«Повне безумство!» Що стоїть за ракетним ударом Росії по Південноукраїнській АЕС?
В Україні гостро відреагували на ракетний обстріл Росією Південноукраїнської АЕС в Миколаївській області – в ніч на 19 вересня російська ракета приземлилась з 300-х метрах від працюючих ядерних реакторів. Але яка мета Росії, коли вона вперше неприховано, зухвало б’є ракетою по атомній станції вглибині території України? Радіо Свобода розмовляло з ядерними експертами, щоби з’ясувати мотиви, якими керується Москва.
Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» повідомила, що російські війська у ніч на 19 вересня обстріляли Південноукраїнську АЕС. За повідомленням, «потужний вибух» стався всього за 300 метрів від реакторів, ударною хвилею пошкоджені будівлі АЕС, розбиті понад 100 вікон.
Внаслідок удару вимкнувся один із гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу. Крім того, вимкнулися три високовольтні лінії електропередачі.
Олексаднр Пелюк, речник Південноукраїнської АЕС (ПАЕС), сказав Радіо Свобода, що станція працює в штатному режимі. Жертв серед персоналу ПАЕС немає.
Власне, небезпека удару – в тому, що Південноукраїнський енергокомплекс – це дуже велике скупчення енергетичних об’єктів – не лише сама ПАЕС.
Є ядерна небезпека через потрапляння крилатої ракети в термооболонку реактора – бо оболонка реактора не розрахована на крилату ракету, яка несе багато вибухівки
«Є небезпека – ядерна небезпека – шляхом потрапляння крилатої ракети в термооболонку реактора – бо оболонка реактора не розрахована на крилату ракету, яка несе багато вибухівки, а може витримати лише падіння легкого літака», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода незалежна експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.
Вона каже, що поруч з трьома енергоблоками АЕС там ще і Ташлицька гідроакумулююча станція та Олександрівська гідроелектростанція, які становлять єдиний комплекс. Відповідно, є дамби і є водосховище.
«Отже, є небезпека і влучення ракети в дамбу, і що тоді буде з озерами-охолоджувачами для трьох енергоблоків АЕС? Якщо буде влучення в дамбу і буде витік води – то рівень води в озерах-охолоджувачах опуститься і не буде чим охолоджувати реактори, – каже Кошарна. – Так само якщо будуть зруйновані високовольтні лінії, якими електроенергія з ПАЕС подається в мережу, тоді енергоблоки будуть аварійно зупинені системами захисту. Тому небезпека є не лише ядерна, і ризики ростуть».
Південноукраїнська АЕС розташована в приблизно 200 кілометрах від лінії фронту на півдні, яка нині проходить в Херсонській області.
Російська ракета могла лупонути на 300 метрів лівіше чи правіше. А точність російських ракет коливається від сотні метрів до пів кілометра
Але «стріляла» Росія, припускає Кошарна, крилатою ракетою десь з Чорного моря або Каспійського регіону.
«У росіян немає високоточної зброї – оце найжахливіше. Це не HIMARS – російська ракета могла лупонути на 300 метрів лівіше чи правіше. А точність російських ракет коливається від сотні метрів до пів кілометра, в залежності від модифікації ракети», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода ліквідатор-чорнобилець, автор кількох книжок про Чорнобиль Сергій Мирний.
«І це вже просто повне безумство! І цей прямий обстріл АЕС ракетами – це свисток для всієї світової спільноти. Зараз – це принципово інший етап. В перші місяці війни були прольоти ракет над АЕС – і то це небезпечно. А тут вже просто лупонули по самій АЕС», – обурюється Мирний.
Треба сказати, що атомні об’єкти наразились на небезпеку з перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
Згідно з першочерговими планами Росії, захоплення і окупація і Запорізької, і Південноукраїнської станцій мали відбутися одночасно
Спочатку були бої і окупація Чорнобильської станції – місця найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Хоч станція і не працює, але там є саркофаг над зруйнованим четвертим реактором, є ядерне сховище, є інші об’єкти. Російські війська вийшли з Чорнобиля в рамках загального відступу з Київської та Чернігівської областей в кінці березня.
Потім були прольоти ракет над Південноукраїнської АЕС та Рівненською АЕС в квітні – що збіглося в часі з відзначенням роковин Чорнобильської аварії.
Потім безпрецедентна окупація та епізодичні обстріли Запорізької АЕС або обстріли Дніпропетровщини з території ЗАЕС – найбільшої в Європі.
І от зараз пряме неприховане влучення ракетою поруч з ядерними реакторами Південноукраїнської АЕС.
Південноукраїнська АЕС має три реактори типу ВВЕР потужністю 1000 мегават кожен. Перший реактор ПАЕС збудований в 1982 році, другий – в 1985 році, а третій – в 1989 році. В квітні цього року – на тлі російської агресії – станцію було перейменовано з «Южно-Української» на «Південноукраїнську».
«Згідно з першочерговими планами Російської Федерації, захоплення і окупація і Запорізької, і Південноукраїнської станцій мали відбутися одночасно. В російських пабліках є документ, який знайшли мої колеги-атомники, і там вся логіка описана. Але не вийшло, бо ЗСУ розбили російську військову колону вже у Вознесенську (на півдні України)», – каже Ольга Кошарна.
«Для крилатих ракет всі точки України доступні. Взагалі при АЕС повинні бути засоби ППО, але все одно не може бути 100-вісоткового збивання крилатих ракет в кожному випадку», – додає Кошарна.
На інцидент відреагував і президент України Володимир Зеленський.
«Окупанти знову захотіли постріляти, але забули, що таке атомна станція. Росія наражає на небезпеку весь світ. Маємо зупинити її, поки не пізно», – написав Зеленський у телеграмі 19 вересня.
Співрозмовники Радіо Свобода вказують на шантаж як один з ймовірних мотивів ракетного удару Росії по території Південноукраїнської АЕС.
Тут шантажується і Україна, оскільки створюється енергетичних хаос і невпевненість в тому, що українці зможуть пройти важку зиму. І часткове відключення Запорізької АЕС, а також потенційне відточення Південноукраїнської АЕС від мережі – це дуже серйозно, кажуть вони.
«Цей удар по Південноукраїнській АЕС – такий демонстративний, – бо якби були зруйновані високовольтні лінії, то тоді був би дефіцит в українській енергосистемі. Тому Росія переслідує такими діями ще одну ціль – посіяти хаос», – пояснює Ольга Кошарна.
Відео потрапляння російської ракети на Південноукраїнську АЕС:
Удар по енергетичних об’єктах може бути «відплатою» з боку Росії Україні за успіхи ЗСУ на фронтах, вважають експерти. Коли було звільнення Харківщини на початку вересня, то мав місце російських удар по двох ТЕС, і це призвело до відключення світла в майже п’яти областях України. Нині говорять про успіхи ЗСУ на Херсонщини, і Росія б’є по Південноукраїнській АЕС на півдні…
Росія наражає на небезпеку весь світ. Маємо зупинити її, поки не пізно
Росія намагається, на думку Кошарної, шантажувати також і міжнародну спільноту – зокрема МАГАТЕ, яка з 26 до 30 вересня має проводити генеральну конференцію – вищого органу, який збирається раз на рік. «І тут такий демонстративний акт – ведення бойових дій біля дамб і атомних станцій».
А Сергій Мирний додає: «Яку кажуть мені джерела на ЗАЕС, російські атомні експерти з «Росатому» дали російським військовим перелік об’єктів на АЕС, – а АЕС це великий комплекс, – які можна відносно безкарно обстрілювати в плані розвитку атомної катастрофи, і тепер російські війська обстрілюють заради шантажу і України, і світового співтовариства. Ще й приписують це українським військовим».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 15 серпня верифікувало 5514 випадків загибелі та 7698 випадків поранення цивільних в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.