Стрибок цін і голод: як напад Росії на Україну вплине на продовольчу безпеку світу

Економічні експерти попереджають, що продовження війни Росії проти України, а також блокування російським флотом українських вже має негативний вплив на продовольчу систему світу. Країни з високим рівнем життя очікує різке подорожчання харчів, а населення бідних країн може почати потерпати від недоїдання. Чому? Пояснюють експерти

Згідно з аналізом економістів, масштабна агресія Росії в Україні, після глобальної пандемії, може викликати зростання бідності, голоду, нестабільності та заворушень по всьому світу.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що «увага світової громадськості була прикута до жахливих картин війни [в Україні]: смертей, страждань та руйнувань. З початку війни ООН допомагає та надає гуманітарну допомогу українцям, які платять найвищу ціну разом із країнами, які приймають біженців. Це найшвидша криза біженців у Європі з часів Другої світової війни. Але менше уваги звертають на глобальні наслідки цієї війни: зростання злиднів, голоду та соціальних заворушень. Війна впливає на продовольчу, енергетичну та фінансову системи, особливо на найуразливіші країни, їхніх жителів та економіки».

Що було і що тепер?

• У 2021 році зібрала рекордну кількість ранніх зернових – 46 млн тонн і понад 33 млн тонн пшениці.
• Це дозволило повністю покрити і внутрішні потреби, і експортні.
• Щомісячний експорт зернових до війни перевищував 5 млн тонн.
• У 2021 Україна забезпечила 10% світового експорту пшениці, за оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA)
• ООН, зокрема, і українською пшеницею, допомагала країнам, які потерпають від браку продовольства.
• Через повномасштабну війну Росії в Україні неможливо провести посівну на 3,5 млн гектарів земель, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
• Президент України Володимир Зеленський застеріг, що Україна не зможе експортувати продовольство в звичайних обсягах, якщо російська агресія триватиме.
• Україна забезпечує продовольством 400 мільйонів людей у різних куточках світу. Зокрема, йдеться про Ліван, Лівію, Ємен, Єгипет, Сирію та десятки інших держав.
• Якщо Україна не зможе належно провести посівну кампанію, а потім зібрати врожай, глобальні ринки недоотримають щонайменше 50 млн тонн зерна, найбідніші країни світу залишаться без продовольства.

Про які проблеми кажуть експерти?

Найважче буде найбіднішим

Клаус Ларрес, професор міжнародних відносин в Університеті Північної Кароліни:

– Є два аспекти, надважливі для виробництва продуктів харчування, на які війна має згубну дію.

По-перше, знищення ячменю, кукурудзи і, насамперед, пшениці в Україні, а також на збирання врожаю та нову посівну. Таким чином, виробництво продукції, яку можна експортувати, скорочується. Це означає, що багато країн, особливо країн, що розвиваються, сильно постраждають, у той час як розвинені країни просто побачать зростання або значне зростання цін.

По-друге, це стосується виробництва добрив. Росія та Білорусь виробляють переважну більшість добрив у світі. Якщо вони не зможуть його експортувати або якщо країни відмовляються від експорту через санкції, це також вплине на постачання пшениці, ячменю, кукурудзи та посівної.

І останнє: Китаю, який пережив сильну посуху, доведеться закуповувати більше зерна, пшениці на світовому ринку. Китай, будучи великою країною, купуватиме багато. Тобто ці продукти будуть недоступні біднішим країнам, тому що Китай перекупить їх – не тому, що хоче нашкодити, просто вони потрібні йому. Кожна країна дбає про себе. Тож національні інтереси окремих країн диктуватимуть умови, що виштовхне бідніші країни на узбіччя.

Ростуть ціни

Ціни на продукти та енергоносії стрімко зростають, збільшуючи нестабільність та невизначеність у світі, який і так похитнувся від натиску пандемії.

Жителі країн, що розвиваються, особливо схильні до подібних коливань. Найбідніші країни світу, як правило, є нетто-імпортерами продовольства та залежать від імпорту інших країн.

– Пол Гобл, колишній радник держсекретаря США:

Якщо врожай в Україні не буде зібраний цього року через бойові дії, це торкнеться тих країн і народів, які нині найбільше залежать від українського імпорту, це країни південно-східної Європи та Близького Сходу.

У світі виробляється достатньо їжі, ми поки що не говоримо про голод, ми говоримо про серйозне зростання цін.

Країни, які купували українські товари за однією ціною, майже, напевно, зіштовхнуться зі зростанням світових цін, і їм доведеться платити більше. Можливо, деякі з найбідніших країн Африки не зможуть заплатити. І тоді може бути голод.

Світовій економіці було завдано найсильнішого удару внаслідок пандемії коронавірусу, багато країн ще не почали долати його наслідки, криза COVID-19 і так виявив нерівність у світі, посилив соціально-економічний стрес та сприяв зростанню цін на продукти харчування.

Якщо Україна не може експортувати своє продовольство, найбільше у цій ситуації постраждає український народ та український уряд. Саме вони втратять більшу частину своїх доходів у твердій валюті.

На жаль, часто преса говорить про те, як війна вплине на Єгипет, Магріб, Близький Схід, Південно-Східну Азію, Південно-Східну Європу, а не Україну. Якщо Україна не зможе експортувати зерно, матиме великі проблеми, знищення українського врожаю матиме серйозні наслідки для українського народу, уряду та країни. Це набагато серйозніше за наслідки для міжнародного ринку.

Антоніу Ґутерріш на засіданні групи реагування на глобальні кризи щодо продовольства, енергетики та фінансів ООН назвав ситуацію «ідеальним штормом, який загрожує економікам усіх країн, що розвиваються».

Генеральний секретар ООН заявив: «36 держав покладаються на Росію та Україну, тому що більше половини їх імпорту пшениці йде звідти, до цих країн входять найбідніші та найуразливіші країни світу».

На Росію та Україну припадає близько 30% виробництва пшениці та ячменю, 20% кукурудзи та більше половини виробництва соняшникової олії всього світу.

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй опублікувала індекс продовольчих цін на продукти. Відбулося подорожчання на 34%, це рекордний показник ФАО.