Тарифи США проти Європи загрожують торговельною війною?
Сполучені Штати минулими вихідними пригрозили Євросоюзу 30-відсотковими тарифами. Це спіткало Брюссель якраз тоді, коли там вважали трансатлантичну торговельну угоду близькою до укладення.
Блок ще сподівається на угоду до дедлайну 1 серпня, коли мають набути чинності каральні тарифи США. Водночас у ЄС підготували контрзаходи, і це збільшує загрозу торговельної війни із серйозними наслідками для світової економіки відповідно.
Справедливо відзначити, що заява Дональда Трампа від 12 липня про запровадження загального 30-відсоткового мита на весь імпорт з блоку з 27 країн стала справжнім шоком.
Відколи президент США вперше пригрозив ЄС, а разом із тим – більшості своїх торговельних партнерів у всьому світі – жорсткими торговельними заходами на початку квітня, – Брюссель прагне до компромісу.
Дипломати та політики ЄС вважають трансатлантичну угоду надзвичайно близькою й натякають на можливість узгодити щось на кшталт 10-відсоткового базового тарифу з винятками та квотами для різних галузей промисловості. Ці деталі можна було б опрацьовувати на пізнішому етапі.
На умовах анонімності вони сказали, що розглядають раптовий поворот Білого дому як «переговорну тактику», спрямовану на забезпечення кращої угоди. Надто – для американських технологічних компаній, що стикаються зі збільшенням європейських податків.
Із наближенням крайнього терміну 1 серпня, коли мають почати діяти 30-відсоткові тарифи США, у ЄС все ще сподіваються, що про щось вдасться домовитися. Навіть якщо це буде чергова відстрочка на кілька місяців.
Мета – повернутися до 10-відсоткових тарифів або чогось близького до цієї цифри, причому 15 відсотків розглядаються як абсолютний максимум, який ЄС готовий прийняти без вжиття заходів у відповідь.
Тим часом Єврокомісія працює над цими контрзаходами. Фактично – складає 200-сторінковий перелік американських товарів, по яких можна вдарити.
Діставши на зустрічі в Брюсселі 14 липня згоду міністрів торгівлі ЄС, Єврокомісія пропонує контрзаходи на суму 72 мільярди євро (84 мільярди доларів). Вони охоплять усе: від літаків, автозапчастин, алкогольних напоїв – наприклад, бурбону, – до дрібніших товарів, як-от: запальничок і курильних трубок.
Це доповнює ще один комплекс контрзаходів на суму 21 мільярд євро (24,5 мільярда доларів), підготовлений у відповідь на американські мита на європейську сталь та алюміній. Ці мита США мають набути чинності 6 серпня.
З огляду на те, що початкова пропозиція щодо контрзаходів, з якою ознайомилося Радіо Свобода, становила майже 100 мільярдів євро (116 мільярдів доларів), можна зробити висновок, що блок дуже прагне не здаватися надто агресивним щодо Вашингтона.
Угода – все ще бажаний результат, а не ескалація в дусі «око за око». І – не безпідставно, адже економіка ЄС орієнтована на експорт.
Хоча ще немає остаточних розрахунків того, як повномасштабна трансатлантична торговельна війна вплине на економіку Європи та США, комісар ЄС з питань торгівлі Марош Шефчович попередив, що 30-відсотковий тариф фактично ліквідує торгівлю між двома сторонами.
Це жахлива перспектива, зважаючи, що торік двостороння торгівля товарами та послугами між ЄС та США сягнула 1,68 трильйона євро (1,96 трильйона доларів США).
Це приблизно третина всієї світової торгівлі.
Компанії ЄС та США інвестували 4,7 трильйона євро (5,5 трильйона доларів США) у ринки один одного. Не всі наслідки стануть одразу явними. Та очевидно, що ставки – високі.
Економісти ЄС нещодавно знизили прогноз зростання ВВП єврозони 2025 року з 1,3 відсотка до 0,9, прогнозованого наприкінці 2024 року. Це пов’язано з загрозою тарифів.
Вони також попередили про майбутню рецесію.
Німеччина – економічний гігант Європи, сподівалася на зростання після двох років рецесії. Але тепер побоюється, що останні тарифи можуть скоротити цьогоріч її економіку на 0,5 відсотка.
Берлін вважає, що щомісяця втрачатиме 1 мільярд євро (1,2 мільярда доларів США) експорту США.
Це серйозний удар для країни, яка імпортує найбільшу частку американських товарів у блоці та своєю чергою є найбільшим експортером до Сполучених Штатів. Причому особливо вразлива її прибуткова автомобільна промисловість.
Але це не обмежується Німеччиною та європейською автомобільною промисловістю.
Інші країни та галузі промисловості також ризикують втратити, зокрема, бренди класу люкс та фармацевтична продукція.
Бізнес-лобі Італії вже заявило, що навіть 10-відсотковий тариф США може означати втрату 20 мільярдів євро (23 мільярди доларів) та майже 120 000 робочих місць.
Близько 90 відсотків усього французького коньяку експортується до Сполучених Штатів, а 53 відсотки експорту Ірландії до країн за межами ЄС прямує через Атлантику.
Обґрунтування американських тарифів значною мірою випливає з переконання адміністрації Трампа, що ЄС був «несправедливим» щодо Сполучених Штатів у торгівлі. Зокрема – застосовуючи нетарифні бар’єри, наприклад, податки на цифрові послуги.
Тарифи розглядаються як спосіб зменшення або усунення дефіциту торговельного балансу (нинішній розрив між ЄС та США становить близько 50 мільярдів доларів на користь Євросоюзу) та сприяння поверненню робочих місць у виробництві до Сполучених Штатів.
Ще досі немає єдиної думки, чи це спрацює.
ЄС вказує, що експорт США до блоку забезпечує 2,3 мільйона робочих місць у Сполучених Штатах, а європейські інвестиції в країну створюють зайнятість для 3,4 мільйона людей.
Найбільшим залишається побоювання, що Сполучені Штати постраждають від зниження темпів зростання та інфляції.
Ринки не пережили різкого падіння, як це сталося у квітні, коли стало відомо про американські тарифи. Хоча вони знову впали через нову невизначеність. Інвестори досі переконані, що якоїсь угоди можливо досягнути.
Тим не менше, очікується, що економічне зростання США у 2025 році сповільниться порівняно з минулим роком. І хоча інфляція все ще не надто висока, за будь-які тарифи, зрештою, заплатять споживачі.
Хоча трансатлантична торгівля триватиме, ймовірно, у зменшених обсягах, дуже показово, що посадовці Єврокомісії подорожують усім світом задля укладення потенційних угод про вільну торгівлю.
Єврокомісія сподівається незабаром фіналізувати угоди з Австралією та Індією. Можливо, навіть схвалити пакт з торговельним блоком Меркосур (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай) – угоду, яка розробляється вже понад чверть століття.