Росія втратила понад 8800 танків: підсумки двох років війни і прогнози щодо її завершення
Яких втрат зазнала Росія у війні проти України? Який потенціал вона має, щоб продовжувати війну? Чому Україні вдалося зробити неможливе за два роки відбиття російської повномасштабної агресії? У чому помилився Захід? Які фактори є вирішальними щодо того, хто переможе у війні? Думки аналітиків про це зібрала Російська служба «Голосу Америки».
Після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія втратила понад 8 тисяч 800 танків ( з них понад 3 тисячі – за минулий рік), що приблизно дорівнює всьому її довоєнному потенціалу. Такі підрахунки зробили експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні у своєму звіті The Military Balance 2024.
Проте цей вражаючий факт, на думку аналітиків, не вказує на те, що Росія наближається до того, щоб припинити агресію.
На скільки ще вистачить Росії?
Поки Росія знаходить вихід із складного становища за рахунок запасів (приблизно ще чотири тисячі одиниць) бронетехніки, що зберігається на складах із радянських часів. Щоправда, вік, наприклад, Т-55 обчислюється кількома десятками років.
Тож, попри колосальні втрати у танках у боях проти Сил оборони України, Росія ще здатна забезпечити свою армію бронетехнікою на певному рівні протягом майже трьох років, розконсервовуючи старі машини.
«Така ситуація вказує на наростаюче відчуття глухого кута, і воно може зберігатися протягом усього 2024 року», – зазначають експерти у доповіді, оприлюдненій IISS.
Росія все ще сподівається на тому потенціалі, який у неї залишився, перемогти Україну, зазначають у британському Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI), якщо Захід перестане підтримувати Україну, або підтримуватиме не адекватному викликам рівні. Наразі Росія докладає неймовірних зусиль, щоб зламати єдність Заходу і заблокувати надання допомоги Україні від США та ЄС.
При цьому експерти RUSI висловлюють сумнів у тому, що російські військові досягнуть успіху, якщо західні партнери України нададуть їй усю необхідну допомогу. А потім – після 2026 року – бойова міць путінської армії піде на спад, оскільки російська промисловість не зможе розвиватися через дисбаланс та санкційний тиск, прогнозують фахівці RUSI.
У чому помилився Захід?
В усіх цих прогнозах треба враховувати те, що, на жаль, навіть експерти високого рівня дуже помилилися в оцінках фінансового потенціалу та економічної стійкості Росії, наголосив в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» директор аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов. На його думку, це призвело до серйозних стратегічних прорахунків Заходу.
«Надії на те, що російська економіка протягом короткого терміну через західні санкції впаде, не виправдалися, – додав він. – Тому до будь-яких експертних оцінок треба ставитись обережно. Так, на полі бою російська армія втратила багато танків. Але ВПК значною мірою, нехай і за рахунок модернізації старих танків, що перебувають на консервації, вийшов зі становища, вводячи до ладу близько 90 бойових машин»
За даними Oryx, Росія зараз щомісяця втрачає в Україні близько 150 танків.
Зрозуміло, згодом російські збройні сили неминуче зіткнуться з гострим дефіцитом броньованої техніки, продовжив Андрій Золотарьов, «але тенденція на виснаження запасів Росії триватиме лише, якщо ЗСУ збереже необхідний рівень вогневого впливу»
Різко скоротилися постачання західного озброєння, техніки та боєприпасів. І це може виявитися фатальним. Авдіївка тому приклад
« А тут не все однозначно. Різко скоротилися постачання західного озброєння, техніки та боєприпасів. І це може виявитися фатальним. Драматичні події навколо Авдіївки, коли саме нестача боєприпасів справила згубний вплив на розвиток ситуації, це наочно демонструють. Тому треба передусім розраховувати не так на слабкість противника, але в власні сили».
Зрозуміло, що Росія налаштовується на тривале збройне протистояння – щонайменше на кілька років, зауважив аналітик.
«З цього і треба виходити. Поки російська економіка отримує сотні мільярдів доларів, Кремль матиме можливість продовжувати війну. Навіть, припустимо, якщо й станеться дефіцит тих чи інших видів озброєння чи боєприпасів. Тому прогнози британських експертів читати, звісно, приємно, проте на результат бойових дій вони ніяк не впливають. Такою є ситуація на сьогодні. А що буде завтра, поживемо – побачимо», – резюмував Андрій Золотарьов.
Ключове – західна допомога та її обсяги
Політолог Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова Олексій Мельник у коментарі «Голосу Америки» каже, що не взяв би на себе відповідальність встановлювати будь-які часові терміни закінчення війни. На його думку, до встановлення навіть орієнтовних термінів завершення протистояння треба ставитись вкрай обережно.
Путін, мабуть, міг би припинити війну невдовзі після вторгнення. Але зараз це вже не в його силах
«Наскільки я знаю, у світі поки що є лише одна людина, яка здатна завершити війну за 24 години, – іронізує експерт, натякаючи на заяви Дональда Трампа. – Боюся, однак, що його варіанти, якщо такі є насправді, навряд чи реалістичні. І є великі підозри, що це зовсім не те, на що чекає Україна та її партнери. Також сьогодні звучить, що нібито Путін – людина, яка могла б припинити цю війну. Насправді, це вже далеко не так. Він, мабуть, міг її припинити невдовзі після вторгнення. Але зараз це вже не в його силах, навіть якби він раптом цього захотів би. Путін сам став заручником війни»
Що до того, якою є роль танків у війні, то вони просто втратили своє призначення, які виконували раніше, наголосив Олексій Мельник.
«Хоча щось подібне спостерігалося вже в ході американської операції «Буря в пустелі». Добре пам’ятаю слова одного з іракських полковників, який сказав, що якщо під час війни з Іраном танк для мене був фортецею, будинком та притулком, то після зіткнення із противником іншого рівня, танк став потенційною могилою. Від танка вже тоді треба було тікати якнайдалі, щоб залишитися живими»
Тому розрахунки на те, що в Росії закінчаться танки не виглядають переконливими, зазначив аналітик.
Росія не може нескінченно фінансувати цю війну
«Найбільш предметні прогнози щодо того, наскільки російська економіка спроможна фінансувати війну. Тут також ситуація непроста.
Читаючи різних авторів, зокрема російських, зауважив, що розбіжності там досить великі – від півроку до трьох років.
Проте вони єдині у своїх висновках: Росія не може нескінченно фінансувати цю війну. Ключове питання – західна допомога та її обсяги»
У кого надовше вистачить волі до боротьби
Міркувати навіть про приблизні терміни закінчення війни зараз не можна, тому що воюють не танки, а люди, упевнений запрошений науковий співробітник Школи Флетчера Університету Тафтса (Pavel Luzin, Fletcher School of Law and Diplomacy, Tufts University) Павло Лузін. За його словами, спочатку потрібно зламати волю російських військових, російського суспільства і російської влади до продовження війни.
«Але російська військова міць сьогодні вже в жодне порівняння не йде з тим, що було у Москви у лютому 2022 року, – уточнив співрозмовник «Голосу Америки». – Тому тут важливо не лише продовжувати тиснути на Росію, а й нарощувати цей тиск. Росія зараз багато в чому покладається на радянські запаси бронетехніки та артилерії, які є непоправними, і світові треба всіма силами допомогти Україні цю витрату максимально прискорити»
Що ж до танків і артилерії, що залишаються в розпорядженні російської армії, то треба брати до уваги не тільки їхню кількість, а й якість, вважає Павло Лузін.
«Масове повернення до ладу Т-55 і Т-62 не можна порівняти з тим, що було вибито багато Т-72 і Т-80. У танків попередніх поколінь значно коротший моторесурс і ресурс стволів, помітно гірше бронювання. З артилерією те саме – ресурс стволів у гаубиць Д-10 і Д-20, що знімаються зі зберігання, нижче, ніж у гаубиць «Мста-Б». Крім того, у 2023 році втрати Росії були в 2-3 рази вищими, ніж у 2022. Тому й ресурси почали вичерпуватися швидше»
Згідно з висновком IISS, Україна також зазнала великих втрат бронетехніки з початку російського вторгнення, проте постачання західних озброєнь допомогло їй відновити ресурси, одночасно підвищивши їхню якість.