«Слідом за воєнним роком йде рік голодний». Чи буде Україна з хлібом?

В якому стані перебувають аграрні підприємства на звільнених від російської армії територіях Херсонщини? Якої допомоги потребують місцеві фермери та хто її надає? Чи може російська окупація призвести до голоду на захопленій частині півдня України, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

• 60% аграрних підприємств Херсонщини постраждали від війни. Про це 2 листопада повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Цього дня відбулася презентація інтерактивної мапи руйнувань агросектора Херсонщини. Вона створена, щоб показати наслідки війни й окупації російськими військами, а також для відшкодувань збитків власникам. За словами Янушевича, власники сільськогосподарських підприємств можуть вносити дані про пошкоджене майно та збитки до інтерактивної мапи руйнувань агросектора України. Підприємці зможуть зафіксувати втрати й отримати фінансову підтримку на відновлення та відбудову, зазначив очільник Херсонської області. На мапі також можна позначити зруйнований об’єкт, внести дані про нього з фото- та відеодоказами.
• Янушевич зазначив, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Херсонській області налічувалось 2 тисячі 913 аграрних підприємств. Через збройну агресію Росії більша частина з них пошкоджені або зруйновані вщент.

Скільки засіяли?

Депутат Херсонської обласної ради, аграрій Сергій Рибалко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що підприємці намагаються проводити осінні польові роботи у регіоні там, де це безпечно та де залишилася необхідна техніка.

«Там, де боїв немає, де трохи залишилося людей, техніка, то люди посіють хоч щось. На жаль, є така істина, що слідом за воєнним роком йде рік голодний. І це, напевно, буде проблема велика. Люди намагаються посіяти хоч якусь пшеницю, може, хтось ріпаки, але це мізер, одиницями відсотків вимірюється від того, що сіялося раніше. За моїми підрахунками, це десь лише третина полів, які засівалися пшеницями раніше», – повідомив депутат.

Політик зазначив, що на Херсонщині зараз багато «покинутих» полів.

«Багато полів, на яких нічого не росте, багато полів, на яких росте бур’ян. Якщо ми можемо щось говорити про наявність якогось дизельного пального, яке на сьогодні дороге, то добрива, засоби захисту, особливо запчастини на техніку, практично відсутні. Тому проводять роботу тим, що залишилося, старими якимись сівалками, які можна склепати на коліні. Та люди намагаються працювати», – зауважив Рибалко.

Він розповів, наскільки відрізняється ситуація на правобережній та лівобережній Херсонщині.

«Правобережну, ми сподіваємося, найближчим часом звільнять. Але там свої проблеми. Навіть на тих територіях, які вже зараз звільнені фактично, зайти та працювати важко, майже неможливо. Основна причина – це замінування полів, територій. Замінувань дуже багато, снарядів багато, які не розірвалися. На лівому березі підприємства, які зараз «націоналізовані», теж проводять роботи, але розпорядження майном вже проводять нові «господарі». Я не думаю, що там щось залишиться», – зазначив аграрій.

Депутат припускає, що лівобережна Херсонщина може зіткнутися з дефіцитом продуктів вже цього року.

«Для своїх людей ми намагалися забезпечити кількість олії, борошна, якимись дровами, крупами. Намагалися цих людей підтримати, бо зима буде надважкою. Але розуміємо, що в Україні посіяли лише трохи більше ніж 50% пшениці від того, що сіялося раніше. Мало того, що склалися погані природні умови в центральній на північній частині, ще додалися території, які не будуть взагалі засіяні», – каже політик.

Заборона працювати

Голова Новоолександрівської громади Херсонської області Олександр Левечко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що на сьогодні на території громади неможливо проводити сільськогосподарські роботи.

«Станом на 24 лютого загальна площа Новоолександрівської сільської ради становила 40 736 га, із них 29 тис. га – землі сільськогосподарського призначення. Аграрний сезон був повністю зіпсований, багато площ землі залишилось без обробітку. На цей час неможливо продовжувати сільгоспроботи, бо там проходили активні бойові дії, є предмети, які дуже небезпечні для людей, які будуть працювати на цих землях», – повідомив посадовець.

Обстріли Новоолександрівської громади тривають, тому аграріям працювати в полях заборонено, каже Левечко. Крім того, за його словами, через дії російських військових суттєво постраждало майно підприємців.

«В деяких товариствах техніка розбита, в деяких – ангари та приміщення побиті. Руйнація продовжується, бо постійно ведуться обстріли нашої громади. Я думаю, що не тільки цей аграрний сезон, а й наступний також буде зіпсований», – вважає Левечко.

Очільник Новоолександрівської громади додав, що швидкість відновлення сільського господарства у регіоні залежить від того, коли припиняться бойові дії.

Вирви та снаряди

Староста села Дудчани, Милівської сільської громади Бериславського району Херсонщини Алла Торчанська розповіла, що цього року проводити будь-які польові роботи у селі неможливо.

«Біля мого села велися активні бойові дії, вони ведуться по сьогодні, тому усі найближчі поля, які знаходяться біля села, які знаходяться між населеними пунктами, що поблизу Дудчан, вони всі у вирвах, у снарядах. Туди в цьому році точно ніхто не зайде, бо потрібно дуже багато часу на розмінування, там неможливо працювати», – повідомила посадовиця.

Староста зазначила, що всі підприємства, бази, елеватори, які були на території села, зруйновані та найближчим часом відновленню не підлягають. Втім, місцеві підприємці, які виїхали у період окупації, будуть повертатися до села, вважає Торчанська.

«На території нашого села великих аграрних підприємств, агломератів майже не було. У нас переважна частина землі була в оренді у дрібних підприємств, в когось 10 га, в когось 20 га, 100 га. Тобто це наші місцеві мешканці, які брали в оренду, їх багато. На сьогодні, я розумію спілкуючись з ними, вони будуть повертатись додому та будуть потроху відновлювати роботу, наскільки це можливо. Будуть з нуля починати та робити цей бізнес», – зауважила Торчанська.

Про збитки

Мер Нової Каховки Володимир Коваленко розповів, яким є агросектор у цій громаді.

«Є три базових підприємства – Дім марочних коньяків «Таврія». Це переважно територія виноградників, власне, сировинна база. На жаль, вже два роки виноградники не обробляються, їх просто залишили, як кажуть, напризволяще», – повідомив він.

«Наступне підприємство – «Югтара» імені Солодухіна. Це така структура, в якій є частково сади. Переважно це персики, черешня, абрикоси, перейшли частково на зернові. Вони сіялися під тиском, їх змусила окупаційна влада. Вони зібрали врожай, але, наскільки мені відомо, той урожай у них потрошечку «віджимають», – розповів міський голова.

Також у Новокаховській громаді є підприємство «Тачанка», яке займається городньою продукцією та рибоводний завод, каже Коваленко. Раніше Херсонщина була основним постачальником овочів і фруктів на територію всієї України.

«Помідорів, огірків, кавунів, полуниці – нічого з цього не було реалізовано. Бо я коли ще був у період літній на окупованій території, з людьми зустрічався, то вони жалілися на те, що затрати склали набагато більше, ніж виторг. Реалізувати нікуди. Бо раніше по всій Україні розвозили, приїжджали оптовики, забирали. В цьому році нічого не сталося, були випадки, просто залишали (врожай – ред.)», – повідомив посадовець.

Коваленко вважає, що збитки внаслідок бойових дій і окупації частини Херсонщини Росією становлять мільйони гривень.

«Ще у довоєнні часи Херсонська область у пікові роки до 2,5 мільйонів могла видавати овочевої та плодоовочевої продукції. Це величезна кількість. В цьому році навіть якщо значно менша кількість була вироблена, то вона не була реалізована нікому, крім звичайного приватного користувача. Ціни цієї продукції не було такої, яка відповідала собівартості затрат. Тому збитки складають не один мільйон гривень», – повідомив мер Нової Каховки.

Керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного та сільського розвитку Сергій Кубах у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що загальні втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії становлять понад 30 млрд доларів.

«Пошкодження складає понад 6 млрд доларів. Загальні втрати по земельному фонду – пошкоджено понад 5% сільськогосподарських земель, загалом понад 2 млн га. Втрати загального поголів’я (скота – ред.)України складають десь понад 30%. Те, що ми зараз бачимо по територіях, можемо однозначно сказати, що відбувається системний та спланований злочин РФ. Основне – це крадіжки зерна й іншої сільськогосподарської продукції, крадіжки та знищення техніки», – зауважив Кубах.

Допомога аграріям

Кубах зазначив, що жителів деокупованих територій Херсонщини, в тому числі підприємців, крім Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) підтримують також державні структури, органи місцевого самоврядування.

«Якщо говорити про нашу підтримку, то це, перш за все, та допомога, яка здійснюється в логістичному доставленні різних товарів першої необхідності. Ми концентруємося саме на деокупованих територіях, де це потребують найбільше та негайно. Загалом ми вже доставили близько тисячі тонн різних товарів першої необхідності та продуктів для підтримки жителів громади та ВПО, для агробізнесу, щоб вони продовжили свою роботу», – повідомив представник програми USAID АГРО.

Кубах розповів, що програма АГРО Агентства США з міжнародного розвитку допомагає агропідприємцям зі звільнених територій фіксувати воєнні злочини російських військових з метою отримання компенсацій у майбутньому.

«Ми започаткували процес документування воєнних злочинів і збитків в аграрному секторі з наступним створенням саме доказової бази. Щоб можна було відшкодувати ці втрати й аграрії могли компенсувати або отримати державну підтримку, для всіх випадків це документування потрібне», – сказав він.

«Навіть якщо це благодійна допомога або держпідтримка, через суд отримання компенсації або через притягнення до відповідальності РФ, міжнародних трибуналів, навіть допомоги від наших партнерів з різних куточків світу», – зазначив експерт.

За його словами, перше, чого потребують аграрії на Херсонщині – це фінансування.

«Це питання кредитів і держпідтримки. Добре спрацювала програма «5-7-9», і важливо, щоб такі програми підтримки були на майбутнє від держави на наступний рік, і могли користуватися різними інструментами», – зауважив Кубах.

Крім того, є низка питань, з якими стикаються підприємства, що опинилися у так званій «сірій зоні» або на деокупованих територіях, додав Сергій Кубах.

«Це питання законодавства про колаборацію, оподаткування, кредитів. Щоб банки давали нові кредити та була підтримка держави в погашенні цих відсотків. Відповідно, прості речі, пов’язані з подолання проблем кризи з електроенергією. Ми знаємо, скільки від цього страждають, особливо ферми. Також це пов’язано з посівними матеріалами та засобами захисту рослин», – наголосив експерт.

Вплив війни на логістику

Кандидат економічних наук, головний бухгалтер однієї з агрофірм у Запорізькому районі Запорізької області Вікторія Гринь розповіла, що окупація частини півдня України та бойові дії суттєво впливають на логістику. Навіть якщо підприємства розташовані на підконтрольних Україні територіях.

«Найбільша проблема, з якою зіткнулися аграрії саме Запорізького району – це проблеми логістики та реалізації. На цей момент збіжжя, яке лишилося з 2021 року на весну, щоб посівну забезпечити оборотними коштами, лишилося лежати на складських приміщеннях, тому що продати його нереально», – наголошує економіст.

«Принаймні Запорізький район досить активно співпрацював з «Нібулон» і, користуючись дешевим річковим транспортом, ми могли реалізувати за нормальну ціну збіжжя. На сьогодні це неможливо, річковий транспорт не працює, «Нібулон» не працює навіть у сфері зберігання цього збіжжя. Тому зберігаємо на власних складських приміщеннях. Реалізувати автотранспортом нереально», – повідомила науковиця.

Вона стверджує, що проблеми залишаються, попри підтримку держави.

«Держава міцно нас підтримала, коли почалася війна. Пільгове кредитування, коли під 0% та підприємства навіть максимум 5 млн, говорили про збільшення портфельних кредитів. Але на цей момент, я зараз спілкуюся з банками, єдине, що ми чуємо, що «червоний» регіон і кредитування призупинено. Вони не забирають, не вимагають повернення, вони пролонгують, але щодо збільшення кредитного портфеля мова не йде», – зауважила Гринь.

Вона зазначила, що у такій ситуації агропідприємства шукають варіанти, як змінити свою діяльність для більшої прибутковості.

• За три місяці з моменту укладання угоди 422 судна експортували близько 10 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, повідомили в Міністерстві інфраструктури.
• 29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому влада Росії звинуватила Україну.​
• Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви вважають «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.
• Попри таку заяву Москви, 31 жовтня Організація Об’єднаних Націй, Туреччина та Україна продовжили реалізовувати зернову угоду.