Росія планує збільшити вивіз українського зерна за кордон. Захоплюватиме землі далі?

«Непрямий сигнал про те, що кількість земель, які будуть оброблятися збільшать за рахунок захоплення нових територій»

«Гроші зайвими не бувають. Відповідно, зерно – ходовий товар»

«Нестача робочих рук – це загальна проблема для російської економіки. На окупованих територіях вона стоїть особливо гостро»

«Відсутність зрошення на тій території рано чи пізно приведе цю ситуацію до того, що там буде пустеля».

Що відбувається в аграрній сфері на окупованих територіях, і чи зможе Росія привласнювати і продавати ще більше українського зерна, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Росія планує збільшити обсяги вивозу українського зерна за кордон, повідомив днями Центр національного спротиву. За даними підпілля, у зв’язку з цим на окупованих територіях Донеччини заплановане будівництво 7 елеваторів, кожен із яких зможе вміщувати від 20 тисяч тонн зерна.

Призначений керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо у березні цього року повідомив, що у регіоні планують збільшити виробничі потужності та розширити географію присутності херсонського зерна «на внутрішньому та зовнішньому ринках». Окупаційний чиновник при цьому стверджує, що, російське підприємство, яке скуповує зерно, начебто забезпечує максимально вигідну ціну для місцевих підприємців.

«Зруйнували все вщент, до нуля»

Голова одного з фермерських господарств, депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко розповів, що наразі обсяги збору зерна на захоплених територіях суттєво менші за ті, які фіксувалися до окупації.

«Вони намагаються видати часто за красивими словами те, чого не існує насправді. «ДНР» (незаконне збройне угруповання, визнане в Україні терористичним – ред.) планує збільшити зберігання свого зерна і будуть побудовані елеватори на 156 тисяч тонн. Розумієте, коли зруйнували все вщент до нуля, а раніше Донецька область виробляла понад 2 млн тонн зерна, і вони все зруйнували, то зараз побудують щось нове і заявляють, що щось там збільшили. Але насправді це збільшення смішне, воно мізерне. Після того, як вони все зруйнували, це й 10% немає того, що було до цього. Розумієте? Тому за такими великими пафосними словами стоять пусті дії, які не приведуть до покращення економічного стану», – каже фермер.

Зараз на захоплених територіях Донецької області зберігають приблизно 165 тисяч тонн українського зерна для подальшого збуту. Його вивозять до третіх країн, зокрема, з Луганщини аграрну продукцію транспортують потягами до Каспійського моря, а звідти – до Ірану, пише Центр нацспротиву. Також, за даними підпілля, нещодавно через окупований порт у Маріуполі чергову партію зерна відправили і до Росії. У Ростові-на-Дону розташовний великий хаб, куди окупанти звозять українське продовольство та устаткування з окупованих підприємств. Саме туди і відправилася чергова порція українського збіжжя, йдеться у повідомленні.

Херсонщина: «у фермерів немає грошей»

Сільське господарство на лівобережній Херсонщині, яка перебуває в окупації, наразі у критичному стані, в тому числі через погодні умови та руйнацію греблі Каховської ГЕС, яка призвела до висихання Каховського водосховища, каже підприємець Рибалко.

«Наступили роки, коли опадів немає. І тому очікувати, що в цьому році в них буде взагалі якийсь урожай, не варто. Я знаю, що більшість колаборантів, які працюють на лівому березі, досі ще не розрахувалися з людьми, в яких орендували землю. А це приблизно у 5 раз нижче плата, чим платилася, коли там була українська влада. В них або немає, чим розраховуються, або вони ведуть таку політику щодо місцевого населення, що їх можна залишати без сплати, і їм все одно за це нічого не буде. Тобто говорити про те, що там може бути якийсь врожай на рівні того, що давала Херсонщина – 2,5-3 млн тонн зернових, то це просто смішні розмови якісь. Відсутність зрошення на тій території рано чи пізно приведе цю ситуацію до того, що там буде пустеля, що ніхто нічого там вирощувати не буде, це буде економічно невигідно і ніхто нічого не зможе зробити», – вважає фермер.

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.

Зерно, вирощене на окупованій частині Херсонщини, вивозять зазвичай через Крим до Росії або інших країн, додав Рибалко.

«Відправляли аж на Кубань, в Новоросійськ, через новоросійські порти. Або намагалися там переробляти якось і відправляти вже перероблену продукцію на Туреччину, в тому числі борошно та висівки. Ми знаємо про те, що з Севастополя постійно курсували кораблі, які вивозили в Сирію зерно поки ще там був режим Башара Асада. Але для самих аграріїв, для тих людей, які там працюють на власних ділянках, це взагалі смішні ціни, тому що логістика дорога, ніхто не хоче їхати в зону можливих бойових дій якихось, і це дуже-дуже складно», – зауважив він.

«Непрямий сигнал до нових окупації»

Призначений РФ керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький у березні цього року повідомив, що наразі в аграрній сфері працюють 38% жителів регіону. За його даними, це близько 200 тисяч осіб.

Окупаційний чиновник зазначив, що аграрний сектор має бути повністю готовий до початку посівної кампанії, а підприємства забезпечені паливом, добривами, насінням та іншим необхідним. Площа ярової сівби цього року має становити 610 тис. гектарів, додав Балицький.

Минулого року голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров розповідав, що Росія вивезла з окупованих територій регіону мільйони тонн зерна і технічних культур. Їх переміщували до Криму, а також безпосередньо на територію Росії, а потім експортували.

Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко розповів «Новинам Приазов’я», що наразі немає підстав говорити про збільшення обсягів врожаю зерна на окупованій території цього регіону.

«Збільшити потужності на сьогодні – це популістська заява, тому що результати збору урожаю, який буде влітку, наразі не відомі. Для того, щоб збільшувати потужності, треба розуміти, для чого це збільшення, щоб була потреба в збільшенні урожаю і його вивезенні», – розмірковує депутат.

Російська окупаційна влада намагається демонструвати, що ці регіони начебто розвиваються, але це не відповідає дійсності, зазначив він. Крім того, заяви про збільшення обсягів вирощування зерна свідчать про те, що Росія і далі прагне захопити якомога більше територій, додав Лишенко.

«Це непрямий сигнал про те, що кількість земель, які будуть оброблятися, буде збільшено через захоплення нових територій, і, відповідно, треба буде більше потужностей для вивозу. Хоча це повна нісенітниця, тому що, як правило території, на яких велися бойові дії, або наближені до зони бойових дій, вони непридатні для обробки найближчим часом. Навіть якщо лінія фронту відсунулась, цю територію треба розміновувати. Є території, які не є прифронтовими, але велика кількість полів залишається замінованими, тому що вони були заміновані з 2023 року, коли очікувався відповідний контрнаступ на Бердянськ. І ось ця територія не обробляється. Жодної інформації про розмінування немає і думаю не буде розмінування поки тривають активні бойові дії. Це всі добре розуміють», – зауважив депутат.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Крадене збіжжя». Хто купує?

Журналістка видання NGL.media Олександра Губицька займалася дослідженням теми експорту українського і російського зерна до європейських країн. Вона розповіла «Новинам Приазов’я», що в офіційних даних журналісти знайшли інформацію і про зерно, вивезене з окупованих територій.

«Ми досліджували експорт, звідки возять зерно в Європу, з яких країн. Ми аналізували цілеспрямовану Росію і Україну, щоб порівняти ці дані і зрозуміти, яким чином відбуваються ці ланцюжки, обсяг постачання. При аналізі вже цих митних даних ми зрозуміли, що виявляється, у відкритому доступі можна побачити інформацію у цих митних деклараціях порталів, які пропонують агреговані дані з різних країн, де видно, що в деяких вантажах відправником є цей державний зерновий оператор (російський), що знаходиться на окупованій території. Його мета – це продавати крадене українське збіжжя. Після цього ми зрозуміли, що певні обсяги можна відстежити цим офіційним шляхом», – зазначила журналістка.

Розслідувачам вдалося відстежити понад 200 тисяч тонн зерна приблизною вартістю 46 млн доларів. Українське збіжжя вивозили до Туреччини, Лівії та Ізраїлю, але причетні до цього також європейські компанії, стверджує Губицька.

«За оцінками, ця сума просто в десятки разів є більшою. Але навіть ця частина інформації, яку нам вдалося знайти, показувала, що існує велика проблема, тому що навіть європейські компанії, які дбають про те, звідки що вони купують, стали фактично тими компаніями, які закуповують це українське крадене зерно. Куди вивозили зерно? Якщо говорити про Лівію та Ізраїль, то це значно менші обсяги. Основне йшло до Туреччини. Ми виявили 4-5 компаній, які були залучені до вивезення зерна. До частини з них ми взагалі не змогли ніяким чином підступитися – вказані у контактах їхні електронні адреси, очевидно, просто не існували», – розповідає журналістка.

У документах, пов’язаних з перевезенням зерна, часто згадується порт «Кавказ», розташований у Керченській протоці, і – що важливо – на міжнародно визнаній території Росії, у Краснодарському краї, каже журналістка. Це дає можливість вказувати у митних документах – «країна походження зерна – Росія». Втім, завантажувати його цілком можуть у портах Маріуполя чи Бердянська.

«Оцей порт «Кавказ» і дослідження навіть європейських компаній, які проводили після публікації журналістів, показувало те, що насправді зерно не вантажили в російському порту, а вантажили саме на території України. Тобто це з величезною вірогідністю вкрадене з України збіжжя. Нам вдалося з цього списку компаній сконтактувати лише з двома, які готові були спілкуватися. Одна з них надіслала нам деталізований звіт від їхніх юристів. Раніше про вивезення зерна, цей самий епізод, повідомляли європейські колеги, і вони (європейська компанія) після цього провели ретельну перевірку і не прийняли цей вантаж. Ще була ще одна компанія, яка теж сказала, що вони фактично дізналися, що отримують зерно сумнівного джерела в процесі доїзду цього вантажу і вони його розвернули. Ніяких, документів, які б це підтверджували, нам не надали», – додала Губицька.

«Ходовий товар»

Російський економічний оглядач Максим Блант розповів «Новинам Приазов’я», що на тлі загальної економічної ситуації торгівля зерном є важливим джерелом валютного виторгу для Росії.

«Гроші зайвими не бувають. Відповідно, зерно – ходовий товар. Ціни на зерно у 2022 році зросли через страх перебоїв з постачанням російського та українського зерна. Але й зараз ціни на зерно непогані. Для Росії, через постійні побоювання того, що санкції щодо нафтового та нафтогазового сектора посиляться, експорт зерна – це та категорія, якій російський уряд надає великого значення та приділяє багато уваги», – каже оглядач.

За його словами, Росія безперечно зацікавлена у збільшенні обсягів вивезення зерна з окупованих територій і наводить статистику: на окупованих територіях збирається близько 5 мільйонів тонн зерна, з яких близько 4 млн. тонн – пшениці. Відповідно значна частина цього обсягу РФ вивозиться.

Втім Росія стикається з дефіцитом працівників, які б забезпечили такі обсяги, зауважив оглядач.

«Треба розуміти, що, попри всі розмови про необхідність збільшити посіви, збільшити збори, все впирається в нестачу робочих рук. Це загальна проблема для російської економіки. На окупованих територіях вона стоїть особливо гостро, тому що кількість людей, які там проживають і в принципі здатні працювати, зокрема в сільськогосподарському секторі, зменшилася за різними оцінками у 2,5 – 3 рази. Відповідно, через брак робочих рук, навіть якщо посіють, не факт, що вистачить саме людських, трудових ресурсів на те, щоб зібрати все це зерно. Тобто в російських масштабах не можна казати про те, що це якісь критичні цифри. Близько 100 мільйонів тонн Росія збирає щороку. Зазвичай більше, іноді трохи менше. Але ці 5 мільйонів тонн – не зайві гроші. Зараз російська економіка якраз у тому стані, коли кожен зайвий юань, чи долар – він є суттєвим», – наголосив журналіст.

Про санкції

За торгівлю зерном санкції на Росію не поширюються, вони розповсюджуються здебільшого на можливість фінансових розрахунків, каже Блант.

«Традиційно одним із найбільших покупців російського зерна є Єгипет. Це африканські країни, арабські країни, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати. Якусь частину дійсно постачають до Сирії і я думаю, що й цього року будуть постачати, але це переважно африканські країни. Тому інтерес в ООН до постачання зерна з Росії досить значний, не лише з Росії, а й з України. Бо припинення чи перебої з постачанням цього зерна створюють соціально-політичні проблеми. Жодних санкцій на покупку, чи жодних заборон, обмежень на продаж російського зерна не існує. Єдине, що створює серйозні проблеми для російського експорту зерна, це санкції щодо фінансового сектору. Тому перша вимога Путіна до початку переговорів про мир, це зняття санкцій з російського Россільгоспбанку, з компаній, які займаються експортом зерна», – підкреслив він.

Агентство Bloomberg повідомляло, що президент Росії Володимир Путін перевіряє, чи можливе послаблення санкцій при адміністрації президента США Дональда Трампа. Частина стратегії Кремля – вимога про підключення Россільгоспбанку до SWIFT у рамках переговорів про перемир’я у Чорному морі. За даними Bloomberg, вимога для Россільгоспбанку висунута, щоб перевірити вплив Трампа на Європу. Джерела агентства зазначають, що успіх у цьому питанні може призвести до поступового пом’якшення режиму санкцій.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, як реагує відомство, коли стає відомо про випадки незаконної торгівлі українським зерном.

«Від нот протесту до переговорів різного роду, до демаршів, до різного спілкування з партнерами, які можуть накладати вторинні санкції. Тобто, звісно, весь дипломатичний інструментарій ми залучаємо. Росія системно з 2022 року краде українське зерно на окупованих територіях й намагається його продавати у світі. Ми відстежуємо ці спроби. Наша розвідувальна спільнота, деколи партнери надають інформацію, деколи це відкриті журналістські розслідування. Ми звертаємося до, по-перше, країн, які можуть попасти під якийсь обман, коли Росія намагається продавати цим країнам крадене добро. Зв’язуємося з ними, щоб запобігати такій купівлі. Пояснюємо їм, що це незаконно, що це крадене. Здебільшого вдається перешкодити таким спробам РФ продавати крадене зерно», – запевнив речник.

Він зазначив, що саме у такий спосіб неодноразово вдавалося запобігти торгівлі Росії з Єгиптом.

• У червні 2022 року Офіс генерального прокурора України заявив, що розпочав розслідування за фактами незаконного вивезення зерна з територій Запорізької та Херсонської областей. Тоді ж журналістам проєкту Радіо Свобода «Схем» вдалося встановити шляхи, які долають вантажівки з південних окупованих областей до портів у Криму, де збіжжя перевантажують на судна.

Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва