30.11.2022

Російські солдати у Мелітополі перейшли на українські продукти?

Від Займ Кредит

Російські окупаційні сили захопили у Бердянську три великі підприємства. Там виробляють продукцію, яку може використовувати армія Росії. Про це наприкінці жовтня повідомив Центр журналістських розслідувань. За інформацією журналістів, окупанти «націоналізували» підприємства «НВП Агрінол» та «Азмол», що виготовляють мастильні матеріали та оливи, а також машинобудівну компанію «Бердянські жниварки», серед продукції якої є платформи та тракторні причепи.

Які промислові підприємства півдня України перебувають в окупації? Як російські окупаційні сили використовують їхні потужності у військових цілях? Скільки часу забере відновлення української промисловості після війни? Про це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

Мелітополь: ремонт російської техніки та медичний кисень

Промисловість у Мелітополі переорієнтовують на потреби російського війська – написав у своєму телеграм-каналі мер міста Іван Федоров. За його словами, на Мелітопольському залізобетонному заводі та «Автокольорлиті» виготовляють бетонні доти (довготривалі оборонні точки) та інші оборонні споруди. Щодня на ці виробництва їдуть колони вантажівок зі щебенем, зазначив мер.

Через Мелітополь у херсонському та запорізькому напрямках йдуть рухомі склади та фури з відремонтованою російською військовою технікою. На «Асфальтобетонному заводі» окупаційні сили організували виробництво протитанкових бетонних конусів, повідомив Федоров.

Мер Мелітополя Іван Федоров


Мер Мелітополя Іван Федоров

Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов розповів «Новинам Приазов’я», як російські військові експлуатують міську промисловість.

На захопленому «Заводі залізобетонних виробів» виготовляють доти та їжаки, які використовуються для захисту росіян на запорізькому та херсонському напрямках

«Індустріальний парк «Рефма» використовується як військова база та база для ремонту військової техніки. На захопленому «Заводі залізобетонних виробів» виготовляють продукцію оборонного та військового характеру, яка використовується для захисту росіян на запорізькому та херсонському напрямках. Йдеться про доти та їжаки. Машинобудівні заводи використовуються для ремонту військової техніки, яка завозиться із фронту до Мелітополя», – розповів він.

За словами Орлова, російські військові також контролюють виробництво, пов’язане з медициною.

«Окупанти захопили й володіють «Мелітопольським заводом автотракторних глушників». На його території свого часу було окреме підприємство, яке виробляло медичний кисень, який, на жаль, також використовується окупаційними військами», – додав він.

Російську продукцію навіть російські солдати в Мелітополі намагаються не купувати. Вони намагаються знайти продукти місцевого виробництва

За інформацією директора Центру стратегічного розвитку територій, представники окупаційних сил вивозять до Криму та сусідньої Росії харчі та промислові вироби, виготовлені на захоплених у Мелітополі заводах.

«Російську продукцію навіть російські солдати в Мелітополі намагаються не купувати. Вони намагаються знайти продукти місцевого виробництва або залишки українського виробництва. Бо це – доволі якісна продукція, частково сертифікована за європейськими стандартами, які на порядок вищі, ніж російські», – зазначає Орлов.

В умовах бойових дій та російської окупації частини українського півдня редакція не може отримати офіційне підтвердження озвучених свідчень чи незалежно перевірити їх.

Бердянськ: хліб та м’ясо для окупантів

Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов згадує, як Україна звела нанівець плани окупаційних сил щодо використання Бердянського морського торговельного порту.

«З перших днів окупанти були націлені на те, щоб контролювати порт як логістичний вузол, як точку для зберігання боєприпасів, як місце, де можна та треба розташовувати засоби ППО. Але 24 березня в корабель «Саратов» прилетіла українська ракета. З того часу окупанти одного разу використали порт, щоб вкрасти українське зерно. Решту часу порт стоїть порожнім», – сказав він.

Пожежа на російському великому десантному кораблі «Саратов» унаслідок ракетного обстрілу ЗСУ. Бердянськ, 24 березня 2022 року


Пожежа на російському великому десантному кораблі «Саратов» унаслідок ракетного обстрілу ЗСУ. Бердянськ, 24 березня 2022 року

Окупаційні сили незаконно перереєстрували на громадян Росії бердянські хлібо- та м’ясокомбінати, розповідає депутат. За його словами, ці підприємства єдині, що стабільно працюють у місті.

«Їхні власники були не з Бердянська. Ці комбінати були частинами великих корпорацій. От окупанти й вирішили зареєструвати ці торговельні марки на громадян Росії, жителів Москви чи якихось інших російських міст. Це, мабуть, єдине виробництво, що більш-менш працює, бо населення споживає продукцію м’ясокомбінату та хлібокомбінату. Інші бізнес, виробництво та промисловість у Бердянську відсутні як такі», – каже Дудукалов.

Табір «Факел», санаторії «Арктика» та «Нафтохімік» також потрапили під так звану «націоналізацію» під керівництвом окупантів

Він розповів, що разом із промисловими підприємствами Бердянська російські військові «взяли під контроль» бази відпочинку.

«Соціальні заклади (які входять до «Райагропромпостачу» депутата ВР України Олександра Пономарьова разом з підприємствами «Агрінол», «Азмол», «ЖБК» та «Жниварки» – ред.): табір «Факел», санаторії «Арктика» та «Нафтохімік» також потрапили під так звану «націоналізацію» під керівництвом окупантів», – зазначив Дудукалов.

Маріуполь: «відновлення краденим чавуном»

Російські окупаційні сили повідомляли, що для відбудови зруйнованого Маріуполя використовують продукцію Єнакіївського металургійного заводу (ЄМЗ). Матеріал про це написали журналісти маріупольського видання «0629». Зазначається, що цей завод виготовляє до двох тисяч тонн чавуну на добу. У конвертерному цеху він перетворюється на безперервну литу заготівлю. Виготовлений із неї сортовий прокат йде на відновлювальні роботи, які окупаційні сили нібито проводять і в Маріуполі.

Маріуполь після російської окупації, 19 жовтня 2022 року


Маріуполь після російської окупації, 19 жовтня 2022 року

У публікації йдеться про те, що ЄМЗ був у складі «Метінвест Холдингу» Ріната Ахметова. З 2014 року місто Єнакієве Донецької області, де розташований завод, перебуває в окупації. «Метінвест Холдинг» заявив про повну втрату контролю над заводом у березні 2017 року. Підприємство було повністю зупинене, але у травні 2018 року угруповання «ДНР» відновило виробництво, йдеться в матеріалі «0629».

Після деокупації на «Азовсталі», на жаль, уже не буде чого відновлювати

Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів про стан колись потужних підприємств – заводу «Азовсталь» та Металургійного комбінату імені Ілліча.

«Після деокупації на «Азовсталі», на жаль, уже не буде чого відновлювати. Щодо комбінату ім. Ілліча, то окупанти повністю його контролюють. Банально йде розграбування цього підприємства. Навесні окупанти вивезли з Маріупольського порту до РФ уже завантажений (на судна – ред.) метал підприємств групи «Метінвест» приблизно на 170 мільйонів доларів», – сказав Забавін.

Краєвид на зруйнований від російських обстрілів завод «Азовсталь», Маріуполь


Краєвид на зруйнований від російських обстрілів завод «Азовсталь», Маріуполь

«Втрати України – до 600 мільярдів доларів США»

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин розповів «Новинам Приазов’я», до яких наслідків у масштабах усієї країни призвела окупація частини півдня.

Усі соціальні видатки на наступний рік держава фінансуватиме коштом запозичень. І це є результатом окупації півдня

«Мінус 32% від валового внутрішнього продукту, мінус 40% української металургії, мінус п’ять мільйонів робочих місць в Україні. У нас заплановані на 2023 рік 2,6 трильйона гривень видатків. 2,6 трильйона видатків! При тому, що зібрати у вигляді податків та зборів ми зможемо тільки 1,3 трильйона гривень – рівно половину. Тобто усі соціальні видатки на наступний рік держава фінансуватиме коштом запозичень. І от цей процес є результатом окупації півдня, є результатом бойових дій, знищення величезної кількості промислових підприємств», – сказав економіст.

За оцінкою Пендзина, повоєнне відновлення України може тривати від п’яти років.

Якщо грошей буде багато, то відновлення розтягнеться на п’ять-сім років

«Прямі втрати сьогодні (складають – ред.) близько 150 мільярдів доларів. Непрямі втрати разом з прямими – від 300 до 600 мільярдів доларів. Питання: звідки візьмуться гроші, щоб це (зруйновану економіку – ред.) відбудувати. Швидкість відновлення економіки України залежить від грошей. Якщо грошей буде багато, то це п’ять-сім років. Якщо грошей буде мало – це може розтягтись на дуже великий період часу», – припустив він.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є даніорганізації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.