайн» є для того, щоб зібрати експертів з цього приводу і запропонувати урядам, національним банкам, центральним банкам, міжнародним фінансовим організаціям, можливо, комплекс заходів, які вони можуть ввести.
Тому що сам «Рамштайн» не може цього зробити. Ми все-таки говоримо про частину світу, яка користується, яка поважає верховенство права. Відповідно, що ці речі потрібно робити абсолютно легально. А для цього це повинні робити відповідні інституції. Це є уряди держав, це є центральні банки країн, це є міжнародні фінансові організації.
– Пане Шеремета, за умов «ідеального шторму» скільки часу на те потрібно, щоб фінансово «обеззубити» Росію?
На цьому «економічному Рамштайні», вже якщо його збирати, то також потрібно подумати про конфіскацію щонайменше державних активів Росії
– Я хотів би, щоб це була справа тижнів. Але, швидше за все, це буде справа місяців. Я вірю, що це справа кількох місяців, а не багатьох місяців. Між іншим, тут же ж, я думаю, на цьому «економічному Рамштайні», вже якщо його збирати, то також потрібно подумати про конфіскацію щонайменше державних активів Росії. Я думаю, що ми все більше бачимо якраз, що це є спонсор тероризму. Наприклад, ось ця жахлива подія в Умані, обстріл багатоквартирного будинку з великою кількістю жертв, серед них велика кількість дітей. Я думаю, що тут зникають сумніви про природу цього агресора. Відповідно, що це повинно привести до рішень урядів, парламентів про конфіскацію державних активів Росії.
У квітні була рекордна допомога– 5,6 мільярда доларів
– А як щодо допомоги, яка могла би стабілізувати падіння рівня життя українців? Чому я згадую? Буквально сьогодні ми маємо дані від Світового банку про те, що майже кожен четвертий житель України перебуває за межею бідності. От у цьому аспекті могла би бути корисна економічна допомога, «економічний Рамштайн», наприклад?
– У цьому аспекті нам треба розуміти те, що, наприклад, в квітні була рекордна допомога, яка була виділена Україні – 5,6 мільярда доларів. Тобто це 1,6 мільярда від МВФ, кошти від ЄС – 1,5 мільярди, 1,2 мільярда від США і решта, десь близько одного мільярда – це Світовий банк. Це рекордні кошти за весь час війни.
Це перевищує «план Маршала» в 10-15 разів
Сподіватися на більшу допомогу, я думаю, є складно. Це, між іншим, набагато перевищує цей славнозвісний, легендарний «план Маршала». Набагато! Я рахую, що це десь в 10-15 разів перебільшує. Тобто нам не треба зараз просити про «план Маршала», тому що ми маємо допомогу, яка в 10-15 разів перебільшує цей план.
Що потрібно зараз для активізації економічного життя в Україні, там, де це можна робити? Україні потрібен свій «економічний Рамштайн», просто вирішити, чи ми все-таки за підприємництво і за економічну свободу, чи ні. Звичайно, з тими обмеженнями, які на нас накладає війна. Тому що, очевидно, під час війни не може бути повної розмови про повну економічну свободу.
Потрібно піднімати внутрішні резерви, які в України все ще є
Але ми бачимо стільки випадків непотрібного втручання держави, деяких державних органів. Давайте я тут буду точнішим. Я не хочу говорити зараз про всю державу, яка легендарно зараз захищається. Але деякі державні органи залишаються просто на старих якихось ленінських, комуністичних принципах, вважають, що підприємці – це погано. Це треба припинити. Я думаю, що з абсолютно очевидних міркувань. Потрібно цінувати вже ту допомогу, яка в України є. Просити більше, звичайно, але також розуміти, що потрібно піднімати внутрішні резерви, які в України все ще є.
– Пане Шеремета, а ось ця критика з боку МВФ щодо законопроєкту про повернення 30 тисяч доплат військовим. Там попереджають, що ставить під загрозу стійкість зовнішнього боргу, передбачає нові запозичення. Взагалі чи є тут рішення в економістів, враховуючи, що та рекордна міжнародна допомога, про яку ви згадуєте, ми її отримуємо, не може йти на фінансування військових питань, а тільки соціальних, а всі військові потреби Україна має покривати власними зусиллями? Чи є тут рішення в економістів, як бути?
– Я не можу виступати за всіх економістів. Чи є економічні рішення? Так, є, звичайно економічні рішення. Гідна виплата нашим військовим – це взагалі не повинно обговорюватися.
Про що турбується МВФ? Це не про гідну виплату нашим військовим. Він турбується про те, що дефіцит бюджету зростає достатньо серйозно. І ми знаємо в Україні, до чого це може призвести. Треба шукати заощадження в інших сферах.
Наприклад, я на днях прочитав, що ціна газу буде така сама, як вона була минулого року, а минулого року чи минулого сезону вона була така ж сама, як сезон чи два сезони назад, незважаючи на всю інфляцію. Я розумію, скажімо, підтримувати бідні сім’ї, я розумію, як ви кажете, підтримувати 25% людей, які перебувають за межею бідності. Їм точно треба давати субсидії на цей газ, щоб вони не замерзли взимку.
Але для чого мені чи, наприклад, таким, як я, фінансувати цей газ і субсидувати цей газ? Я можу і повинен заплатити за нього світову ціну. Я думаю, що є багато людей також в країні, які стоять на цій самій позиції. Тут вже робота Мінсоцполітики ідентифікувати і вичленити тих людей, які потребують субсидування. Навіть для них повинна бути світова ціна. Але їм потрібно надавати соціальну допомогу, щоб вони могли оплатити, компенсувати цю ціну. Всі інші повинні платити за електрику, за комунальні тарифи, за газ ціни, які країна платить на світовому ринку. Це нормально. І ми це можемо зробити.
Тобто я до того, що потрібно шукати заощадження в інших сферах, не у військовій. Тому що є прекрасна фраза, яку дуже часто повторюють, але її доведеться повторити: якщо ти не годуєш свою армію, доведеться годувати іншу!
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 12 квітня, що на зустрічі з представниками Світового банку у Вашингтоні обговорив роботу в рамках міжвідомчої платформи координації донорів України, відомої як «фінансовий Рамштайн».
Євросоюз наразі розробляє 11-й пакет санкцій проти Росії. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий пакет санкцій буде переважно спрямований на запобігання обходу чинних обмежень.
Європарламент та низка європейських держав уже визнали Росію державою-спонсором тероризму. У свою чергу, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій Російську Федерацію названо терористичним режимом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року найзапекліші бої російсько-української війни ідуть на Донбасі.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 574 і поранення 14 441 цивільного в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 23 квітня 2023-го.