Протест польських фермерів: чи постане на польсько-українському кордоні «Варшавська стіна»?

23 дні польські фермери блокують кордон з Україною. На шести перекритих пунктах пропуску, на в’їзд до України у чергах майже дві з половиною тисячі українських вантажівок. Про це Радіо Свобода повідомили українські прикордонники. Переважно, мітингарі пропускають по одній вантажівці в годину, але цей графік часто зривають, кажуть українські далекобійники. Наприклад, попереднього дня, 1 березня, до півночі на пункті пропуску у Медиці в обидва боки рух взагалі не відбувався. Про такі «труднощі» польські прикордонники напередодні попереджали своїх українських колег.

Польська сторона заявляє, що військові та гуманітарні вантажі йдуть через кордон без затримок. Проте, за інформацією речниці Львівського прикордонного загону Олександри Кучковської, подекуди гуманітарна допомога добу стоїть на кордоні в очікуванні перетину. Тривалі переговори прем’єра Польщі з протестувальниками, які відбулися 29 лютого не принесли швидких рішень.

Доки триватиме блокада кордону, хто і що впливає на польських аграріїв, та які наслідки матимуть фермерські протести? Про це Радіо Свобода запитала у польських та українських експертів.

Закриття кордону – не вихід?

Цього тижня найсуперечливішу заяву щодо вирішення проблем фермерів зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Глава польського уряду заявив про можливе тимчасове закриття польсько-українського кордону для товарообігу. Повідомив, що Україна теж до цього готова. Утім, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що ніхто з українського боку не веде переговори про закриття кордону, бо вільний кордон – це питання виживання у війні з Росією.

Ідею бодай тимчасово закрити кордон різко розкритикував ексміністр економіки Польщі, голова польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота. За його словами, це не вирішить проблем фермерів, лише боляче вдарить по економіках обох країн.

«Це ми заробляємо сьогодні на експорті до України більше, ніж Україна заробляє на імпорті до нас. Це не Україна є джерелом проблем польських фермерів. У ЄС зʼявився великий надлишок збіжжя – понад 36 мільйонів тонн.

На світових ринках маємо справу з великим урожаєм, а відтак з надлишком пропозиції. До цього додаймо ще Росію, яка вкрадене українське збіжжя демпінгом продає на світових ринках. Ціна збіжжя на світових біржах впала останнім часом на 25%. Отже драматичне падіння цін на зерно, велика кількість збіжжя, яке на складах польських і європейських фермерів – все це разом спричинило складну ситуацію фермерів», – переконаний Пєхота.

За його словами, варто памʼятати, що з вересня минулого року діє заборона на імпорт чотирьох українських зернових – пшениці, ріпаку, соняшника і кукурудзи. І ця заборона все ще чинна. Блокувати ще якісь продукти, на думку фахівця, це «знекровлювати» українську економіку і ослаблювати Україну на полі бою.

«А що ще хочемо блокувати? Ще більше? Тоді це будуть втрати для польської економіки і для української. Польсько-український кордон є артерією для наповнення української економіки. Якщо хтось каже: «ми ж пропускаємо військову і гуманітарну допомогу» – так, але багато днів у черзі стоять вантажівки з товарами для українських підприємств, із експортом для української економіки.

Так само з України не можна вивезти, доставити вчасно продуктів. Величезні втрати несе українська економіка, яка «кривавить». Зменшуємо надходження до бюджету України, бюджету призначеного, передусім, на закупівлю озброєння щоб підтримати армію. На жаль, блокуючи кордон, ми спричиняємося до ослаблення України в її конфлікті з Росією, а це вже трагедія», – наголошує Яцек Пєхота.

Польський уряд на початку протестів не вжив швидких і радикальних дій та рішень, вважає посол України у Польщі в 2014–2022 роках Андрій Дещиця. Він припускає, що з кожним днем фермерського протесту розв’язання даватимуться дедалі важче. Ймовірне закриття польсько-українського кордону метафорично називає спробою звести «Варшавську стіну» між країнами.

«Цей протест буде розширюватися, до нього можуть приєднуватися нові професійні групи і це може ще більше використовуватися російською агентурою, а ми бачили, що це відбувається», – каже дипломат.

Тиждень тому премʼєр-міністр України Денис Шмигаль запропонував Польщі «план взаєморозуміння». Це 5 кроків, які, на думку української сторони, мали б деблокувати кордон. За словами Андрія Дещиці, це позиція в переговорах з українського боку, далі треба слухати польську сторону і спільно з Єврокомісією шукати компроміс.

«Ми маємо пропозицію української сторони – повертаємося до квотування української сільськогосподарської продукції під час експорту її на європейських ринках в межах середньостатистичних обʼємів 2022–2023 років. Польська сторона вимагає зараз або повністю закрити кордон або ж повернутися до передвоєнних квот (до масштабного російського вторгнення – ред.). Мені здається повернення до передвоєнних квот це нерозумне, тому що до цих квот можна повертатись, коли завершиться війна в Україні.

Тому потрібно знайти щось поміж тим, що було в 2021 році і в середньому у 2022–2023 роках. Враховуємо також той факт, що за останні два роки – 2022–2023 роки – різко зріс імпорт польської продукції в Україну. Ми ж не зможемо дозволяти, щоб український ринок «залила» польська продукція. Це буде не справедливо. Тому треба сідати, брати цифри, статистику і домовлятися», – каже Андрій Дещиця.

На думку ексміністра економіки Польщі Яцека Пєхоти, складну ситуацію фермерів спровокувало також багаторічне занедбання галузі всередині Польщі. Тож тепер винити в усьому Україну чи Єврокомісію, яка схвалила лібералізацію торгівлі з Україною, щонайменше дивно. Адже Польща теж «підписувалася» під цим рішення, відтак має тепер нести за це відповідальність.

«Ми мали ситуацію, коли тодішня опозиція апелювала, що буде проблема на ринку збіжжя, але міністр сільського господарства Генрик Ковальчик закликав фермерів не продавати зерно, бо ціна зросте. Польські підприємці, які виробляють корми, не маючи польського зерна, купували в Україні за вищими цінами. Про це все сьогодні варто говорити», – зазнає експерт.

Фокус на переробці та співпраці

Офіційна позиція Варшави – нині Брюссель має допомогти вивезти і продати надлишок зерна з Польщі до країн, які його потребують. Натомість експерт каже, що в ситуації, коли на ринку є багато дешевого зерна, Польща могла б виграти, якби почала переробляти сировину і продавати продукти на світових ринках.

«Це прекрасно роблять в Туреччині, на основі дешевого українського зерна збудували потужне виробництво, наприклад, макаронів, які раніше не продавали. Вони завойовують ринки завдяки українській сировині. Нам треба теж так робити. На жаль, останніми роками не багато в Польщі ми зробили у цьому напрямку», – вважає Яцек Пєхота.

На необхідності розвивати переробку дешевої сировини говорить і економістка, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її словами, Україна за останні роки суттєво збільшила свою економічну ефективність саме в сільському господарстві. Тож польським партнерам варто було б будувати ефективну аграрну співпрацю.

«Так, Україна є конкурентом, але навряд чи Польща зможе повністю закритися від світового ринку зерна. Разом виробляти і переробляти було би значно вигідніше ніж пробувати закритися від українського зерна. Тим більше, що якби не було війни і цих логістичних проблем, то українське зерно не потрапило б на польський ринок», – каже Вероніка Мовчан.

А щоб з’ясувати, чиє зерно «залило» той чи інший ринок і призвело до зубожіння фермерів, треба ініціювати «захисні розслідування», каже економістка. І зазначає: «Ці розслідування мають стосуватися не тільки українських постачальників, а й усіх іноземних постачальників на цей ринок. Якщо дійсно є шкода – це можна довести, є відомі методи, тоді ринок закривається від всіх чи окремих постачальників, а не прицільно одна країна нам заважає, а всі решта – ніби їх не існує, ніби Україна єдиний виробник зерна».

За словами Вероніки Мовчан, питання транспортування зерна через польсько-український кордон зараз не є таким гострим, оскільки працюють «водні шляхи». Проте українська економіка загалом дуже залежна від сухопутних маршрутів.

«Україна імпортує насправді досить мало споживчих товарів, чисто споживчі товари в кошику імпорту приблизно 17%, все решта – це або сировина або товари проміжного споживання або інвестиційні товари. Це товари, які потрібні для функціонування економіки України.

І треба зрозуміти, що зараз в ситуації війни, якщо українська економіка не функціонує, то що вона робить, вона приходить до партнерів і просить гроші. Вона і так просить гроші, тому що те, що ми робимо, всі наші податки йдуть переважно на функціонування армії, але чим гіршою стане економіка України, тим більшої міжнародної підтримки буде потрібно, і тим довше вона буде потрібна» – відзначає експертка.

За підрахунками Асоціації міжнародних автоперевізників, під час минулого протесту, коли кордон з Україною блокували польські перевізники, за два місяці Україна втратила понад мільярд євро. Збитки від фермерських протестів ще не порахували, але експерти вже кажуть, що вони величезні.

«Остання позиція литовських фермерів, які відмовилися від блокади кордону, розуміючи ситуацію України і українських аграріїв. Отже залишається звертатися про розуміння, залишається звертатися про ширшу інформацію щодо реальних причин проблем та ефективного їхнього розвʼязання. І підтримуємо Україну, бо за якусь мить на нашому кордоні замість польських тракторів можемо мати російські танки», – зазначає Яцек Пєхота.

Російські впливи

Проросійські плакати із закликом до Путіна прийти і навести лад, розсипання українського зерна з вагонів та вантажівок – це ніщо інше як російські провокації. На думку Яцека Пєхоти, провокатори здебільшого діють у соцмережах, роблять там фейкові «вкиди» і тим самим підігрівають антиукраїнські настрої.

«Це пишуть не українці і не поляки, а пишуть тролі, яких найняли відомо хто і відомо для чого. Я щодня отримую по кільканадцять різних неправдивих інформацій та мемів із соцмереж, які мені скидають наші підприємці. Це вже можна книжку написати скільки там є брехні і дурні. Я вже говорив з українським послом, що знадобився б якийсь центр протидії тій ворожій пропаганді. Ось приклад – пише на одному з порталів польський бджоляр: «заблокувати мед з України». Одна з наших фірм, яка експортує український мед на американський ринок, перевірила, з’ясувалося написав це польський фермер, який має 4 вулики. Є він бджолярем? Є. А те, що він працює у фірмі, яка завозить мед з Китаю, то це дрібна деталь. На польському ринку 36% меду з поза ЄС походить з Китаю, заледве 24% з України. Це цифри за минулий рік, коли не було блокади кордону», – каже Яцек Пєхота.

Блокаду кордону і антиукраїнські настрої серед частини фермерів Андрій Дещиця порівнює із подіями 2015–2017 років. Тоді у Польщі дійшло до знищення українських пам’ятників і, на думку дипломата, це теж були провокації, організовані проросійськими силами.

«Характер і почерк тих дій були направленні, власне, на розпалювання українсько-польської міжетнічної ворожнечі, дуже подібне до того, що ми зараз бачимо з розсипанням зерна. Це робиться десь вночі, невідомо в якому місці, поліція не може знайти, хто це зробив. Вкидається дуже багато спекуляцій та інтерпретацій в соціальні мережі, і це створює негативну атмосферу в українсько-польських відносинах», – певен Дещиця.

Дипломат каже, що, на його думку, російська пропаганда у Польщі стала активніша і її ціль, ймовірно, не лише посварити українців і поляків.

«Не дай Боже, але це цілком можливо, що це елемент гібридної війни Росії проти Польщі, щоб послабити країну, якщо вони думають заатакувати Польщу чи інші держави ЄС і НАТО».

Наслідки для польсько-українських відносин

Продовження блокади і розмови про можливе тимчасове закриття кордону – це дуже небезпечна тенденція, яка поляризує суспільство. У цьому оглядачі одностайні. Чи не вперше за історію взаємин обох країн з’явилася аж така криза.

«Це небезпечна ситуація з точки зору польсько-українських відносин. Вона починає нагадувати якусь таку моральну паніку, це досить небезпечно, коли насправді відбувається така повна параноя, коли частина суспільства вже не хоче оцінювати, приймати реальні аргументи. Я боюся, що так виглядає і з польського, і з українського боку. З українського боку, я розумію, що є втома суспільства від війни, від життя в тій інший логіці, ніж логіка миру, в якій ми живемо в Польщі», – каже Марта Ярошевич, фахівець Центру досліджень міграції Варшавського університету.

Між підприємцями обох країн, за спостереженнями голови Польсько-української господарчої палати Яцека Пєхоти, теж помітна прохолода. Вони не поспішають спільно брати участь у нових проєктах. На думку Пєхоти, Польща поступово втрачає шанс бути хабом з відбудови України. Торгівельні ініціативи перехоплюють Румунія, яка активно та цілодобово розбудовує транзитну інфраструктуру до портів. І навіть Угорщина бачить перспективу в транзиті українських продуктів через свою країну – тиждень тому Угорщина відкрила біля КПП «Тиса» новий митний термінал.

Між Польщею і Україною дуже бракує комунікації – наголошує ексміністр економіки Польщі. За словами Яцека Пєхоти, впродовж останніх 8 років майже не працювала польсько-українська комісія у справах економічної співпраці. Вона зустрічалася можливо три рази і риторика була така: «все добре, а буде ще краще», каже Пєхота. Нині саме йде підготовка до засідання цієї комісії у новому форматі.