Розпаковка «Ланцета». Звідки Росія бере технології для свого безпілотника

Гелікоптери, літаки, катери, САУ та танки – ці цілі вражають російські «Ланцети». Російські ЗМІ пишуть про надзвичайну ефективність цього баражуючого боєприпасу – понад 80%. Натомість українські військові їхню успішність оцінюють не більше, ніж на третину. Вони глушаться РЕБом, застряють у захисних сітках, ще їх збивають із ПЗРК, стрілецької зброї. А також розхвалені Росією «Ланцети» не завжди влучають в ціль.

Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії дослідив:

• що ж є всередині російських російських «Ланцетів»;
• які американські та європейські компоненти використовує РФ для виготовлення безпілотників;
• наскільки реально зросло виробництво російських баражуючих-камікадзе?

Екіпаж цього танка Т-72, який воює на південному напрямку, близько року тому пережив удар російським «Ланцетом».

Це сталося тоді, коли танк виїхав на вогневу позицію, десь в 6-7 кілометрах від російських позицій, і обірвав протимінний трал.

«Один наш трал спав з кріплення і попав під гусню. Поки ми з цим всім розбиралися, а це зайняло хвилин 45, до години, нас засік якийсь дрон. Як тільки ми все зробили, залізли в танк і почали обирати орієнтир для ведення вогню, почули характерний свист – ми попригинали голови, і в нас влучили», – розповів у інтерв’ю Крим.Реалії танкіст, який пережив удар «Ланцетом» Костянтин «Дизель».

Танкісти зазначають, що їм дуже пощастило, по-перше – в момент удару екіпаж перебував у середині бойової машини і був захищений від уламків, по-друге – кумулятивний заряд не дістався до боєкомплекту і танк не вибухнув.

«Траєкторія безпілотника під час заходу для удару була доволі горизонтальною, він не падав зверху. Епіцентр удару припав на передню частину башти.

З гармати позривало динамічний захист, все порозкурочувало, все порозбивало, навіть командирські «тріплекси» повилітали.

Частина кумулятивного струменя потрапила в командирський лючок і пробила його наскрізь. Вихідний отвір був товщиною з циганську голку. Добре, що командир танка у нас низенький, і цей промінь пройшов у нього над головою, але все одно попалило йому і шоломофон, і куртку. Та, порівняно з тим, що могло бути, то можна сказати, що екіпаж обійшовся легким переляком, лише легкі контузії і навідник глухуватий дотепер ходить», – розповідає Крим.Реалії «Грей», один із членів екіпажу, який пережив тоді удар «Ланцетом».

Після того влучання екіпажу вдалося завести танк і виїхати з точки ураження. Це врятувало бійців і саму машину від повторного удару. Зараз бронетехніка вже пройшла ремонт і повернулася у стрій.

Екіпаж каже, якби не поломка та не затримка на місці – ніякого знайомства з «Ланцетом» і не було б.

«У нас є визначений час, скільки ми можемо перебувати на одній позиції. Адже після того, як противник нас виявить, йому треба передати повідомлення командирам, ті мають ухвалити рішення і дати команду «на ураження» артилерії чи ще комусь.

Цим розрахункам теж треба час, щоб висунутися на бойову позицію та підготуватися для нанесення удару. На одному місці ми зазвичай перебуваємо не довше ніж на 15-20 хвилин», – пояснив «Грей».

ШІ і не тільки. Що там усередині?

Під час однієї із поїздок знімальної групи на південний фронт нам вдалося роздобути запчастини з внутрішньої начинки «Ланцета».

Їх ми показали інженерам, які вже досліджували подібні безпілотники. У цьому блоці мікросхем ми помітили кілька елементів західного виробництва.

На прохання експерта, з міркувань безпеки ми не показуємо його обличчя і називатимемо вигаданим ім’ям Максим.

«Політний контролер, що на «Ланцеті», що на «Залі» – ідентичні. Всі компоненти на цьому безпілотнику імпортні і доступні на відкритому ринку. Можливо, тут є щось російське, але це абсолютно не ключові, якісь другорядні компоненти. І в принципі вони ні на що не впливають. Тут встановлено мікроконтролери від NXP, в інерційна навігація від Analog Devices», – роз’яснив Максим, інженер із дослідження БПЛА.

Ще один елемент, що викликає інтерес у інженера, – це плата, що знаходиться в блоці гіростабілізатора, так званому «гімбалі», поруч з камерою.

«Цей модуль NVIDIA Jetson TX2 здатний «крутити» штучний інтелект. Він продається повністю в зборі. Єдине – російські інженери спроєктували для нього так званий «керріер», блок, куди вставляється ця плата.

Щодо штучного інтелекту, то, по-перше, якщо він навіть там присутній – вам про це ніхто однозначно не скаже, навіть той, хто знає. По-друге, якщо ми вкладаємо в поняття «штучний інтелект» можливість відстеження цілі, розпізнавання цілі, утримання цілі, то все це вирішується і звичайними методами, так би мовити, класичною математикою, і алгоритмами обробки зображень», – зазначив інженер із дослідження БПЛА.

Jetson TX2 – це мікропроцесорний модуль, і його можна абсолютно вільно купити в інтернет-магазинах. Він має досить широкий спосіб застосування – використовується в роботизованих системах зі збору врожаю, а також в автомобілях, що керуються автопілотом.

На думку експерта, цей елемент надто потужний і дорогий для покладених поки що на «Ланцет» функцій.

«Ці речі були закладені на перспективу. Тобто, вони взяли завідомо потужну елементну базу, аби в подальшому поступово нарощувати з нею програмне забезпечення. Робити його прогресивним і технологічнішим», – пояснив Максим.

Машинний зір у «Ланцета» точно є

Також розібратися у функціональності «Ланцета» погодилися допомогти у Центрі досліджень трофейного та перспективного озброєння Генштабу ЗСУ.

Для цього нам надали корпус збитого безпілотника та його начинку. Слова незалежного експерта підтверджують і військові, машинний зір у «Ланцета» точно є, а от із алгоритмами штучного інтелекту не все однозначно.

«Є поняття слабкої версії штучного інтелекту і поняття сильної версії штучного інтелекту. Сильної версії штучного інтелекту у ньому точно немає. Про неї можна було б говорити, якби «Ланцет» умів навчатися, передавав навички та інформацію на «Залу», а та розповсюджувала на інші «Зали» і «Ланцети». Також, якби ці безпілотники працювали за концепцією рою, яку свого часу презентували розробники, але цього немає і вони так не працюють. Він не автономний, він ще не може без вказівки оператора, самостійно відстежувати цілі і ухвалювати рішення, щодо їх ураження», – зазначив Крим.Реалії Андрій Рудик, представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння Генштабу ЗСУ.

«Ланцет» розроблений російською компанією ZALA, яка входить до концерну «Калашников». Дослідники звертають увагу на те, що навіть корпус «Ланцета» може містити небезпеку.

Зафіксовані багато випадків, коли корпус боєприпасу був із пастками та замінований.

«Сам корпус складається зі склотканини та деяких карбонових елементів. Він запускається так само, як безпілотники «Зала» чи «Орлан» – з катапульти, тобто з наземної станції пуску. Коли він злітає, то розправляє свої ікс-подібні крила.

«Ланцет» використовує дві системи супутникового зв’язку «GPS» та «ГЛОНАСС».

На голові в нього розміщено лазерний цілевказівник, рухому камеру, елементи роботи із зображенням, акселерометри, а вже далі йде блок з бойовою частина КЗ-6 та інші елементи, необхідні для роботи цього апарата: політний контролер, відеопередавач, навігаційна система, живлення, сервоприводи, двигун – і все це об’єднано дротами, які, до речі, не російського виробництва», – розповідає Андрій Рудик.

КЗ-6, про який говорить Рудик, – це трикілограмовий кумулятивний заряд, призначений для пробивання захисних броньованих конструкцій. Саме таким і було завдано удару по танку, про який ми розповіли на початку.

Також на фронті фіксують випадки застосування й інших типів боєприпасів, що мають іншу вагу та форму.

Середня дальність польоту «Ланцета» – 40-50 км. Але є зафіксовані випадки, коли він пролітав удвічі більші відстані.

Приміром, удар «Ланцетами» по летовищу Долгінцеве, біля Кривого Рогу. Це майже 80 км від можливої точки запуску.

«Ланцет» хоч і керується оператором із наземної станції, але для стабільності сигналу та ефективної його дальності він повинен працювати у зв’язці щонайменше ще з одним, але вже розвідувальним безпілотником «Зала», який виконує функцію ретранслятора.

Цифрові елементи не російського виробництва

Деякі блоки, де розміщені плати, виготовлені на недорогому 3D-принтері.

Таку ж технологію ми побачили навіть на частині корпусу для камери – проглядається характерна фактура багатошарового пластику.

Усі ж цифрові елементи, які потрапили нам до рук, не були російського виробництва.

Також ці вироби належать до категорії товарів подвійного призначення, тому не підлягають жорсткому експортному контролю. А відтак і, як зазначають експерти, забезпечення виробництва необхідними компонентами російського військпрому – для Кремля не є велика проблема.

«Санкції щодо цих компаній практично не будуть діяти, адже комплектуючі на тисячу тих самих «Ланцетів» можна перевезти в декількох дорожніх сумках.

Для державної машини це геть не проблема. Який механізм використовують для закупівлі, чи через інші країни, чи через якісь фірми-прокладки – я не знаю. Можливий ще навіть варіант, що ці запчастини на своє посольство в США можуть замовити дипломати і відправити дипломатичною поштою. Я не знаю, як конкретно вони це роблять, але варіантів є багато», – розмірковував Максим, інженер із дослідження БПЛА.

Є в експертів питання і щодо масштабів виробництва.

Ще 2023-го російська влада заявляла, що планує наростити потужності у кілька разів, з 200 тисяч одиниць до одного мільйона на рік. Але, як показує практика, масштабування виробництва хоч і проглядаються, але далеко не в кількості до сотень тисяч на рік.

Російський паблік Lostarmor за березень 2024 року нарахував всього 175 випадків застосування «Ланцетів». І це рекорд за більш як два роки великої війни.

«Якби було нарощення в 50 разів, то ми б бачили зовсім інші результати на фронті. Навіть я б вам приніс або більш цілий зразок, або в більшій кількості ще й з різними модифікаціями. Ці всі історії – це питання пропаганди, а я російську пропаганду не коментую», – заявив Андрій Рудик.

У Генштабі нам заявили, що активно працюють над засобами протидії «Ланцетам» та «Залам», але це – військова таємниця.

Також, у свою чергу, на українському озброєнні теж є свій аналог «Ланцета», але подробиць про масовість та ефективність його застосування у відкритому доступі поки що немає.