31.01.2023

Російські банки в окупованому Криму: «бренди» для бюджетних грошей на війну

Від Займ Кредит

У березні минулого року Володимир Путін анонсував «вхід» до Криму для «Промсвязьбанку» та закликав великі російські компанії та банки «заходити» до Криму, оскільки, на його думку, санкції, запроваджені міжнародною спільнотою через «спеціальну військову операцію в Україні» (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення та агресію, що триває з лютого 2022 року), «відкрили нові можливості». У Кремлі пояснили заклик необхідністю «кредитувати сільське господарство, будівництво, туризм та інші ключові для півострова галузі, розвивати роздрібну мережу».

Які банки, чому й навіщо «заводять» у Крим під час російської агресії проти України, чи змінить це фінансове становище кримчан – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Промсвязьбанк», «ВТБ» та «Сбербанк» – хто «перший»?

Про розгортання роботи та «вхід» у Крим у квітні 2022 року заявив «Промсвязьбанк» («ПСБ»). Цей банк з 2019 року визначений Кремлем як «опорний банк для здійснення операцій із державного оборонного замовлення та великих державних контрактів», одночасно охоплює до 40% ринку військової іпотеки. Докапіталізація (додаткові вливання у статутний капітал) «ПСБ» у 2020 році становила 25 млрд рублів, у 2021 році – майже 14 млрд рублів.

Згідно з указом Володимира Путіна, «ПСБ» приймає на себе права та зобов’язання ліквідованих «центробанків» угруповань «ДНР» та «ЛНР». СБУ повідомила про підозру голові Центробанку Росії через відкриті відділення «ПСБ» на окупованих Росією територіях України.

Відділення «ПСБ» в Керчі, 9 листопада 2022 року


Відділення «ПСБ» в Керчі, 9 листопада 2022 року

Потім про «захід» у Криму заявив «ВТБ» («Внешторгбанк») – російський універсальний комерційний банк з державною участю, головна структура однойменної групи. Понад 60% акцій банку належить державі. Має дочірні чи асоційовані банки у Білорусі, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, Грузії. Діяльність його аналогічних структур у Німеччині, Італії, Великій Британії та на Кіпрі призупинена запровадженими Євросоюзом санкціями. У п. 82 резолютивної частини рішення ЄС йдеться, що «банк має тісні зв’язки з російською розвідкою, …є організацією чи органом, який підтримує матеріально чи фінансово уряд Росії, відповідальний за анексію Криму та дестабілізацію України». У грудні 2022 року «ВТБ» запустив сервіс переказів іранських реалів в Іран, а також прямі розрахунки в індійських рупіях для малого та середнього бізнесу.


У січні поточного року заговорили про «захід» у Крим російського «Сбербанку». За заявами призначеного Москвою глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) та російського губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, офіси «Сбербанку» «відкриються на півострові вже в першому півріччі 2023 року, а «підбір місця, де розміститься офіс севастопольського «Сбербанку» вже розпочато.

«Банкомати банку вже встановлені, протягом року мережа пристроїв самообслуговування запрацює на всьому півострові», – передали повідомлення пресслужби банку кримські ЗМІ, уточнивши, що банкомати «Сбербанку» можна знайти за конкретними адресами у Сімферополі, Севастополі та Великій Ялті.


Власником «50% плюс 1 акція» в ПАТ «Сбербанк» є Фонд національного добробуту Росії, контрольований федеральним урядом. Цінність бренду «Сбербанку» зросла до 730 млрд рублів. «Сбербанк» утримує першу позицію в рейтингу найдорожчих брендів у Росії та залишається найбільш популярним банком серед роздрібних клієнтів. Мав у своєму розпорядженні дочірні структури в країнах ЄС і США, більшість із них продані або не діють через санкції. «Дочки» «Сбербанку» в Білорусі, Казахстані та Китаї продовжують працювати.

«Перший» – «РНКБ»! «Від зміни місць доданків» чи зміниться сума?

У квітні 2014 року українська «дочка» «Сбербанку» Росії, яка існувала на той момент, передала частину своїх відділень у Криму «Російському національному комерційному банку» («РНКБ»). Він розгортав свою роботу на півострові на «віджатій» у «ПриватБанку» кримській інфраструктурі.

Про «РНКБ» – колишню «дочку» «Банку Москви», – у свою чергу, почали говорити як про «перший російський банк» в «російському Криму». На той момент «Банк Москви», побоюючись санкцій, не лише вийшов із капіталу «РНКБ», а й структурно вже входив до групи банків «ВТБ» російського державного однойменного банку, який також мав українську «доньку» та мережу її відділень у Криму.

Сьогодні, майже через десять років, сервіси пошукової системи Google продовжують «ототожнювати» відділення та банкомати «РНКБ» на окупованому півострові з відділеннями та банкоматами «Сбербанку» і «ВТБ».


29 квітня 2022 року «Банк Росії» підтримав пропозицію голови правління «ВТБ» Андрія Костіна щодо консолідації (об’єднання) кримського «РНКБ», «Фінансової Компанії Відкриття» та «ВТБ». На початку грудня минулого року Володимир Путін підписав закон, що дає федеральному уряду право внести 100% капіталу «РНКБ», який володіє мережею в Криму, як вклад у капітал «ВТБ». Закриття оборудки очікується у першому кварталі 2023 року, до цього мали докапіталізувати «РНКБ» на суму близько 7 млрд рублів. «ВТБ» працюватиме у Криму та Севастополі під логотипом і брендом «РНКБ».

Зазначені російські фінансові структури також відключені від міжнародної міжбанківської системи передачі та здійснення платежів – SWIFT (абревіатура від англійської Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications – Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових каналів зв’язку).

Збільшення обсягів кредитування – основа розвитку економіки окупованого Криму?

Російська влада розраховує, що протягом 2022-2025 років інвестиції в розвиток Криму і Севастополя перевищать 1 трлн рублів, про що заявляв Володимир Путін у травні 2021 року.

Мінекономрозвитку Росії опублікувало перелік організацій, уповноважених забезпечувати пільгове кредитування учасників вільної економічної зони Севастополя та Криму. «Промсвязьбанк» у ньому сусідить із «РНКБ» та банком «Россия».

За словами провідного експерта департаменту аудиторських і консультаційних послуг московської аудиторської компанії ФБК Ганни Тимершиної, докапіталізація «РНКБ» проводилася регулярно, і майбутня, як і попередні, також пов’язана зі збільшенням обсягів кредитування, що «дозволяє прискорити розвиток економіки Криму».

Прихід «такого великого гравця, як «Сбербанк», у Крим «дозволить і надалі підвищувати доступність, швидкість та якість банківських послуг для населення», – наголосив Сергій Аксьонов. За словами Михайла Развожаєва, «відкриття офісу та поява банкоматів «Сбербанку» в Севастополі «дозволить повноцінно користуватися всіма можливостями банку без виїзду на материк».

Мабуть, буде використано шостий інструмент, про який я поки що не сказав – це відбирання грошей у населення

Кредитування – основна пропозиція клієнтам й у відкритому наприкінці 2022 року в Керчі відділенні «Промсвязьбанку».

«Ми вважаємо, що запас (у Росії – ред.) є приблизно на 2023-2024 роки. Починаючи з 2025-го, ситуація стає дуже тривожною. І в цей момент, мабуть, буде використано шостий інструмент, про який я поки що не сказав – це відбирання грошей у населення. Тоді можуть з’явитися обов’язкові облігації для населення…», – пояснив в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», доктор економічних наук Ігор Ліпсиць.

«Основна мета – військово-стратегічні об’єкти та військова база у Севастополі»

Коментуючи на прохання Крим.Реалії події, що відбуваються, експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смелянський зазначив, що «РНКБ» залишать як «прикриття», а російські плани щодо його докапіталізації є або просто «гарною позою для породження впевненості», або «наївним самообманом».

Юрій Смелянський


Юрій Смелянський

Кампанії з пропаганди «заведення» у Крим системних банків Росії – лише інформаційний шум

«Навіть зараз Кремль намагається «ховати під вуаль» «РНКБ» великі системні банки. Про всяк випадок. А раптом?! По-перше, для звичайної людини в Криму прихід великого системного банку був би цікавим і означав би можливість вільного пересилання коштів по всьому світу з використанням міжнародних платіжних систем MasterCard, Viza та інших. Сьогодні «ця лавочка» закрилася. Карти російської платіжної системи «Мир» мають вузький сектор використання. Інтереси та очікування кримчан не будуть реалізовані. Тому кампанії з пропаганди «заведення» у Крим системних банків Росії – лише інформаційний шум. По-друге, основним «інвестором» в окупованому Криму був і залишається російський федеральний бюджет. Нічого нового підсанкційні банки, незалежно від назви, не можуть принести. Жодного значення немає – принесуть воду в «червоному» чи «зеленому» відрі». Крім, знову ж таки, посилення «інформаційного шуму», – зазначи експерт.

Він вважає, що продовження діяльності дочірніх структур російських підсанкційних банків у країнах СНД та Євразійського союзу має стати предметом вивчення західних партнерів України, які можуть поставити ультиматум усім державам щодо відповідальності за зв’язок із банками агресивної Росії.

У Криму згортається економічна активність, завмер ринок нерухомості. Він ніби є – пропозиції є, але угод немає

На думку Юрія Смелянського, на окупованій території бюджетні кошти держави-агресора не спрямовуються на вирішення питань соціально-економічного розвитку. Основними напрямками для інвестицій є: будівництво об’єктів військово-стратегічного характеру та розвиток військової бази у Севастополі.

«У Криму згортається економічна активність, завмер ринок нерухомості. Він ніби є – пропозиції є, але угод немає. І це не питання «грошей із банку»: невпевненість, тривожні очікування, формування відкладеного, породженого невпевненістю, споживчого попиту – основні «бренди» та «тенденції» на півострові. Реальний споживчий попит на тлі цих процесів усе більше «просідає».

Усе більше «проявляється» військова база, яка не має нічого спільного ні з економічним розвитком, ні з економічною активністю, ні з інвестиціями та позитивною зміною споживчого попиту. «Казарма» живе на «виділеному пайку». Чим більше проявляється окупаційна казарма зі шпиталями, яких уже не вистачає, тим більшого значення набувають пайки як альтернатива споживчому попиту. Це не означає, що в магазинах нічого немає, це означає, що «казарма» вбиває економічну активність», – підсумував Юрій Смелянський.