«Російська та білоруська продукція заходить на польський ринок, але польські фермери не протестують проти цього» – Андрій Дещиця
Польські фермери станом на ранок 13 лютого блокують п’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною, в чергах стоять близько 1250 вантажівок, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
11 лютого у польському Дорогуську – це село, що на кордоні з Україною, польські протестувальники висипали частину зерна з українських фур прямо на проїжджу частину. Правоохоронці почали розслідування. За даними польської поліції, до Польщі в’їхали три вантажівки, якими керували водії-українці. Протестувальники заблокували їм рух і відкрили причепи. Люди, що це зробили – нібито польські фермери. Вони протестують на кордоні з Україною із листопада минулого року.
У протестах польських фермерів може бути зацікавлена Росія, зауважив Андрій Дещиця, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща (2014-2022) у етері програми Радіо Свобода «Свобода Live».
– Торік багато хто казав, що польські протести — це лише складова передвиборчих перегонів у Польщі, але протести не вщухають. Хто і як тепер це має владнати?
– Багато хто також говорив, що, можливо, в цих протестах є російський слід.
Виглядає так, що це напруження, яке створюється на українсько-польському кордоні між Україною і Польщею вигідне Росії
І це не виключено. Виглядає так, що це напруження, яке створюється на українсько-польському кордоні між Україною і Польщею, вигідне Росії, і воно може бути далі час від часу активоване. Я думаю, що потрібно якомога швидше вирішити ці проблеми і показати польським фермерам те, що ці проблеми можуть бути вирішені польським урядом у співпраці з українським урядом (бо тут є український інтерес) і у співпраці з Брюсселем (бо тут є єдина європейська сільськогосподарська політика). Бо перш за все ці протести з двох основних вимог: зупинити нову політику Європейського союзу щодо сільського господарства і зупинити експорт українського зерна. Тому новому уряду потрібно діяти якомога швидше.
Читайте також: Польща: українські вантажівки, з яких висипали зерно, досі стоять на кордоні
– Дехто з наших польських колег журналістів звертає увагу на те, що насправді російське збіжжя так само потрапляє в Європу і через Латвію, і через Грецію, але чомусь проти нього так не протестують, як проти українського.
– Тут ви абсолютно праві, тому що підсвідомо можна вважати, що Росія, будучи зацікавленою в тому, щоб посварити Україну і Польщу та розбити єдність Європейського союзу, акцентує увагу через різні свої канали — свідомо та несвідомо — на українські сільськогосподарські продукти. Водночас російська та білоруська сільськогосподарська продукція заходить на польський ринок. І це під час війни, коли запроваджені санкції Європейського союзу проти Росії. Однак польські фермери не протестують проти цього.
На думку американських експертів, встановлений Кремлем мінімальний рівень цін є ще одним сигналом про бажання Росії посилити контроль над російським зерновим експортом, а відтак і світовим ринком. Більш того, як повідомляв Rail Insider, все більше зерна з Росії надходить саме до країн Євросоюзу, адже Євросоюз не запровадив санкцій щодо російської агропродукції.
Ще у липні 2023 року Міністерство розвитку і технологій РП заявляло, що не буде вводити заборону на імпорт російського зерна до Польщі, адже торгова політика є виключною компетенцією Європейської комісії, а крім того, російське зерно не становить загрози громадській безпеці Польщі. Про все це днями писав у своєму аналізі Анатолій Курносов – аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-Польської Медіа Платформи. |
Тому я думаю, що нам потрібно більше подавати інформації про те, що насправді відбувається на сільськогосподарському ринку в Польщі, хто в цьому винний. Україна як держава зовсім не причетна до того, що відбувається з ситуацією з польським фермерством, бо польське фермерство виступає проти сільськогосподарської нової політики Європейського союзу, «зеленої політики» Європейського союзу. Польське фермерство не зовсім розуміє, що ціни на сільськогосподарську продукцію в Польщі спадають через те, що туди приходять не тільки українські господарські продукти, не тільки українське збіжжя.
Польські фермери також не зовсім розуміють, куди це збіжжя прямує, бо те, що ми бачили зараз, я б сказав, злочинні дії протестувальників проти українських фур, коли висипали українське зерно – можливо, навіть не українське, бо воно було вже законтрактоване і йшло до інших покупців в Литву – воно було знищене в Польщі, то постає питання: «А що, не можна взагалі в’їжджати у Польщу, в такому разі?». Я думаю, що це досить серйозні сигнали, і мені здається, що під тими економічними вимогами є також і досить серйозне політичне підґрунтя або геополітичне підґрунтя, яке вдаряє в обороноздатність і Польщі, і України також.
– Наскільки Польща зараз буде зацікавлена в об’єктивному розслідуванні цього інциденту? Чи бачите ви ознаки того, що Польща готова покарати власних громадян за те, що вони зробили?
Якщо ці громадяни свідомо порушили закон, то звичайно потрібно притягати цих громадян до відповідальності
– Якщо ці громадяни свідомо порушили закон, то звичайно потрібно притягати цих громадян до відповідальності. Принаймні польський уряд зараз декларує, що вони хочуть розібратися, в чому проблема, і чим більше правди буде доступної і для польських фермерів, і для польського суспільства, тим буде краще.
Повернусь до питання, що українське зерно приходило в Польщу. Але ж його купляли польські фірми. Тому потрібно розуміти, хто заробляв на купівлі дешевшого українського зерна і потім перепродавав його на польському ринку чи далі.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах, висуваючи свої вимоги. Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. |